Кухар Валерій Павлович | |
---|---|
Народився | 26 січня 1942 Київ |
Помер | 28 березня 2017 (75 років) Київ |
Поховання | Байкове кладовище |
Країна | УРСР → Україна |
Діяльність | хімік |
Alma mater | Дніпропетровський хіміко-технологічний інститут |
Галузь | органічна хімія |
Заклад | Національна академія наук України, Інститут біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України — завідувач відділу тонкого органічного синтезу |
Посада | віце-президент НАН України в 1988—1993 роках |
Вчене звання | доктор хімічних наук |
Науковий ступінь | академік НАН України |
Членство | НАН України |
Відомий завдяки: | дослідження в царині хімії фтор- і фосфорвмісних сполук |
Нагороди |
Вале́рій Па́влович Ку́хар (26 січня 1942, Київ — 28 березня 2017, Київ) — український науковець-хімік, доктор хімічних наук — 1974, професор, академік НАН України — відділ органічної хімії, 1985. Член ЦК КПУ в червні 1990 — серпні 1991 р. Член Політбюро ЦК КПУ в червні 1990 — серпні 1991 р. Член Центральної контрольної комісії КПРС у 1990—1991 роках.
Життєпис
Народився 26 січня 1942 року у Києві.
Батько працював інженером, мати — лікаркою. 1963 року закінчив Дніпропетровський хіміко-технологічний інститут за спеціальністю інженер-технолог пластмас. Працював інженером-констуктором заводу міста Миколаєва, одночасно проходив аспірантуру при Інституті органічної хімії АН УРСР в лабораторії академіка Олександра Кірсанова.
1967 захистив кандидатську дисертацію «Фосфорилювання нітрилів двоосновних карбонових кислот»; 1973 — докторську «Альфа-хлоралкіламіни та їхні похідні».
В 1963—1975 роках працював в Інституті органічної хімії Академії наук УРСР. 1978—1988 — у відділенні хімії та хімічної технології Академії наук УРСР, в 1988—1993 — віце-президент НАН України. Член Українського хімічного товариства, Українського ядерного товариства. Член КПРС з 1969 року.
Протягом 1976—1996 років читав курс лекцій з хімії елементорганічних сполук й асиметричного синтезу в Київському університеті ім. Т. Г. Шевченка.
У 1978 році обраний членом-кореспондентом АН УРСР та академіком-секретарем відділення хімії та хімічної технології.
Член редколеґій журналів: «Український хімічний журнал», «Доповіді НАН України», інших. Головний редактор наукового журналу Президії НАН України «Доповіді Національної академії наук України» — в 1988—1993 роках.
1984 року при інституті створює та очолює відділення біоорганічної хімії — у 1987 реорганізовано в Інститут біоорганічної хімії АН УРСР, з 1989 — Інститут біоорганічної хімії та нафтохімії.
В 1988—1993 — голова , голова , голова Координаційного бюро з автоматизації, обчислювальної техніки та інформатики НАН України.
У 1996 році увійшов до складу Групи ядерної безпеки при Європейському банку реконструкції та розвитку, з 1998 — член міжнародної наглядової групи при Європейському банку реконструкції та розвитку з проблеми Чорнобильського об'єкту «Укриття».
В 1996—2000 — заступник голови Ради з питань науки та науково-технічної політики при Президентові України. В 1995—2000 — голова Комісії з питань ядерної політики та екологічної безпеки при Президенті України.
З 1996 по 2010 роки — президент Малої академії наук.
У 2004—2011 роках працював в складі наукової ради Організації із заборони хімічної зброї.
Протягом 1999—2001 років — член експертної ради НАТО з питань цивільних наукових й технологічних досліджень, що пов'язані із безпекою.
Починаючи 2006 роком входить до складу адміністративної ради .
Автор більше 600 наукових праць, зокрема монографій. Розробив окремі напрями хімії фтор- і фосфорвмісних сполук, запропонував нові синтетичні підходи для отримання окремих класів органічних сполук. Досліджував процеси фторування та бромування «каркасних» бромоводнів — адамантану та гомокубану.
Як педагог підготував 2 докторів та 30 кандидатів наук. Ним зареєстровано понад 70 авторських свідоцтв на винаходи та патентів. Серед запатентованих робіт — «Спосіб одержання мазі теобону-дитіомікоциду», квітень 2014, в колективі авторів — , Шевченко Людмила Анатоліївна, Тищенко Людмила Олександрівна.
