Олександр Омелянович Кучер | |
---|---|
Народився | 17 вересня 1923 Пирятин |
Помер | 3 березня 2012 (88 років) Реховот |
Країна | СРСР Україна Ізраїль |
Діяльність | історик, викладач університету |
Alma mater | Харківський державний університет |
Галузь | історія |
Заклад | Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | доктор історичних наук |
Науковий керівник | Королівський Степан Мефодійович |
Аспіранти, докторанти | d Авраменко Анатолій Михайлович |
Нагороди |
Олекса́ндр Омеля́нович Ку́чер (нар. 17 вересня 1923, Пирятин — пом. 3 березня 2012, Реховот) — радянський та український історик, професор, доктор історичних наук, завідувач кафедри історії Росії Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (1976—1994).
Біографія
Дитинство та освіта
Олександр Омелянович народився 17 вересня 1923 року в місті Пирятині Полтавської області в сім'ї службовців. У 1930 році родина переїздить до Харкова, де 1941 року майбутній вчений закінчив середню школу № 6.
Воєнні роки
1942 року О. О. Кучер був призваний до лав Червоної Армії. Спочатку навчався в Київській військовій авіаційній школі пілотів (яка була евакуйована до м. Абакан, Хакасія), а з листопада 1942 року став курсантом Іркутської школи авіаційних механіків. З березня 1943 року й до кінця німецько-радянської війни — авіамеханік, повітряний стрілець. Брав участь у бойових діях у складі 2-ї авіаційної дивізії особливого призначення, дійшов до Берліна.
Навчання та наукова діяльність у Харківському університеті
Після демобілізації, у 1948 р. вступив на історичний факультет Харківського державного університету імені М. Горького. Паралельно з навчанням (з 1950 по 1951 роки) працював старшим лаборантом музею археології.
У 1952—1954 роках — секретар комітету комсомолу університету. У 1953 році з відзнакою закінчив Харківський державний університет і вступив до аспірантури при кафедрі історії СРСР. Після її закінчення у 1956 р. залишився викладачем цієї ж кафедри. Того ж року вийшла його перша наукова публікація.
З 1956 по 1960 р. Олександр Омелянович працював на посаді старшого викладача, а з 1960 по 1976 р. — на посаді доцента кафедри історії СРСР.
Брав активну участь у громадсько-політичному житті. Протягом 1958—1960 рр. очолював партійну організацію університету, обирався депутатом Харківської міської ради.
Науковий інтерес О. О. Кучера зосередився на складних соціально-економічних та політичних процесах, які відбувалися в Україні у 1920-х роках. Він займався дослідженням питання відновлення промисловості України у 1920-х рр.
Під науковим керівництвом професора С. М. Королівського у 1958 р. О. О. Кучер захистив кандидатську дисертацію «Боротьба робітничого класу за відбудову важкої промисловості України (1923—1925 рр.)». Того ж року кандидатська дисертація О. О. Кучера була видана у вигляді монографії.
В подальшому наукові інтереси Олександра Омеляновича були пов'язані з дослідженням військово-політичної історії України 1920-х рр., дослідженням історії Харкова та Харківського університету. Поряд із науковою та педагогічною діяльністю О. О. Кучер активно виступав у пресі, брав участь у підготовці до видання важливих археографічних збірок. Значне місце в його діяльності займало редагування. Зокрема, він став одним з редакторів навчального посібника для студентів-іноземців «Радянський Союз» (Харків, 1964 р.) — одного з перших подібних видань в СРСР. Неодноразово запрошувався як рецензент: І. Л. Шерман, С. Ф. Найда, В. І. Гриценко «Советская историография истории СРСР» (Харків, 1976 р.); «Невидимый фронт: Сборник документальных очерков и рассказов» (Харків, 1987 р.).
