Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

портрет Крістіан Рене де Дювфр Christian René de DuveНародився 2 жовтня 1917 1917 10 02 Темз Діттон Суррей АнгліяПомер 4

Крістіан де Дюв

Крістіан де Дюв

Крістіан Рене де Дюв
фр. Christian René de Duve
image
Народився 2 жовтня 1917(1917-10-02)
Темз-Діттон, Суррей, Англія
Помер 4 травня 2013(2013-05-04) (95 років)
d, Гре-Дуасо, d, Валлонський Брабант, Валлонія, Бельгія
Країна image Бельгія
Діяльність біолог, викладач університету, біохімік, науково-педагогічний працівник, хімік, лікар, фізіолог
Alma mater Льовенський католицький університет
Галузь цитологія, біохімія
Заклад Рокфеллерівський університет (1962 -)
Льовенський католицький університет (1947 -)
Науковий керівник Альберт Клод[1] і Гуґо Теорель[1]
Членство Лондонське королівське товариство
Леопольдина
Папська академія наук[2]
Національна академія наук США[3]
Французька академія наук
Королівське товариство Канади
Королівська академія наук, письменства та витончених мистецтв Бельгії
Румунська академія
Американська академія мистецтв і наук
Бельгійська королівська академія медицини
Європейська академія[4]
Відомий завдяки: відкрив лізосоми, пероксисоми
Брати, сестри d
Нагороди image Нобелівська премія з фізіології або медицини (1974) ,
image Крістіан де Дюв у Вікісховищі

Крістіан Рене де Дюв (фр. Christian René de Duve; 2 жовтня 1917, Темз-Діттон — 4 травня 2013) — бельгійський цитолог та біохімік, лауреат Нобелівської премії з фізіології або медицини в 1974 році (спільно з Клодом Альбером і Джорджем Паладе) «за відкриття, що стосуються структурної і функціональної організації клітини», першовідкривач лізосом і пероксисом. Пішов з життя шляхом евтаназії.

Біографія

Народився в Сурреї у Великій Британії в родині німецького походження біженців з Бельгії, окупованої Німеччиною під час першої світової війни. В 1920 родина повернулася до Бельгії.

Володів чотирма мовами: голландською, французькою, німецькою, англійською. У молодості багато подорожував по Європі.

Навчався в єзуїтському коледжі, 1934 року вступив на медичний факультет Католицького університету Левена. З 1935 року працював у лабораторії професора фізіології Букерта, що займалася механізмом дії інсуліна на тканини. Через це до закінчення університету в 1941 полишив ідею медичної кар'єри, а зайнявся фізіологією. На початку другої світової війни потрапив у полон, але невдовзі повернувся до університету. Під час війни вивчав хімію та ставив біохімічні експерименти з вивчення дії інсуліну та цукрового діабету.

У 1943 одружився з дочкою лікаря Жанін Герман. Мав 4 дітей.

У 1947 році став професором університету Левену.

У 1960 нагороджений премією Франкі (найвища премія Бельгії за наукові відкриття).

У 1962 став працювати у майбутньому Інституті Рокфеллера в США.

На початку 1970-х з групою колег організував Міжнародний інститут клітинної і молекулярної патології (Бельгія).

З 1985 пішов на пенсію з посади професора Католицького університету Левену, а з 1988 — з посади професора Інституту Рокфеллера зі збереженням почесного професорства в обох випадках. Продовжував роботу у наглядовій раді створеного ним Міжнародного інституту.

Смерть

В кінці життя хворів на рак та аритмію.

У віці 95 років ухвалив рішення піти з життя. Евтаназію зроблено 4 травня 2013 року. Це було зроблено двома лікарями у нього вдома за присутності 4 його дітей — двох дочок і двох синів.

Науковий внесок

Вивчав механізм дії інсуліну на вуглеводний обмін, проблему діабету. Під час цих досліджень звернув увагу на нерівномірність активності внутрішньоклітинних ферментів. Це призвело до відкриття нових клітинних органел.

Вперше описав лізосоми у 1955 році. Також відкрив пероксисоми. Описав структуру і функції цих органел. Розробив нові методи розділення клітинного вмісту, вивчаючи ферменти вуглеводного обміну клітин печінки щура.

Останні роки присвятив себе вивченню походження життя на Землі. Підтримував ендосимбіотичну теорію походження евкаріотичної клітини. Написав три книжки на тему еволюції життя на Землі та будови клітини, що були перекладені на багато мов.

Бібліографія

  • A Guided Tour of the Living Cell (New York: Scientific American Books, 1984)
    • Переклад російською Де Дюв Кристиан. Путешествие в мир живой клетки М.: Мир, 1987. — 256 с.
  • Blueprint for a Cell (Burlington, NC: Neil Patterson Publishers, 1991)
  • Vital Dust (New York: Basic Books, 1995)

Див. також

Примітки

  1. https://search.amphilsoc.org/memhist/search?smode=advanced;f1-date=1991
  2. www.pas.va
    d:Track:Q106982426
  3. NNDB — 2002.
    d:Track:Q1373513
  4. https://www.ae-info.org/ae/User/Duve_Christian
  5. . Архів оригіналу за 9 липня 2013. Процитовано 6 травня 2013.

Посилання

  • Автобіографія Крістіана де Дювал на сайті Нобелівського комітету [ 11 червня 2008 у Wayback Machine.] (англ.).
  • Нобелівська лекція Крістіана де Дювал [ 15 грудня 2010 у Wayback Machine.] (англ.).
  • Відеоінтерв'ю з Крістіаном де Дювом [ 9 червня 2010 у Wayback Machine.] (англ.).

