Культура поодиноких поховань

Культура поодиноких поховань, (англ. Single Grave Culture) — археологічна культура мідної доби кола індоєвропейської культури шнурової кераміки.

Культура поодиноких поховань
Розташування	Захід Середньоєвропейської рівнини
Доба	Енеоліт
Час існування	ca. 2,800–2,200 BC
Попередня культура	Культура шнурової кераміки, Культура лійчастого посуду, ^[en]
Наступна культура	Культура дзвоноподібних келихів
Культура поодиноких поховань у Вікісховищі

Датована 2500-2000 роками до Р.Х. Була поширена в північній Німеччині (пам'ятки у землях Шлезвіг-Гольштейн, Мекленбург-Північна Померанія, Нижня Саксонія, Саксонія Анхальт) й у Данії.

У Польщі існувала близька Одрська культура (Помор’я, Куявія, Велика Польща)

У південній частині Швеції та Норвегії існувала подібна культура човноподібних сокир.

У Нідерландах (західна Фрисландія) називається (Standvoetbekercultuur).

Загальна назва сторонніх культур, що з'явилися в Північній Німеччині, а також у Скандинавії в 2500 році до Р.Х. Є продовженням ширше розповсюдженої культури лійкоподібних келихів).

Обряд передбачав трупоположення під курганом або в ньому, іноді в ямі або будиночку мертвих. Цей обряд, так само як використання кам'яних бойових сокир і кераміки, прикрашеної шнуровим орнаментом, зв'язує культури поодиноких поховань з величезним комплексом шнурової кераміки - бойових сокир, що у свою чергу багатьма вченими виводиться з південноруських курганних культур (культура Келихи зі стовщеним дном).

1. Frei, 2019.