Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття містить правописні лексичні граматичні стилістичні або інші мовні помилки які треба виправити Ви можете допомо

Кузьмин (Щиборівська сільська громада)

Кузьмин (Щиборівська сільська громада)
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її із чинними . (лютий 2019)

Кузьми́н — село в Україні, у Щиборівській сільській громаді Хмельницького району Хмельницької області. Населення становить 1894 особи. Село розташоване на березі річки Случ.

село Кузьмин
image
Герб
image
Країна image Україна
Область Хмельницька область
Район Хмельницький район
Громада Щиборівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA68040510030059373
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1480
Населення 1894
Площа 5,01 км²
Густота населення 404,79 осіб/км²
Поштовий індекс 31047
Телефонний код +380 3855
Географічні дані
Географічні координати H G O
Середня висота
над рівнем моря 		269 м
Водойми р. Случ
Найближча залізнична станція з. п. Кузьмин
Місцева влада
Адреса ради 31070, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, с. Щиборівка, вул. Центральна, 12
Карта
image
image
Кузьмин
image
image
Кузьмин
Мапа

image Кузьмин у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Кузьмин.

Історія

На околицях села виявлено сліди давньоруського поселення XI-XIII ст. Перша писемна згадка про село датується 1462 р.

Село було засновано у 1480 . З 1517 р. містечко отримує магдебурзькі права. З того ж року проводиться кузьминський ярмарок. Входило до складу заснованої Янушем Острозьким Острозької ординації.

Власниками села були послідовно:

  1. до 1517 року — великий литовський князь,
  2. з 1517 до 1620 рр. — князі Острозькі
  3. з 1620 до 1673 рр. — князі Заславські
  4. з 1675 по 1720 рр. — князі Любомирські
  5. з 1720 по 1776 рр. — князі Санґушки
  6. з 1776 по 1778 рр. — К. Шидловський
  7. з 1778 по 1800 рр. — князі Любомирські
  8. з 1800 по 1821 рр. — графиня К. Жевуська
  9. з 1821 до 1854 рр. — комісія по боргах графині Жевуської
  10. з 1854 до 1902 рр. — барони де Шодуари
  11. з 1902 по 1905 рр. — В. А. Римський-Корсаков
  12. з 1905 по 1917 р.р. — В.А Римський-Корсаков та його спадкоємці і Е. Маньковський.

У 1629 році в Кузьмині було 125 дворів. У 1703 р. за участь у повстанні Семена Палія був арештований війт Кузьмина.

У 1778 році в містечку налічувалося 282 будинки, діяло 6 корчем. У 1825 р. тут діяла підпільна група «Товариства об'єднаних слов'ян».

У XIX ст. в містечку проводилося 12 ярмарків, працювало З водяні млини, кілька вітряків, ґуральня, цегельня, 3 корчми та трактир. З 1869 р. функціонувало однокласне народне училище, з 1892 р. — жіноча церковно-парафіяльна школа. Духовні запити населення задовольняли православна церква та єврейська синагога. З 1905 року в селі діяв дитячий притулок.

Населення Кузьмина у 1913 р. становило 4262 особи. У 1919 р. на березі кузьминського ставка червоними козаками В. Примакова було розбито дивізію військ УНР.

У роки НЕПу тут діяли сільськогосподарське, кредитно-кооперативне, бурякове, рибоводне, споживче, скотарсько-молочарське товариства. В 1924 р. в Кузьмині було створено комуну і сільгоспартіль, які швидко розпалися. Функціонували олійня, декілька крупорушок та круподерток, дві вапнярки, дві цегельні, ковбасня, водяний та паровий млини тощо. Населення у містечку налічувалось більше 4600 людей. У 1930 р. у Кузьмині пройшла «волинка». Розкуркулено 68 дворів. Село (з 1935 р.) відоме своїми п'ятисотеницями. Репресовано понад 20 чоловік.

На фронтах Німецько-радянської війни загинуло 208 чол., жертви серед мирного населення склали 268 чол. З кінця 50-х до початку 90-х р.р. колгосп «Росія» — одна з найстабільніших сільгоспартілей району.

image
Пам'ятний знак на честь воїнів-односельчан

На початку 90-х років жителі Кузьмина взяли активну участь у Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року та президентських виборах. Більше 90 % виборців сказали «так» існуванню незалежної Української держави. З початку російсько-української війни у 2014 році деякі кузьминці брали участь в АТО/ООС. А з початку повномасштабного вторгнення росії в 2022 році, багато кузьминців пішли боронити Батьківщину.

