Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кузнецька ТЕЦ — теплова електростанція у Кемеровській області Росії.
| 53°46′01″ пн. ш. 87°14′51″ сх. д. / 53.767222220027775847° пн. ш. 87.24755556002777723° сх. д.Координати: 53°46′01″ пн. ш. 87°14′51″ сх. д. / 53.767222220027775847° пн. ш. 87.24755556002777723° сх. д. | ||||
| Країна |  Росія | |||
|---|---|---|---|---|
| Розташування |  Росія | |||
| Введення в експлуатацію | 1944—1945 (перша та друга черги), 1947—1948 (третя черга), перша половина 1950-х (четверта черга), 1966—1969 (п'ята черга), 2014 (турбіни 14 та 15) | |||
| Модернізація | 1993 (заміна турбіни 4), 2003 (заміна турбіни 13), 2006 (заміна турбіни 12) | |||
| Вид палива | вугілля | |||
| Водозабір | Том | |||
| Енергоблоки | 2х149 (турбіни 14 та 15) | |||
| Котельні агрегати | 2 парові Ленінградський металічний завод + 2 парові (котли 1 — 4, виведені з експлуатації), 4 парові Combustion Engineering («Лопулько», котли 5 — 8), 2 парові Таганрозький котельний завод ТП-170 (котли 15 та 16), 2 парові Барнаульський котельний завод БКЗ-220-100ф (котли 17 та 18), 2 водогрійні Барнаульський котельний завод КВТК-100-150 + 2 парові Барнаульський котельний завод Е-160-1,4-250КБТ (водогрійна котельня) | |||
| Турбіни | 1 парова Ленінградський металічний завод + 1 парова (турбіни 1 та 2, виведені з експлуатації), 1 парова Калузький турбінний завод Р-12-3.4/0.1 (турбіна 3), 1 парова Калузький турбінний завод Р-12-35/5м (турбіна 4, після заміни), 1 парова (турбіна 5, виведена з експлуатації), 1 парова Ленінградський металічний завод ПТР-30-2.9/0.6 (турбіна 6), 1 парова Калузький турбінний завод Р-12-90/18м (турбіна 9), 1 парова Брянський машинобудівний завод Т-25-90 / Т-20-90 (турбіна 11, до /після переномінування), 1 парова Калузький турбінний завод Р-10-90 / Р-12-8.8/3.1м (турбіна 12, до / після заміни), 1 парова Калузький турбінний завод Р-10-90 / Р-12-90/31м (турбіна 13, до / після заміни), 2 парові Силові машини ГТЭ-145 (ліцензія Siemens, турбіни 14 та 15) | |||
| Електрогенератори | 1 Електросила + 1 (генератори 1 та 2, виведені з експлуатації), 2 Лисьвенський генераторний завод Т-12-2УЗ (генератори 3 та 9), 1 Лисьвенський генераторний завод Т-12-2УЗ (генератор 4, після заміни), 1 Електросила ТФП-36-2УЗ (генератор 6), 1 Лисьвенський генераторний завод ТВС-30 (генератор 11), 1 Електросила ТАП-12-2 КУ3 (генератор 12, після заміни), 1 Електросила ТАП-12-2/6,3 У3 (генератор 13, після заміни), 2 ТЗФГ-160-2МУЗ (генератори 14 та 15) | |||
| Встановлена електрична потужність | 108 (2008), 406 (2014) | |||
| Встановлена теплова потужність | 890 Гкал/год (кінець 2010-х) | |||
| Материнська компанія | Сибірська вугільна енергетична компанія | |||
| Сайт | sibgenco.ru/companies/kuznetskaya-tets/ | |||
| ідентифікатори і посилання | ||||
  Кузнецька ТЕЦ | ||||
У першій половині 1930-х в Новокузнецьку почала роботу ТЕЦ Кузнецького металургійного комбінату, яка забезпечувала не лише власне підприємство, але й різноманітні гірничодобувні майданчики Кемеровської області. Втім, наміри розмістити в цьому ж місті алюмінієвий комбінат та феросплавний завод спонукали почати наприкінці десятиліття проектування нової ТЕЦ (до 1954-го організаційно відносилась саме до алюмінієвого комбінату).
