Фе дір Федо тович Кузнецо в рос Фёдор Федотович Кузнецов 19 вересня 1904 19040919 село Притикіно нині Чаплигінського рай

Фе́дір Федо́тович Кузнецо́в (рос. Фёдор Федотович Кузнецов; 19 вересня 1904(19040919), село Притикіно, нині Чаплигінського району Липецької області, Російська Федерація — 16 січня 1979, місто Москва) — радянський військовий і партійний діяч, генерал-полковник (29.07.1944). Депутат Верховної Ради Російської РФСР 1—4-го скликань. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1952—1956 роках. Член Центральної Ревізійної Комісії КПРС у 1939—1952 та 1956—1961 роках.

Федір Федотович Кузнецов

рос. Фёдор Федотович Кузнецов

Народження

6 (19) вересня 1904
Притикіно, Рязанська губернія, Російська імперія

Смерть

16 січня 1979 (74 роки)
Москва, СРСР

Національність

Країна

Приналежність

Роки служби

1938—1969

Партія

КПРС

Звання

Генерал-полковник

Командування

ГРУ ГШ РСЧА

Війни / битви

Німецько-радянська війна

Нагороди

Медаль «За оборону Москви»

Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»

Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»

Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»

Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кузнецов.

Життєпис

Народився в селянській родині. Трудову діяльність розпочав у 1920 році робітником у Москві.

Член ВКП(б) з 1926 року.

У 1930—1932 роках — голова заводського комітету, заступник директор заводу «Металолампа» в Москві.

У 1931 році закінчив робітничий факультет у Москві.

У 1932—1933 роках — секретар комітету ВКП(б) машинобудівного заводу імені Калініна в Москві.

У 1933 — грудні 1934 року — партійний організатор ЦК ВКП(б) шахти № 19 Підмосковного вугільного басейну.

У грудні 1934 — травні 1935 року — інструктор Пролетарського районного комітету ВКП(б) міста Москви.

У травні 1935 — серпні 1937 року — секретар комітету ВКП(б) будівництва автомобільного заводу імені Сталіна в Москві.

У 1937—1938 роках — 1-й секретар Пролетарського районного комітету ВКП(б) Москви.

У лавах РСЧА з 1938 року. У 1938 — 19 червня 1938 року — начальник Відділу керівних партійних органів Політичного управління РСЧА.

19 червня 1938 — липень 1942 року — заступник начальника Головного управління політичної пропаганди РСЧА — начальник організаційно-інструкторського відділу.

На фронтах німецько-радянської війни з 1942 року: з липня по жовтень 1942 року — член Військової ради 60-ї армії Воронезького фронту, а з жовтня 1942 по березень 1943 року — член Військової ради Воронезького фронту.

З квітня 1943 року — у військовій розвідці: заступник начальника Генерального штабу РСЧА з розвідки (19 квітня 1943 — травень 1947), начальник Розвідувального управління Генерального штабу РСЧА (19 квітня 1943 — 9 червня 1945), начальник Головного розвідувального управління (ГРУ) Генерального штабу Радянської армії (9 червня 1945 — травень 1947).

З 30 травня 1947 по 29 січня 1949 року — 1-й заступник голови Комітету інформації при Раді міністрів СРСР.

З лютого 1949 по квітень 1953 року — начальник Головного політичного управління Збройних сил СРСР.

З квітня 1953 по травень 1957 років — начальник Головного управління кадрів Міністерства оборони СРСР.

З травня 1957 по червень 1959 року — начальник .

З червня 1959 по березень 1969 року — член Військової ради — начальник Політичного управління Північної групи військ ЗС СРСР.

У липні 1969 року генерал-полковник Ф. Ф. Кузнецов вийшов у відставку. Мешкав у Москві, де й помер 16 січня 1979 року.

Військові звання

бригадний комісар (1938);
дивізійний комісар (7.05.1938);
корпусний комісар (2.09.1939);
армійський комісар 2-го рангу (17.11.1941);
генерал-лейтенант (6.12.1942);
генерал-полковник (29.07.1944).

Нагороди

Нагороджений двома орденами Леніна, орденами Червоного Прапора (22.02.1944), Суворова 1-го ступеня (04.06.1945), Кутузова 1-го ступеня (29.07.1944), Вітчизняної війни 1-го ступеня (17.05.1943), чотирма орденами Червоної Зірки і медалями.

Посилання

История отечественных спецслужб и правоохранительных органов [ 20 лютого 2020 у Wayback Machine.]. (рос.)