Сьогодення

В сьогоденні, у селі діє СК «Кузьминський», ССТ, рибна дільниця, медамбулаторія, середня школа, 7 магазинів, аптека, пошта, АТС. Неподалік від села розташований Кузьминський заказник.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Кількість Відсоток
українська 2020 99.61%
російська 7 0.35%
інші/не вказали 1 0.04%
Усього 2028 100%

Символіка

Герб

Затверджений в листопаді 1998 року рішенням сесії сільської ради. Автор — В. Ільїнський.

Щит поділений перекинуто-вилоподібно. У першій частині в червоному полі срібний лапчастий хрест; у другій — в лазуровому полі золоте сонце. В третій — в зеленому полі золотий напнутий лук з золотою стрілою, обернений донизу. Щит обрамований декоративним картушем і увінчаний червоною міською короною з трьома вежами.

Відомі люди

  • Бенюк Василь Олексійович (* 1959) — доктор медичних наук професор, заслужений діяч науки і техніки України.
  • Веселовський Сергій Феофанович — член Української Центральної Ради.
  •  — Член Національної спілки журналістів України. Народилася 11.02.1950 р., с. Кузьмин Городоцького району Хмельницької області. Закінчила факультет журналістики Львівського ордена Леніна держуніверситету ім. Івана Франка. Працювала у редакції райгазети «Радянські Карпати» (смт Путила Чернівецької області). Навчалася у ВПШ у Києві. Продовжила журналістські діяльність у редакції незалежного тижневика «Вільна бесіда» (м. Чернівці), відтак на посаді редактора телекомпанії ТВА.

Примітки

  1. Chynczewska-Hennel T. Ostrogski Janusz książę (ok. 1554—1620) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1979. — T. XXIV/3, zeszyt 102. — S. 485. (пол.)
  2. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  3. . Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 3 січня 2021.

