Ксенія Олександрівна | |
---|---|
Велика Княгиня Ксенія Олександрівна | |
Народилася | 25 березня (6 квітня) 1875 Санкт-Петербург, Російська імперія |
Померла | 20 квітня 1960[1][2] (85 років) Віндзор, Беркшир, Велика Британія |
Поховання | Рокбрюн-Кап-Мартен |
Громадянство | Російська імперія |
Діяльність | аристократка |
Вчителі | d |
Знання мов | давньоруська |
Титул | Великий князь |
Рід | Гольштейн-Готторп-Романови |
Батько | імператор Олександр III |
Мати | імператриця Марія Федорівна |
Брати, сестри | Ольга Олександрівна, Михайло Олександрович, Георгій Олександрович, Микола II і Олександр Олександрович (син Олександра III) |
У шлюбі з | Олександр Михайлович (онук Миколи I) |
Діти | Ірина, , , , Дмитро, Ростислав, |
Нагороди | |
|
Ксенія Олександрівна (Романова) (нар. 25 березня [6 квітня] 1875, Санкт-Петербург — пом. 20 квітня 1960, Віндзор, Велика Британія) — велика княгиня, дочка імператора Олександра III, сестра російського імператора Миколи II.
Біографія
Ранні роки
Ксенія Олександрівна народилася 25 березня (за старим стилем) 1875 року в Санкт-Петербурзі. Вона була четвертою дитиною, і старшою дочкою імператора Олександра III і імператриці Марії Федорівни.
Дитинство і юність великої князівни пройшли в Гатчині, де любили жити її батьки. Вона була улюбленицею матері, та й зовні схожа на свою «дорогу Мама».
«Найбільше достоїнство — особистий шарм — вона успадкувала від матері, імператриці Марії Федорівни. Погляд її чудових очей так і проникав в душу, її витонченість, доброта і скромність підкорювали будь кого».
Шлюб
Першою і єдиною любов'ю Ксенії став великий князь Олександр Михайлович (Сандро), який дружив з її братами і часто бував в Гатчині. Вона була «без розуму» від високого, стрункого брюнета, вважаючи, що він найкраще за всіх на світі. Свою любов вона зберігала в таємниці, повідомивши про неї лише старшому братові, майбутньому імператору Миколі II, товаришу Сандро. Олександру Михайловичу Ксенія доводилася двоюрідною племінницею.
На початку 1894 року Ксенія отримала згоду батьків на шлюб з великим князем Олександром, і 25 липня в Петергофі відбулося весілля.
Велика княгиня Ксенія безмежно кохала свого чоловіка, приймаючи всі його інтереси. За перші 13 років шлюбу вона народила доньку і шістьох синів:
- Ірина (1895—1970), з 1914 — дружина Фелікса Феліксовича Юсупова-молодшого (1887—1967).
- Андрій (1897—1981), перша дружина — княгиня Єлизавета Фабрицієвна, уроджена Сассо-Руффо, княгиня Сант-Антимо (1887—1940). Діти: князь Михайло Андрійович (1920—2008), князь Андрій Андрійович (нар. 1923), княгиня Ксенія Андріївна (1919—2000). Друга дружина — княгиня Надін-Ада, уроджена Макдугалл (1908—2000). Діти: княгиня Ольга Андріївна (нар. 1950).
- Федір (1898—1968), одружений з 1923 року на княгині Ірині Павлівні, уродженої Палей (1903—1990). Діти: князь Михайло Федорович (1924—2008). Розлучилися в 1936 році.
- Микита (1900—1974), одружений з 1922 року на княгині Марії Іларіонівні, уродженій Воронцовій-Дашковій (1903—1997). Діти: князь Микита Микитович (1923—2007), князь Олександр Микитович (1929—2002).
- Дмитро (1901—1980), одружений з княгинею Мариною Сергіївною, уродженою Голенищевою-Кутузовою (1912—1969). Діти: княгиня Надія Дмитрівна (1933—2002). Розлучилися в 1947 році.
