Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Курт Німуендажу́ (порт. Curt Nimuendajú; ім'я при народженні Курт У́нкель, нім. Curt Unckel; *18 квітня 1883, Єна — 10 січня 1945, штат Амазонас, Бразилія) — німецько-бразильський етнолог і антрополог.
| Курт Німуендажу | |
|---|---|
| порт. Curt Nimuendajú | |
 | |
| Народився | 17 квітня 1883[1][2][3] Єна, Апольда[d], Герцогство Саксен-Веймар-Ейзенахське, Німецька імперія[1] |
| Помер | 10 грудня 1945[1][2][3] (62 роки) Амазонас, Бразилія |
| Поховання | d |
| Країна |  Німеччина Бразилія |
| Діяльність | антрополог |
| Галузь | етнографія і антропологія |
 Курт Німуендажу у Вікісховищі | |
Праці науковця заклали підвалини для розуміння релігії і космології деяких бразильських індіанців, зокрема гуарані. Прізвище Німуендажу («той, хто побудував собі будинок») учений узяв собі від прізвиська, яке йому дали в племені апапокува, в якому він прожив рік. Під час прийняття громадянства Бразилії в 1922 році це прізвище стало офіційним. У некролозі Німуендажу його німецько-бразильський колега Герберт Бальдус назвав дослідника «найбільшим фахівцем з індіанців усіх часів».
З житєпису
Курт Ункель народився в німецькій Єні в 1883 році і в ранньому дитинстві втратив власних батьків. Замолоду мріяв жити серед «первісних людей». Ще в школі разом з іншими учнями організував «індіанське плем'я» і ходив на полювання до лісу за місто.
Через брак коштів не зміг вступити до університету і влаштувався на роботу на фабрику Карла Цейса. На дозвіллі вивчав мапи й етнографічні дослідження індіанського населення Північної і Південної Америки.
У 1903 році, у 20-річному віці Курт Ункель емігрував до Бразилії. Кошти на поїздку йому надала напівкровна сестра, яка працювала шкільною вчителькою.
За два роки по прибутті до Бразилії він зустрівся в штаті Сан-Паулу з представниками народу гуарані. Про останніх існувало чимало публікацій починаючи з XVII століття, зоча їхні релігійні традиції і ритуали були вивчені недостатньо. З усією наявною з теми літературою Ункель досконально ознайомився. В вже 1910 року опублікував в німецькій газеті Сан-Паулу Deutsche Zeitung статтю «Nimongarai».
У 1913 році К. Ункель переїхав до Белему. А наступного (1914) року його унікальні дослідження міфології та релігії племені апапокува були прийняті до друку в Zeitschrift für Ethnologie .
Відтак, Німуендажу став фахівцем з різних корінних народів Південної Америки, особливо же, апапокува, тукуна, кайнганг, апінаже, шеренте, уанано і Канела. Його публікації заклали, за словами одного з сучасників дослідника, «незамінний фундамент, на якому збудовані десятки докторських дисертацій і монографій бразильських і американських антропологів» . Одним з результатів його роботи стало зміщення наукового інтересу з племен, що проживуть на узбережжі або в великих містах, до племен, що приховані всередині континенту, і пробудження інтересу антропологів, таких як молодий Клод Леві-Строс, до спільнот, що хоча і живуть в примітивних умовах, але розробили досить складні соціальну структуру і релігійну космологію.
Велике наукове значення мала одна з перших експедицій Німуендажу-Ункеля до індіанців племені шіпая у пониззя річки Шінгу (1918-19), адже згодом індіанці нижньої Амазонки майже повністю вимерли від хвороб і змішались з колоністами.
Протягом 40 років польових робіт, здійснюваних часто-густо власним коштом, Німуендажу опублікував близько 60 статей, монографій і словників мов індіанських народів.
Між 1929 і 1936 роками він провів загалом 14 місяців з індіанцями канела, одним з племен же північно-східного окраю Бразильського нагір'я . Монографія про канела, перекладена і прокоментована Робертом Лоуї, була опублікована посмертно в 1946 році.
Праці Німуендажу з народності апінаже звернули на себе пильну увагу профільних фазівців, адже відображали безліч відмінностей від традиційної структури суспільства індіанців же. Описана т.ч. «аномалія апінаже» полягала в тому, що, розділяючи звичну для решти споріднених племінних спільнот білінійність, це плем'я підтримувало систему шлюбу, в якій сини включалися в групу батька, а дочки — в групу матері, що не відповідало усталеному принципу кроу-омаха, який спостерігали і Німуендажу, і Лоуї в інших народів же.