Посилання


image Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami lyutij 2019 Kuzmi n selo v Ukrayini u Shiborivskij silskij gromadi Hmelnickogo rajonu Hmelnickoyi oblasti Naselennya stanovit 1894 osobi Selo roztashovane na berezi richki Sluch selo Kuzmin Gerb Krayina Ukrayina Oblast Hmelnicka oblast Rajon Hmelnickij rajon Gromada Shiborivska silska gromada Kod KATOTTG UA68040510030059373 Oblikova kartka kartka Osnovni dani Zasnovane 1480 Naselennya 1894 Plosha 5 01 km Gustota naselennya 404 79 osib km Poshtovij indeks 31047 Telefonnij kod 380 3855 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 41 54 pn sh 27 04 41 sh d H G O Serednya visota nad rivnem morya 269 m Vodojmi r Sluch Najblizhcha zaliznichna stanciya z p Kuzmin Misceva vlada Adresa radi 31070 Hmelnicka obl Hmelnickij r n s Shiborivka vul Centralna 12 Karta Kuzmin Kuzmin Mapa Kuzmin u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kuzmin IstoriyaNa okolicyah sela viyavleno slidi davnoruskogo poselennya XI XIII st Persha pisemna zgadka pro selo datuyetsya 1462 r Selo bulo zasnovano u 1480 Z 1517 r mistechko otrimuye magdeburzki prava Z togo zh roku provoditsya kuzminskij yarmarok Vhodilo do skladu zasnovanoyi Yanushem Ostrozkim Ostrozkoyi ordinaciyi Vlasnikami sela buli poslidovno do 1517 roku velikij litovskij knyaz z 1517 do 1620 rr knyazi Ostrozki z 1620 do 1673 rr knyazi Zaslavski z 1675 po 1720 rr knyazi Lyubomirski z 1720 po 1776 rr knyazi Sangushki z 1776 po 1778 rr K Shidlovskij z 1778 po 1800 rr knyazi Lyubomirski z 1800 po 1821 rr grafinya K Zhevuska z 1821 do 1854 rr komisiya po borgah grafini Zhevuskoyi z 1854 do 1902 rr baroni de Shoduari z 1902 po 1905 rr V A Rimskij Korsakov z 1905 po 1917 r r V A Rimskij Korsakov ta jogo spadkoyemci i E Mankovskij U 1629 roci v Kuzmini bulo 125 dvoriv U 1703 r za uchast u povstanni Semena Paliya buv areshtovanij vijt Kuzmina U 1778 roci v mistechku nalichuvalosya 282 budinki diyalo 6 korchem U 1825 r tut diyala pidpilna grupa Tovaristva ob yednanih slov yan U XIX st v mistechku provodilosya 12 yarmarkiv pracyuvalo Z vodyani mlini kilka vitryakiv guralnya cegelnya 3 korchmi ta traktir Z 1869 r funkcionuvalo odnoklasne narodne uchilishe z 1892 r zhinocha cerkovno parafiyalna shkola Duhovni zapiti naselennya zadovolnyali pravoslavna cerkva ta yevrejska sinagoga Z 1905 roku v seli diyav dityachij pritulok Naselennya Kuzmina u 1913 r stanovilo 4262 osobi U 1919 r na berezi kuzminskogo stavka chervonimi kozakami V Primakova bulo rozbito diviziyu vijsk UNR U roki NEPu tut diyali silskogospodarske kreditno kooperativne buryakove ribovodne spozhivche skotarsko molocharske tovaristva V 1924 r v Kuzmini bulo stvoreno komunu i silgospartil yaki shvidko rozpalisya Funkcionuvali olijnya dekilka kruporushok ta krupodertok dvi vapnyarki dvi cegelni kovbasnya vodyanij ta parovij mlini tosho Naselennya u mistechku nalichuvalos bilshe 4600 lyudej U 1930 r u Kuzmini projshla volinka Rozkurkuleno 68 dvoriv Selo z 1935 r vidome svoyimi p yatisotenicyami Represovano ponad 20 cholovik Na frontah Nimecko radyanskoyi vijni zaginulo 208 chol zhertvi sered mirnogo naselennya sklali 268 chol Z kincya 50 h do pochatku 90 h r r kolgosp Rosiya odna z najstabilnishih silgospartilej rajonu Pam yatnij znak na chest voyiniv odnoselchan Na pochatku 90 h rokiv zhiteli Kuzmina vzyali aktivnu uchast u Vseukrayinskomu referendumi 1 grudnya 1991 roku ta prezidentskih viborah Bilshe 90 viborciv skazali tak isnuvannyu nezalezhnoyi Ukrayinskoyi derzhavi Z pochatku rosijsko ukrayinskoyi vijni u 2014 roci deyaki kuzminci brali uchast v ATO OOS A z pochatku povnomasshtabnogo vtorgnennya rosiyi v 2022 roci bagato kuzminciv pishli boroniti Batkivshinu SogodennyaV sogodenni u seli diye SK Kuzminskij SST ribna dilnicya medambulatoriya serednya shkola 7 magaziniv apteka poshta ATS Nepodalik vid sela roztashovanij Kuzminskij zakaznik NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 2020 99 61 rosijska 7 0 35 inshi ne vkazali 1 0 04 Usogo 2028 100 SimvolikaGerb Zatverdzhenij v listopadi 1998 roku rishennyam sesiyi silskoyi radi Avtor V Ilyinskij Shit podilenij perekinuto vilopodibno U pershij chastini v chervonomu poli sribnij lapchastij hrest u drugij v lazurovomu poli zolote sonce V tretij v zelenomu poli zolotij napnutij luk z zolotoyu striloyu obernenij donizu Shit obramovanij dekorativnim kartushem i uvinchanij chervonoyu miskoyu koronoyu z troma vezhami Vidomi lyudiBenyuk Vasil Oleksijovich 1959 doktor medichnih nauk profesor zasluzhenij diyach nauki i tehniki Ukrayini Veselovskij Sergij Feofanovich chlen Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi Chlen Nacionalnoyi spilki zhurnalistiv Ukrayini Narodilasya 11 02 1950 r s Kuzmin Gorodockogo rajonu Hmelnickoyi oblasti Zakinchila fakultet zhurnalistiki Lvivskogo ordena Lenina derzhuniversitetu im Ivana Franka Pracyuvala u redakciyi rajgazeti Radyanski Karpati smt Putila Cherniveckoyi oblasti Navchalasya u VPSh u Kiyevi Prodovzhila zhurnalistski diyalnist u redakciyi nezalezhnogo tizhnevika Vilna besida m Chernivci vidtak na posadi redaktora telekompaniyi TVA PrimitkiChynczewska Hennel T Ostrogski Janusz ksiaze ok 1554 1620 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1979 T XXIV 3 zeszyt 102 S 485 pol Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Arhiv originalu za 25 lyutogo 2022 Procitovano 3 sichnya 2021 PosilannyaPogoda v seli Kuzmin 27 travnya 2017 u Wayback Machine Kuzmin Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1884 T V S 9 pol Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