У 1973 р. захистив докторську дисертацію на тему «Розгром озброєної внутрішньої контрреволюції на Україні у 1921—1923 роках». Згодом, в період перебудови та першій половині 1990-х рр., він переглянув деякі власні оцінки подій 20-х років ХХ ст., нарікав на обмежений доступ істориків до широкого кола джерел з даної проблематики.
З 1976 р. Олександр Омелянович Кучер очолив кафедру історії СРСР, у 1978 р. його затвердили в званні професора. До 1995 року очолював кафедру історії СРСР. Він керував кафедрою і на початку періоду незалежності України, коли постало питання про доцільність існування кафедри історії СРСР. За підтримки керівництва факультету та в цілому університету кафедра продовжила своє існування, хоча зі зміною назви: у 1991 р. — кафедра «Історії народів Росії і країн СНД», а з 1993 р. й дотепер — кафедра «Історії Росії».
Олександр Омелянович Кучер читав загальний курс історії СРСР, історії Росії XIX — поч. ХХ ст., численні спецкурси, в тому числі «Історія народництва в Росії», керував науковим семінаром.
О. О. Кучер є автором близько 150 наукових, науково-популярних і навчально-методичних робіт. Був редактором республіканського наукового збірника «Вопросы истории СССР» (з 1992 р. — «Українського історичного збірника»), членом редакційної колегії «Вестника Харьковского университета» (серія «Історія») і редакційної колегії «Українського історичного журналу». Був членом спеціалізованої ради історичного факультету з захисту докторських і кандидатських дисертацій.
Наукова школа О. О. Кучера
За роки своєї науково-педагогічної діяльності О. О. Кучер виховав тисячі вчителів історії та суспільствознавства, десятки викладачів вищої школи. Підготовку фахівців вищої кваліфікації розпочав з 1970-х рр. Під науковим керівництвом О. О. Кучера було підготовлено 13 кандидатів наук: В. Ф. Чуркін (1979 р.), (1980 р.), В. В. Тимофєєв (1983 р.), Н. С. Шаповалова (1984 р.), А. М. Авраменко (1985 р.), I. Г. Малинко (1985 р.), Т. I. Пікалова (1985 р.), А. В. Скоробогатов (1985 р.), Г. В. Згурський (1989 р.), Б. Г. Головко (1990 р.), Ю. П. Волосник (1993 р.), О. М. Ігнатуша (1993 р.), В. В. Сичова (1996 р.).
Еміграція
у 1996 р. переїхав до Ізраїлю. Там зацікавився історією Близького Сходу, взаєминами арабів та євреїв, в даному контексті аналізував проблеми аграрної та індустріальної цивілізацій, релігійну та політичну культури. Помер 3 березня 2012 року. Похований у Реховоті (Ізраїль).
Нагороди і почесні звання
За участь в німецько-радянській війні був нагороджений орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня (11.03.1985) і медалями.
Література про О. О. Кучера
- Очерки истории комсомольской организации Харьковского университета / Д. Т. Бабич, В. Ф. Чуркин, Ф. Г. Турченко [и др.]. — X. : Изд-во Харьк. ун-та, 1969. — 136 с. (С. 71, 110: про О. О. Кучера).
- Голіченко В. Кров за життя: [рецензия] / В. Голіченко // Прапор. — 1972. — № 5. — С. 93-94. — Рец. на кн.: Розгром збройної внутрішньої контрреволюції на Україні у 1921—1923 pp. / О. О. Кучер. — X. : Вид-во Харк. ун-ту, 1971. — 171 с.
- Голуб П. А. Новая книга о борьбе с кулацким бандитизмом на Украине: [рецензия] / П. А. Голуб // Вопр. истории КПСС. — 1972. — № 6. — С. 141—143. — Рец. на кн.: То же.
- Денисовець П. М. [Рецензія] / П. М. Денисовець, В. Є. Лобурець // Укр. іст. журн. — 1972. — № 11. — С. 141—142. — Рец. на кн.: Те саме.