- Ростислав (1902—1978), одружений з 1928 року на княгині Олександрі Павлівні, уродженій Голіциній(1905—2006). Діти: князь Ростислав Ростиславович (1938—1999). Розлучилися в 1944 році. У другому шлюбі з 1945 року одружений з княгинею Ейліс, уродженою Бейкер (1923—1996). Діти: князь Микола Ростиславович (1945—2000). Розлучилися в 1951 році. У третьому шлюбі (з 1954 року) одружений з княгинею Ядвігою-Марією, уродженою фон Шаппюї (1905—1997).
- Василь (1907—1989), одружений з 1931 року з княгинею Наталією Олександрівною, уродженою Голіциною (1907—1989). Діти: княгиня Марина Василівна (нар. 1940).
Буваючи з чоловіком за кордоном, Ксенія відвідувала з ним всі ті місця, які можна було б вважати «не цілком пристойними» для царської дочки, навіть відчувала фортуну за ігровим столом в Монте-Карло.
Проте подружнє життя великої княгині не склалася. У чоловіка з'явилися нові захоплення. Незважаючи на сімох дітей, шлюб фактично розпався. Але на розлучення з великим князем Ксенія Олександрівна не погодилася. Любов до батька своїх дітей, вона, незважаючи ні на що, зуміла зберегти до кінця своїх днів, щиро переживала його смерть в 1933 році (Див. нижче ).
Перша світова війна
Під час Першої світової війни Ксенія Олександрівна вела активну діяльність у сфері милосердя. Мала персональний санітарний поїзд, з командою якого неодноразово виїжджала на місця бойових дій. У Петрограді створила і очолювала шпиталь для поранених і видужуючих.
Еміграція
У 1919 році Ксенія Олександрівна разом з матір'ю та іншими родичами емігрувала за кордон. Спочатку жила в Данії, потім, після смерті матері, переселилася до Англії. Георг V надав їй і дітям у безкоштовне користування котедж Фрогмор-гаус неподалік від Віндзорського замку. При цьому її чоловікові жити там заборонили на тій підставі, що він ще до першої світової війни зраджував дружині.
Смерть
Померла Ксенія Олександрівна у квітні 1960 року в будиночку Вілдернесс-гаус на території палацового комплексу Гемптон-Корт, куди переїхала після смерті короля Георга V. Згідно з її передсмертної волі тіло великої княгині було перевезено на південь Франції і 29 квітня 1960 року поховано на Рокбрюнському кладовищі, поруч з коханим чоловіком, великим князем Олександром Михайловичем.
Генеалогія
Архів
Був домашній архів, 95 документів, в 2012 році викуплені на аукціоні в Лондоні, в грудні 2017 року це зібрання передано в дар Державному архівові Російської Федерації.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #124157319 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Lundy D. R. The Peerage
- Ксения Александровна // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1895. — Т. XVIа. — С. 907.
- Александр III // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1890. — Т. I. — С. 411–413.
- Григорян, Валентина Григорьевна. Биографический справочник [Текст]: [очерки о династии Романовых] / В. Г. Григорян. — М. : АСТ: Астрель ; М. : Хранитель2007. — 508 с. — (Историческая библиотека). — Альтернативное название: Романовы. Биографический справочник/ В.Григорян (загл. обл.). — (ООО «Издательство АСТ»). — (ООО «Издательство Астрель»). — (ООО «Хранитель»). — (ООО «Харвест»)
- . Архів оригіналу за 28 серпня 2017. Процитовано 4 квітня 2020.
- . Архів оригіналу за 20 грудня 2021. Процитовано 4 квітня 2020.
