Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Миќола Пантелейм́онович Кучер́енко (нар. 16 лютого (1 березня) 1907 — пом. 30 березня 1945) — військовий, Герой Радянського Союзу (1945, посмертно).
| Кучеренко Микола Пантелеймонович | |
|---|---|
| Народився | 1 березня 1907 Карлівський район, Україна |
| Помер | 30 березня 1945 (38 років) Вроцлав, d, Провінція Нижня Сілезія, Вільна держава Пруссія, Третій Райх |
| Діяльність | офіцер |
| Alma mater | Військова академія імені М. В. Фрунзе |
| Учасник | німецько-радянська війна |
| Військове звання | полковник |
| Партія | КПРС |
| Нагороди |       |
| |
Життєвий шлях
Кучеренко Микола Пантелеймонович народився в селі Білухівка, нині Карлівського району Полтавської області. Закінчив неповну середню школу.
У жовтні 1929 року був призваний на строкову службу в РККА. Зарахований в 225-й стрілецький полк 75-ї стрілецької дивізії Українського військового округу (м. Лубни), закінчив полкову школу в 1930 році і до вересня 1931 року служив в цьому полку командиром відділення. Потім був направлений на навчання. Закінчив Одеську піхотну школу в 1932 році. З серпня по грудень 1932 командував взводом в цій же школі. З грудня 1932 по грудень 1937 року служив в 285-му стрілецькому полку 95-ї стрілецької дивізії Українського військового округу (м. Балта): командир навчального взводу, командир навчальної роти, командир стрілецького батальйону. Закінчив Вищі стрілецько-тактичні курси удосконалення офіцерського складу піхоти «Постріл» в 1938 році. З жовтня 1938 року — командир 110-го окремого кулеметного батальйону 95-ї стрілецької дивізії (батальйон займав Рибницький укріплений район. З травня 1940 року — начальник штабу і командир 591-го стрілецького полку 176-ї стрілецької дивізії Одеського військового округу (м. Бєльці). З жовтня 1940 року виконуючим посаду заступника командира 47-го мотострілецького полку. На початку червня 1941 призначений командиром 1-го стрілецько-кулеметного полку 2-ї стрілецько-кулеметної бригади Рибницького укріпленого району.
З червня 1941 року майор Кучеренко брав участь в Німецько-радянскій війні. В ході Прикордонної битви в Молдові тримав з полком оборону в Рибницькому УРі. В ході Тираспольсько-Мелітопольської оборонної операції при відході з Молдови потрапив в оточення під Миколаєвом в середині серпня, і зумів перейти через лінію фронту під Красноградом тільки 18 вересня, вивівши групу з 18-ти озброєних червоноармійців. Оскільки сам Кучеренко знищив в оточенні партійний квиток, то до кінця вересня йому довелося проходити перевірку при Особливому відділі Південно-Західного фронту. В кінці вересня призначений командиром 989-го стрілецького полку 226-ї стрілецької дивізії, з якою вступив в бій 18 жовтня в складі 21-ї армії. У складі дивізії брав участь в локальних наступальних і оборонних операціях на харківському, бєлгородському і Валуйськ-Россошанський напрямках. Був поранений, повернувся в лад, нагороджений своєю першою нагородою — орденом Червоного Прапора. У лютому 1942 року був поранений вдруге. Лікувався в госпіталі до квітня, потім направлений на навчання.
У жовтні 1942 року закінчив прискорений курс Військової академії РСЧА імені Фрунзе, яка в той час діяла в евакуації в Ташкенті. З листопада 1942 року — заступник командира 4-го стрілецького полку 98-ї стрілецької дивізії. Полк і дивізія завершували формування в Тамбові, звідки на початку грудня були спрямовані на Сталінградський фронт і в складі 2-ї гвардійської армії брали участь в Котельниковський і Ростовської наступальних операціях. За відмінності в Сталінградській битві і в цих операціях дивізія в квітні 1943 року отримала гвардійське звання і стала іменуватися 86-ї гвардійської стрілецької дивізії, а підполковник Кучеренко тоді ж призначений заступником командира цієї дивізії. На цій посаді брав участь у Міуському і Донбаської наступальних операціях Південного фронту. Учасник Другої світової війни.
2 жовтня 1943 року призначений командиром 302-ї стрілецької дивізії, брав участь на чолі її в Мелітопольській наступальній операції. Після перебування в резерві Ставки ВГК (кінець жовтня 1943 — початок лютого 1944) дивізію передали на 1-й Український фронт. У складі цілого ряду армій фронту вона брала участь в Корсунь-Шевченківської та Проскуровско-Чернівецької наступальних операціях (в цій операції вона особливо відзначилася під час штурму міста-фортеці Тернополя і отримала почесне найменування «Тарнопольська»), в Львівсько-Сандомирської операції (нагородою дивізії став орден червоного Прапора) і в наполегливих боях на Сандомирському плацдармі.