- Подобед I. З буремних літ / I. Подобед // Жовтень. — 1972. — № 11. — С. 150—152. — Рец. на кн.: Те саме
- Супруненко Н. И. [Рецензия] / Н. И. Супруненко // Вопр. истории. — 1972. — № 8. — С. 148—150. — Рец. на кн.: То же.
- Довгопол В. М. Захист докторської дисертації О. О. Кучером // Укр. іст. журн. — 1973. — № 8. — С. 159.
- Розвиток історичної науки на Україні за роки Радянської влади. — К. : Наук. думка, 1973. — 254 с. С. 163—169: про книгу О. О. Кучера «Боротьба робітників України за відбудову важкої промисловості після громадянської війни» — Х., 1959
- Журавський Ю. Й. Розвиток наукових досліджень на історичному факультеті Харківського університету за роки Радянської влади / Ю. Й. Журавський // Вісн. Харк. ун-ту. — 1977. — № 150 : Велика Жовтнева Соціалістична революція та питання соціалістичного і комуністичного будівництва. — С. 89-103. (С. 97, 102: про О. О. Кучера).
- Харьковский государственный университет, 1805—1980 : ист. очерк / [И. К. Рыбалка, М. В. Черняков, А. Е. Кучер и др.]. — Х. : Вища шк., 1980. — 160 с. (С. 7, 135, 142: про О. О. Кучера).
- Кадеев В. И. Историческая наука в Харьковском университете (1933—1983) / В. И. Кадеев, Ю. И. Журавский // Вестн. Харьк. ун-та. — 1984. — № 266 : Социалистическое и коммунистическое строительство в СССР и странах социалистического содружества. — С. 110—119. (С. 111, 115, 118: про О. О. Кучера).
- Санцевич А. В. Українська радянська історіографія (1945—1982): [навч. посіб. для студентів іст. ф-тів вузів] / А. В. Санцевич. — К. : Вища шк., 1984. — 142 с. (С. 74-75: про праці О. О. Кучера
- Историография истории Украинской ССР / И. С. Хмель, Д. Я. Телегин, С. С. Березанская [и др.]. — К. : Наук. думка, 1986. — 555 с. (с. 306, 321: про праці О. О. Кучера).
- Бердута М. З. Исследование отечественной истории в Харьковском университете за годы Советской власти / М. З. Бердута, В. И. Булах // Вестн. Харьк. ун-та. — 1991. — № 357 : Историческая наука в Харьковском университете: (К 185-летию ХГУ). — Вып. 24. — С. 37-50. (С. 46, 47, 49: про праці О. О. Кучера).
- Журавский Ю. И. Исторический факультет Харьковского университета: очерк истории / Ю. И. Журавский, Б. П. Зайцев, Б. К. Мигаль // Вестн. Харьк. ун-та. — 1991. — № 357 : Историческая наука в Харьковском университете: (К 185-летию ХГУ).- Вып. 24. — С. 3-24. (С. 19, 21: про О. О. Кучера).
- Кучер Александр Емельянович // Преподаватели исторического факультета Харьковского госуниверситета (1933—1991 гг.): материалы к биобиблиогр. словарю / [сост. Б. П. Зайцев, С. М. Куделко, С. И. Посохов]. — Х., 1992. — С. 24.
- Материалы к биобиблиографическому словарю преподавателей исторического факультета Харьковского государственного университета (1933—1992) / Ю. Й. Журавский, Б. П. Зайцев, С. М. Куделко, С. И. Посохов // Вестн. Харьк. ун-та. — 1993. — №. 374 : История. — Вып. 27. — С. 104—123. (С. 107: Кучер Александр Емельянович).
- Сергієнко К. Історик: [Про О. О. Кучера] / К. Сергієнко // Харк. ун-т. — 1993. — 28 верес. — С. 2. — (Наші ювіляри).
- Олександр Омелянович Кучер — професор Харківського університету: бібліогр. покажч. / [упоряд. В. Д. Прокопова, С. М. Куделко ; бібліогр. ред. М. Г. Швалб]. — Х. : ХДУ, 1993. — 21 с.
