Марсе́лій Петро́вич Кузьмі́н (*25 липня 1924, м. Тараща, Київської області — †1999 м. Тула) — російський вчений, механік, доктор технічних наук, професор, .
Кузьмін Марселій Петрович | |
---|---|
М.П. Кузьмін | |
Народився | 25 липня 1924 м.Тараща, Київської області |
Помер | 1999 м.Тула, Російська Федерація |
Діяльність | науковець |
Alma mater | |
Галузь | механіка та |
Заклад | |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | доктор технічних наук |
Науковий керівник | М.А. Мамонтов |
Нагороди | |
був деканом машинобудівного та апаратобудівного факультетів |
Біографія та творчий шлях
Народився в місті Тараща Київської області в родині військового. Після демобілізації батька, сім'я переїхала до Воронежа, де в 1932 році й розпочалися його шкільні роки.
Ім'я Марселій (або Маркселій) це, мабуть, абревіатура утворена зі слів Маркс — Енгельс — Ленін.
З початком німецько-радянської війни сім'я Кузьміних опинилася в Красноярську. В 1942 році юнак, котрому ледве виповнилося 17 років, розпочинає працювати на авіаційному заводі майстром токарної групи, старшим майстром та майстром школи фабрично-заводського навчання. Здібного, допитливого та відповідального хлопця примітили та в 1944 році відправили на навчання в . Починаючи з третього курсу, за успіхи в навчанні, Кузьміну присуджують іменну стипендію. В 1950 році Марсилій Петрович з відзнакою закінчив інститут та отримав кваліфікацію інженера-механіка.
Перспективного молодого спеціаліста залишають для в інституті, а в 1951-му приймають в аспірантуру. Його науковим керівником стає професор М. А. Мамонтов — чудовий вчений та педагог. В аспірантурі Кузьмін проявив себе як зрілий інженер, здібний розв'язувати складні проблеми науково-дослідного характеру. За великі успіхи в роботі над дисертацією, вчена рада присудила йому стипендію імені Дегтярьова.
У 1955 році М. П. Кузьмін блискуче захистив кандидатську дисертацію при Вченій раді військово-інжинерної академії Дзержинського та став кандидатом наук.
Захист дисертації став додатковим імпульсом у науковій та педагогічній роботі. У 1963 році його обирають деканом машинобудівного факультету, а згодом він стає першим деканом факультету. Того ж року в інституті створюється кафедра «Двигуни літальних апаратів» і Кузьмін очолює її протягом багатьох років. Але головним для нього залишається велика наука.
У 1967 році Марселій Петрович захищає докторську дисертацію, а через рік йому його удостоюють звання професора. Наукові дослідження талановитого вченого поступово отримують всесоюзне значення. У 1979 році з ініціативи Кузьміна в в співпраці з Академією наук, Міністерством освіти СРСР та галузевими міністерствами проводиться наукова конференція, присвячена проблемам машинобудування. Результати конференції були опубліковані в трьох томах та стали основою для організації постійно діючого Всесоюзного семінару.
Кафедра, очолена професором Кузьміним, розвиває творчі стосунки з науковими центрами Москви, Ленінграда, Києва, Мінська, Свердловська, Саратова, Дніпропетровська, Харкова, Новосибірська, Уфи. Ведуться спільні наукові розробки з промисловими підприємствами та науково-дослідними інститутами країни. Згідно з рішенням уряду СРСР, ці роботи активно застосовуються в промисловості СРСР. В центральних видавництвах публікуються роботи присвячені цим науковим проблемам. Професору Кузьміну належить пріоритет у визначенні основних напрямків цих досліджень. Ним опубліковано понад 200 наукових робіт, проведено близько 70-ти комплексних досліджень для промисловості, отримано 16 авторських свідоцтв присвячених проблемам тепломасообмінних процесів в енергетичних установках. Під керівництвом Кузьміна були підготовлений та захищений ряд докторських та кандидатських дисертацій.
Практично вирішені багато проблем цього наукового напрямку, були підготовлені сотні висококваліфікованих спеціалістів, багато з них стали головними конструкторами, керівниками науково-дослідних об'єднань, винахідниками нових технологій, професорами Вищих навчальних закладів.
Праці Кузьміна по моделюванню процесів теплообміну знайшли застосування в авіації, машинобудуванні, хімічному машинобудуванні, будівельній вугільній та інших галузях промисловості.
Наукова школа, основи якою були ним закладені ще в 1960-ті роки, отримала визнання в СРСР та за його межами.
Наукові заслуги професора Кузьміна були відзначені в 1984 році високим званням .
Поруч з великою науковою роботою, він вів і велику суспільну діяльність. Він був членом ради Державного комітету з науки та техніки Ради міністрів СРСР, членом обласної ради профспілок, двічі був депутатом Тульської обласної ради, секретарем Тульського політехнічного інституту.
Професор Кузьмін за заслуги перед країною був нагороджений орденом «Знак пошани» та медаллю «За доблесний труд».
Помер у 1999 році.