З дружиною, Наталею Іванівною, виховали дочку та сина. Помер 28 березня 2017 року у Києві. Прощання та поховання відбулося 30 березня 2017 року на Байковому кладовищі (ділянка № 6, 50°25′05″ пн. ш. 30°30′38″ сх. д. / 50.4183056° пн. ш. 30.5106111° сх. д.).
Вшанування пам'яті
У 2022 році на честь Валерія Кухаря була перейменована вулиця Мурманська у Деснянському районі Києва.
Нагороди
1989 — лауреат премії ім. Кіпріанова НАН України, відзнаки UNEP «Ґлобал-500» — 1992, державної премії України в галузі науки і техніки — 1999, премії Сан-Валентино (Всесвітня федерація науковців) — 2000, 2002 — заслужений діяч науки і техніки України. Кавалер ордена «За заслуги» III ступеня — 1997 та II — 2006. Нагороджений Почесною грамотою КМ України — 2002.
Примітки
- . Архів оригіналу за 29 березня 2017. Процитовано 28 березня 2017.
- . Архів оригіналу за 30 березня 2017. Процитовано 29 березня 2017.
- У Києві перейменували ще понад 40 міських об’єктів, назви яких пов’язані з російською федерацією та її сателітами
Джерела та література
- В. Ю. Васильєв. Кухар Валерій Павлович [ 20 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 540. — .
- Біографія [ 29 березня 2017 у Wayback Machine.] Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- Довідка [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Кухар Валерій Павлович [ 3 лютого 2019 у Wayback Machine.]
- «Вісник НАН України», 2012
Посилання
- Помер видатний український хімік В.Кухар /Українські національні новини/ [ 28 березня 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kuhar Batko Posada Diti Druzhina Mati Kuhar Valerij PavlovichNarodivsya26 sichnya 1942 1942 01 26 KiyivPomer28 bereznya 2017 2017 03 28 75 rokiv KiyivPohovannyaBajkove kladovisheKrayina URSR UkrayinaDiyalnisthimikAlma materDnipropetrovskij himiko tehnologichnij institutGaluzorganichna himiyaZakladNacionalna akademiya nauk Ukrayini Institut bioorganichnoyi himiyi ta naftohimiyi NAN Ukrayini zaviduvach viddilu tonkogo organichnogo sintezuPosadavice prezident NAN Ukrayini v 1988 1993 rokahVchene zvannyadoktor himichnih naukNaukovij stupinakademik NAN UkrayiniChlenstvoNAN UkrayiniVidomij zavdyaki doslidzhennya v carini himiyi ftor i fosforvmisnih spolukNagorodiOrden Za zaslugi II stupenya Orden Za zaslugi III stupenya Pochesna gramota Kabinetu Ministriv Ukrayini Vale rij Pa vlovich Ku har 26 sichnya 1942 19420126 Kiyiv 28 bereznya 2017 Kiyiv ukrayinskij naukovec himik doktor himichnih nauk 1974 profesor akademik NAN Ukrayini viddil organichnoyi himiyi 1985 Chlen CK KPU v chervni 1990 serpni 1991 r Chlen Politbyuro CK KPU v chervni 1990 serpni 1991 r Chlen Centralnoyi kontrolnoyi komisiyi KPRS u 1990 1991 rokah ZhittyepisNarodivsya 26 sichnya 1942 roku u Kiyevi Batko pracyuvav inzhenerom mati likarkoyu 1963 roku zakinchiv Dnipropetrovskij himiko tehnologichnij institut za specialnistyu inzhener tehnolog plastmas Pracyuvav inzhenerom konstuktorom zavodu mista Mikolayeva odnochasno prohodiv aspiranturu pri Instituti organichnoyi himiyi AN URSR v laboratoriyi akademika Oleksandra Kirsanova 1967 zahistiv kandidatsku disertaciyu Fosforilyuvannya nitriliv dvoosnovnih karbonovih kislot 1973 doktorsku Alfa hloralkilamini ta yihni pohidni V 1963 1975 rokah pracyuvav v Instituti organichnoyi himiyi Akademiyi nauk URSR 1978 1988 u viddilenni himiyi ta himichnoyi tehnologiyi Akademiyi nauk URSR v 1988 1993 vice prezident NAN Ukrayini Chlen Ukrayinskogo himichnogo tovaristva Ukrayinskogo yadernogo tovaristva Chlen KPRS z 1969 roku Protyagom 1976 1996 rokiv chitav kurs lekcij z himiyi elementorganichnih spoluk j asimetrichnogo sintezu v Kiyivskomu universiteti