Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Іван Маркович Кулинич | |||
|---|---|---|---|
 | |||
| Народився | 15 серпня 1924 Грушківка | ||
| Помер | 28 вересня 2002 (78 років) Київ | ||
| Поховання | Київ | ||
| Країна |  Україна | ||
| Діяльність | історик | ||
| Alma mater | Львівський університет | ||
| Галузь | історія | ||
| Посада | професор | ||
| Вчене звання | професор | ||
| Науковий ступінь | доктор історичних наук | ||
| Науковий керівник | Жебокрицький Віктор Андрійович | ||
| Нагороди |
 | ||
Іван Маркович Кулинич (15 серпня 1924, с. Грушківка — 28 вересня 2002, м. Київ) — український і радянський історик, дослідник історії міжнародних відносин, доктор історичних наук (з 1970 року), професор (з 1975 року).
Біографія
Народився 15 серпня 1924 року в селі Грушківці (тепер Кам'янського району Черкаської області) в селянській родині. Після закінчення сільської семирічної школи поступив до Смілянського механіко-технологічного технікуму. Під час окупації УРСР у роки німецько-радянської війни жив у рідному селі, а після відвоювання села військами Червоної армії у січні 1944 року був мобілізований. У червні 1944 року був тяжко поранений, втратив зір. Після тривалого лікування закінчив Ніжинську школу з підготовки сліпих інвалідів Великої вітчизняної війни для навчання у вузах і 1948 року став студентом історичного факультету Львівського університету, який з відзнакою закінчив у 1953 році.
У 1953–1957 роках — аспірант, у 1957–1958 роках — молодший науковий співробітник відділу загальної історії, у 1958–1963 роках — молодший науковий співробітник, старший науковий співробітник відділу історії країн народної демократії, у 1963–2002 роках — старший науковий співробітник, головний науковий співробітник відділів нової та новітньої історії зарубіжних країн, історії міжнародних зв'язків України, всесвітньої історії і міжнародних відносин Інституту історії України НАН України.
У 1958 році, під керівництвом доктора історичних наук В. Жебокрицького захистив кандидатську дисертацію на тему: «Становище і боротьба робітничого класу Болгарії на початку XX ст. (1907—1912 рр.)». У 1970 році захистив докторську дисертацію на тему: «Загарбницька політика німецького імперіалізму щодо України наприкінці ХІХ — на початку XX ст.».
Помер в Києві 28 вересня 2002 року. Похований у Києві.
Наукова робота
Наукові дослідження пов'язані з проблемами історії Болгарії, Німеччини та міжнародних відносин. Він є автором понад 350 наукових і науково-популярних праць, у тому числі понад 20 колективних та індивідуальних монографій. Серед них:
- Економічні та культурні зв'язки Української РСР з Німецькою Демократичною Республікою (1949—1965). — Київ, 1996;
- Нариси з історії німецьких колоній в Україні. — Київ, 1995 (у співавторстві);
- Рабочий класс Германской Демократической Республики — ведущая сила в строительстве социалистического общества" (Київ, 1982);
- Київ і міста-побратими. — Київ, 1981;
- Траса братерського співробітництва. — Київ, 1980;
- Німецька Демократична Республіка в співдружності країн соціалізму (Київ, 1976);
- Перша на німецькій землі. — Київ, 1974;
- Українсько-німецькі історичні зв'язки. — Київ, 1969;
- Економічні та культурні зв'язки УРСР і НДР. — Київ, 1966;
- Україна в загарбницьких планах німецького імперіалізму (1900—1914). — Київ, 1963;
- Економічне співробітництво УРСР з країнами соціалізму. — Київ, 1962;
- Революційна діяльність німецької комуністичної групи «Спартак» на Україні 1918—1919 рр. (Київ, 1959).
Був науковим керівником 10 кандидатів історочних наук, членом Ради центру німецьких історичних досліджень при Інституті загальної історії РАН, Міжнародної асоціації дослідників історії і культурири російських німців (Москва), редколегій низки вітчизняних періодичних видань з історії.
Відзнаки
Лауреат (за 1976 рік), заслужений діяч науки УРСР (з 1984 року).
Нагороджений двома орденами Вітчизняної війни, орденом Червоного Прапора, орденом Трудового Червоного Прапора, 15 медалями.
Примітки
- . Архів оригіналу за 15 лютого 2013. Процитовано 16 лютого 2013.
