Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Борис Кудрик (10 червня 1897, Рогатин — 28 березня 1952, ст. Потьма, Дубравлаг, Мордовська АРСР) — український музикознавець, композитор, педагог, диригент, піаніст-імпровізатор, майстерний акомпаніатор, музичний діяч та музичний критик, автор підручника з історії української музики («Огляд історії української церковної музики», 1937 р.).
| Борис Кудрик | |
|---|---|
 | |
| Основна інформація | |
| Повне ім'я | Кудрик Борис Павлович |
| Дата народження | 10 червня 1897 |
| Місце народження | м. Рогатин |
| Дата смерті | 28 березня 1952 (54 роки) |
| Місце смерті | станція Потьма, Дубравлаг, Мордовська АРСР |
| Причина смерті | політичні репресії |
| Громадянство | Австро-Угорщина, ЗУНР, УНР і Польська Республіка |
| Національність | українець |
| Професія | композитор, педагог, диригент, піаніст, музичний критик |
 Файли у Вікісховищі | |
Відомості про особистий життєвий шлях музиканта досить скупі, що не є дивним адже посмертна реабілітація відбулася лише в 1993 році. До цього часу тема Кудрика — одне з численних табу в українській культурі, а за двадцять років після реабілітації науковий інтерес до постаті Кудрика не пожвавився.
Життєпис
Дитинство, період становлення особистості
Народився діяч у родині священника Павла Кудрика (1865—1919) та Ірини з роду Герасимовичів 10 червня 1897 року в Рогатині. Середню освіту здобув в Рогатинській гімназії ім. Володимира Великого, де його батько був катехитом, завершив сім класів. Паралельно з навчанням у гімназії опанував гру на фортепіано. Восьмий клас гімназії завершив у Відні, куди сім'я Кудриків перебралася в 1914 році.
З 1915 року Б.Кудрик розпочав навчання на філософському й музичному факультетах Віденського університету. У 1918 — отримав диплом за спеціальністю: «Музикознавство та німецька філологія». Паралельно з навчанням в університеті вдосконалював гру на фортепіано у Віденській консерваторії. Його професорами були видатні педагоги: Євсевій Мандичевський, Ґвідо Адлєр, , .
Найбільший вплив на формування Кудрика як науковця мав саме син священника з Чернівців Є. Мандичевський (1857,Чернівці — 1929). Кудрик знайшов у його особі і наставника і однодумця одночасно: серед наукових зацікавлень чільне місце посідала церковна музика. Мандичевський залишився в історії музики як дослідник давньої музики та плідний музичний редактор (під його редакцією було видано ряд творів Й. С. Баха, Л. ван Бетовена, Ф. Шуберта), працівник архіву Відня. Добрий знавець старовинної музики, Мандичевський виховав у своїх учнів пієтет перед давньою музикою, звичку робити аналіз музично-історичних процесів на основі архівних документів. Цілком імовірно, що композицію Кудрик вивчав також у професора Мандичевського. Багато користі для розвитку Кудрика як музикознавця принесло навчання у Ґвідо Адлєра, яке допомогло виробити цілісне бачення історичного розвитку музики. Ці знання стали міцним фундаментом для створення музично-історичних нарисів.
Після повернення на батьківщину, упродовж шести років Б.Кудрик проживав у рідному місті й працював у приватній українській гімназії. Найближчою особою в той час для нього був композитор Михайло Гайворонський, який мешкав у Львові і працював викладачем скрипки у Вищому музичному інституті ім. М. Лисенка. З листів приятелів дізнаємося, що Борис Кудрик активно цікавився культурними новинами Львова, який називав «галицьким Ґевандгавзом». Він також цікався творчими успіхами п. Барвінського.