im T G Shevchenka U 1978 roci obranij chlenom korespondentom AN URSR ta akademikom sekretarem viddilennya himiyi ta himichnoyi tehnologiyi Chlen redkolegij zhurnaliv Ukrayinskij himichnij zhurnal Dopovidi NAN Ukrayini inshih Golovnij redaktor naukovogo zhurnalu Prezidiyi NAN Ukrayini Dopovidi Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini v 1988 1993 rokah 1984 roku pri instituti stvoryuye ta ocholyuye viddilennya bioorganichnoyi himiyi u 1987 reorganizovano v Institut bioorganichnoyi himiyi AN URSR z 1989 Institut bioorganichnoyi himiyi ta naftohimiyi V 1988 1993 golova golova golova Koordinacijnogo byuro z avtomatizaciyi obchislyuvalnoyi tehniki ta informatiki NAN Ukrayini U 1996 roci uvijshov do skladu Grupi yadernoyi bezpeki pri Yevropejskomu banku rekonstrukciyi ta rozvitku z 1998 chlen mizhnarodnoyi naglyadovoyi grupi pri Yevropejskomu banku rekonstrukciyi ta rozvitku z problemi Chornobilskogo ob yektu Ukrittya V 1996 2000 zastupnik golovi Radi z pitan nauki ta naukovo tehnichnoyi politiki pri Prezidentovi Ukrayini V 1995 2000 golova Komisiyi z pitan yadernoyi politiki ta ekologichnoyi bezpeki pri Prezidenti Ukrayini Z 1996 po 2010 roki prezident Maloyi akademiyi nauk U 2004 2011 rokah pracyuvav v skladi naukovoyi radi Organizaciyi iz zaboroni himichnoyi zbroyi Protyagom 1999 2001 rokiv chlen ekspertnoyi radi NATO z pitan civilnih naukovih j tehnologichnih doslidzhen sho pov yazani iz bezpekoyu Pochinayuchi 2006 rokom vhodit do skladu administrativnoyi radi Mogila Valeriya Kuharya Bajkove kladovishe Avtor bilshe 600 naukovih prac zokrema monografij Rozrobiv okremi napryami himiyi ftor i fosforvmisnih spoluk zaproponuvav novi sintetichni pidhodi dlya otrimannya okremih klasiv organichnih spoluk Doslidzhuvav procesi ftoruvannya ta bromuvannya karkasnih bromovodniv adamantanu ta gomokubanu Yak pedagog pidgotuvav 2 doktoriv ta 30 kandidativ nauk Nim zareyestrovano ponad 70 avtorskih svidoctv na vinahodi ta patentiv Sered zapatentovanih robit Sposib oderzhannya mazi teobonu ditiomikocidu kviten 2014 v kolektivi avtoriv Shevchenko Lyudmila Anatoliyivna Tishenko Lyudmila Oleksandrivna Z druzhinoyu Nataleyu Ivanivnoyu vihovali dochku ta sina Pomer 28 bereznya 2017 roku u Kiyevi Proshannya ta pohovannya vidbulosya 30 bereznya 2017 roku na Bajkovomu kladovishi dilyanka 6 50 25 05 pn sh 30 30 38 sh d 50 4183056 pn sh 30 5106111 sh d 50 4183056 30 5106111 Vshanuvannya pam yatiU 2022 roci na chest Valeriya Kuharya bula perejmenovana vulicya Murmanska u Desnyanskomu rajoni Kiyeva Nagorodi1989 laureat premiyi im Kiprianova NAN Ukrayini vidznaki UNEP Global 500 1992 derzhavnoyi premiyi Ukrayini v galuzi nauki i tehniki 1999 premiyi San Valentino Vsesvitnya federaciya naukovciv 2000 2002 zasluzhenij diyach nauki i tehniki Ukrayini Kavaler ordena Za zaslugi III stupenya 1997 ta II 2006 Nagorodzhenij Pochesnoyu gramotoyu KM Ukrayini 2002 Primitki Arhiv originalu za 29 bereznya 2017 Procitovano 28 bereznya 2017 Arhiv originalu za 30 bereznya 2017 Procitovano 29 bereznya 2017 U Kiyevi perejmenuvali she ponad 40 miskih ob yektiv nazvi yakih pov yazani z rosijskoyu federaciyeyu ta yiyi satelitamiDzherela ta literaturaV Yu Vasilyev Kuhar Valerij Pavlovich 20 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu S 540 ISBN 978 966 00 0855 4 Biografiya 29 bereznya 2017 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Dovidka 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Kuhar Valerij Pavlovich 3 lyutogo 2019 u Wayback Machine Visnik NAN Ukrayini 2012PosilannyaPomer vidatnij ukrayinskij himik V Kuhar Ukrayinski nacionalni novini 28 bereznya 2017 u Wayback Machine