Павло Миколайович Куксенко 13 25 квітня 1896 17 лютого 1982 інженер і вчений розробник систем ППО Генерал майор інженерн

Павло Миколайович Куксенко (13 (25 квітня) 1896 — 17 лютого 1982) — інженер і вчений, розробник систем ППО. Генерал-майор інженерно-технічної служби. Лауреат двох Сталінських премій.

Куксенко Павло Миколайович
Народився	25 квітня 1896(1896-04-25) Москва, Російська імперія
Помер	17 лютого 1982(1982-02-17) (85 років) Москва, СРСР
Поховання	Введенське кладовище
Країна	Російська імперія СРСР
Діяльність	науковець
Вчене звання	Професор
Аспіранти, докторанти	Берія Серго Лаврентійович
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Куксенко.

Біографія

Народився 13 (25 квітня) 1896 року.

У роки Першої світової війни, будучи студентом Московського університету, був покликаний в армію, де закінчив школу прапорщиків. Був направлений на Румунський фронт де і отримав поранення.

Після Жовтневої революції служив у військах зв'язку РСЧА.

Із 1923 року Куксенко — начальник радіолабораторії НДІ Військово-технічної ради зв'язку РСЧА. У 1924 році призначений постійним членом технічного комітету ВТУ РСЧА і одночасно завідувачем відділом радіоприймачів радіолабораторії НДІ ВТРЗ РСЧА, де працював до 3 лютого 1931 року . Потім був переведений в Ленінград. Брав участь у створенні першої радянської літакової радіостанції РСБ-5.

У 1937 році у зв'язку з відмовою радіостанції літака В. С. Гризодубової під час дальнього рекордного польоту був звинувачений у шкідництві та заарештований. Із 1939 року працював у НДІ радіопромисловості НКВС.

Викладав у ЛВАЗ імені С. М. Будьонного. Доктор технічних наук (1947). Керівник дипломної роботи С. Л. Берії.

Деякий час був консультантом лабораторії журналу «Радиолюбитель», автор популярних брошур і численних статей в «Радиолюбителе».

У вересні 1947 року полковник інженерно-технічної служби Куксенко призначений директором СБ-1 і головним конструктором системи КС-1 «Комета». У 1950 році був призначений головним конструктором зенітної ракетної системи ППО С-25 «Беркут».

У 1953 році, після смерті Й. В. Сталіна та арешту Л. П. Берії, був звільнений з посади головного конструктора та був призначений вченим секретарем науково-технічної ради КБ-1.

Професор, академік Академії артилерійських наук, генерал-майор інженерно-технічної служби.

У грудні 1978 році вийшов на пенсію.

Помер 17 лютого 1982 року. Похований у Москві на Введенському кладовищі.

Нагороди та премії

Сталінська премія третього ступеня (1946) — за створення нового типу радіоапаратури (приціл бомбардувальника)
Сталінська премія (1952) — за створення системи «Комета» (?)
нагороджений двома орденами Леніна (1953, 1955), двома орденами Трудового Червоного Прапора (1940, 1956), двома орденами Червоної Зірки (1943, 1945) та 7 медалями.

Примітки

КОНСТРУКТОРСКОЕ БЮРО N 1 (КБ-1)^{[недоступне посилання з Октябрь 2018]}

Посилання

Творці ракетної техніки: Павло Миколайович Куксенко
Журнал Радіо 1 номер 1946 рік. Лауреати Сталінської премії [ 7 грудня 2019 у Wayback Machine.]
ВІЙСЬКОВА ЛІТЕРАТУРА -Мемуари — Кисунько Р. В. Секретна зона. [ 23 листопада 2019 у Wayback Machine.]
http://cultmap.nbrkomi.ru/content/menu/981/Suharev-Raspletin-i-ego-blighaischee-okrughenie.pdf [ 5 травня 2018 у Wayback Machine.]

[1] КОНСТРУКТОРСКОЕ БЮРО N 1 (КБ-1)^{[недоступне посилання з Октябрь 2018]}