Зрілий період творчості
У 1926 році Борис Кудрик переїхав до Львова. Спочатку доповнював музичну освіту — закінчив клас фортепіано Польської Консерваторії ім. К.Шимановського. Того ж року він став викладачем Музичного інституту ім. Миколи Лисенка (історія та теорія музики). Зі спогадів Ореста Березевського відомо, що серед інших обов'язків в інституті, Кудрик виконував роль концертмейстера. Березовський навчався гри на віолончелі в класі . «Він [Кудрик] акомпонував мені до студентських виступів. Читав ноти primo vista (з листа) дуже добре, і взагалі музичну літературу всю чудово знав, особливо фортепіанну». Окрім цього він вирішив завершити освіту, розпочату у Відні перед початком Першої світової війни. У той час керівником музикологічного відділення Львівського університету був Адольф Хибінський, під пильним оком якого написав роботу на тему «Творчість українських композиторів ХІХ сторіччя, згуртованих у Перемиській школі» (захист відбувся в 1932 році). Паралельно з навчанням і роботою у ВМІ, працював у Консерваторії Польського музичного товариства, викладачем музики в Гімназії сестер Василіянок та Львівської Духовної семінарії. Найближчим оточенням Кудрика в роки навчання був В. Витвицький і молодий Йосип Хомінський. Товариші часто збиралися разом, щоб послухати музику, подискутувати з приводу нових наукових робіт.
У 1930-ті роки талант Кудрика розкрився в багатьох проявах: він досяг успіху як композитор, музикознавець, педагог, акомпаніатор, лектор, музичний рецензент. Щоправда, його твори не мали всезагального визнання, хоч хорова творчість (і духовна, і світська) і солоспіви знайшли свою аудиторію. Але основні творчі сили Кудрик віддавав на створення української сонати: пише три сонати для фортепіано та ще три сонати для скрипки з фортепіано, а також інші камерні твори в сонатній формі (струнний квартет і фортепіанне тріо). Одна із сонат здобула нагороду в конкурсі музичної секції Об'єднання Українських Організацій в Америці (1932 р.). Через два роки Роман Придаткевич виконав сонату в Нью-Йорку, про що писали в газеті «Свобода».
До цього періоду творчості належать перші значні успіхи в музикознавчому річищі. Завдяки Борису Кудрику в Галичині на новий рівень розвитку піднялася історія української церковної музики. На запрошення Богословської академії музикознавець читав курс історії української музики (з 1933 року). Через деякий час на базі Академії стараннями Кудрика створили Інститут церковної музики, який повинен був досліджувати церковну музику. Також формував бібліотеку церковної музики. У ці роки писав дослідження на теми з української музики: «Михайло Вербицький», «Доба старшого так званого „партесного“ співу», «Участь духовенства в Галицько-українській культурі». «Українська народна пісня і всесвітня музика» (1927 рік, «Просвіта»), «Огляд історії української церковної музики» (1937 рік). Свого часу підручник гостро критикували Олександр Кошиць та Федір Стешко, але він не втратив актуальності й нині.
Пізніше Кудрик брав активну участь у діяльності новоствореного Союзу Українських Професійних Музик, хоч у своїх статтях він або висловлювався проти постулатів Союзу або дотримувався нейтралітету. Це досить дивна позиція, якщо взяти до уваги факт співпраці з СУПРОМом: Кудрик організовував концерти, активно долучався до роботи з місячником «Українська музика».
Борис Кудрик — один з перших відомих музичних діячів України, котрий брав активну участь у роботі Львівського радіо. У 1935 р. він започаткував традицію концертів на хвилі радіо за участі мистців-інструменталістів разом з піаністкою О. Цукровською та юним Іваном Барвінським (у певний період транслювався цикл передач «Куток для молодих талантів»). У першій передачі прозвучали фортепіанні твори М. Лисенка, С. Людкевича та Д. Бортнянського у виконанні Б. Кудрика.
Пізній період
Після приходу радянської влади в 1939 р. життя Кудрика не змінилося: він виконував викладацькі обов'язки в музичних школах, продовжував композиторську працю. У 1940 році брав участь у пленумі Спілки Композиторів як делегат від львівських музикантів, де мав можливість познайомитись особисто із Левком Ревуцьким, Борисом Лятошинським, Пилипом Козицьким, Михайлом Вериківським, Констянтином Данькевичем, Дмитром Шостаковичем, Арамом Хачатуряном, Дмитром Кабалевським.
Під час німецької окупації, окрім викладання Кудрик співпрацював з Львівським оперним театром. Робив переклади лібрето з німецької на українську мову. Займався аранжуванням фортепіанної музики для балетів. Варто згадати хоча б постановку «Пер Гюнт» на основі творів Ґріґа, про яку пишуть «Львівські вісті». Крім того з преси відомо про постановку вистави «Самодури» К. Гальоні з музикою Бориса Кудрика та «Одержимої» Лесі Українки на сцені Літературно-музичного клюбу. На згаданий період припадає розквіт його публіцистичної діяльності. Він був фактично єдиним постійним дописувачем упродовж усього періоду окупації. А також працював акомпаніатором у театрі «Веселий Львів», попри те що ця робота не лежала до душі. Саме з трупою «Веселого Львова» композитор їздив у Відень, місто юності. Попри непривітні воєнні умови, музикант планував залишитися в місті. Саме тут в 1945 році його заарештували радянські каральні органи. Уже зі Львова митця заслали до концтабору «Дубравлаг» в Мордовію.
