Ксанторія настінна

Xanthoria parietina
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota) Царство: Гриби (Fungi) Відділ: Аскоміцети (Ascomycota) Клас: Леканороміцети (Lecanoromycetes) Порядок: (Teloschistales) : Родина: Ксанторія (Xanthoria) Рід: Ксанторія Вид: Xanthoria parietina
Біноміальна назва
Xanthoria parietina (L.) Th. Fr., 1860
Посилання
MB: 410037 IF: 410037

Ксанто́рія настінна або настінна золотя́нка (Xanthoria parietina) — поширений листуватий лишайник роду ксанторія порядку . Вирізняється яскравим оранжево-жовтим кольором і стійкістю до атмосферного забруднення та важких металів. Зростає на природних каменях, стінах, корі дерев.

Вигляд і будова

Талом лишайника до 8 см у діаметрі. Являє собою сукупність розеток, що складаються з округлих по краях лопатей діаметром 1-4 мм. Забарвлення верхньої частини лопатей оранжеве, жовте, іноді зеленкувате. Натомість нижня частина з ризоїдами та гаптерами біла. Талом лишайника покритий кіркою зі щільно розташованих гіфів, яка захищає талом і має різну товщину, залежно від місця зростання. Кірка товща в освітлених місцях і тонша, якщо лишайник росте в затінку. Забарвлення тіла лишайника зумовлене наявністю в ньому пігмента .

Гриб ксанторії настінної перебуває в симбіозі з одноклітинними водоростями роду Требуксія, а саме Trebouxia arboricola та Trebouxia irregularis. Ці водорості зустрічаються також і у вигляді самостійних колоній.

Розмножується соредіями, ізидіями та , а також діленням талома. Ксанторія настінна зберігає симбіотичний стан на всіх стадіях життя.

Поширення

Лишайник досить поширений і вирізняється підвищеною стійкістю до атмосферного забруднення та важких металів у порівнянні з більшістю інших лишайників. Зустрічається по всій північній півкулі в помірному та субантарктичному кліматичному поясі, а також узбережжях Австралазії та Африки. Зростає на каменях, прямовисних стінах, корі дерев, у тому числі в межах міст.

Галерея

Джерела

1. McCune, Bruce.; Sharnoff, Sylvia Duran; Sharnoff, Stephen; Mikulin, Alexander G. (1997). Macrolichens of the Pacific Northwest. Corvallis: Oregon State University Press. с. 321. ISBN . OCLC 36284208.
2. Galun, Margalith. (1988). CRC handbook of lichenology. Boca Raton, Fla.: CRC Press. с. 105. ISBN . OCLC 16526355.
3. Ahmadjian, Vernon. (1993). The lichen symbiosis. New York: John Wiley. с. 32—33. ISBN . OCLC 27172295.
4. Bubrick, P.; Galun, Margalith; Frensdorff, A. (1984-07). OBSERVATIONS ON FREE-LIVING TREBOUXIA DE PUYMALYAND PSEUDOTREBOUXIA ARCHIBALD, AND EVIDENCE THAT BOTH SYMBIONTS FROM XANTHORIA PARIETINA (L.) TH. FR. CAN BE FOUND FREE-LIVING IN NATURE. New Phytologist (англ.). Т. 97, № 3. с. 455—462. doi:10.1111/j.1469-8137.1984.tb03611.x. ISSN 0028-646X. Процитовано 4 лютого 2020.
5. Meier, Franz A.; Scherrer, Sandra; Honegger, Rosmarie (28 червня 2008). Faecal pellets of lichenivorous mites contain viable cells of the lichen-forming ascomycete Xanthoria parietina and its green algal photobiont, Trebouxia arboricola. Biological Journal of the Linnean Society (англ.). Т. 76, № 2. с. 259—268. doi:10.1111/j.1095-8312.2002.tb02087.x. Процитовано 4 лютого 2020.
6. Backor, M.; Fahselt, D.; Davidson, R. D.; Wu, C.T. (1 серпня 2003). Effects of Copper on Wild and Tolerant Strains of the Lichen Photobiont Trebouxia erici (Chlorophyta) and Possible Tolerance Mechanisms. Archives of Environmental Contamination and Toxicology. Т. 45, № 2. с. 159—167. doi:10.1007/s00244-002-0134-6. ISSN 0090-4341. Процитовано 4 лютого 2020.
7. CNALH - Xanthoria parietina. lichenportal.org. Процитовано 4 лютого 2020.

Посилання

• Ксанторія настінна (стінна золотянка) [ 4 лютого 2020 у Wayback Machine.] у мультимедійному посібнику «Крок за кроком» (укр.)
• Xanthoria parietina [ 8 серпня 2020 у Wayback Machine.] у Mycocosm (англ.)