Командир 302-ї стрілецької дивізії 28-го стрілецького корпусу 60-ї армії 1-го Українського фронту полковник Микола Кучеренко відзначився під час Вісло-Одерської стратегічної наступальної операції в січні 1945 року. Дивізія Кучеренко з боєм форсувала річку Ніда і захопила плацдарм на її західному березі. Відбиваючи безперервні німецькі контратаки, вона прорвала оборонні рубежі південніше і східніше Кракова, своїми діями сприяла успіху інших з'єднань. У ніч на 19 січня 1945 дивізія спільно з танкістами 4-ї танкової армії звільнила Краків. У цій операції дивізія полковника Кучеренко взяла в полон понад 200 солдатів і офіцерів противника, знищила або вивела з ладу ще 2 498 солдатів, захопивши і знищивши 5 танків, 65 гармат і багато іншого озброєння. За ці подвиги 12 лютого він був представлений до нагороди.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 6 квітня 1945 року за «зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками і проявлені при цьому відвагу і геройство» полковнику Миколі Пантелеймоновичу Кучеренко присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
Але до моменту підписання Указу полковника Кучеренка вже не було в живих. Взявши участь в Нижньо-Сілезькій і Верхньо-Сілезькій наступальних операціях, він в ході останньої 30 березня 1945 року був убитий разом з сином лейтенантом Миколою Миколайовичем Кучеренком під Бреслау розривом снаряда. Похований в Меморіальному комплексі Солдатської Слави в Полтаві.
Нагороди та звання
- Герой Радянського Союзу (6 квітня 1945);
- орден Леніна (6.04.1945);
- три ордени Червоного Прапора (20.04.1942, 01.05.1942, 18.05.1944);
- орден Суворова II ступеня (23.09.1944);
- орден Вітчизняної війни I ступеня (12.06.1943);
- орден Червоної Зірки (3.11.1944).
Пам'ять
На честь Кучеренка названі вулиця в Полтаві і в рідному селі Білухівка. За радянських часів його ім'ям була названа вулиця в Тернополі.
Примітки
- . poltavahistory.inf.ua. Архів оригіналу за 16 жовтня 2021. Процитовано 16 жовтня 2021.
- . warheroes.ru. Архів оригіналу за 16 жовтня 2021. Процитовано 16 жовтня 2021.
- КУЧЕРЕНКО Микола Пантелеймонович | Полтавіка (укр.). Процитовано 16 жовтня 2021.
- . histpol.pl.ua. Архів оригіналу за 16 жовтня 2021. Процитовано 16 жовтня 2021.
- . www.golos.com.ua (рос.). Архів оригіналу за 16 жовтня 2021. Процитовано 16 жовтня 2021.
Література
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь в двух томах. — Т. 1. (Абаев — Любичев) / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1987. — 911 с. — 100 000 экз. (рос.)
- Великая Отечественная. Комдивы. Военный биографический словарь: в 5 томах. — М.: Кучкова поле, 2016. — Том 4. Командиры стрелковых, горнострелковых дивизий, крымских, полярных, петрозаводских дивизий, дивизий ребольского направления, истребительных дивизий. (Ибянский — Печененко). — С. 541—543. — 330 экз. — . (рос.)
- За мужество и отвагу. — Харьков, 1984. — С. 191—193. (рос.)
- Полтавщина: Енциклопедичний довідник (За ред. А. В. Кудрицького). — Київ: Українська енциклопедія, 1992. — С. 445.