Про важкі роки в таборі відомо зі спогадів співкамерників Андрія Білинського, Ореста Березовського, Володимира Ковалика. Відомо, що разом з Кудриком в тому ж таборі перебував Василь Барвінський. Митці всіляко підтримували одне одного. Ковалику судилося стати останнім співкамерником Кудрика. 1948—1950 роки, коли вони перебували на сусідніх нарах стали для виснаженого і хворого композитора останніми.
Основні твори
- симфонія e moll
- кантата «Вибір Гетьмана» для мішаного хору з фортепіано в 4 руки (сл. Т. Шевченка, 1934, у 2-х ч.)
- хори — «Народний гімн» для жін. хору й фортепіано (сл. В. Самійленка, 1923), «Заклик до Черча» для чол. або жін. хору з соло сопрано або тенора (1929), «Гримить!» для мішаного хору (сл. І. Франка, 1930), «Ой стрічечка до стрічечки» (1931), «Думи мої», «Ой маю, маю я оченята» (обидва — 1932, для жін. хору без супроводу; усі — сл. Т. Шевченка), «Вільна Україна» для чол. хору (сл. Ю. Шкрумеляка, 1934), «До зорі Галицької» для мішаного хору (сл. М. Устиновича, 1936), «Весна» для мішаного хору із соло сопрано (сл. Я. Головацького, 1937)
- духовні хори — Псалом 132 для жін. хору в супроводі фортепіано (сл. Т. Шевченка, 1927), Панахида пам'яті А. Вахнянина для мішаного хору а капела (1928), «Псалми Давидові» для мішаного хору (ч. 1 — "У 950-ліття хрещення Русі-України 988, 1938)
- твори для оркестру «Гей гук, мати, гук», «Гей не дивуйтесь, добрії люди», «Марш Кубанських козаків», «Перший запорозький марш» (усі — 1937);
- музика до драм. вистав;
- обробки народних пісень, солоспіви.
Примітки
- Дмитровський Євген. Музика на Львівському радіо: соціокультурний дискурс. — Львів. — Паїс, 2014. — С.56
Джерела
- Березовський О. Після років забуття (спогад про Бориса Кудрика) // Лисенко І.Музична культура України у спогадах, матеріалах. Листах. — Київ,2008. — С.228-22
- Булка Ю. П. Музична культура Західної України / Юрій Булка // Історія української музики. — Том 4: 1917—1941. — С.545-589.
- Витвицький В. Життєвий шлях Бориса Кудрика // В.Витвицький За океаном. Збірка статей. — Львів: Львівська організація Спілки композиторів України Музикознавча комісія НТШ ім.. Шевченка,1996. — С. 95-100.
- Дмитровський Є. Музика на Львівському радіо: соціокультурний дискурс. — Львів: Паїс, 2014. — С.56.
- Підкувка О. Після довгих років забуття (Про життя і творчість українських композиторів) / О.Підкувка — Дрогобич. Просвіт,2008 — С. 211—228.
- Толошняк Н. Борис Кудрик — корифей рогатинської землі/ Наталія Толошняк // Наукові записки [Тернопільський нац. педагог. універс. ім. В.Гнатюка] Серія: Музикознавство. — Терн.-К., 2005. — № 2(14) — С.29-35.
- Толошняк Н. Борис Кудрик у контексті галицької культури/ Наталія Толошняк // Музика Галичини. — Ряшів,1999 — Т.6. — С.267-275.
- Толошняк Н. Борис Кудрик: Бібліографія наукових праць, статей і рецензій / Наталія Толошняк // Kalophonia: Науковий збірник з історії церковної монодії та гимнографії. — Число 2. — Львів: Видавництво Українського Католицького Університету, 2004. — С.347 — 355.