Початок радянсько-германської війни спонукав використати для ТЕЦ обладнання, евакуйоване або отримане від союзників. В 1942-му на майданчик ТЕЦ доставили вивезені з однієї із ленінградських електростанцій два парові котли продуктивністю по 75 тонн пари на годину та одну парову турбіну потужністю 24 МВт (це обладнання було виготовлене Ленінградським металічним заводом ще наприкінці 1920-х), а також постачені з Великої Британії два парові котли продуктивністю по 90 тонн пари на годину й одну парову турбіну потужністю 20 МВт. Ввести в дію це обладнання вдалось не одразу — два котли та одна турбіна стали до ладу в 1944-му, а ще два котли та друга турбіна в 1945 році.
У 1947—1948 роках стала до ладу третя черга з чотирма паровими котлами виробництва американської компанії Combustion Engineering, що використовували технологію «лопулько» та мали продуктивністю по 80 тонн пари на годину (станційні номери 5 — 8). Також ця черга включала дві турбіни, що отримали станційні номери 4 та 5.
Є відомості, що на четвертій черзі, будівництво якої припало на першу половину 1950-х, використовувалось вивезене з Німеччини обладнання. Втім, достеменно відомо, що в 1954-му на ТЕЦ ввели в експлуатацію два парові котли виробництва Таганрозького котельного заводу типу ТП-170 (номери 15 та 16) продуктивністю по 170 тон пари на годину та одну парову турбіну від Брянського машинобудівного заводу типу Т-25-90 потужністю 25 МВт (номер 11).
В 1966—1969 роках ввели п'яту чергу з двома паровими котлами Барнаульського котельного заводу типу БКЗ-220-100ф продуктивністю по 220 тонн пари на годину (номери 17 та 18) і двома паровими турбінами виробництва Калузького турбінного заводу типу Р-10-90 потужністю по 10 МВт (номери 12 та 13).
В 1980-х роках узялись за проект докорінного оновлення станції, який розтягнувся на тривалий час та призвів до встановлення шести турбін:
- в 1993-му нової турбіни № 4 від Калузького турбінного заводу типу Р-12-35/5 м потужністю 12 МВт;
- в 1996-му турбіни № 9 від Калузького турбінного заводу типу Р-12-90/18 м потужністю 10 МВт;
- в 2000-му турбіни № 6 виробництва Ленінградського металічного заводу типу ПТР-30-2.9/0.6 потужністю 30 МВт;
- в 2003-му нової турбіни № 13 від Калузького турбінного заводу типу Р-12-90/31 м потужністю 12 МВт;
- в 2006-му нової турбіни № 12 від Калузького турбінного заводу типу Р-12-8.8/3.1 м потужністю 12 МВт;
- в 2008-му турбіни № 3 від Калузького турбінного заводу типу Р-12-3.4/0.1 потужністю 12 МВт.
Враховуючи, що майже все застаріле турбінне обладнання було виведене з експлуатації, а єдину залишену турбіну № 11 переномінували до рівня Т-20-90 зі зменшенням потужності до 20 МВт, загальна потужність ТЕЦ склала 108 МВт.
Для збільшення теплової потужності в 1989 та 1990 роках запустили два водогрійні котли Барнаульського котельного заводу типу КВТК-100-150 продуктивністю по 100 Гкал/год. Крім того, в 1999 та 2003 роках водогрійну котельню доповнили двома паровими котлами виробництва Барнаульського котельного заводу типу Е-160-1,4-250КБТ продуктивністю по 160 тонн пари на годину. Таким чином, станом на кінець 2010-х теплова потужність станції становить 890 Гкал/год.
В 2014-му на майданчику станції ввели в дію дві встановлені на роботу у відкритому циклі газові турбіни виробництва концерну «Силові машини» типу ГТЭ-145 (ліцензійна Siemens SGT5−2000E) потужністю по 149 МВт. Ці турбіни працюють лише для покриття пікових навантажень.