Попри погіршення стану здоров'я і перестороги лікарів, Німуендажу вирушив у чергову етнографічну експедицію і помер 10 грудня 1945 року в племені народності тікуна, що жили вздовж річки Солімойнс, поблизу Сан-Паулу-ді-Олівенса, штат Амазонас.
Архів Курта Німуендажу зберігався в Національному музеї Бразилії, але був ущент знищений під час катастрофічної пожежі 2 вересня 2018 року.
Вибрана бібліографія
- The Šerente, (ed. Robert H. Lowie), The Southwest Museum, 1942
- The Eastern Timbira, (ed. Robert H.Lowie), University of California Press, 1946
- The Tukuna, (ed. Robert H.Lowie) University of California Press, 1952
- The Apinayé, (tr. and ed. Robert H.Lowie, John M. Cooper), Catholic University of America Press, 1939
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118588184 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Енциклопедія Брокгауз
- Берёзкин Ю. Е. Голос дьявола среди снегов и джунглей. Истоки древней религии., Л.: Лениздат, 1987, 172 с., илл., — С. 66-67
- Mércio Pereira Gomes The Indians and Brazil,University Press of Florida, 2000, 3rd edition. p.18
- Herbert Baldus, 'Curt Nimuendaju, 1883—1945,' in American Anthropologist, (1946) Vol. 48, pp.238-243
- 'Die Sagen von der Erschaffung und Vernichtung der Welt als Grundlagen der Religion der Apapocuva-Guarani', cited in Lúcia Sá, Rain forest literatures: Amazonian texts and Latin American culture, University of Minnesota Press, 2004 p. 114.
- Janet M. Chernela, The Wanano Indians of the Brazilian Amazon: A Sense of Space, University of Texas Press, 1993, pp.39ff.
- Mércio Pereira Gomes, The Indians and Brazil, p. 18
- Claude Lévi-Strauss, Tristes tropiques, Plon, Paris, 1955 p. 290.
- Virginia Kerns, Scenes from the high desert: Julian Steward's life and theory, p. 226.
- Roberto da Matta, A divided world: Apinayé social structure, Harvard University Press, 1982, pp.1ff.
- Egon Shcaden, Notas sobre a vida e a obra de Curt Nimuendajú [ 15 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Gretchen McCulloch, «Folks, there's nothing left…» [ 4 вересня 2018 у Wayback Machine.], All Things Linguistic, September 2018.
Джерела, література та посилання
- Берёзкин Ю. Е. Голос дьявола среди снегов и джунглей. Истоки древней религии., Л.: Лениздат, 1987, 172 с., илл., — С. 66-67
- Herbert Baldus, 'Curt Nimuendaju, 1883—1945', American Anthropologist, 1946 Vol. 48, pp. 238—243
- Herbert Baldus review of Nimuendaju The Eastern Timbira. 1960 https://www.jstor.org/stable/663694 [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Born, Joachim, «Curt Unckel Nimuendajú — ein Jenenser als Pionier im brasilianischen Nord(ost)en», Wien, 2007.
- Janet M. Chernela, The Wanano Indians of the Brazilian Amazon: A Sense of Space, University of Texas Press, 1993
- Virginia Kerns, Scenes from the high desert: Julian Steward's life and theory, University of Illinois Press, 2003
- Claude Lévi-Strauss, Tristes tropiques, Plon, Paris, 1955
- Georg Menchén, Nimuendajú. Bruder der Indianer, Leipzig 1979.
- Günther F. Dungs, Die Feldforschung von Curt Unckel Nimuendajú und ihre theoretisch-methodischen Grundlagen, 1991.
- Mércio Pereira Gomes The Indians and Brazil, University Press of Florida, 2000, 3rd edition.
- Frank Lindner, Curt Unckel-Nimuendajú. Jenas großer Indianerforscher. Jena 1996.
- Lúcia Sá, Rain forest literatures: Amazonian texts and Latin American culture, University of Minnesota Press, 2004
- Welper, Elena M. «Curt Unckel Nimuendaju: um capítulo alemão na tradiçao etnografica Brasileira», 2002, TD PPGAS-MN/UFRJ.