- Толошняк Н. Жанрово-стилістичні особливості хорової спадщини Бориса Кудрика / Наталія Толошняк // Вісник Прикарпатського університету. Серія: Мистецтвознавство. — Вип 5. — Івано-Франківськ, 2003. — С.74-84.
- Ясиновський Ю. Борис Кудрик — дослідник і композитор церковної музики / Юрій Ясиновський // Kalophonia: Науковий збірник з історії церковної монодії та гимнографії. — Число 2. — Львів: Видавництво Українського Католицького Університету, 2004. — С.285-293.
- Толошняк Н. А. Кудрик Борис Павлович [ 4 грудня 2014 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. — Т. 15 : Кот — Куз. — 711 с. — .
Посилання
- Кудрик Борис Павлович // Українська музична енциклопедія. У 2 т. Т. 2. [Е – К] / гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 629-630.
- Енциклопедія Львова[недоступне посилання з липня 2019]
- Партитура надчутливої душі [ 5 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- Б. Кудрик — Композитори [ 5 грудня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kudrik Boris Kudrik 10 chervnya 1897 Rogatin 28 bereznya 1952 st Potma Dubravlag Mordovska ARSR ukrayinskij muzikoznavec kompozitor pedagog dirigent pianist improvizator majsternij akompaniator muzichnij diyach ta muzichnij kritik avtor pidruchnika z istoriyi ukrayinskoyi muziki Oglyad istoriyi ukrayinskoyi cerkovnoyi muziki 1937 r Boris KudrikOsnovna informaciyaPovne im yaKudrik Boris PavlovichData narodzhennya10 chervnya 1897 1897 06 10 Misce narodzhennyam RogatinData smerti28 bereznya 1952 1952 03 28 54 roki Misce smertistanciya Potma Dubravlag Mordovska ARSRPrichina smertipolitichni represiyiGromadyanstvoAvstro Ugorshina ZUNR UNR i Polska RespublikaNacionalnistukrayinecProfesiyakompozitor pedagog dirigent pianist muzichnij kritik Fajli u Vikishovishi Vidomosti pro osobistij zhittyevij shlyah muzikanta dosit skupi sho ne ye divnim adzhe posmertna reabilitaciya vidbulasya lishe v 1993 roci Do cogo chasu tema Kudrika odne z chislennih tabu v ukrayinskij kulturi a za dvadcyat rokiv pislya reabilitaciyi naukovij interes do postati Kudrika ne pozhvavivsya ZhittyepisDitinstvo period stanovlennya osobistosti Narodivsya diyach u rodini svyashennika Pavla Kudrika 1865 1919 ta Irini z rodu Gerasimovichiv 10 chervnya 1897 roku v Rogatini Serednyu osvitu zdobuv v Rogatinskij gimnaziyi im Volodimira Velikogo de jogo batko buv katehitom zavershiv sim klasiv Paralelno z navchannyam u gimnaziyi opanuvav gru na fortepiano Vosmij klas gimnaziyi zavershiv u Vidni kudi sim ya Kudrikiv perebralasya v 1914 roci Z 1915 roku B Kudrik rozpochav navchannya na filosofskomu j muzichnomu fakultetah Videnskogo universitetu U 1918 otrimav diplom za specialnistyu Muzikoznavstvo ta nimecka filologiya Paralelno z navchannyam v universiteti vdoskonalyuvav gru na fortepiano u Videnskij konservatoriyi Jogo profesorami buli vidatni pedagogi Yevsevij Mandichevskij Gvido Adlyer Najbilshij vpliv na formuvannya Kudrika yak naukovcya mav same sin svyashennika z Chernivciv Ye Mandichevskij 1857 Chernivci 1929 Kudrik znajshov u jogo osobi i nastavnika i odnodumcya odnochasno sered naukovih zacikavlen chilne misce posidala cerkovna muzika Mandichevskij zalishivsya v istoriyi muziki yak doslidnik davnoyi muziki ta plidnij muzichnij redaktor pid jogo redakciyeyu bulo vidano ryad tvoriv J S Baha L van Betovena F Shuberta pracivnik arhivu Vidnya