- ордени ідентифіковані за піджаком на фото
Джерела та література
- Віднянський С. Кулинич Іван Маркович [ 13 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 466. — .
- Вчені Інституту історії України: Біобібліографічний довідник / Серія «Українські історики». — Випуск 1. — Київ, 1998.
- Кудряченко А. Кулинич Іван Маркович [ 20 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- Міжнародні зв'язки України: Наукові пошуки і знахідки: Міжвідомча збірка наукових праць. — Випуск 5: На пошану Івана Марковича Кулинича у зв'язку з його 70-річчям. — Київ, 1995.
- Міжнародні зв'язки України: Наукові пошуки і знахідки: Міжвідомча збірка наукових праць. — Випуск 13: Пам'яті доктора історичних наук, професора Івана Марковича Кулинича. — Київ, 2004.
- [Некролог] // УІЖ. — 2003. — № 1.
- Румянцева В. В. Вшанування члена-кореспондента АН УРСР Ф. П. Шевченка, доктора історичних наук І. М. Кулинича, доктора історичних наук, професора А. В. Санцевича у зв'язку з їх ювілеями // УІЖ. — 1984. — № 11.
- Стрілко А. А. Захист докторської дисертації І. М. Куліничем // УІЖ. — 1970. — № 9.
- Радянська енциклопедія історії України. — Т. 4. — К., 1972.
- Шевченківський словник. — Том 1. — Київ, 1977.
- Историческа българистика в чужбина 1944—1980. Библиографский справочник. — Софія, 1983.
Посилання
- Кулинич Іван Маркович // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 5. Біографічна частина: А-М / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2014. — с.234-236
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kulinich Batko Posada Diti Druzhina Mati Ivan Markovich KulinichNarodivsya15 serpnya 1924 1924 08 15 GrushkivkaPomer28 veresnya 2002 2002 09 28 78 rokiv KiyivPohovannyaKiyivKrayina UkrayinaDiyalnististorikAlma materLvivskij universitetGaluzistoriyaPosadaprofesorVchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktor istorichnih naukNaukovij kerivnikZhebokrickij Viktor AndrijovichNagorodi Ivan Markovich Kulinich 15 serpnya 1924 s Grushkivka 28 veresnya 2002 m Kiyiv ukrayinskij i radyanskij istorik doslidnik istoriyi mizhnarodnih vidnosin doktor istorichnih nauk z 1970 roku profesor z 1975 roku BiografiyaNarodivsya 15 serpnya 1924 roku v seli Grushkivci teper Kam yanskogo rajonu Cherkaskoyi oblasti v selyanskij rodini Pislya zakinchennya silskoyi semirichnoyi shkoli postupiv do Smilyanskogo mehaniko tehnologichnogo tehnikumu Pid chas okupaciyi URSR u roki nimecko radyanskoyi vijni zhiv u ridnomu seli a pislya vidvoyuvannya sela vijskami Chervonoyi armiyi u sichni 1944 roku buv mobilizovanij U chervni 1944 roku buv tyazhko poranenij vtrativ zir Pislya trivalogo likuvannya zakinchiv Nizhinsku shkolu z pidgotovki slipih invalidiv Velikoyi vitchiznyanoyi vijni dlya navchannya u vuzah i 1948 roku stav studentom istorichnogo fakultetu Lvivskogo universitetu yakij z vidznakoyu zakinchiv u 1953 roci U 1953 1957 rokah aspirant u 1957 1958 rokah molodshij naukovij spivrobitnik viddilu zagalnoyi istoriyi u 1958 1963 rokah molodshij naukovij spivrobitnik starshij naukovij spivrobitnik viddilu istoriyi krayin narodnoyi demokratiyi u 1963 2002 rokah starshij naukovij spivrobitnik golovnij naukovij spivrobitnik viddiliv novoyi ta novitnoyi istoriyi zarubizhnih krayin istoriyi mizhnarodnih zv yazkiv Ukrayini vsesvitnoyi istoriyi i mizhnarodnih vidnosin Institutu istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini U 1958 roci pid kerivnictvom doktora istorichnih nauk V Zhebokrickogo zahistiv