Як основне паливо парові котли використовують вугілля, але водогрійні котли спроектовані на спалювання природного газу (надійшов до регіону по трубопроводу Нижньовартовськ – Кузбас). Так само на газ розраховані газотурбінні установки.
Для видалення продуктів згоряння призначені три димарі заввишки 80, 100 та 250 метрів.
Для технологічних потреб використовується вода з річки Том, при цьому система водопостачання включає ставок-охолоджувач. Відібрана з Томі вода потрапляє у канал завдовжки 3,6 км, на початку якого також облаштований водозабірний шлюз для отримання охолодженої води зі ставка. Скид відпрацьованої води відбувається по каналу завдовжки понад 1 км, відстань від місця сполучення якого зі ставком до водозабірного шлюзу становить біля 2,5 км.
Видача продукції відбувається по ЛЕП, що працюють під напругою 110 кВ (газові турбіни — мпід напругою 220 кВ).
Примітки
- Kuznetsk_CHP.
- TPU109597 (PDF).
- Shema (PDF).
- Сибирская генерирующая компания. «СГК» — Сибирская генерирующая компания (рос.). Процитовано 27 березня 2024.
- Как идет реконструкция дымовой трубы на Кузнецкой ТЭЦ - «СГК Онлайн». sibgenco.online (рос.). Процитовано 27 березня 2024.
- Самая мобильная и другие факты о ГТЭС «Новокузнецкая». Кислород.ЛАЙФ (рос.). Процитовано 27 березня 2024.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kuznecka TEC teplova elektrostanciya u Kemerovskij oblasti Rosiyi Kuznecka TEC53 46 01 pn sh 87 14 51 sh d 53 767222220027775847 pn sh 87 24755556002777723 sh d 53 767222220027775847 87 24755556002777723 Koordinati 53 46 01 pn sh 87 14 51 sh d 53 767222220027775847 pn sh 87 24755556002777723 sh d 53 767222220027775847 87 24755556002777723Krayina RosiyaRoztashuvannya RosiyaVvedennya v ekspluataciyu1944 1945 persha ta druga chergi 1947 1948 tretya cherga persha polovina 1950 h chetverta cherga 1966 1969 p yata cherga 2014 turbini 14 ta 15 Modernizaciya1993 zamina turbini 4 2003 zamina turbini 13 2006 zamina turbini 12 Vid palivavugillyaVodozabirTomEnergobloki2h149 turbini 14 ta 15 Kotelni agregati2 parovi Leningradskij metalichnij zavod 2 parovi kotli 1 4 vivedeni z ekspluataciyi 4 parovi Combustion Engineering Lopulko kotli 5 8 2 parovi Taganrozkij kotelnij zavod TP 170 kotli 15 ta 16 2 parovi Barnaulskij kotelnij zavod BKZ 220 100f kotli 17 ta 18 2 vodogrijni Barnaulskij kotelnij zavod KVTK 100 150 2 parovi Barnaulskij kotelnij zavod E 160 1 4 250KBT vodogrijna kotelnya Turbini1 parova Leningradskij metalichnij zavod 1 parova turbini 1 ta 2 vivedeni z ekspluataciyi 1 parova Kaluzkij turbinnij zavod R 12 3 4 0 1 turbina 3 1 parova Kaluzkij turbinnij zavod R 12 35 5m turbina 4 pislya zamini 1 parova turbina 5 vivedena z ekspluataciyi 1 parova Leningradskij metalichnij zavod PTR 30 2 9 0 6 turbina 6 1 parova Kaluzkij turbinnij zavod R 12 90 18m turbina 9 1 parova Bryanskij mashinobudivnij zavod T 25 90 T 20 90 turbina 11 do pislya perenominuvannya 1 parova Kaluzkij turbinnij zavod R 10 90 R 12 8 8 3 1m turbina 12 do pislya