Куксенков Микола Юлійович

Мико́ла Ю́лійович Куксенков (нар. 2 червня 1989, Київ, Українська РСР, СРСР) — російський гімнаст, який до 2013 року представляв Україну. Абсолютний чемпіон Європи серед юніорів, бронзовий призер чемпіонату Європи в абсолютній першості (2011), переможець в абсолютній першості і срібний призер у вправі на перекладині Літньої Універсіади 2011. Переможець та призер етапів кубка світу. Багаторазовий чемпіон України, переможець I Європейських ігор 2015 в Баку.

Микола Куксенков
Микола Юлійович Куксенков Загальна інформаціяПрізвиськаKolya^[2]НаціональністьросіяниГромадянство УкраїнаМісце проживанняВладимир, РосіяНародження2 червня 1989(1989-06-02) (35 років)
Київ, УРСР, СРСРЗріст172 смВага64 кгБатькоЮ. М. КуксенковСпортКраїна Україна→ РосіяВид спортуспортивна гімнастикаДисциплінабагатоборствоКлубЦСКАНац. збірна Україна→ РосіяСтатус професіонала2006ТренериКуксенков Ю. М.,
Куксенкова О. Д.,
Козин Є. М.Участь і здобутки

Нагороди
Спортивні медалі Представник  Україна Бронза Перекладина Бронза Абсолютна першість Універсіади Золото Шеньчжень 2011 Абсолютна першість Срібло Шеньчжень 2011 Перекладина Представник  Росія Олімпійські ігри Срібло Ріо 2016 командна першість Європейські ігри Золото Баку 2015 Команда Золото Команда Золото Команда Універсіади Золото Казань 2013 Команда Золото Казань 2013 Абсолютна першість Золото Казань 2013 Вправи на коні

У 2012 році взяв участь у літніх Олімпійських іграх у Лондоні. У кваліфікації змагань набрав 89,931 бала (6-е місце), проте на жодному з снарядів не зміг пробитися у фінал. У фіналі командних змагань виступив на коні, кільцях, брусах і поперечині. На кожному зі снарядів набирав понад 15 балів, але збірна України в підсумку посіла лише 4-е місце. У фіналі індивідуального багатоборства рівно пройшов всі снаряди і набрав суму 90,432 бала. Цей результат дозволив зайняти 4-е місце.

12 листопада 2012 року оголосив про намір найближчим часом змінити громадянство та виступати за збірну Росії. На Універсіаді 2013 (Казань), виступав за збірну РФ. У 2013 році його батько Юлій Куксєнков (який народився в селищі Партизан, Тульської області) став тренером у російській збірній.

Після зміни громадянства заявив що залишився б в Україні, якби команда на Олімпіаді 2012 в Лондоні посіла третє місце. Також в інтерв'ю російським ЗМІ зізнавався що під час виступу за збірну України оперувався за свої гроші, а також все життя у нього було відчуття що він російська людина і ще в дитинстві він писав листа Путіну. Державний тренер збірної Росії Валентина Родіоненко казала в інтерв'ю для "Фактів і коментарів" під час переходу Куксєнкова, що "у Нікалая російське коріння".

Навчається в аспірантурі Владимирського державного університету імені братів Столєтових.

У квітні 2016 став учасником через допінговий скандал, його допінг-проба від 15 березня дала позитивний результат на вміст мельдонію. Тим не менш, це не стало перешкодою для участі в Олімпіаді в Ріо, де Куксєнков виграв срібну нагороду в командних змаганнях.

У травні 2016 Куксєнков опублікував фотографію з георгієвською стрічкою, а в серпні того ж року — фотографію з т.зв. міністром оборони Сєрґєєм Шойгу, назвавши його повелитель "Тополя" и "Ярса". У дописі на своїй сторінці в Instagram у 2019 році пишався приналежністю до російської армії та супроводжував фотографію хештегами #армейцымосквы #цска #цскамосква #топимзанаших #красносинийсамыйсильный. У липні 2021 року він опублікував фотографії з матір'ю та племінницею на відпочинку в невизнаній і підконтрольній Росії Абхазії, додавши до них незрозумілий іронічний підпис Переклад на iншi мови не передбачений😉.

Його сестра Іріна Сокірко (Куксєнкова) працює пропагандисткою на державному Першому каналі з 2017 року. Під час незаконного перебування у 2022 році в якості т.зв. воєнної кореспондентки на окупованій території України вона зазнала осколкового поранення в Маріуполі. Вона отримувала численні російські державні нагороди та є фігуранткою списку "Миротворця".

Нагороди

• (19 липня 2013 року) — за високі спортивні досягнення на XXVII Всесвітньої літньої універсіади 2013 року в місті Казані.

Примітки

1. Юлий Куксенков: «Мой сын — взрослый человек и сам вправе решать, где ему жить и тренироваться», Факти та коментарі, 14 листопада 2012 року.
2. Olympedia — 2006.
   d:Track:Q95606922
3. . Lenta.Ru (рос.). Факты и комментарии. 12.11.2012. Архів оригіналу за 22.02.2014. Процитовано 11 листопада 2012.
4. Куксенков Юлій Михайлович, Енциклопедія сучасної України.
5. . Архів оригіналу за 23 лютого 2016. Процитовано 14 січня 2016.
6. . Архів оригіналу за 23 лютого 2016. Процитовано 14 січня 2016.
7. Аспирант ВлГУ Николай Куксенков выступит на Чемпионате мира по спортивной гимнастике
8. . Архів оригіналу за 3 квітня 2016. Процитовано 3 квітня 2016.
9. Фото в Instagram, 6 травня 2016 року.
10. Я и повелитель "Тополя" и "Ярса"😂🚀🚁🛫 Фото с #министробороны #МО #ядерныйщит, Instagram, 26 серпня 2016 року.
11. Николай и Никола✌️😊 2 армейца на одном борту в Загреб🔴🔵 Было очень приятно пообщаться, Instagram, 22 травня 2019 року.
12. Somewhere in Abkhazia with my mom and niece⛰ Переклад на iншi мови не передбачений😉, Instagram, 22 липня 2021 року.
13. Брата журналистки «МК» лишили олимпийской медали. оригіналу за 19 липня 2022. Процитовано 19 липня 2022.
14. Пропагандист Ірина Куксенкова, evocation.info.
15. Корреспондент Первого канала ранена в Мариуполе. оригіналу за 3 травня 2022. Процитовано 24 червня 2022.
16. Сокирко Ирина Юльевна. Процитовано 24 червня 2022.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
17. . Архів оригіналу за 21 вересня 2013. Процитовано 14 січня 2016.

Посилання

• Николай Куксенков: «Я очень упрямый» (рос.). 7ya-media.com. Архів оригіналу за 26.08.2012. Процитовано 17.06.2011.
• (рос.). «Факты и комментарии». Архів оригіналу за 20.04.2011. Процитовано 17.06.2011.
• (рос.). sport.ua. Архів оригіналу за 28.09.2014. Процитовано 22.08.2011.
• Николай Куксенков — олімпійська статистика на сайті Sports-Reference.com (англ.) (архівна версія)
• Профиль на официальном сайте летних Олимпийских игр 2012 года (англ.)
•  — 17 января 2013