- Рибалка I. К. Така наша доля. Сторінки життя мого покоління / I. К. Рибалка. — Х. : Основа, 1999. — 199 с. — Спогади вчених Харківського університету. (С. 131, 163, 180: про О. О. Кучера).
- Кучер Олександр Омелянович // Біобібліографічний словник учених Харківського університету / [уклад. Б. П. Зайцев, С. I. Посохов, В. Д. Прокопова та ін.]. — Х., 2001. — Т. 2 : Історики. — Ч. 2 : 1933—2000. — С. 215—218.
- Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна за 200 років / [В. С. Бакіров, В. М. Духопельников, Б. П. Зайцев та ін.]. — Х. : Фоліо, 2004. — 750 с. Про О. О. Кучера див. Іменний покажчик.
- Харків ХХ століття: бібліогр. покажч. : у 2 вип. / [уклад. О. Я. Ярошик, Н. I. Полянська, Т. В. Гологорська та ін. ; наук. ред. С. М. Куделко, С. I. Посохов, О. В. Дьякова]. — Х. : Схід.-регіон. центр гуманіт.-освіт. ініціатив, 2003. — 800 с. Про О. О. Кучера див. Іменний покажчик.
- Кучер Олександр Омелянович // Викладачі, співробітники та студенти історичного факультету Харківського національного університету — учасники Великої Вітчизняної війни / [уклад. Б. П. Зайцев, В. Ю. Іващенко, Б. К. Мигаль та ін. ; відп. ред. С. М. Куделко]. — Х., 2006. — С. 54-55.
- Кафедра истории России: ист. очерк / [В. М. Духопельников (отв. ред.), Ю. П. Волосник, В. В. Лантух, В. П. Литвинова и др.]. — Х. : ХНУ имени В. Н. Каразина, 2007. — 86 с. (С. 45-47, 49, 53, 56: про О. О. Кучера).
- Юрій Осипович Журавський. Спогади, документи, матеріали / [уклад. Б. П. Зайцев та ін. ; відп. ред. С. I. Посохов]. — Х. : Тимченко, 2008. — 160 с. (С. 67, 105, 108, 114, 117: про О. О. Кучера).
- Пам'яті вчителя / В. М. Духопельников, С. М. Куделко, С. I. Посохов, В. В. Сичова // Вісн. Харк. націон. ун-ту імені В. Н. Каразіна. — 2012. — № 1005: Серія «Історія». — Вип. 45. — С. 282—285.
- Бібліографічні видання Центральної наукової бібліотеки Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна за 200 років (1807—2007): покажчик / [уклад. М. Г. Швалб, Р. А. Ставинська, В. Д. Прокопова та ін. ; наук. ред. I. Я. Лосієвський]. — Х. : ХНУ, 2013. — 64 с. Про праці О. О. Кучера див. Іменний покажчик.
- Кучер Олександр Омелянович // Історики Харківського університету: біобібліогр. довід. (1905—2013 рр.) / [уклад. О. М. Богдашина, В. I. Бутенко, С. Р. Марченко та ін. ; ред. С. I. Посохов]. — Х., 2013. — С. 137—139.
