Культу́ра Шенвеньтао (кит. 細繩紋陶文化, Піньїнь Xìshéng Wéntáo) — відома як Культура шнурової кераміки на Тайвані. Представники в основному використовували кераміку, яку оздоблювали візерунками за допомогою шнура. Культура шнурової кераміки, відома також як культура червоної шнурової кераміки, була доісторичною культурою, поширеною на території західного, в центральній і південній частинах східного узбережжя Тайваню, а також на територіях біля річок Дацзя, Чжошуй, Цзінвень, деяких островах архіпелагу Пенху. Датується приблизно 2700—2500 рр. до н. е.
Культу́ра Шенвеньтао (Культура шнурової кераміки) | |
---|---|
Розташування | Західне, центральне, частина східного узбережжя Тайваню, річки Дацзя, Чжошуй, Цзінвень, деякі острови архіпелагу Пенху |
Доба | Неоліт Тайваню |
Час існування | XXVII — XXV століття до н. е. |
Типова пам’ятка | і |
Найбільші пам’ятки | , , , , , , , , , , |
Попередня культура | Культура Дабенькен |
Теорії походження та стоянки
Серед тайваньських археологів існують дві основні теорії походження культури шнурової кераміки: міграції з материка та регіональної еволюції. Теорія міграції була запропонована Чжан Гуанчжі в 1969 році. Він вважав, що тайванська культура шнурової кераміки була першою групою, яка прибула на Тайвань з так званих культур Луншань з південно-східного узбережжя материкового Китаю. Теорію регіональної еволюції запропонував Лі Гуанчжоу в 1983 році. Він вважав, що дрібнозерниста кераміка культури в основному як у культури Дабенькен, що може свідчити про взаємозв'язок Основна причина розбіжності у поглядах між цими двома вченими щодо походження культури шнурової кераміки полягає в тому, що Чжан Гуанчжі зосереджувався на тому факті, що деякі характеристики знахідок цієї культури не могли знайти своїх попередників на Тайвані, але вони були подібні до культури Цінляньґан на південно-східному узбережжі материкового Китаю, тоді як Лі Гуанчжоу наголошував на подібності кераміки та кам'яних знарядь між культурами тонкої шнурової кераміки та культурами грубої шнурової кераміки Дабенькен. Два вчені вибрали різні характеристики для порівняння того самого культурного шару та зробили абсолютно різні висновки. З цього приводу Цзан Чженьхуа в 1990 році висунув комплексну теорію, проаналізувавши археологічні дані, знайдені на островах Пенху. Він вважав, що тайванська культура шнурової кераміки справді могла походити від її попередниці, культури Дабенькен. Ця теорія зараз більше визнається археологічною спільнотою, але для її підтвердження потрібні додаткові підтвердження, включаючи дослідження в галузі археології, лінгвістики та антропології. Багатими на знахідки були нижній рівень Нюматоу і Дінцзе в міському повіті Даду, також залишки культури Шенвеньтао знайдені у Ванляо і Ренде, Юнкані, Нючоуцзи, Фенбітоу, Гаосюн, Кендін, Елуаньбі, Пінтун, Дабенкень, Яньляо, Лаофаньше і порт Лянвень у Пенху.
Кераміка, знаряддя та життя
Культура шнурової кераміки є найпоширенішою географічно серед доісторичних культур на Тайвані. Принаймні понад 80 місць було виявлено в різних місцях. Кераміка в основному виготовлена з піску червоного кольору. Основні типи посудин — горщики та миски. Декоративні візерунки — це в основному візерунки з тонких мотузок, які часто наносяться на черевце корпусу кераміки; крім того, можна побачити подряпини, картаті візерунки, відбитки кошиків, різні інші мальовані візерунки. Кам'яними знаряддями були ковані та шліфовані сокири та мотики, прямокутні й півмісячні ножі і кам'яні тесла, наконечники стріл, сітчасті підвіски та увігнуті камені. Хуан Шіцян і Лю Їчан виокремили в культурі шнурової кераміки у південному Тайвані два типи: Нючоуцзи та Кеньдін. Цзан Чженьхуа вважав, що її можна розділити на типи Пенху Соґан, Піндун Кеньдін і Ґаосюн Фенбітоу. Сучасні дослідження археологів показують, що основу життя мешканців культури Шенвеньтао складало сільське господарство, адже були виявлені сільськогосподарські знаряддя, такі як кам'яні мотики, сокири, шматки кераміки з відбитками рисового лушпиння. На додаток до сільського господарства, значну кількість залишків становлять молюски, рибні кістки та кістки тварин. Жителі культура шнурової кераміки вживали також морську рибу та тварин. Більшість мешканців жили на приморських дюнах і в горах, а в деяких районах вони рухалися вглиб країни від узбережжя та вздовж річкових долин.