Dobrij znavec starovinnoyi muziki Mandichevskij vihovav u svoyih uchniv piyetet pered davnoyu muzikoyu zvichku robiti analiz muzichno istorichnih procesiv na osnovi arhivnih dokumentiv Cilkom imovirno sho kompoziciyu Kudrik vivchav takozh u profesora Mandichevskogo Bagato koristi dlya rozvitku Kudrika yak muzikoznavcya prineslo navchannya u Gvido Adlyera yake dopomoglo virobiti cilisne bachennya istorichnogo rozvitku muziki Ci znannya stali micnim fundamentom dlya stvorennya muzichno istorichnih narisiv Pislya povernennya na batkivshinu uprodovzh shesti rokiv B Kudrik prozhivav u ridnomu misti j pracyuvav u privatnij ukrayinskij gimnaziyi Najblizhchoyu osoboyu v toj chas dlya nogo buv kompozitor Mihajlo Gajvoronskij yakij meshkav u Lvovi i pracyuvav vikladachem skripki u Vishomu muzichnomu instituti im M Lisenka Z listiv priyateliv diznayemosya sho Boris Kudrik aktivno cikavivsya kulturnimi novinami Lvova yakij nazivav galickim Gevandgavzom Vin takozh cikavsya tvorchimi uspihami p Barvinskogo Zrilij period tvorchosti U 1926 roci Boris Kudrik pereyihav do Lvova Spochatku dopovnyuvav muzichnu osvitu zakinchiv klas fortepiano Polskoyi Konservatoriyi im K Shimanovskogo Togo zh roku vin stav vikladachem Muzichnogo institutu im Mikoli Lisenka istoriya ta teoriya muziki Zi spogadiv Oresta Berezevskogo vidomo sho sered inshih obov yazkiv v instituti Kudrik vikonuvav rol koncertmejstera Berezovskij navchavsya gri na violoncheli v klasi Vin Kudrik akomponuvav meni do studentskih vistupiv Chitav noti primo vista z lista duzhe dobre i vzagali muzichnu literaturu vsyu chudovo znav osoblivo fortepiannu Okrim cogo vin virishiv zavershiti osvitu rozpochatu u Vidni pered pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni U toj chas kerivnikom muzikologichnogo viddilennya Lvivskogo universitetu buv Adolf Hibinskij pid pilnim okom yakogo napisav robotu na temu Tvorchist ukrayinskih kompozitoriv HIH storichchya zgurtovanih u Peremiskij shkoli zahist vidbuvsya v 1932 roci Paralelno z navchannyam i robotoyu u VMI pracyuvav u Konservatoriyi Polskogo muzichnogo tovaristva vikladachem muziki v Gimnaziyi sester Vasiliyanok ta Lvivskoyi Duhovnoyi seminariyi Najblizhchim otochennyam Kudrika v roki navchannya buv V Vitvickij i molodij Josip Hominskij Tovarishi chasto zbiralisya razom shob posluhati muziku podiskutuvati z privodu novih naukovih robit U 1930 ti roki talant Kudrika rozkrivsya v bagatoh proyavah vin dosyag uspihu yak kompozitor muzikoznavec pedagog akompaniator lektor muzichnij recenzent Shopravda jogo tvori ne mali vsezagalnogo viznannya hoch horova tvorchist i duhovna i svitska i solospivi znajshli svoyu auditoriyu Ale osnovni tvorchi sili Kudrik viddavav na stvorennya ukrayinskoyi sonati pishe tri sonati dlya fortepiano ta she tri sonati dlya skripki z fortepiano a takozh inshi kamerni tvori v sonatnij formi strunnij kvartet i fortepianne trio Odna iz sonat zdobula nagorodu v konkursi muzichnoyi sekciyi Ob yednannya Ukrayinskih Organizacij v Americi 1932 r Cherez dva roki Roman Pridatkevich vikonav sonatu v Nyu Jorku pro sho pisali v gazeti Svoboda Do cogo periodu tvorchosti nalezhat pershi znachni uspihi v muzikoznavchomu richishi Zavdyaki Borisu Kudriku v Galichini na novij riven rozvitku pidnyalasya istoriya ukrayinskoyi cerkovnoyi muziki Na zaproshennya Bogoslovskoyi akademiyi muzikoznavec