Посилання
- Кузьмін Марселій Петрович (оригінал тексту)[недоступне посилання з липня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kuzmin Marse lij Petro vich Kuzmi n 25 lipnya 1924 m Tarasha Kiyivskoyi oblasti 1999 m Tula rosijskij vchenij mehanik doktor tehnichnih nauk profesor Kuzmin Marselij PetrovichM P KuzminM P KuzminNarodivsya25 lipnya 1924 1924 07 25 m Tarasha Kiyivskoyi oblastiPomer1999 1999 m Tula Rosijska FederaciyaDiyalnistnaukovecAlma materGaluzmehanika taZakladVchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktor tehnichnih naukNaukovij kerivnikM A MamontovNagorodiZasluzhenij diyach nauki ta tehniki RRFSR Medal Za trudovu doblest buv dekanom mashinobudivnogo ta aparatobudivnogo fakultetivBiografiya ta tvorchij shlyahNarodivsya v misti Tarasha Kiyivskoyi oblasti v rodini vijskovogo Pislya demobilizaciyi batka sim ya pereyihala do Voronezha de v 1932 roci j rozpochalisya jogo shkilni roki Im ya Marselij abo Markselij ce mabut abreviatura utvorena zi sliv Marks Engels Lenin Z pochatkom nimecko radyanskoyi vijni sim ya Kuzminih opinilasya v Krasnoyarsku V 1942 roci yunak kotromu ledve vipovnilosya 17 rokiv rozpochinaye pracyuvati na aviacijnomu zavodi majstrom tokarnoyi grupi starshim majstrom ta majstrom shkoli fabrichno zavodskogo navchannya Zdibnogo dopitlivogo ta vidpovidalnogo hlopcya primitili ta v 1944 roci vidpravili na navchannya v Pochinayuchi z tretogo kursu za uspihi v navchanni Kuzminu prisudzhuyut imennu stipendiyu V 1950 roci Marsilij Petrovich z vidznakoyu zakinchiv institut ta otrimav kvalifikaciyu inzhenera mehanika Perspektivnogo molodogo specialista zalishayut dlya v instituti a v 1951 mu prijmayut v aspiranturu Jogo naukovim kerivnikom staye profesor M A Mamontov chudovij vchenij ta pedagog V aspiranturi Kuzmin proyaviv sebe yak zrilij inzhener zdibnij rozv yazuvati skladni problemi naukovo doslidnogo harakteru Za veliki uspihi v roboti nad disertaciyeyu vchena rada prisudila jomu stipendiyu imeni Degtyarova U 1955 roci M P Kuzmin bliskuche zahistiv kandidatsku disertaciyu pri Vchenij radi vijskovo inzhinernoyi akademiyi Dzerzhinskogo ta stav kandidatom nauk Zahist disertaciyi stav dodatkovim impulsom u naukovij ta pedagogichnij roboti U 1963 roci jogo obirayut dekanom mashinobudivnogo fakultetu a zgodom vin staye pershim dekanom fakultetu Togo zh roku v instituti stvoryuyetsya kafedra Dviguni litalnih aparativ i Kuzmin ocholyuye yiyi protyagom bagatoh rokiv Ale golovnim dlya nogo zalishayetsya velika nauka U 1967 roci Marselij Petrovich zahishaye doktorsku disertaciyu a cherez rik jomu jogo udostoyuyut zvannya profesora Naukovi doslidzhennya talanovitogo vchenogo postupovo otrimuyut vsesoyuzne znachennya U 1979 roci z iniciativi Kuzmina v v spivpraci z Akademiyeyu nauk Ministerstvom osviti SRSR ta galuzevimi ministerstvami provoditsya naukova konferenciya prisvyachena problemam mashinobuduvannya Rezultati konferenciyi buli opublikovani v troh tomah ta stali osnovoyu dlya organizaciyi postijno diyuchogo Vsesoyuznogo seminaru Kafedra ocholena profesorom Kuzminim rozvivaye tvorchi stosunki z naukovimi centrami Moskvi Leningrada Kiyeva Minska Sverdlovska Saratova Dnipropetrovska Harkova Novosibirska Ufi Vedutsya spilni naukovi rozrobki z promislovimi pidpriyemstvami ta naukovo doslidnimi institutami krayini Zgidno z rishennyam uryadu SRSR ci roboti aktivno zastosovuyutsya v promislovosti SRSR V centralnih vidavnictvah publikuyutsya roboti prisvyacheni cim naukovim problemam Profesoru Kuzminu nalezhit prioritet u viznachenni osnovnih napryamkiv cih doslidzhen Nim opublikovano ponad 200 naukovih robit provedeno blizko 70 ti kompleksnih doslidzhen dlya promislovosti otrimano 16 avtorskih svidoctv prisvyachenih problemam teplomasoobminnih procesiv v energetichnih ustanovkah Pid kerivnictvom Kuzmina buli pidgotovlenij ta zahishenij ryad doktorskih ta kandidatskih disertacij Praktichno virisheni bagato problem cogo naukovogo napryamku buli pidgotovleni sotni visokokvalifikovanih specialistiv bagato z nih stali golovnimi konstruktorami kerivnikami naukovo doslidnih ob yednan vinahidnikami novih tehnologij profesorami Vishih navchalnih zakladiv Praci Kuzmina po modelyuvannyu procesiv teploobminu znajshli zastosuvannya v aviaciyi mashinobuduvanni himichnomu mashinobuduvanni budivelnij vugilnij ta inshih galuzyah promislovosti Naukova shkola osnovi yakoyu buli nim zakladeni she v 1960 ti roki otrimala viznannya v SRSR ta za jogo mezhami Naukovi zaslugi profesora Kuzmina buli vidznacheni v 1984 roci visokim zvannyam Poruch z velikoyu naukovoyu robotoyu vin viv i veliku suspilnu diyalnist Vin buv chlenom radi Derzhavnogo komitetu z nauki ta tehniki Radi ministriv SRSR chlenom oblasnoyi radi profspilok dvichi buv deputatom Tulskoyi oblasnoyi radi sekretarem Tulskogo politehnichnogo institutu Profesor Kuzmin za zaslugi pered krayinoyu buv nagorodzhenij ordenom Znak poshani ta medallyu Za doblesnij trud Pomer u 1999 roci PosilannyaKuzmin Marselij Petrovich original tekstu nedostupne posilannya z lipnya 2019