Примітки
- Цзан Чженьхуа (1990). Про культуру шнурової кераміки Тайваню — також про концепції та методи дослідження походження доісторичної культури Тайваню. Польова археологія. 1(2): 1—31.
- Хуан Шицян; Лю Їчан (1980). Рекомендації щодо дослідження та реконструкції важливих історичних місць у провінції — археологічні пам'ятки та старі громади. Звіт про дослідження на замовлення Департаменту археологічної антропології Національного університету Тайваню та Бюро туризму Міністерства транспорту та Комунікації.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Kultu ra Shenventao kit 細繩紋陶文化 Pinyin Xisheng Wentao vidoma yak Kultura shnurovoyi keramiki na Tajvani Predstavniki v osnovnomu vikoristovuvali keramiku yaku ozdoblyuvali vizerunkami za dopomogoyu shnura Kultura shnurovoyi keramiki vidoma takozh yak kultura chervonoyi shnurovoyi keramiki bula doistorichnoyu kulturoyu poshirenoyu na teritoriyi zahidnogo v centralnij i pivdennij chastinah shidnogo uzberezhzhya Tajvanyu a takozh na teritoriyah bilya richok Daczya Chzhoshuj Czinven deyakih ostrovah arhipelagu Penhu Datuyetsya priblizno 2700 2500 rr do n e Kultu ra Shenventao Kultura shnurovoyi keramiki RoztashuvannyaZahidne centralne chastina shidnogo uzberezhzhya Tajvanyu richki Daczya Chzhoshuj Czinven deyaki ostrovi arhipelagu PenhuDobaNeolit TajvanyuChas isnuvannyaXXVII XXV stolittya do n e Tipova pam yatkaNyumatou i DinczeNajbilshi pam yatkiVanlyao Yunkani Nyuchouczi Fenbitou Kendin Eluanbi Pintun Dabenken Yanlyao Laofanshe LyanvenPoperednya kulturaKultura DabenkenTeoriyi pohodzhennya ta stoyankired Sered tajvanskih arheologiv isnuyut dvi osnovni teoriyi pohodzhennya kulturi shnurovoyi keramiki migraciyi z materika ta regionalnoyi evolyuciyi Teoriya migraciyi bula zaproponovana Chzhan Guanchzhi v 1969 roci Vin vvazhav sho tajvanska kultura shnurovoyi keramiki bula pershoyu grupoyu yaka pribula na Tajvan z tak zvanih kultur Lunshan z pivdenno shidnogo uzberezhzhya materikovogo Kitayu Teoriyu regionalnoyi evolyuciyi zaproponuvav Li Guanchzhou v 1983 roci Vin vvazhav sho dribnozernista keramika kulturi v osnovnomu yak u kulturi Dabenken sho mozhe svidchiti pro vzayemozv yazok Osnovna prichina rozbizhnosti u poglyadah mizh cimi dvoma vchenimi shodo pohodzhennya kulturi shnurovoyi keramiki polyagaye v tomu sho Chzhan Guanchzhi zoseredzhuvavsya na tomu fakti sho deyaki harakteristiki znahidok ciyeyi kulturi ne mogli znajti svoyih poperednikiv na Tajvani ale voni buli podibni do kulturi Cinlyangan na pivdenno shidnomu uzberezhzhi materikovogo Kitayu todi yak Li Guanchzhou nagoloshuvav na podibnosti keramiki ta kam yanih znaryad mizh kulturami tonkoyi shnurovoyi keramiki ta kulturami gruboyi shnurovoyi keramiki Dabenken Dva vcheni vibrali rizni harakteristiki dlya porivnyannya togo samogo kulturnogo sharu ta zrobili absolyutno rizni