- Год 1944-й. Зарницы победного салюта. — Львов: Каменяр, 1979. — С. 189—191. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Miќola Pantelejm onovich Kucher enko nar 16 lyutogo 1 bereznya 1907 19070301 pom 30 bereznya 1945 vijskovij Geroj Radyanskogo Soyuzu 1945 posmertno Kucherenko Mikola PantelejmonovichNarodivsya1 bereznya 1907 1907 03 01 Karlivskij rajon UkrayinaPomer30 bereznya 1945 1945 03 30 38 rokiv Vroclav d Provinciya Nizhnya Sileziya Vilna derzhava Prussiya Tretij RajhDiyalnistoficerAlma materVijskova akademiya imeni M V FrunzeUchasniknimecko radyanska vijnaVijskove zvannyapolkovnikPartiyaKPRSNagorodi Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kucherenko Zhittyevij shlyahKucherenko Mikola Pantelejmonovich narodivsya v seli Biluhivka nini Karlivskogo rajonu Poltavskoyi oblasti Zakinchiv nepovnu serednyu shkolu U zhovtni 1929 roku buv prizvanij na strokovu sluzhbu v RKKA Zarahovanij v 225 j strileckij polk 75 yi strileckoyi diviziyi Ukrayinskogo vijskovogo okrugu m Lubni zakinchiv polkovu shkolu v 1930 roci i do veresnya 1931 roku sluzhiv v comu polku komandirom viddilennya Potim buv napravlenij na navchannya Zakinchiv Odesku pihotnu shkolu v 1932 roci Z serpnya po gruden 1932 komanduvav vzvodom v cij zhe shkoli Z grudnya 1932 po gruden 1937 roku sluzhiv v 285 mu strileckomu polku 95 yi strileckoyi diviziyi Ukrayinskogo vijskovogo okrugu m Balta komandir navchalnogo vzvodu komandir navchalnoyi roti komandir strileckogo bataljonu Zakinchiv Vishi strilecko taktichni kursi udoskonalennya oficerskogo skladu pihoti Postril v 1938 roci Z zhovtnya 1938 roku komandir 110 go okremogo kulemetnogo bataljonu 95 yi strileckoyi diviziyi bataljon zajmav Ribnickij ukriplenij rajon Z travnya 1940 roku nachalnik shtabu i komandir 591 go strileckogo polku 176 yi strileckoyi diviziyi Odeskogo vijskovogo okrugu m Byelci Z zhovtnya 1940 roku vikonuyuchim posadu zastupnika komandira 47 go motostrileckogo polku Na pochatku chervnya 1941 priznachenij komandirom 1 go strilecko kulemetnogo polku 2 yi strilecko kulemetnoyi brigadi Ribnickogo ukriplenogo rajonu Z chervnya 1941 roku major Kucherenko brav uchast v Nimecko radyanskij vijni V hodi Prikordonnoyi bitvi v Moldovi trimav z polkom oboronu v Ribnickomu URi V hodi Tiraspolsko Melitopolskoyi oboronnoyi operaciyi pri vidhodi z Moldovi potrapiv v otochennya pid Mikolayevom v seredini serpnya i zumiv perejti cherez liniyu frontu pid Krasnogradom tilki 18 veresnya vivivshi grupu z 18 ti ozbroyenih chervonoarmijciv Oskilki sam Kucherenko znishiv v otochenni partijnij kvitok to do kincya veresnya jomu dovelosya prohoditi perevirku pri Osoblivomu viddili Pivdenno Zahidnogo frontu V kinci veresnya priznachenij komandirom 989 go strileckogo polku 226 yi strileckoyi diviziyi z yakoyu vstupiv v bij 18 zhovtnya v skladi 21 yi armiyi U skladi diviziyi brav uchast v lokalnih nastupalnih i oboronnih operaciyah na harkivskomu byelgorodskomu i Valujsk Rossoshanskij napryamkah Buv poranenij povernuvsya v lad nagorodzhenij svoyeyu pershoyu nagorodoyu ordenom Chervonogo Prapora U lyutomu 1942 roku buv poranenij vdruge Likuvavsya v gospitali do kvitnya potim napravlenij na navchannya U zhovtni 1942 roku zakinchiv priskorenij kurs Vijskovoyi akademiyi RSChA imeni Frunze yaka v toj chas diyala v evakuaciyi v Tashkenti Z listopada 1942 roku zastupnik komandira 4 go strileckogo polku 98 yi strileckoyi diviziyi Polk i diviziya zavershuvali formuvannya v Tambovi zvidki na pochatku grudnya buli spryamovani na Stalingradskij front i v skladi 2 yi gvardijskoyi armiyi brali uchast v Kotelnikovskij i Rostovskoyi nastupalnih operaciyah Za vidminnosti v Stalingradskij bitvi i v cih operaciyah diviziya v kvitni 1943 roku otrimala gvardijske zvannya i stala imenuvatisya 86 yi gvardijskoyi strileckoyi diviziyi a pidpolkovnik Kucherenko todi zh priznachenij zastupnikom