chitav kurs istoriyi ukrayinskoyi muziki z 1933 roku Cherez deyakij chas na bazi Akademiyi starannyami Kudrika stvorili Institut cerkovnoyi muziki yakij povinen buv doslidzhuvati cerkovnu muziku Takozh formuvav biblioteku cerkovnoyi muziki U ci roki pisav doslidzhennya na temi z ukrayinskoyi muziki Mihajlo Verbickij Doba starshogo tak zvanogo partesnogo spivu Uchast duhovenstva v Galicko ukrayinskij kulturi Ukrayinska narodna pisnya i vsesvitnya muzika 1927 rik Prosvita Oglyad istoriyi ukrayinskoyi cerkovnoyi muziki 1937 rik Svogo chasu pidruchnik gostro kritikuvali Oleksandr Koshic ta Fedir Steshko ale vin ne vtrativ aktualnosti j nini Piznishe Kudrik brav aktivnu uchast u diyalnosti novostvorenogo Soyuzu Ukrayinskih Profesijnih Muzik hoch u svoyih stattyah vin abo vislovlyuvavsya proti postulativ Soyuzu abo dotrimuvavsya nejtralitetu Ce dosit divna poziciya yaksho vzyati do uvagi fakt spivpraci z SUPROMom Kudrik organizovuvav koncerti aktivno doluchavsya do roboti z misyachnikom Ukrayinska muzika Boris Kudrik odin z pershih vidomih muzichnih diyachiv Ukrayini kotrij brav aktivnu uchast u roboti Lvivskogo radio U 1935 r vin zapochatkuvav tradiciyu koncertiv na hvili radio za uchasti mistciv instrumentalistiv razom z pianistkoyu O Cukrovskoyu ta yunim Ivanom Barvinskim u pevnij period translyuvavsya cikl peredach Kutok dlya molodih talantiv U pershij peredachi prozvuchali fortepianni tvori M Lisenka S Lyudkevicha ta D Bortnyanskogo u vikonanni B Kudrika Piznij period Pislya prihodu radyanskoyi vladi v 1939 r zhittya Kudrika ne zminilosya vin vikonuvav vikladacki obov yazki v muzichnih shkolah prodovzhuvav kompozitorsku pracyu U 1940 roci brav uchast u plenumi Spilki Kompozitoriv yak delegat vid lvivskih muzikantiv de mav mozhlivist poznajomitis osobisto iz Levkom Revuckim Borisom Lyatoshinskim Pilipom Kozickim Mihajlom Verikivskim Konstyantinom Dankevichem Dmitrom Shostakovichem Aramom Hachaturyanom Dmitrom Kabalevskim Pid chas nimeckoyi okupaciyi okrim vikladannya Kudrik spivpracyuvav z Lvivskim opernim teatrom Robiv perekladi libreto z nimeckoyi na ukrayinsku movu Zajmavsya aranzhuvannyam fortepiannoyi muziki dlya baletiv Varto zgadati hocha b postanovku Per Gyunt na osnovi tvoriv Griga pro yaku pishut Lvivski visti Krim togo z presi vidomo pro postanovku vistavi Samoduri K Galoni z muzikoyu Borisa Kudrika ta Oderzhimoyi Lesi Ukrayinki na sceni Literaturno muzichnogo klyubu Na zgadanij period pripadaye rozkvit jogo publicistichnoyi diyalnosti Vin buv faktichno yedinim postijnim dopisuvachem uprodovzh usogo periodu okupaciyi A takozh pracyuvav akompaniatorom u teatri Veselij Lviv popri te sho cya robota ne lezhala do dushi Same z trupoyu Veselogo Lvova kompozitor yizdiv u Viden misto yunosti Popri neprivitni voyenni umovi muzikant planuvav zalishitisya v misti Same tut v 1945 roci jogo zaareshtuvali radyanski karalni organi Uzhe zi Lvova mitcya zaslali do konctaboru Dubravlag v Mordoviyu Pro vazhki roki v tabori vidomo zi spogadiv spivkamernikiv Andriya Bilinskogo Oresta Berezovskogo Volodimira Kovalika Vidomo sho razom z Kudrikom v tomu zh tabori perebuvav Vasil Barvinskij Mitci vsilyako pidtrimuvali odne odnogo Kovaliku sudilosya stati ostannim spivkamernikom Kudrika 1948 1950 roki koli voni perebuvali na susidnih narah stali dlya visnazhenogo i hvorogo kompozitora ostannimi