zamini 1 parova Kaluzkij turbinnij zavod R 10 90 R 12 90 31m turbina 13 do pislya zamini 2 parovi Silovi mashini GTE 145 licenziya Siemens turbini 14 ta 15 Elektrogeneratori1 Elektrosila 1 generatori 1 ta 2 vivedeni z ekspluataciyi 2 Lisvenskij generatornij zavod T 12 2UZ generatori 3 ta 9 1 Lisvenskij generatornij zavod T 12 2UZ generator 4 pislya zamini 1 Elektrosila TFP 36 2UZ generator 6 1 Lisvenskij generatornij zavod TVS 30 generator 11 1 Elektrosila TAP 12 2 KU3 generator 12 pislya zamini 1 Elektrosila TAP 12 2 6 3 U3 generator 13 pislya zamini 2 TZFG 160 2MUZ generatori 14 ta 15 Vstanovlena elektrichna potuzhnist108 2008 406 2014 Vstanovlena teplova potuzhnist890 Gkal god kinec 2010 h Materinska kompaniyaSibirska vugilna energetichna kompaniyaSajtsibgenco ru companies kuznetskaya tets identifikatori i posilannyaKuznecka TEC U pershij polovini 1930 h v Novokuznecku pochala robotu TEC Kuzneckogo metalurgijnogo kombinatu yaka zabezpechuvala ne lishe vlasne pidpriyemstvo ale j riznomanitni girnichodobuvni majdanchiki Kemerovskoyi oblasti Vtim namiri rozmistiti v comu zh misti alyuminiyevij kombinat ta ferosplavnij zavod sponukali pochati naprikinci desyatilittya proektuvannya novoyi TEC do 1954 go organizacijno vidnosilas same do alyuminiyevogo kombinatu Pochatok radyansko germanskoyi vijni sponukav vikoristati dlya TEC obladnannya evakujovane abo otrimane vid soyuznikiv V 1942 mu na majdanchik TEC dostavili vivezeni z odniyeyi iz leningradskih elektrostancij dva parovi kotli produktivnistyu po 75 tonn pari na godinu ta odnu parovu turbinu potuzhnistyu 24 MVt ce obladnannya bulo vigotovlene Leningradskim metalichnim zavodom she naprikinci 1920 h a takozh postacheni z Velikoyi Britaniyi dva parovi kotli produktivnistyu po 90 tonn pari na godinu j odnu parovu turbinu potuzhnistyu 20 MVt Vvesti v diyu ce obladnannya vdalos ne odrazu dva kotli ta odna turbina stali do ladu v 1944 mu a she dva kotli ta druga turbina v 1945 roci U 1947 1948 rokah stala do ladu tretya cherga z chotirma parovimi kotlami virobnictva amerikanskoyi kompaniyi Combustion Engineering sho vikoristovuvali tehnologiyu lopulko ta mali produktivnistyu po 80 tonn pari na godinu stancijni nomeri 5 8 Takozh cya cherga vklyuchala dvi turbini sho otrimali stancijni nomeri 4 ta 5 Ye vidomosti sho na chetvertij cherzi budivnictvo yakoyi pripalo na pershu polovinu 1950 h vikoristovuvalos vivezene z Nimechchini obladnannya Vtim dostemenno vidomo sho v 1954 mu na TEC vveli v ekspluataciyu dva parovi kotli virobnictva Taganrozkogo kotelnogo zavodu tipu TP 170 nomeri 15 ta 16 produktivnistyu po 170 ton pari na godinu ta odnu parovu turbinu vid Bryanskogo mashinobudivnogo zavodu tipu T 25 90 potuzhnistyu 25 MVt nomer 11 V 1966 1969 rokah vveli p yatu chergu z dvoma parovimi kotlami Barnaulskogo kotelnogo zavodu tipu BKZ 220 100f produktivnistyu po 220 tonn pari na godinu nomeri 17 ta 18 i dvoma parovimi turbinami virobnictva Kaluzkogo turbinnogo zavodu tipu R 10 90 