Ку е Куве Кие Коа Кевех Хіява Аданава неохеттське царство на території сучасної Туреччини що утворилася близько 1178 до

Ку'е (Куве, Кие, Коа, Кевех, Хіява, Аданава) — неохеттське царство на території сучасної Туреччини, що утворилася близько 1178 до н. е. внаслідок занепаду держави Хатті. Стало основою Кілікійського царства, що відбулося внаслідок розпаду Ассирії у 612 році до н. е.

Ку'е

1184 до н. е. – 612 до н. е.

царство Ку'е: історичні кордони на карті

Ку'е в VIII ст. до н.е.

Столиця

Атанія
Аданава

Мови

лувійська
фінікійська

Релігії

хеттська міфологія
давньогрецька міфологія

Форма правління

монархія

Історія

- Засноване

1184 до н. е.

- приєднано до Табалу

612 до н. е.

Назва

При родня Хіява (або Аххіява). У ассирійців або фригійців, ймовірно, мало назву Ку'е. У хурритів — Аданава за столицею царства Адана. У вавилонян — Гуме.

Географія

Розташовувалося в південно-східному регіоні Кілікія. Омивалося Іскандерунською затокою. Межувало з Табалом на півночі, Хілакку — на північному заході, арамейськими царствами Сирії — на сході.

Історія

З давен тут мешкало населення колишнього царства Кіззуватна, яке в подальшому опинилося у складі держави хеаттів. В XII ст. до н. е. відбувається послаблення останнього, що сталося внаслідок нападу «народів моря». Одним з них були ахейці, що вдерлися до Фінікії, Палестини та півдня Хеттської держави. Одне з ахейських племен, що мало самоназву данунійці, затвердилося в південно-східній частині колишньої Кіззуватни. За плем'ям ахейців у сусідів отримало назву Аххіява (або Хіява, щоб не плутати з Аххіявою на Егейському морі). Це відбулося близько 1184 року до н. е., внаслідок чого утворилося царство Ку'е на чолі із династією, яку заснував ахейський басилевс Мопс (у лувійців — Мукса або Мукша).

У 1080-х роках до н. е. Ку'е стало укладати союзи із сусідами внаслідок виниклої загрози з боку Ассирії. Під час шостого походу ассирійського царя Тукульті-апал-Ешарри I царство Ку'е зуміло зберегтися ймовірно лише завдяки вторгненню арамеїв до Месопотамії, що відволікло Ассирію.

У 859 році до н. е. вступило в коаліцію з неохеттськими та арамейськими царствами проти ассирійського царя Шульману-ашареда III, проте у вирішальній битві 858 року до н. е. коаліція зазнала поразки. Наслідком цього було визнання зверхності Ассирії. Втім вже у 853 році до н. е. Кате, цар ку'е, брав участь у битві при Каркарі, де ассирійське військо зазнало невдачі. Наслідком цього було здобуття незалежності держав Малої Азії та Сирії.

Проте внаслідок походу 839 року до н. е. ассирійського царя Шульману-ашареда III війська Ку'е разом із союзниками зазнали поразки, в результаті чого знову опинилися під владою ассирійців. Повстання відбувалися у 834—833 і 800 роках до н. е., де Ку'е діяло проти Ассирії спільно із сусідами.

У 738 році до н. е. Ку'е долучилося до союзу з Табалом і Каркемішем. Втім союзники зазнали поразки від ассирійського царя Тіглатпаласара III У 725 році до н. е. сюди вдерся ассирійський цар Шульману-ашаред V, який завдав поразкикоаліції, до якої входило ку'е. Правитель останньої вимушений був визнати зверхність Ассирії. У 717 році до н. е. з невідомих причин Ку'е підтримало Ассирію проти коаліції на чолі із фригійським царем Мідасом III. Проте вже у 713 році до н. е. приєдналося до антиассирійської коаліції на чолі із Урарту. Внаслідок поразки Ку'е було захоплено, а царська династія повалено. Ассирійський цар Шаррукін II призначив сюди свого намісника — Ашшура-шарру-уцура. Влада Ассирії залишалася до кінця правління Сін-аххе-еріби.

Здобула незалежність після 681 року до н. е., коли Ассирія зазнала низки невдач в Аравії та Малії Азії. Втім залишалася залежною від ассирійських володарів до 612 року до н. е., коли Вавилонське і мідійське царства знищили Ассирію. Скориставшись цим вдалося захопити Хілакку, частину Табалу й Камману., утворивши Кілікійське царство.

Царі з династії Мукса

Кате (858—831 до н. е.)
Кіррі (831 до н. е.—?)
Уріккі або Варіка (738—709 до н. е.)
Азатівада (709 до н. е.—?)
син Аваріку (?—713 до н. е.)
ассирійська окупація
Сандуаррі (680—676 до н. е.)
Санда-Шарме (679—після 669 до н. е.)

Населення

Відбулося змешення лувійського, хеттського і ахейського населення. Останні принесли сюди мікенську культуру, що поєдналася з хеттською. Також певний вплив чинили арамеї, що підкорили Сирію. Були поширенні лувійська, фінікійська та арамейська мови. Мовами писемності були дві перші мови. Моа ахейців доволі швидко вийшла з вжитку.

Державний устрій

На чолі стояв цар, але розмір його влади невідомий. Столицею спочатку була Атанія, а потім Аданава.

Економіка

Експортували ліс, залізо та коней. Останні були досить відомими на Близькому Сході. Відомо, що кілікійських коней купував юдейсько-ізраїльський цар Соломон. Також вивозилася риба, розвинуте було хліборобство і суднобудування. Важливими торговельними портами були Сіс, Адана і Тарс.

Джерела

F. Bron Langues et Ecritures de la Mediterranee, 2001
Hawkins J.D. (2005). Die Inschrift des Warikas von Hiyawa aus Cinekoy // Texte aus der Umwelt des Alten Testaments. Bd. 2, S. 155—156.
Mirko Novák, Kizzuwatna, Ḥiyawa, Quwe — Ein Abriss der Kulturgeschichte des Ebenen Kilikien, in J. Becker / R. Hempelmann / E. Rehm (ed.), Kulturlandschaft Syrien — Zentrum und Peripherie. Festschrift für Jan-Waalke Meyer, Alter Orient und Altes Testament 371, Ugarit-Verlag Münster 2010, pp. 397—425.
Cilicia Chronology Group: A Comparative Stratigraphy of Cilicia. Results of the first three Cilician Chronology Workshops, in: Altorientalische Forschungen 44/2, 2017, S. 150—186.