- Сичова Вікторія Вікторівна — професор Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (до 50-річчя з дня народження): біобібліогр. покажч. / [уклад. В. В. Діуліна ; авт. вступ. ст. Д. В. Карамишев]. — Х. : Вид-во «Парус-Друк», 2013. — 36 с. (С. 4 : про О. О. Кучера)
Посилання
- Пам'яті вчителя
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Batko Posada Diti Druzhina Mati Oleksandr Omelyanovich KucherNarodivsya 17 veresnya 1923 1923 09 17 PiryatinPomer 3 bereznya 2012 2012 03 03 88 rokiv RehovotKrayina SRSR Ukrayina IzrayilDiyalnist istorik vikladach universitetuAlma mater Harkivskij derzhavnij universitetGaluz istoriyaZaklad Harkivskij nacionalnij universitet imeni V N KarazinaVchene zvannya profesorNaukovij stupin doktor istorichnih naukNaukovij kerivnik Korolivskij Stepan MefodijovichAspiranti doktoranti d Avramenko Anatolij MihajlovichNagorodi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kucher Oleksa ndr Omelya novich Ku cher nar 17 veresnya 1923 19230917 Piryatin pom 3 bereznya 2012 Rehovot radyanskij ta ukrayinskij istorik profesor doktor istorichnih nauk zaviduvach kafedri istoriyi Rosiyi Harkivskogo nacionalnogo universitetu imeni V N Karazina 1976 1994 BiografiyaDitinstvo ta osvita Oleksandr Omelyanovich narodivsya 17 veresnya 1923 roku v misti Piryatini Poltavskoyi oblasti v sim yi sluzhbovciv U 1930 roci rodina pereyizdit do Harkova de 1941 roku majbutnij vchenij zakinchiv serednyu shkolu 6 Voyenni roki 1942 roku O O Kucher buv prizvanij do lav Chervonoyi Armiyi Spochatku navchavsya v Kiyivskij vijskovij aviacijnij shkoli pilotiv yaka bula evakujovana do m Abakan Hakasiya a z listopada 1942 roku stav kursantom Irkutskoyi shkoli aviacijnih mehanikiv Z bereznya 1943 roku j do kincya nimecko radyanskoyi vijni aviamehanik povitryanij strilec Brav uchast u bojovih diyah u skladi 2 yi aviacijnoyi diviziyi osoblivogo priznachennya dijshov do Berlina Navchannya ta naukova diyalnist u Harkivskomu universiteti Pislya demobilizaciyi u 1948 r vstupiv na istorichnij fakultet Harkivskogo derzhavnogo universitetu imeni M Gorkogo Paralelno z navchannyam z 1950 po 1951 roki pracyuvav starshim laborantom muzeyu arheologiyi U 1952 1954 rokah sekretar komitetu komsomolu universitetu U 1953 roci z vidznakoyu zakinchiv Harkivskij derzhavnij universitet i vstupiv do aspiranturi pri kafedri istoriyi SRSR Pislya yiyi zakinchennya u 1956 r zalishivsya vikladachem ciyeyi zh kafedri Togo zh roku vijshla jogo persha naukova publikaciya Z 1956 po 1960 r Oleksandr Omelyanovich pracyuvav na posadi starshogo vikladacha a z 1960 po 1976 r na posadi docenta kafedri istoriyi SRSR Brav aktivnu uchast u gromadsko politichnomu zhitti Protyagom 1958 1960 rr ocholyuvav partijnu organizaciyu universitetu obiravsya deputatom Harkivskoyi miskoyi radi Naukovij interes O O Kuchera zoseredivsya na skladnih socialno ekonomichnih ta politichnih procesah yaki vidbuvalisya v Ukrayini u 1920 h rokah Vin zajmavsya doslidzhennyam pitannya vidnovlennya promislovosti Ukrayini u 1920 h rr Pid naukovim kerivnictvom profesora S M