Кубок європейських чемпіонів з хокею на траві серед жінок

Кубок європейських чемпіонів з хокею на траві (англ. EuroHockey Club Champions Cup) — турнір, раніше відомий як клубний чемпіонат Європи, був провідним змаганням жіночого хокею на траві для клубів Європи. Вперше змагання було проведено в 1974 році, а останній турнір було розіграно у 2019 році. На зміну Кубку чемпіонів прийшла жіноча Євроліга.

Кубок європейських чемпіонів з хокею на траві серед жінок

Заснування	1974
Припинення	2019
Регіон	Європа
Кількість команд	8
Рівень в структурі ліг країни	1
Конфедерація	EHF
Чинний чемпіон	(14 титулів)
Офіційний вебсайт	eurohockey.org

Призери

Сезон	Місто проведення		Фінал				Гра за 3-є місце
			Переможець	Рахунок	Фіналіст		3-є місце	Рахунок	4-е місце
1974	Гамбург, ФРН			1–0				2–1
1975	Брюссель, Бельгія			1–0				2–1
1976	Амстелвен, Нідерланди			3–1				3–1
1977	Відень, Австрія			3–0				3–1
1978	Барселона, Іспанія			1–0				2–1
1979	Гаага, Нідерланди			3–1				1–1
1980	Барселона, Іспанія			1–0 (додатковий час)				1–0
1981	Брюссель, Бельгія			2–1			(Кельн)	2–1
1982	Альба, Італія			1–0				1–1 (додатковий час)
1983	Гаага, Нідерланди			2–0	(Леверкузен)			3–2
1984	Вассенаар, Гаага, Нідерланди			3–1	«Колос» (Бориспіль)			3–0	(Леверкузен)
1985	Франкенталь, ФРН			1–1 (додатковий час) (13–12 пенальті)				4–2
1986	Утрехт, Нідерланди			3–1	«Колос» (Бориспіль)		(Леверкузен)	4–1
1987	Вассенаар, Нідерланди			1–0	(Кельн)			2–1
1988	Блумендаль, Нідерланди			4–0	«Колос» (Бориспіль)			5–4
1989	Вассенаар, Нідерланди			3–2				1–0
1990	Франкфурт, ФРН			4–0			«Колос» (Бориспіль)	3–2
1991	Вассенаар, Нідерланди			2–1				1–0
1992	Амстелвен, Нідерланди			4–0				6–0	«Айнтрахт» (Франкфурт)
1993	Брюссель, Бельгія			1–1 (додатковий час) (Пенальті)				1–1 (додатковий час) (пенальті)
1994	Блумендаль, Нідерланди
1995	Утрехт, Нідерланди
1996	, Німеччина
1997	, Нідерланди			2–1				5–3
1998	Слау, Англія			3–2				4–1
1999	, Нідерланди		(Кельн)	2–2 (додатковий час) (3–1 пенальті)				2–0
2000	Глазго, Шотландія			7–0			«Колос» (Бориспіль)	2–1
2001	, Нідерланди			6–0			«Колос» (Бориспіль)	2–1
2002	, Іспанія			5–0	«Колос» (Бориспіль)			2–0
2003	, Нідерланди			7–2			«Колос» (Бориспіль)	3–2
2004	Барселона, Іспанія			8–2	«Колос» (Бориспіль)		(Кельн)	5–3
2005	, Нідерланди			8–1				2–2 (додатковий час) (5–4 пенальті)
2006	Берлін, Німеччина			4–0				3–3 (додатковий час) (6–4 пенальті)
2007	Баку, Азербайджан			2–1				2–2 (додатковий час) (4–2 пенальті)
2008	Кельн, Німеччина			7–0			(Кельн)	2–1
2009	, Нідерланди			9–1				1–1
2010	, Нідерланди			3–0				4–1
2011	Вассенаар, Нідерланди			4–1				2–1 (додатковий час)
2012	, Нідерланди			1–0				3–1
2013	Блумендаль, Нідерланди			4–2			(Кельн) і
2014	, Нідерланди			2–2 (3–0 пенальті)				1–1 (4–2 пенальті)
2015	, Нідерланди			2–2 (3–2 пенальті)				4–0	(Кельн)
2016	, Нідерланди			1–1				3–2
2017	, Нідерланди			2–1				3–1
2018	Лондон, Англія			2–1				2–1
2019	, Нідерланди			7–0				2–1

Див.також

• Кубок європейських чемпіонів з хокею на траві
• Європейська федерація хокею на траві

Джерела

• eurohockey.org сайт ЄХФ [ 30 березня 2019 у Wayback Machine.]