kandidatsku disertaciyu na temu Stanovishe i borotba robitnichogo klasu Bolgariyi na pochatku XX st 1907 1912 rr U 1970 roci zahistiv doktorsku disertaciyu na temu Zagarbnicka politika nimeckogo imperializmu shodo Ukrayini naprikinci HIH na pochatku XX st Pomer v Kiyevi 28 veresnya 2002 roku Pohovanij u Kiyevi Naukova robotaNaukovi doslidzhennya pov yazani z problemami istoriyi Bolgariyi Nimechchini ta mizhnarodnih vidnosin Vin ye avtorom ponad 350 naukovih i naukovo populyarnih prac u tomu chisli ponad 20 kolektivnih ta individualnih monografij Sered nih Ekonomichni ta kulturni zv yazki Ukrayinskoyi RSR z Nimeckoyu Demokratichnoyu Respublikoyu 1949 1965 Kiyiv 1996 Narisi z istoriyi nimeckih kolonij v Ukrayini Kiyiv 1995 u spivavtorstvi Rabochij klass Germanskoj Demokraticheskoj Respubliki vedushaya sila v stroitelstve socialisticheskogo obshestva Kiyiv 1982 Kiyiv i mista pobratimi Kiyiv 1981 Trasa braterskogo spivrobitnictva Kiyiv 1980 Nimecka Demokratichna Respublika v spivdruzhnosti krayin socializmu Kiyiv 1976 Persha na nimeckij zemli Kiyiv 1974 Ukrayinsko nimecki istorichni zv yazki Kiyiv 1969 Ekonomichni ta kulturni zv yazki URSR i NDR Kiyiv 1966 Ukrayina v zagarbnickih planah nimeckogo imperializmu 1900 1914 Kiyiv 1963 Ekonomichne spivrobitnictvo URSR z krayinami socializmu Kiyiv 1962 Revolyucijna diyalnist nimeckoyi komunistichnoyi grupi Spartak na Ukrayini 1918 1919 rr Kiyiv 1959 Buv naukovim kerivnikom 10 kandidativ istorochnih nauk chlenom Radi centru nimeckih istorichnih doslidzhen pri Instituti zagalnoyi istoriyi RAN Mizhnarodnoyi asociaciyi doslidnikiv istoriyi i kulturiri rosijskih nimciv Moskva redkolegij nizki vitchiznyanih periodichnih vidan z istoriyi VidznakiLaureat za 1976 rik zasluzhenij diyach nauki URSR z 1984 roku Nagorodzhenij dvoma ordenami Vitchiznyanoyi vijni ordenom Chervonogo Prapora ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora 15 medalyami Primitki Arhiv originalu za 15 lyutogo 2013 Procitovano 16 lyutogo 2013 ordeni identifikovani za pidzhakom na fotoDzherela ta literaturaVidnyanskij S Kulinich Ivan Markovich 13 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu S 466 ISBN 978 966 00 0855 4 Vcheni Institutu istoriyi Ukrayini Biobibliografichnij dovidnik Seriya Ukrayinski istoriki Vipusk 1 Kiyiv 1998 Kudryachenko A Kulinich Ivan Markovich 20 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Mizhnarodni zv yazki Ukrayini Naukovi poshuki i znahidki Mizhvidomcha zbirka naukovih prac Vipusk 5 Na poshanu Ivana Markovicha Kulinicha u zv yazku z jogo 70 richchyam Kiyiv 1995 Mizhnarodni zv yazki Ukrayini Naukovi poshuki i znahidki Mizhvidomcha zbirka naukovih prac Vipusk 13 Pam yati doktora istorichnih nauk profesora Ivana Markovicha Kulinicha Kiyiv 2004 Nekrolog UIZh 2003 1 Rumyanceva V V Vshanuvannya chlena korespondenta AN URSR F P Shevchenka doktora istorichnih nauk I M Kulinicha doktora istorichnih nauk profesora A V Sancevicha u zv yazku z yih yuvileyami UIZh 1984 11 Strilko A A Zahist doktorskoyi disertaciyi I M Kulinichem UIZh 1970 9 Radyanska enciklopediya istoriyi Ukrayini T 4 K 1972 Shevchenkivskij slovnik Tom 1 Kiyiv 1977 Istoricheska blgaristika v chuzhbina 1944 1980 Bibliografskij spravochnik Sofiya 1983 PosilannyaKulinich Ivan Markovich Ukrayina v mizhnarodnih vidnosinah Enciklopedichnij slovnik dovidnik Vipusk 5 Biografichna chastina A M Vidp red M M Varvarcev K In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2014 s 234 236