- Biblioteca Digital Curt Nimuendaju [ 8 червня 2009 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kurt Nimuendazhu port Curt Nimuendaju im ya pri narodzhenni Kurt U nkel nim Curt Unckel 18 kvitnya 1883 18830418 Yena 10 sichnya 1945 shtat Amazonas Braziliya nimecko brazilskij etnolog i antropolog Kurt Nimuendazhuport Curt NimuendajuNarodivsya17 kvitnya 1883 1883 04 17 1 2 3 Yena Apolda d Gercogstvo Saksen Vejmar Ejzenahske Nimecka imperiya 1 Pomer10 grudnya 1945 1945 12 10 1 2 3 62 roki Amazonas BraziliyaPohovannyadKrayina Nimechchina BraziliyaDiyalnistantropologGaluzetnografiya i antropologiya Kurt Nimuendazhu u Vikishovishi Praci naukovcya zaklali pidvalini dlya rozuminnya religiyi i kosmologiyi deyakih brazilskih indianciv zokrema guarani Prizvishe Nimuendazhu toj hto pobuduvav sobi budinok uchenij uzyav sobi vid prizviska yake jomu dali v plemeni apapokuva v yakomu vin prozhiv rik Pid chas prijnyattya gromadyanstva Braziliyi v 1922 roci ce prizvishe stalo oficijnim U nekrolozi Nimuendazhu jogo nimecko brazilskij kolega Gerbert Baldus nazvav doslidnika najbilshim fahivcem z indianciv usih chasiv Z zhityepisuPam yatnij kamin Kurtu Unkelyu Nimuendazhu v Paradis parku v Yeni Kurt Unkel narodivsya v nimeckij Yeni v 1883 roci i v rannomu ditinstvi vtrativ vlasnih batkiv Zamolodu mriyav zhiti sered pervisnih lyudej She v shkoli razom z inshimi uchnyami organizuvav indianske plem ya i hodiv na polyuvannya do lisu za misto Cherez brak koshtiv ne zmig vstupiti do universitetu i vlashtuvavsya na robotu na fabriku Karla Cejsa Na dozvilli vivchav mapi j etnografichni doslidzhennya indianskogo naselennya Pivnichnoyi i Pivdennoyi Ameriki U 1903 roci u 20 richnomu vici Kurt Unkel emigruvav do Braziliyi Koshti na poyizdku jomu nadala napivkrovna sestra yaka pracyuvala shkilnoyu vchitelkoyu Za dva roki po pributti do Braziliyi vin zustrivsya v shtati San Paulu z predstavnikami narodu guarani Pro ostannih isnuvalo chimalo publikacij pochinayuchi z XVII stolittya zocha yihni religijni tradiciyi i rituali buli vivcheni nedostatno Z usiyeyu nayavnoyu z temi literaturoyu Unkel doskonalno oznajomivsya V vzhe 1910 roku opublikuvav v nimeckij gazeti San Paulu Deutsche Zeitung stattyu Nimongarai U 1913 roci K Unkel pereyihav do Belemu A nastupnogo 1914 roku jogo unikalni doslidzhennya mifologiyi ta religiyi plemeni apapokuva buli prijnyati do druku v Zeitschrift fur Ethnologie Vidtak Nimuendazhu stav fahivcem z riznih korinnih narodiv Pivdennoyi Ameriki osoblivo zhe apapokuva tukuna kajngang apinazhe sherente uanano i Kanela Jogo publikaciyi zaklali za slovami odnogo z suchasnikiv doslidnika nezaminnij fundament na yakomu zbudovani desyatki doktorskih disertacij i monografij brazilskih i amerikanskih antropologiv Odnim z rezultativ jogo roboti stalo zmishennya naukovogo interesu z plemen sho prozhivut na uzberezhzhi abo v velikih mistah do plemen sho prihovani vseredini kontinentu i probudzhennya interesu antropologiv takih yak molodij Klod Levi Stros do spilnot sho hocha i zhivut v primitivnih umovah ale rozrobili dosit skladni socialnu strukturu i religijnu kosmologiyu Velike naukove znachennya mala odna z pershih ekspedicij Nimuendazhu Unkelya do indianciv plemeni shipaya u ponizzya richki Shingu 1918 19 adzhe zgodom indianci nizhnoyi Amazonki majzhe povnistyu vimerli vid hvorob i zmishalis z kolonistami Protyagom 40 rokiv polovih robit zdijsnyuvanih chasto gusto vlasnim koshtom Nimuendazhu opublikuvav blizko 60 statej monografij i slovnikiv mov indianskih narodiv Mizh 1929 i 1936 rokami vin proviv zagalom 14 misyaciv z indiancyami kanela odnim z plemen zhe pivnichno shidnogo okrayu Brazilskogo nagir ya Monografiya pro kanela perekladena i prokomentovana Robertom Louyi bula opublikovana posmertno v 1946 roci Praci Nimuendazhu z narodnosti apinazhe zvernuli