visnovki Z cogo privodu Czan Chzhenhua v 1990 roci visunuv kompleksnu teoriyu proanalizuvavshi arheologichni dani znajdeni na ostrovah Penhu Vin vvazhav sho tajvanska kultura shnurovoyi keramiki spravdi mogla pohoditi vid yiyi poperednici kulturi Dabenken Cya teoriya zaraz bilshe viznayetsya arheologichnoyu spilnotoyu ale dlya yiyi pidtverdzhennya potribni dodatkovi pidtverdzhennya vklyuchayuchi doslidzhennya v galuzi arheologiyi lingvistiki ta antropologiyi 1 2 Bagatimi na znahidki buli nizhnij riven Nyumatou i Dincze v miskomu poviti Dadu takozh zalishki kulturi Shenventao znajdeni u Vanlyao i Rende Yunkani Nyuchouczi Fenbitou Gaosyun Kendin Eluanbi Pintun Dabenken Yanlyao Laofanshe i port Lyanven u Penhu 1 2 Keramika znaryaddya ta zhittyared Kultura shnurovoyi keramiki ye najposhirenishoyu geografichno sered doistorichnih kultur na Tajvani Prinajmni ponad 80 misc bulo viyavleno v riznih miscyah 1 2 Keramika v osnovnomu vigotovlena z pisku chervonogo koloru Osnovni tipi posudin gorshiki ta miski Dekorativni vizerunki ce v osnovnomu vizerunki z tonkih motuzok yaki chasto nanosyatsya na cherevce korpusu keramiki krim togo mozhna pobachiti podryapini kartati vizerunki vidbitki koshikiv rizni inshi malovani vizerunki Kam yanimi znaryaddyami buli kovani ta shlifovani sokiri ta motiki pryamokutni j pivmisyachni nozhi i kam yani tesla nakonechniki stril sitchasti pidviski ta uvignuti kameni 1 2 Huan Shicyan i Lyu Yichan viokremili v kulturi shnurovoyi keramiki u pivdennomu Tajvani dva tipi Nyuchouczi ta Kendin Czan Chzhenhua vvazhav sho yiyi mozhna rozdiliti na tipi Penhu Sogan Pindun Kendin i Gaosyun Fenbitou 1 2 Suchasni doslidzhennya arheologiv pokazuyut sho osnovu zhittya meshkanciv kulturi Shenventao skladalo silske gospodarstvo adzhe buli viyavleni silskogospodarski znaryaddya taki yak kam yani motiki sokiri shmatki keramiki z vidbitkami risovogo lushpinnya Na dodatok do silskogo gospodarstva znachnu kilkist zalishkiv stanovlyat molyuski ribni kistki ta kistki tvarin Zhiteli kultura shnurovoyi keramiki vzhivali takozh morsku ribu ta tvarin Bilshist meshkanciv zhili na primorskih dyunah i v gorah a v deyakih rajonah voni ruhalisya vglib krayini vid uzberezhzhya ta vzdovzh richkovih dolin 1 2 Primitkired a b v g d e Czan Chzhenhua 1990 Pro kulturu shnurovoyi keramiki Tajvanyu takozh pro koncepciyi ta metodi doslidzhennya pohodzhennya doistorichnoyi kulturi Tajvanyu Polova arheologiya 1 2 1 31 a b v g d e Huan Shicyan Lyu Yichan 1980 Rekomendaciyi shodo doslidzhennya ta rekonstrukciyi vazhlivih istorichnih misc u provinciyi arheologichni pam yatki ta stari gromadi Zvit pro doslidzhennya na zamovlennya Departamentu arheologichnoyi antropologiyi Nacionalnogo universitetu Tajvanyu ta Byuro turizmu Ministerstva transportu ta Komunikaciyi Otrimano z https uk wikipedia org wiki Kultura Shenventao