Korolivskogo u 1958 r O O Kucher zahistiv kandidatsku disertaciyu Borotba robitnichogo klasu za vidbudovu vazhkoyi promislovosti Ukrayini 1923 1925 rr Togo zh roku kandidatska disertaciya O O Kuchera bula vidana u viglyadi monografiyi V podalshomu naukovi interesi Oleksandra Omelyanovicha buli pov yazani z doslidzhennyam vijskovo politichnoyi istoriyi Ukrayini 1920 h rr doslidzhennyam istoriyi Harkova ta Harkivskogo universitetu Poryad iz naukovoyu ta pedagogichnoyu diyalnistyu O O Kucher aktivno vistupav u presi brav uchast u pidgotovci do vidannya vazhlivih arheografichnih zbirok Znachne misce v jogo diyalnosti zajmalo redaguvannya Zokrema vin stav odnim z redaktoriv navchalnogo posibnika dlya studentiv inozemciv Radyanskij Soyuz Harkiv 1964 r odnogo z pershih podibnih vidan v SRSR Neodnorazovo zaproshuvavsya yak recenzent I L Sherman S F Najda V I Gricenko Sovetskaya istoriografiya istorii SRSR Harkiv 1976 r Nevidimyj front Sbornik dokumentalnyh ocherkov i rasskazov Harkiv 1987 r U 1973 r zahistiv doktorsku disertaciyu na temu Rozgrom ozbroyenoyi vnutrishnoyi kontrrevolyuciyi na Ukrayini u 1921 1923 rokah Zgodom v period perebudovi ta pershij polovini 1990 h rr vin pereglyanuv deyaki vlasni ocinki podij 20 h rokiv HH st narikav na obmezhenij dostup istorikiv do shirokogo kola dzherel z danoyi problematiki Z 1976 r Oleksandr Omelyanovich Kucher ocholiv kafedru istoriyi SRSR u 1978 r jogo zatverdili v zvanni profesora Do 1995 roku ocholyuvav kafedru istoriyi SRSR Vin keruvav kafedroyu i na pochatku periodu nezalezhnosti Ukrayini koli postalo pitannya pro docilnist isnuvannya kafedri istoriyi SRSR Za pidtrimki kerivnictva fakultetu ta v cilomu universitetu kafedra prodovzhila svoye isnuvannya hocha zi zminoyu nazvi u 1991 r kafedra Istoriyi narodiv Rosiyi i krayin SND a z 1993 r j doteper kafedra Istoriyi Rosiyi Oleksandr Omelyanovich Kucher chitav zagalnij kurs istoriyi SRSR istoriyi Rosiyi XIX poch HH st chislenni speckursi v tomu chisli Istoriya narodnictva v Rosiyi keruvav naukovim seminarom O O Kucher ye avtorom blizko 150 naukovih naukovo populyarnih i navchalno metodichnih robit Buv redaktorom respublikanskogo naukovogo zbirnika Voprosy istorii SSSR z 1992 r Ukrayinskogo istorichnogo zbirnika chlenom redakcijnoyi kolegiyi Vestnika Harkovskogo universiteta seriya Istoriya i redakcijnoyi kolegiyi Ukrayinskogo istorichnogo zhurnalu Buv chlenom specializovanoyi radi istorichnogo fakultetu z zahistu doktorskih i kandidatskih disertacij Naukova shkola O O Kuchera Za roki svoyeyi naukovo pedagogichnoyi diyalnosti O O Kucher vihovav tisyachi vchiteliv istoriyi ta suspilstvoznavstva desyatki vikladachiv vishoyi shkoli Pidgotovku fahivciv vishoyi kvalifikaciyi rozpochav z 1970 h rr Pid naukovim kerivnictvom O O Kuchera bulo pidgotovleno 13 kandidativ nauk V F Churkin 1979 r 1980 r V V Timofyeyev 1983 r N S Shapovalova 1984 r A M Avramenko 1985 r I G Malinko 1985 r T I Pikalova 1985 r A V Skorobogatov 1985 r G V Zgurskij 1989 r B G Golovko 1990 r Yu P Volosnik 1993 r O M Ignatusha 1993 r V V Sichova 1996 r