komandira ciyeyi diviziyi Na cij posadi brav uchast u Miuskomu i Donbaskoyi nastupalnih operaciyah Pivdennogo frontu Uchas nik Drugoyi svitovoyi vijni 2 zhovtnya 1943 roku priznachenij komandirom 302 yi strileckoyi diviziyi brav uchast na choli yiyi v Melitopolskij nastupalnij operaciyi Pislya perebuvannya v rezervi Stavki VGK kinec zhovtnya 1943 pochatok lyutogo 1944 diviziyu peredali na 1 j Ukrayinskij front U skladi cilogo ryadu armij frontu vona brala uchast v Korsun Shevchenkivskoyi ta Proskurovsko Cherniveckoyi nastupalnih operaciyah v cij operaciyi vona osoblivo vidznachilasya pid chas shturmu mista forteci Ternopolya i otrimala pochesne najmenuvannya Tarnopolska v Lvivsko Sandomirskoyi operaciyi nagorodoyu diviziyi stav orden chervonogo Prapora i v napoleglivih boyah na Sandomirskomu placdarmi Komandir 302 yi strileckoyi diviziyi 28 go strileckogo korpusu 60 yi armiyi 1 go Ukrayinskogo frontu polkovnik Mikola Kucherenko vidznachivsya pid chas Vislo Oderskoyi strategichnoyi nastupalnoyi operaciyi v sichni 1945 roku Diviziya Kucherenko z boyem forsuvala richku Nida i zahopila placdarm na yiyi zahidnomu berezi Vidbivayuchi bezperervni nimecki kontrataki vona prorvala oboronni rubezhi pivdennishe i shidnishe Krakova svoyimi diyami spriyala uspihu inshih z yednan U nich na 19 sichnya 1945 diviziya spilno z tankistami 4 yi tankovoyi armiyi zvilnila Krakiv U cij operaciyi diviziya polkovnika Kucherenko vzyala v polon ponad 200 soldativ i oficeriv protivnika znishila abo vivela z ladu she 2 498 soldativ zahopivshi i znishivshi 5 tankiv 65 garmat i bagato inshogo ozbroyennya Za ci podvigi 12 lyutogo vin buv predstavlenij do nagorodi Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 6 kvitnya 1945 roku za zrazkove vikonannya bojovih zavdan komanduvannya na fronti borotbi z nimeckimi zagarbnikami i proyavleni pri comu vidvagu i gerojstvo polkovniku Mikoli Pantelejmonovichu Kucherenko prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu Ale do momentu pidpisannya Ukazu polkovnika Kucherenka vzhe ne bulo v zhivih Vzyavshi uchast v Nizhno Silezkij i Verhno Silezkij nastupalnih operaciyah vin v hodi ostannoyi 30 bereznya 1945 roku buv ubitij razom z sinom lejtenantom Mikoloyu Mikolajovichem Kucherenkom pid Breslau rozrivom snaryada Pohovanij v Memorialnomu kompleksi Soldatskoyi Slavi v Poltavi Nagorodi ta zvannyaGeroj Radyanskogo Soyuzu 6 kvitnya 1945 orden Lenina 6 04 1945 tri ordeni Chervonogo Prapora 20 04 1942 01 05 1942 18 05 1944 orden Suvorova II stupenya 23 09 1944 orden Vitchiznyanoyi vijni I stupenya 12 06 1943 orden Chervonoyi Zirki 3 11 1944 Pam yatNa chest Kucherenka nazvani vulicya v Poltavi i v ridnomu seli Biluhivka Za radyanskih chasiv jogo im yam bula nazvana vulicya v Ternopoli Primitki poltavahistory inf ua Arhiv originalu za 16 zhovtnya 2021 Procitovano 16 zhovtnya 2021 warheroes ru Arhiv originalu za 16 zhovtnya 2021 Procitovano 16 zhovtnya 2021 KUChERENKO Mikola Pantelejmonovich Poltavika ukr Procitovano 16 zhovtnya 2021 histpol pl ua Arhiv originalu za 16 zhovtnya 2021 Procitovano 16 zhovtnya 2021 www golos com ua ros Arhiv originalu za 16 zhovtnya 2021 Procitovano 16 zhovtnya 2021 LiteraturaGeroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar v dvuh tomah T 1 Abaev Lyubichev Pred red kollegii I N Shkadov M Voenizdat 1987 911 s 100 000 ekz ros Velikaya Otechestvennaya Komdivy Voennyj biograficheskij slovar v 5 tomah M Kuchkova pole 2016 Tom 4 Komandiry strelkovyh gornostrelkovyh divizij krymskih polyarnyh petrozavodskih divizij divizij rebolskogo napravleniya istrebitelnyh divizij Ibyanskij Pechenenko S 541 543 330 ekz ISBN 978 5 9950 0602 2 ros Za muzhestvo i otvagu Harkov 1984 S 191 193 ros Poltavshina Enciklopedichnij dovidnik Za red A V Kudrickogo Kiyiv Ukrayinska enciklopediya 1992 S 445 God 1944 j Zarnicy pobednogo salyuta Lvov Kamenyar 1979 S 189 191 ros