Equus hemionus khur | ||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||
Equus hemionus khur Pallas, 1775 | ||||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||||
|
Equus hemionus khur (індійський кулан) — підвид кулана.
Популяція
В 1958-1960 роках, індійський кулан став жертвою різних інфекційних захворювань, до 1961 року популяція становила 870 особин. Популяція індійського кулана почала зростати, у 2009 році налічувалося 4038 особин, у 2015 — 4800 особин. За даними МСОП на 2016 рік підвид близький до уразливого стану.
Однак підвид близький до того, щоб бути віднесеним до уразливих видів (VU D2) через наявність лише однієї популяції навколо Малого Качського Ранна. Попри це, розмір популяції у 2000 дорослих особин і ареал 16 000 км² не дозволяють кваліфікувати підвид як такий, що належить до однієї з категорій, яким загрожує небезпека.
Опис
Індійський кулан, як і більшість інших азійських підвидів, досить сильно відрізняється від африканських підвидів. Шкіра, як правило, піщана, але варіюється від червонувато-сірого, жовтувато-коричневого, до блідо-каштанового кольору. Тварина прямостояча, темна грива, яка проходить від задньої частини голови і уздовж шиї. Далі грива прямує темно-коричневою смугою, що проходить уздовж спини, до кореню хвоста.
Проживання
Раніше індійський кулан жив від західної Індії до південного сходу Ірану. На сьогоднішній день ареал індійського кулана обмежений штатом Гуджарат. Індійський кулан живе у такирах, посушливих луках і чагарниках. Індійські кулани пасуться на світанку і в сутінках. Тварина харчується травами, листям і плодами рослин, сільськогосподарськими культурами. Індійський кулан може розвивати швидкість до 70 км/год.
Огири живуть або поодинці, або невеликими групами, водночас сімейні табуни залишаються великими. Парування відбувається в сезон дощів.
Загрози і заходи охорони
За оцінками, 30—35 % популяції живе за межами території, що охороняється, а конфлікти між людьми і куланами збільшуються, зокрема, через набіги на оброблювані поля. Останніми роками кулани також все частіше потрапляють на автостраду. Кордон з Пакистаном огородили, таким чином, обмеживши будь-які можливості переміщення кулана за межі країни. Попри те, що за останні роки популяція дещо збільшилася, в останні роки рівень ожереблення знижується. Популяція зросла з моменту попередньої оцінки, але загрози з боку діяльності людини означають, що цей підвид все ще перебуває під загрозою.
Модель землекористування змінилася після побудови греблі Сардар-Саровар, яка привела до прокладання каналу Нармада навколо території, що охороняється. Вивільнення надлишкових вод каналу Сардар-Саровар в Ранн впливає на мікросередовище, низові луки і обмежує переміщення куланів та інших видів через засолену пустелю. Зростання сільськогосподарської діяльності перетворив царину у зрошувані поля, що призвело до скорочення місць проживання для існуючої популяції.
Додаткова загроза середовищі існування - інвазія .
Охороняється на рівні держави, більша частина популяції мешкає всередині території, що охороняється.
Примітки
- . The Times of India. Архів оригіналу за 27 грудня 2018. Процитовано 21 грудня 2016.
