Кутлугханіди або Керманська династія (1222 —1307 роки) — династія, що утворила однойменний султанат (відомий також як Пізня Західне Ляо) в регіоні Керман. Постала внаслідок занепаду Держава Хорезмшахи. Спочатку була васалом Монгольської імперії, поітм безпосередньо Держави Хулагуїдів. 1306 року ліквідовано ільханами.
Кутлугханіди | ||||
| ||||
Столиця | Керман | |||
Мови | перська | |||
Релігії | іслам | |||
Форма правління | монархія | |||
султан | Барак Хаджиб | |||
Історичний період | Середньовіччя | |||
- Засновано | 1222 | |||
- Ліквідовано | 1306 | |||
|
Історія
1218 року після поразки Каракитайського ханства від монголів частина знаті з підвладним населенням перебралася до Держави Хорезмшахів. Їх було розселено напівдні володінь хорезмшаха — в Персії. Після поразок хорезмійських військ від монголів у 1219—1221 роках один з каракитайських аристократів — Барак-Хаджиб, що був намісником Ісфагану, призначається атабеком (брата хорезмшаха Джелал ад-Діна Манкбурну), якому було надано Керман. 1222 року Барак-Хаджиб захопив владу в Кермані, відсторонивши маліка Шуджу ад-Діна. Тоді ж або 1229 року схопив та стратив Гіяс ад-Діна Піршаха, чим заслужив милість монголів.
1236 року офіційно прийнято титул султана. Протягом усього існування держава зберігала вірність монгольським володарям,з якими представники Кутлугханів породичалися. Втім 1306 року ільхан Олджейту ліквідував державу Кутлугханів, приєднавши їх землі до Держави Хулагуїдів. Тут стали керувати наїби, спочатку з роду Чобанідів, а потім Музаффаридів
Султани
- Барак Хаджиб (1222—1235)
- Кутб ад-Дін Мухаммад-хан (1235), вперше
- Рукн ад-Дін Ходжа аль-Хакдк (1235—1252)
- Кутб ад-Дін Мухаммад-хан (1252—1257), вдруге
- Музаффар ад-Дін Хаджадж (1257—1267/1268)
- Кутлуг Туркан (1257—1282)
- Джалал ад-Дін Суюргатмиш (1282—1292)
- Сафват ад-Дін Падишах-хатун (1292—1295)
- Курдужин-хатун (1295)
- Музаффар ад-Дін Мухаммад (1295—1304)
- Кутб ад-Дін Шах-Джахан (1304—1306)
Джерела
- Minorsky, V. (2012). «Ḳutlug̲h̲-K̲h̲ānids». In P. Bearman; Th. Bianquis; C.E. Bosworth; E. van Donzel; W.P. Heinrichs (eds.). The Encyclopedia of Islam, SECOND.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kutlughanidi abo Kermanska dinastiya 1222 1307 roki dinastiya sho utvorila odnojmennij sultanat vidomij takozh yak Piznya Zahidne Lyao v regioni Kerman Postala vnaslidok zanepadu Derzhava Horezmshahi Spochatku bula vasalom Mongolskoyi imperiyi poitm bezposeredno Derzhavi Hulaguyidiv 1306 roku likvidovano ilhanami Kutlughanidi 1222 1306 Stolicya Kerman Movi perska Religiyi islam Forma pravlinnya monarhiya sultan Barak Hadzhib Istorichnij period Serednovichchya Zasnovano 1222 Likvidovano 1306 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu KutlughanidiIstoriya1218 roku pislya porazki Karakitajskogo hanstva vid mongoliv chastina znati z pidvladnim naselennyam perebralasya do Derzhavi Horezmshahiv Yih bulo rozseleno napivdni volodin horezmshaha v Persiyi Pislya porazok horezmijskih vijsk vid mongoliv u 1219 1221 rokah odin z karakitajskih aristokrativ Barak Hadzhib sho buv namisnikom Isfaganu priznachayetsya atabekom brata horezmshaha Dzhelal ad Dina Mankburnu yakomu bulo nadano Kerman 1222 roku Barak Hadzhib zahopiv vladu v Kermani vidstoronivshi malika Shudzhu ad Dina Todi zh abo 1229 roku shopiv ta strativ Giyas ad Dina Pirshaha chim zasluzhiv milist mongoliv 1236 roku oficijno prijnyato titul sultana Protyagom usogo isnuvannya derzhava zberigala virnist mongolskim volodaryam z yakimi predstavniki Kutlughaniv porodichalisya Vtim 1306 roku ilhan Oldzhejtu likviduvav derzhavu Kutlughaniv priyednavshi yih zemli do Derzhavi Hulaguyidiv Tut stali keruvati nayibi spochatku z rodu Chobanidiv a potim Muzaffaridiv Sultani Barak Hadzhib 1222 1235 Kutb ad Din Muhammad han 1235 vpershe Rukn ad Din Hodzha al Hakdk 1235 1252 Kutb ad Din Muhammad han 1252 1257 vdruge Muzaffar ad Din Hadzhadzh 1257 1267 1268 Kutlug Turkan 1257 1282 Dzhalal ad Din Suyurgatmish 1282 1292 Safvat ad Din Padishah hatun 1292 1295 Kurduzhin hatun 1295 Muzaffar ad Din Muhammad 1295 1304 Kutb ad Din Shah Dzhahan 1304 1306 DzherelaMinorsky V 2012 Ḳutlug h K h anids In P Bearman Th Bianquis C E Bosworth E van Donzel W P Heinrichs eds The Encyclopedia of Islam SECOND