Osnovni tvorisimfoniya e moll kantata Vibir Getmana dlya mishanogo horu z fortepiano v 4 ruki sl T Shevchenka 1934 u 2 h ch hori Narodnij gimn dlya zhin horu j fortepiano sl V Samijlenka 1923 Zaklik do Chercha dlya chol abo zhin horu z solo soprano abo tenora 1929 Grimit dlya mishanogo horu sl I Franka 1930 Oj strichechka do strichechki 1931 Dumi moyi Oj mayu mayu ya ochenyata obidva 1932 dlya zhin horu bez suprovodu usi sl T Shevchenka Vilna Ukrayina dlya chol horu sl Yu Shkrumelyaka 1934 Do zori Galickoyi dlya mishanogo horu sl M Ustinovicha 1936 Vesna dlya mishanogo horu iz solo soprano sl Ya Golovackogo 1937 duhovni hori Psalom 132 dlya zhin horu v suprovodi fortepiano sl T Shevchenka 1927 Panahida pam yati A Vahnyanina dlya mishanogo horu a kapela 1928 Psalmi Davidovi dlya mishanogo horu ch 1 U 950 littya hreshennya Rusi Ukrayini 988 1938 tvori dlya orkestru Gej guk mati guk Gej ne divujtes dobriyi lyudi Marsh Kubanskih kozakiv Pershij zaporozkij marsh usi 1937 muzika do dram vistav obrobki narodnih pisen solospivi PrimitkiDmitrovskij Yevgen Muzika na Lvivskomu radio sociokulturnij diskurs Lviv Payis 2014 S 56DzherelaBerezovskij O Pislya rokiv zabuttya spogad pro Borisa Kudrika Lisenko I Muzichna kultura Ukrayini u spogadah materialah Listah Kiyiv 2008 S 228 22 Bulka Yu P Muzichna kultura Zahidnoyi Ukrayini Yurij Bulka Istoriya ukrayinskoyi muziki Tom 4 1917 1941 S 545 589 Vitvickij V Zhittyevij shlyah Borisa Kudrika V Vitvickij Za okeanom Zbirka statej Lviv Lvivska organizaciya Spilki kompozitoriv Ukrayini Muzikoznavcha komisiya NTSh im Shevchenka 1996 S 95 100 Dmitrovskij Ye Muzika na Lvivskomu radio sociokulturnij diskurs Lviv Payis 2014 S 56 Pidkuvka O Pislya dovgih rokiv zabuttya Pro zhittya i tvorchist ukrayinskih kompozitoriv O Pidkuvka Drogobich Prosvit 2008 S 211 228 Toloshnyak N Boris Kudrik korifej rogatinskoyi zemli Nataliya Toloshnyak Naukovi zapiski Ternopilskij nac pedagog univers im V Gnatyuka Seriya Muzikoznavstvo Tern K 2005 2 14 S 29 35 Toloshnyak N Boris Kudrik u konteksti galickoyi kulturi Nataliya Toloshnyak Muzika Galichini Ryashiv 1999 T 6 S 267 275 Toloshnyak N Boris Kudrik Bibliografiya naukovih prac statej i recenzij Nataliya Toloshnyak Kalophonia Naukovij zbirnik z istoriyi cerkovnoyi monodiyi ta gimnografiyi Chislo 2 Lviv Vidavnictvo Ukrayinskogo Katolickogo Universitetu 2004 S 347 355 Toloshnyak N Zhanrovo stilistichni osoblivosti horovoyi spadshini Borisa Kudrika Nataliya Toloshnyak Visnik Prikarpatskogo universitetu Seriya Mistectvoznavstvo Vip 5 Ivano Frankivsk 2003 S 74 84 Yasinovskij Yu Boris Kudrik doslidnik i kompozitor cerkovnoyi muziki Yurij Yasinovskij Kalophonia Naukovij zbirnik z istoriyi cerkovnoyi monodiyi ta gimnografiyi Chislo 2 Lviv Vidavnictvo Ukrayinskogo Katolickogo Universitetu 2004 S 285 293 Toloshnyak N A Kudrik Boris Pavlovich 4 grudnya 2014 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2014 T 15 Kot Kuz 711 s ISBN 978 966 02 7305 4 PosilannyaKudrik Boris Pavlovich Ukrayinska muzichna enciklopediya U 2 t T 2 E K gol redkol G Skripnik Kiyiv Vidavnictvo Institutu mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi NAN Ukrayini 2008 S 629 630 Enciklopediya Lvova nedostupne posilannya z lipnya 2019 Partitura nadchutlivoyi dushi 5 grudnya 2014 u Wayback Machine B Kudrik Kompozitori 5 grudnya 2014 u Wayback Machine