potuzhnistyu po 10 MVt nomeri 12 ta 13 V 1980 h rokah uzyalis za proekt dokorinnogo onovlennya stanciyi yakij roztyagnuvsya na trivalij chas ta prizviv do vstanovlennya shesti turbin v 1993 mu novoyi turbini 4 vid Kaluzkogo turbinnogo zavodu tipu R 12 35 5 m potuzhnistyu 12 MVt v 1996 mu turbini 9 vid Kaluzkogo turbinnogo zavodu tipu R 12 90 18 m potuzhnistyu 10 MVt v 2000 mu turbini 6 virobnictva Leningradskogo metalichnogo zavodu tipu PTR 30 2 9 0 6 potuzhnistyu 30 MVt v 2003 mu novoyi turbini 13 vid Kaluzkogo turbinnogo zavodu tipu R 12 90 31 m potuzhnistyu 12 MVt v 2006 mu novoyi turbini 12 vid Kaluzkogo turbinnogo zavodu tipu R 12 8 8 3 1 m potuzhnistyu 12 MVt v 2008 mu turbini 3 vid Kaluzkogo turbinnogo zavodu tipu R 12 3 4 0 1 potuzhnistyu 12 MVt Vrahovuyuchi sho majzhe vse zastarile turbinne obladnannya bulo vivedene z ekspluataciyi a yedinu zalishenu turbinu 11 perenominuvali do rivnya T 20 90 zi zmenshennyam potuzhnosti do 20 MVt zagalna potuzhnist TEC sklala 108 MVt Dlya zbilshennya teplovoyi potuzhnosti v 1989 ta 1990 rokah zapustili dva vodogrijni kotli Barnaulskogo kotelnogo zavodu tipu KVTK 100 150 produktivnistyu po 100 Gkal god Krim togo v 1999 ta 2003 rokah vodogrijnu kotelnyu dopovnili dvoma parovimi kotlami virobnictva Barnaulskogo kotelnogo zavodu tipu E 160 1 4 250KBT produktivnistyu po 160 tonn pari na godinu Takim chinom stanom na kinec 2010 h teplova potuzhnist stanciyi stanovit 890 Gkal god V 2014 mu na majdanchiku stanciyi vveli v diyu dvi vstanovleni na robotu u vidkritomu cikli gazovi turbini virobnictva koncernu Silovi mashini tipu GTE 145 licenzijna Siemens SGT5 2000E potuzhnistyu po 149 MVt Ci turbini pracyuyut lishe dlya pokrittya pikovih navantazhen Yak osnovne palivo parovi kotli vikoristovuyut vugillya ale vodogrijni kotli sproektovani na spalyuvannya prirodnogo gazu nadijshov do regionu po truboprovodu Nizhnovartovsk Kuzbas Tak samo na gaz rozrahovani gazoturbinni ustanovki Dlya vidalennya produktiv zgoryannya priznacheni tri dimari zavvishki 80 100 ta 250 metriv Dlya tehnologichnih potreb vikoristovuyetsya voda z richki Tom pri comu sistema vodopostachannya vklyuchaye stavok oholodzhuvach Vidibrana z Tomi voda potraplyaye u kanal zavdovzhki 3 6 km na pochatku yakogo takozh oblashtovanij vodozabirnij shlyuz dlya otrimannya oholodzhenoyi vodi zi stavka Skid vidpracovanoyi vodi vidbuvayetsya po kanalu zavdovzhki ponad 1 km vidstan vid miscya spoluchennya yakogo zi stavkom do vodozabirnogo shlyuzu stanovit bilya 2 5 km Vidacha produkciyi vidbuvayetsya po LEP sho pracyuyut pid naprugoyu 110 kV gazovi turbini mpid naprugoyu 220 kV PrimitkiKuznetsk CHP TPU109597 PDF Shema PDF Sibirskaya generiruyushaya kompaniya SGK Sibirskaya generiruyushaya kompaniya ros Procitovano 27 bereznya 2024 Kak idet rekonstrukciya dymovoj truby na Kuzneckoj TEC SGK Onlajn sibgenco online ros Procitovano 27 bereznya 2024 Samaya mobilnaya i drugie fakty o GTES Novokuzneckaya Kislorod LAJF ros Procitovano 27 bereznya 2024