na sebe pilnu uvagu profilnih fazivciv adzhe vidobrazhali bezlich vidminnostej vid tradicijnoyi strukturi suspilstva indianciv zhe Opisana t ch anomaliya apinazhe polyagala v tomu sho rozdilyayuchi zvichnu dlya reshti sporidnenih pleminnih spilnot bilinijnist ce plem ya pidtrimuvalo sistemu shlyubu v yakij sini vklyuchalisya v grupu batka a dochki v grupu materi sho ne vidpovidalo ustalenomu principu krou omaha yakij sposterigali i Nimuendazhu i Louyi v inshih narodiv zhe Popri pogirshennya stanu zdorov ya i perestorogi likariv Nimuendazhu virushiv u chergovu etnografichnu ekspediciyu i pomer 10 grudnya 1945 roku v plemeni narodnosti tikuna sho zhili vzdovzh richki Solimojns poblizu San Paulu di Olivensa shtat Amazonas Arhiv Kurta Nimuendazhu zberigavsya v Nacionalnomu muzeyi Braziliyi ale buv ushent znishenij pid chas katastrofichnoyi pozhezhi 2 veresnya 2018 roku Vibrana bibliografiyaThe Serente ed Robert H Lowie The Southwest Museum 1942 The Eastern Timbira ed Robert H Lowie University of California Press 1946 The Tukuna ed Robert H Lowie University of California Press 1952 The Apinaye tr and ed Robert H Lowie John M Cooper Catholic University of America Press 1939PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118588184 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Beryozkin Yu E Golos dyavola sredi snegov i dzhunglej Istoki drevnej religii L Lenizdat 1987 172 s ill S 66 67 Mercio Pereira Gomes The Indians and Brazil University Press of Florida 2000 3rd edition p 18 Herbert Baldus Curt Nimuendaju 1883 1945 in American Anthropologist 1946 Vol 48 pp 238 243 Die Sagen von der Erschaffung und Vernichtung der Welt als Grundlagen der Religion der Apapocuva Guarani cited in Lucia Sa Rain forest literatures Amazonian texts and Latin American culture University of Minnesota Press 2004 p 114 Janet M Chernela The Wanano Indians of the Brazilian Amazon A Sense of Space University of Texas Press 1993 pp 39ff Mercio Pereira Gomes The Indians and Brazil p 18 Claude Levi Strauss Tristes tropiques Plon Paris 1955 p 290 Virginia Kerns Scenes from the high desert Julian Steward s life and theory p 226 Roberto da Matta A divided world Apinaye social structure Harvard University Press 1982 pp 1ff Egon Shcaden Notas sobre a vida e a obra de Curt Nimuendaju 15 bereznya 2016 u Wayback Machine Gretchen McCulloch Folks there s nothing left 4 veresnya 2018 u Wayback Machine All Things Linguistic September 2018 Dzherela literatura ta posilannyaBeryozkin Yu E Golos dyavola sredi snegov i dzhunglej Istoki drevnej religii L Lenizdat 1987 172 s ill S 66 67 Herbert Baldus Curt Nimuendaju 1883 1945 American Anthropologist 1946 Vol 48 pp 238 243 Herbert Baldus review of Nimuendaju The Eastern Timbira 1960 https www jstor org stable 663694 6 bereznya 2016 u Wayback Machine Born Joachim Curt Unckel Nimuendaju ein Jenenser als Pionier im brasilianischen Nord ost en Wien 2007 Janet M Chernela The Wanano Indians of the Brazilian Amazon A Sense of Space University of Texas Press 1993 Virginia Kerns Scenes from the high desert Julian Steward s life and theory University of Illinois Press 2003 Claude Levi Strauss Tristes tropiques Plon Paris 1955 Georg Menchen Nimuendaju Bruder der Indianer Leipzig 1979 Gunther F Dungs Die Feldforschung von Curt Unckel Nimuendaju und ihre theoretisch methodischen Grundlagen 1991 Mercio Pereira Gomes The Indians and Brazil University Press of Florida 2000 3rd edition Frank Lindner Curt Unckel Nimuendaju Jenas grosser Indianerforscher Jena 1996 Lucia Sa Rain forest literatures Amazonian texts and Latin American culture University of Minnesota Press 2004 Welper Elena M Curt Unckel Nimuendaju um capitulo alemao na tradicao etnografica Brasileira 2002 TD PPGAS MN UFRJ Biblioteca Digital Curt Nimuendaju 8 chervnya 2009 u Wayback Machine