- . Архів оригіналу за 18 квітня 2020. Процитовано 4 квітня 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nagorodi i premiyi Kseniya OleksandrivnaVelika Knyaginya Kseniya OleksandrivnaNarodilasya25 bereznya 6 kvitnya 1875 Sankt Peterburg Rosijska imperiyaPomerla20 kvitnya 1960 1960 04 20 1 2 85 rokiv Vindzor Berkshir Velika BritaniyaPohovannyaRokbryun Kap MartenGromadyanstvoRosijska imperiyaDiyalnistaristokratkaVchitelidZnannya movdavnoruskaTitulVelikij knyazRidGolshtejn Gottorp RomanoviBatkoimperator Oleksandr IIIMatiimperatricya Mariya FedorivnaBrati sestriOlga Oleksandrivna Mihajlo Oleksandrovich Georgij Oleksandrovich Mikola II i Oleksandr Oleksandrovich sin Oleksandra III U shlyubi zOleksandr Mihajlovich onuk Mikoli I DitiIrina Dmitro Rostislav Nagorodi Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Romanova Kseniya Oleksandrivna Romanova nar 25 bereznya 6 kvitnya 1875 Sankt Peterburg pom 20 kvitnya 1960 Vindzor Velika Britaniya velika knyaginya dochka imperatora Oleksandra III sestra rosijskogo imperatora Mikoli II BiografiyaRanni roki Kseniya Oleksandrivna narodilasya 25 bereznya za starim stilem 1875 roku v Sankt Peterburzi Vona bula chetvertoyu ditinoyu i starshoyu dochkoyu imperatora Oleksandra III i imperatrici Mariyi Fedorivni Ditinstvo i yunist velikoyi knyazivni projshli v Gatchini de lyubili zhiti yiyi batki Vona bula ulyubleniceyu materi ta j zovni shozha na svoyu dorogu Mama Najbilshe dostoyinstvo osobistij sharm vona uspadkuvala vid materi imperatrici Mariyi Fedorivni Poglyad yiyi chudovih ochej tak i pronikav v dushu yiyi vitonchenist dobrota i skromnist pidkoryuvali bud kogo knyaz Feliks Feliksovich Yusupov Shlyub Oleksandr Mihajlovich i Kseniya Oleksandrivna 1894 rik Sim ya Kseniyi ta Oleksandra Pershoyu i yedinoyu lyubov yu Kseniyi stav velikij knyaz Oleksandr Mihajlovich Sandro yakij druzhiv z yiyi bratami i chasto buvav v Gatchini Vona bula bez rozumu vid visokogo strunkogo bryuneta vvazhayuchi sho vin najkrashe za vsih na sviti Svoyu lyubov vona zberigala v tayemnici povidomivshi pro neyi lishe starshomu bratovi majbutnomu imperatoru Mikoli II tovarishu Sandro Oleksandru Mihajlovichu Kseniya dovodilasya dvoyuridnoyu pleminniceyu Na pochatku 1894 roku Kseniya otrimala zgodu batkiv na shlyub z velikim knyazem Oleksandrom i 25 lipnya v Petergofi vidbulosya vesillya Velika knyaginya Kseniya bezmezhno kohala svogo cholovika prijmayuchi vsi jogo interesi Za pershi 13 rokiv shlyubu vona narodila donku i shistoh siniv Irina 1895 1970 z 1914 druzhina Feliksa Feliksovicha Yusupova molodshogo 1887 1967 Andrij 1897 1981 persha druzhina knyaginya Yelizaveta Fabriciyevna urodzhena Sasso Ruffo knyaginya Sant Antimo 1887 1940 Diti knyaz Mihajlo Andrijovich 1920 2008 knyaz Andrij Andrijovich nar 1923 knyaginya Kseniya Andriyivna 1919 2000 Druga druzhina knyaginya Nadin Ada urodzhena Makdugall 1908 2000 Diti knyaginya Olga Andriyivna nar 1950 Fedir 1898 1968 odruzhenij z 1923 roku na knyagini Irini Pavlivni urodzhenoyi Palej 1903 1990 Diti knyaz Mihajlo Fedorovich 1924 2008 Rozluchilisya v 1936 roci Mikita 1900 1974 odruzhenij z 1922 roku na knyagini Mariyi Ilarionivni urodzhenij Voroncovij Dashkovij 1903 1997 Diti knyaz Mikita Mikitovich 1923 2007 knyaz Oleksandr Mikitovich 1929 2002 Dmitro 1901 1980 odruzhenij z knyagineyu Marinoyu Sergiyivnoyu urodzhenoyu Golenishevoyu Kutuzovoyu 1912 1969 Diti knyaginya Nadiya Dmitrivna 1933 2002 Rozluchilisya v 1947 roci Rostislav 1902 1978 odruzhenij z 1928 roku na knyagini Oleksandri Pavlivni urodzhenij Golicinij 