Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Олекса́ндр Па́влович Кули́к (1907, с. Деревецьке Бердянського району Запорізької області — 29 січня 1945, Куршська коса) — лейтенант Червоної Армії, учасник Другої світової війни, Герой Радянського Союзу (1945).
| Олександр Павлович Кулик | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Народження | 1907 с. Деревецьке Бердянського району Запорізької області | |||||
| Смерть | 29 січня 1945 Куршська коса | |||||
| Країна |  СРСР | |||||
| Рід військ | піхота | |||||
| Роки служби | 1941-1945 | |||||
| Звання | лейтенант | |||||
| Війни / битви | німецько-радянська війна | |||||
| Нагороди |
| |||||
Життєпис
Олександр Кулик народився в 1907 року в селі Деревецьке (нині — Бердянський район Запорізької області). До війни працював спочатку бухгалтером в сільськогосподарській артілі у себе на батьківщині, пізніше переїхав у Маріуполь. У липні 1941 року призваний на службу в Робітничо-селянську Червону Армію. З липня 1943 року — на фронтах німецько-радянської війни. Спочатку був санінструктором, але восени 1944 року закінчив курси політпрацівників у званні лейтенанта став парторгом батальйону 113-го стрілецького полку 32-ї стрілецької дивізії 4-ї ударної армії 1-го Прибалтійського фронту. Відзначився під час визволення Прибалтики.
Під час наступу радянських військ в Литовській РСР Кулик постійно перебував на передовій. У ніч з 28 на 29 січня 1945 року він у складі штурмової роти під ворожим вогнем по льоду перебрався через Куршську затоку і взяв активну участь в боях за захоплення та утримання плацдарму на Куршській косі. Противник зробив шість контратак, але всі вони були відбиті. Під час останньої з контратак, коли у Кулика скінчилися патрони, він продовжував битися в рукопашну, знищивши більше 10 ворожих солдатів, але і сам при цьому загинув. Похований на військовому кладовищі в населеному пункті у Литві.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 19 квітня 1945 року за «мужність, відвагу та героїзм, проявлені в боротьбі з німецькими загарбниками» лейтенант Олександр Кулик посмертно був удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу. Також був нагороджений орденами Леніна та Слави 3-го ступеня, двома медалями «За відвагу».
На честь Кулика названі вулиця в Маріуполі та океанський рибальський траулер.
Джерела
- Інформація на сайті «Герои страны» [ 23 лютого 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
Примітки
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz takim prizvishem Kulik U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Kulik Oleksandr Pavlovich Oleksa ndr Pa vlovich Kuli k 1907 s Derevecke Berdyanskogo rajonu Zaporizkoyi oblasti 29 sichnya 1945 Kurshska kosa lejtenant Chervonoyi Armiyi uchasnik Drugoyi svitovoyi vijni Geroj Radyanskogo Soyuzu 1945 Oleksandr Pavlovich KulikNarodzhennya1907 1907 s Derevecke Berdyanskogo rajonu Zaporizkoyi oblastiSmert29 sichnya 1945 1945 01 29 Kurshska kosaKrayina SRSRRid vijskpihotaRoki sluzhbi1941 1945ZvannyalejtenantVijni bitvinimecko radyanska vijnaNagorodiZhittyepisOleksandr Kulik narodivsya v 1907 roku v seli Derevecke nini Berdyanskij rajon Zaporizkoyi oblasti Do vijni pracyuvav spochatku buhgalterom v silskogospodarskij artili u sebe na batkivshini piznishe pereyihav u Mariupol U lipni 1941 roku prizvanij na sluzhbu v Robitnicho selyansku Chervonu Armiyu Z lipnya 1943 roku na frontah nimecko radyanskoyi vijni Spochatku buv saninstruktorom ale voseni 1944 roku zakinchiv kursi politpracivnikiv u zvanni lejtenanta stav partorgom bataljonu 113 go strileckogo polku 32 yi strileckoyi diviziyi 4 yi udarnoyi armiyi 1 go Pribaltijskogo frontu Vidznachivsya pid chas vizvolennya Pribaltiki Pid chas nastupu radyanskih vijsk v Litovskij RSR Kulik postijno perebuvav na peredovij U nich z 28 na 29 sichnya 1945 roku vin u skladi shturmovoyi roti pid vorozhim vognem po lodu perebravsya cherez Kurshsku zatoku i vzyav aktivnu uchast v boyah za zahoplennya ta utrimannya placdarmu na Kurshskij kosi Protivnik zrobiv shist kontratak ale vsi voni buli vidbiti Pid chas ostannoyi z kontratak koli u Kulika skinchilisya patroni vin prodovzhuvav bitisya v rukopashnu znishivshi bilshe 10 vorozhih soldativ ale i sam pri comu zaginuv Pohovanij na vijskovomu kladovishi v naselenomu punkti u Litvi Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 19 kvitnya 1945 roku za muzhnist vidvagu ta geroyizm proyavleni v borotbi z nimeckimi zagarbnikami lejtenant Oleksandr Kulik posmertno buv udostoyenij visokogo zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu Takozh buv nagorodzhenij ordenami Lenina ta Slavi 3 go stupenya dvoma medalyami Za vidvagu Na chest Kulika nazvani vulicya v Mariupoli ta okeanskij ribalskij trauler DzherelaInformaciya na sajti Geroi strany 23 lyutogo 2015 u Wayback Machine ros Primitki