Emigraciya u 1996 r pereyihav do Izrayilyu Tam zacikavivsya istoriyeyu Blizkogo Shodu vzayeminami arabiv ta yevreyiv v danomu konteksti analizuvav problemi agrarnoyi ta industrialnoyi civilizacij religijnu ta politichnu kulturi Pomer 3 bereznya 2012 roku Pohovanij u Rehovoti Izrayil Nagorodi i pochesni zvannyaZa uchast v nimecko radyanskij vijni buv nagorodzhenij ordenom Vitchiznyanoyi vijni 2 go stupenya 11 03 1985 i medalyami Literatura pro O O KucheraOcherki istorii komsomolskoj organizacii Harkovskogo universiteta D T Babich V F Churkin F G Turchenko i dr X Izd vo Hark un ta 1969 136 s S 71 110 pro O O Kuchera Golichenko V Krov za zhittya recenziya V Golichenko Prapor 1972 5 S 93 94 Rec na kn Rozgrom zbrojnoyi vnutrishnoyi kontrrevolyuciyi na Ukrayini u 1921 1923 pp O O Kucher X Vid vo Hark un tu 1971 171 s Golub P A Novaya kniga o borbe s kulackim banditizmom na Ukraine recenziya P A Golub Vopr istorii KPSS 1972 6 S 141 143 Rec na kn To zhe Denisovec P M Recenziya P M Denisovec V Ye Loburec Ukr ist zhurn 1972 11 S 141 142 Rec na kn Te same Podobed I Z buremnih lit I Podobed Zhovten 1972 11 S 150 152 Rec na kn Te same Suprunenko N I Recenziya N I Suprunenko Vopr istorii 1972 8 S 148 150 Rec na kn To zhe Dovgopol V M Zahist doktorskoyi disertaciyi O O Kucherom Ukr ist zhurn 1973 8 S 159 Rozvitok istorichnoyi nauki na Ukrayini za roki Radyanskoyi vladi K Nauk dumka 1973 254 s S 163 169 pro knigu O O Kuchera Borotba robitnikiv Ukrayini za vidbudovu vazhkoyi promislovosti pislya gromadyanskoyi vijni H 1959 Zhuravskij Yu J Rozvitok naukovih doslidzhen na istorichnomu fakulteti Harkivskogo universitetu za roki Radyanskoyi vladi Yu J Zhuravskij Visn Hark un tu 1977 150 Velika Zhovtneva Socialistichna revolyuciya ta pitannya socialistichnogo i komunistichnogo budivnictva S 89 103 S 97 102 pro O O Kuchera Harkovskij gosudarstvennyj universitet 1805 1980 ist ocherk I K Rybalka M V Chernyakov A E Kucher i dr H Visha shk 1980 160 s S 7 135 142 pro O O Kuchera Kadeev V I Istoricheskaya nauka v Harkovskom universitete 1933 1983 V I Kadeev Yu I Zhuravskij Vestn Hark un ta 1984 266 Socialisticheskoe i kommunisticheskoe stroitelstvo v SSSR i stranah socialisticheskogo sodruzhestva S 110 119 S 111 115 118 pro O O Kuchera Sancevich A V Ukrayinska radyanska istoriografiya 1945 1982 navch posib dlya studentiv ist f tiv vuziv A V Sancevich K Visha shk 1984 142 s S 74 75 pro praci O O Kuchera Istoriografiya istorii Ukrainskoj SSR I S Hmel D Ya Telegin S S Berezanskaya i dr K Nauk dumka 1986 555 s s 306 321 pro praci O O Kuchera Berduta M Z Issledovanie otechestvennoj istorii v Harkovskom universitete za gody Sovetskoj vlasti M Z Berduta V I Bulah Vestn Hark un ta 1991 357 Istoricheskaya nauka v Harkovskom universitete K 185 letiyu HGU Vyp 24 S 37 50 S 46 47 49 pro praci O O Kuchera Zhuravskij Yu I Istoricheskij fakultet Harkovskogo universiteta ocherk istorii Yu I Zhuravskij B P Zajcev B K Migal Vestn Hark un ta 1991 357 Istoricheskaya nauka v Harkovskom universitete K 185 letiyu HGU Vyp 24 S 3 24 S 19 21 pro O O Kuchera Kucher