1905 2006 Diti knyaz Rostislav Rostislavovich 1938 1999 Rozluchilisya v 1944 roci U drugomu shlyubi z 1945 roku odruzhenij z knyagineyu Ejlis urodzhenoyu Bejker 1923 1996 Diti knyaz Mikola Rostislavovich 1945 2000 Rozluchilisya v 1951 roci U tretomu shlyubi z 1954 roku odruzhenij z knyagineyu Yadvigoyu Mariyeyu urodzhenoyu fon Shappyuyi 1905 1997 Vasil 1907 1989 odruzhenij z 1931 roku z knyagineyu Nataliyeyu Oleksandrivnoyu urodzhenoyu Golicinoyu 1907 1989 Diti knyaginya Marina Vasilivna nar 1940 Buvayuchi z cholovikom za kordonom Kseniya vidviduvala z nim vsi ti miscya yaki mozhna bulo b vvazhati ne cilkom pristojnimi dlya carskoyi dochki navit vidchuvala fortunu za igrovim stolom v Monte Karlo Prote podruzhnye zhittya velikoyi knyagini ne sklalasya U cholovika z yavilisya novi zahoplennya Nezvazhayuchi na simoh ditej shlyub faktichno rozpavsya Ale na rozluchennya z velikim knyazem Kseniya Oleksandrivna ne pogodilasya Lyubov do batka svoyih ditej vona nezvazhayuchi ni na sho zumila zberegti do kincya svoyih dniv shiro perezhivala jogo smert v 1933 roci Div nizhche Persha svitova vijna Kseniya Oleksandrivna z komandoyu svogo vijskovo sanitarnogo poyizda Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Kseniya Oleksandrivna vela aktivnu diyalnist u sferi miloserdya Mala personalnij sanitarnij poyizd z komandoyu yakogo neodnorazovo viyizhdzhala na miscya bojovih dij U Petrogradi stvorila i ocholyuvala shpital dlya poranenih i viduzhuyuchih Emigraciya U 1919 roci Kseniya Oleksandrivna razom z matir yu ta inshimi rodichami emigruvala za kordon Spochatku zhila v Daniyi potim pislya smerti materi pereselilasya do Angliyi Georg V nadav yij i dityam u bezkoshtovne koristuvannya kotedzh Frogmor gaus nepodalik vid Vindzorskogo zamku Pri comu yiyi cholovikovi zhiti tam zaboronili na tij pidstavi sho vin she do pershoyi svitovoyi vijni zradzhuvav druzhini Smert Pomerla Kseniya Oleksandrivna u kvitni 1960 roku v budinochku Vilderness gaus na teritoriyi palacovogo kompleksu Gempton Kort kudi pereyihala pislya smerti korolya Georga V Zgidno z yiyi peredsmertnoyi voli tilo velikoyi knyagini bulo perevezeno na pivden Franciyi i 29 kvitnya 1960 roku pohovano na Rokbryunskomu kladovishi poruch z kohanim cholovikom velikim knyazem Oleksandrom Mihajlovichem GenealogiyaArhivBuv domashnij arhiv 95 dokumentiv v 2012 roci vikupleni na aukcioni v Londoni v grudni 2017 roku ce zibrannya peredano v dar Derzhavnomu arhivovi Rosijskoyi Federaciyi PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 124157319 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Kseniya Aleksandrovna Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1895 T XVIa S 907 d Track Q656d Track Q602358d Track Q23892927d Track Q20990974d Track Q19908137 Aleksandr III Enciklopedicheskij slovar pod red I E Andreevskij SPb Brokgauz Efron 1890 T I S 411 413 d Track Q656d Track Q602358d Track Q23892884d Track Q19908137d Track Q22344515d Track Q4065721 Grigoryan Valentina Grigorevna Biograficheskij spravochnik Tekst ocherki o dinastii Romanovyh V G Grigoryan M AST Astrel M Hranitel2007 508 s Istoricheskaya biblioteka Alternativnoe nazvanie Romanovy Biograficheskij spravochnik V Grigoryan zagl obl ISBN 5 17 038050 X OOO Izdatelstvo AST ISBN 5 271 14397 X OOO Izdatelstvo Astrel ISBN 5 9762 0092 3 OOO Hranitel ISBN 978 985 16 0699 9 OOO Harvest Arhiv originalu za 28 serpnya 2017 Procitovano 4 kvitnya 2020 Arhiv originalu za 20 grudnya 2021 Procitovano 4 kvitnya 2020 Arhiv originalu za 18 kvitnya 2020 Procitovano 4 kvitnya 2020