- . The Times of India. Архів оригіналу за 28 травня 2019. Процитовано 21 грудня 2016.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Equus hemionus khur Ohoronnij status Blizkij do zagrozlivogo MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Infratip Hrebetni Vertebrata Nadklas Shelepni Gnathostomata Klas Ssavci Mammalia Infraklas Placentarni Eutheria Ryad Konepodibni Equiformes Rodina Konevi Equidae Rid Kin Equus Pidrid Asinus Vid Equus hemionus Pidvid Equus hemionus khur Binomialna nazva Equus hemionus khur Pallas 1775 Posilannya Vikishovishe Equus hemionus khur Vikividi Equus hemionus khur EOL 10465389 ITIS 926178 NCBI 1469497 Equus hemionus khur indijskij kulan pidvid kulana PopulyaciyaV 1958 1960 rokah indijskij kulan stav zhertvoyu riznih infekcijnih zahvoryuvan do 1961 roku populyaciya stanovila 870 osobin Populyaciya indijskogo kulana pochala zrostati u 2009 roci nalichuvalosya 4038 osobin u 2015 4800 osobin Za danimi MSOP na 2016 rik pidvid blizkij do urazlivogo stanu Odnak pidvid blizkij do togo shob buti vidnesenim do urazlivih vidiv VU D2 cherez nayavnist lishe odniyeyi populyaciyi navkolo Malogo Kachskogo Ranna Popri ce rozmir populyaciyi u 2000 doroslih osobin i areal 16 000 km ne dozvolyayut kvalifikuvati pidvid yak takij sho nalezhit do odniyeyi z kategorij yakim zagrozhuye nebezpeka OpisIndijskij kulan yak i bilshist inshih azijskih pidvidiv dosit silno vidriznyayetsya vid afrikanskih pidvidiv Shkira yak pravilo pishana ale variyuyetsya vid chervonuvato sirogo zhovtuvato korichnevogo do blido kashtanovogo koloru Tvarina pryamostoyacha temna griva yaka prohodit vid zadnoyi chastini golovi i uzdovzh shiyi Dali griva pryamuye temno korichnevoyu smugoyu sho prohodit uzdovzh spini do korenyu hvosta ProzhivannyaRanishe indijskij kulan zhiv vid zahidnoyi Indiyi do pivdennogo shodu Iranu Na sogodnishnij den areal indijskogo kulana obmezhenij shtatom Gudzharat Indijskij kulan zhive u takirah posushlivih lukah i chagarnikah Indijski kulani pasutsya na svitanku i v sutinkah Tvarina harchuyetsya travami listyam i plodami roslin silskogospodarskimi kulturami Indijskij kulan mozhe rozvivati shvidkist do 70 km god Ogiri zhivut abo poodinci abo nevelikimi grupami vodnochas simejni tabuni zalishayutsya velikimi Paruvannya vidbuvayetsya v sezon doshiv Zagrozi i zahodi ohoroniZa ocinkami 30 35 populyaciyi zhive za mezhami teritoriyi sho ohoronyayetsya a konflikti mizh lyudmi i kulanami zbilshuyutsya zokrema cherez nabigi na obroblyuvani polya Ostannimi rokami kulani takozh vse chastishe potraplyayut na avtostradu Kordon z Pakistanom ogorodili takim chinom obmezhivshi bud yaki mozhlivosti peremishennya kulana za mezhi krayini Popri te sho za ostanni roki populyaciya desho zbilshilasya v ostanni roki riven ozhereblennya znizhuyetsya Populyaciya zrosla z momentu poperednoyi ocinki ale zagrozi z boku diyalnosti lyudini oznachayut sho cej pidvid vse she perebuvaye pid zagrozoyu Model zemlekoristuvannya zminilasya pislya pobudovi grebli Sardar Sarovar yaka privela do prokladannya kanalu Narmada navkolo teritoriyi sho ohoronyayetsya Vivilnennya nadlishkovih vod kanalu Sardar Sarovar v Rann vplivaye na mikroseredovishe nizovi luki i obmezhuye peremishennya kulaniv ta inshih vidiv cherez zasolenu pustelyu Zrostannya silskogospodarskoyi diyalnosti peretvoriv carinu u zroshuvani polya sho prizvelo do skorochennya misc prozhivannya dlya isnuyuchoyi populyaciyi Dodatkova zagroza seredovishi isnuvannya invaziya Ohoronyayetsya na rivni derzhavi bilsha chastina populyaciyi meshkaye vseredini teritoriyi sho ohoronyayetsya Primitki The Times of India Arhiv originalu za 27 grudnya 2018 Procitovano 21 grudnya 2016 The Times of India Arhiv originalu za 28 travnya 2019 Procitovano 21 grudnya 2016