Aleksandr Emelyanovich Prepodavateli istoricheskogo fakulteta Harkovskogo gosuniversiteta 1933 1991 gg materialy k biobibliogr slovaryu sost B P Zajcev S M Kudelko S I Posohov H 1992 S 24 Materialy k biobibliograficheskomu slovaryu prepodavatelej istoricheskogo fakulteta Harkovskogo gosudarstvennogo universiteta 1933 1992 Yu J Zhuravskij B P Zajcev S M Kudelko S I Posohov Vestn Hark un ta 1993 374 Istoriya Vyp 27 S 104 123 S 107 Kucher Aleksandr Emelyanovich Sergiyenko K Istorik Pro O O Kuchera K Sergiyenko Hark un t 1993 28 veres S 2 Nashi yuvilyari Oleksandr Omelyanovich Kucher profesor Harkivskogo universitetu bibliogr pokazhch uporyad V D Prokopova S M Kudelko bibliogr red M G Shvalb H HDU 1993 21 s Ribalka I K Taka nasha dolya Storinki zhittya mogo pokolinnya I K Ribalka H Osnova 1999 199 s Spogadi vchenih Harkivskogo universitetu S 131 163 180 pro O O Kuchera Kucher Oleksandr Omelyanovich Biobibliografichnij slovnik uchenih Harkivskogo universitetu uklad B P Zajcev S I Posohov V D Prokopova ta in H 2001 T 2 Istoriki Ch 2 1933 2000 S 215 218 Harkivskij nacionalnij universitet imeni V N Karazina za 200 rokiv V S Bakirov V M Duhopelnikov B P Zajcev ta in H Folio 2004 750 s Pro O O Kuchera div Imennij pokazhchik Harkiv HH stolittya bibliogr pokazhch u 2 vip uklad O Ya Yaroshik N I Polyanska T V Gologorska ta in nauk red S M Kudelko S I Posohov O V Dyakova H Shid region centr gumanit osvit iniciativ 2003 800 s Pro O O Kuchera div Imennij pokazhchik Kucher Oleksandr Omelyanovich Vikladachi spivrobitniki ta studenti istorichnogo fakultetu Harkivskogo nacionalnogo universitetu uchasniki Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni uklad B P Zajcev V Yu Ivashenko B K Migal ta in vidp red S M Kudelko H 2006 S 54 55 Kafedra istorii Rossii ist ocherk V M Duhopelnikov otv red Yu P Volosnik V V Lantuh V P Litvinova i dr H HNU imeni V N Karazina 2007 86 s S 45 47 49 53 56 pro O O Kuchera Yurij Osipovich Zhuravskij Spogadi dokumenti materiali uklad B P Zajcev ta in vidp red S I Posohov H Timchenko 2008 160 s S 67 105 108 114 117 pro O O Kuchera Pam yati vchitelya V M Duhopelnikov S M Kudelko S I Posohov V V Sichova Visn Hark nacion un tu imeni V N Karazina 2012 1005 Seriya Istoriya Vip 45 S 282 285 Bibliografichni vidannya Centralnoyi naukovoyi biblioteki Harkivskogo nacionalnogo universitetu imeni V N Karazina za 200 rokiv 1807 2007 pokazhchik uklad M G Shvalb R A Stavinska V D Prokopova ta in nauk red I Ya Losiyevskij H HNU 2013 64 s Pro praci O O Kuchera div Imennij pokazhchik Kucher Oleksandr Omelyanovich Istoriki Harkivskogo universitetu biobibliogr dovid 1905 2013 rr uklad O M Bogdashina V I Butenko S R Marchenko ta in red S I Posohov H 2013 S 137 139 Sichova Viktoriya Viktorivna profesor Harkivskogo regionalnogo institutu derzhavnogo upravlinnya Nacionalnoyi akademiyi derzhavnogo upravlinnya pri Prezidentovi Ukrayini do 50 richchya z dnya narodzhennya biobibliogr pokazhch uklad V V Diulina avt vstup st D V Karamishev H Vid vo Parus Druk 2013 36 s S 4 pro O O Kuchera PosilannyaPam yati vchitelya