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

portret Kristian Rene de Dyuvfr Christian Rene de DuveNarodivsya 2 zhovtnya 1917 1917 10 02 Temz Ditton Surrej AngliyaPomer 4 travnya 2013 2013 05 04 95 rokiv d Gre Duaso d Vallonskij Brabant Valloniya BelgiyaKrayina BelgiyaDiyalnist biolog vikladach universitetu biohimik naukovo pedagogichnij pracivnik himik likar fiziologAlma mater Lovenskij katolickij universitetGaluz citologiya biohimiyaZaklad Rokfellerivskij universitet 1962 Lovenskij katolickij universitet 1947 Naukovij kerivnik Albert Klod 1 i Gugo Teorel 1 Chlenstvo Londonske korolivske tovaristvo Leopoldina Papska akademiya nauk 2 Nacionalna akademiya nauk SShA 3 Francuzka akademiya nauk Korolivske tovaristvo Kanadi Korolivska akademiya nauk pismenstva ta vitonchenih mistectv Belgiyi Rumunska akademiya Amerikanska akademiya mistectv i nauk Belgijska korolivska akademiya medicini Yevropejska akademiya 4 Vidomij zavdyaki vidkriv lizosomi peroksisomiBrati sestri dNagorodi Nobelivska premiya z fiziologiyi abo medicini 1974 Kristian de Dyuv u Vikishovishi Kristian Rene de Dyuv fr Christian Rene de Duve 2 zhovtnya 1917 Temz Ditton 4 travnya 2013 belgijskij citolog ta biohimik laureat Nobelivskoyi premiyi z fiziologiyi abo medicini v 1974 roci spilno z Klodom Alberom i Dzhordzhem Palade za vidkrittya sho stosuyutsya strukturnoyi i funkcionalnoyi organizaciyi klitini pershovidkrivach lizosom i peroksisom Pishov z zhittya shlyahom evtanaziyi BiografiyaNarodivsya v Surreyi u Velikij Britaniyi v rodini nimeckogo pohodzhennya bizhenciv z Belgiyi okupovanoyi Nimechchinoyu pid chas pershoyi svitovoyi vijni V 1920 rodina povernulasya do Belgiyi Volodiv chotirma movami gollandskoyu francuzkoyu nimeckoyu anglijskoyu U molodosti bagato podorozhuvav po Yevropi Navchavsya v yezuyitskomu koledzhi 1934 roku vstupiv na medichnij fakultet Katolickogo universitetu Levena Z 1935 roku pracyuvav u laboratoriyi profesora fiziologiyi Bukerta sho zajmalasya mehanizmom diyi insulina na tkanini Cherez ce do zakinchennya universitetu v 1941 polishiv ideyu medichnoyi kar yeri a zajnyavsya fiziologiyeyu Na pochatku drugoyi svitovoyi vijni potrapiv u polon ale nevdovzi povernuvsya do universitetu Pid chas vijni vivchav himiyu ta staviv biohimichni eksperimenti z vivchennya diyi insulinu ta cukrovogo diabetu U 1943 odruzhivsya z dochkoyu likarya Zhanin German Mav 4 ditej U 1947 roci stav profesorom universitetu Levenu U 1960 nagorodzhenij premiyeyu Franki najvisha premiya Belgiyi za naukovi vidkrittya U 1962 stav pracyuvati u majbutnomu Instituti Rokfellera v SShA Na pochatku 1970 h z grupoyu koleg organizuvav Mizhnarodnij institut klitinnoyi i molekulyarnoyi patologiyi Belgiya Z 1985 pishov na pensiyu z posadi profesora Katolickogo universitetu Levenu a z 1988 z posadi profesora Institutu Rokfellera zi zberezhennyam pochesnogo profesorstva v oboh vipadkah Prodovzhuvav robotu u naglyadovij radi stvorenogo nim Mizhnarodnogo institutu Smert V kinci zhittya hvoriv na rak ta aritmiyu U vici 95 rokiv uhvaliv rishennya piti z zhittya Evtanaziyu zrobleno 4 travnya 2013 roku Ce bulo zrobleno dvoma likaryami u nogo vdoma za prisutnosti 4 jogo ditej dvoh dochok i dvoh siniv Naukovij vnesokVivchav mehanizm diyi insulinu na vuglevodnij obmin problemu diabetu Pid chas cih doslidzhen zvernuv uvagu na nerivnomirnist aktivnosti vnutrishnoklitinnih fermentiv Ce prizvelo do vidkrittya novih klitinnih organel Vpershe opisav lizosomi u 1955 roci Takozh vidkriv peroksisomi Opisav strukturu i funkciyi cih organel Rozrobiv novi metodi rozdilennya klitinnogo vmistu vivchayuchi fermenti vuglevodnogo obminu klitin pechinki shura Ostanni roki prisvyativ sebe vivchennyu pohodzhennya zhittya na Zemli Pidtrimuvav endosimbiotichnu teoriyu pohodzhennya evkariotichnoyi klitini Napisav tri knizhki na temu evolyuciyi zhittya na Zemli ta budovi klitini sho buli perekladeni na bagato mov BibliografiyaA Guided Tour of the Living Cell New York Scientific American Books 1984 Pereklad rosijskoyu De Dyuv Kristian Puteshestvie v mir zhivoj kletki M Mir 1987 256 s Blueprint for a Cell Burlington NC Neil Patterson Publishers 1991 Vital Dust New York Basic Books 1995 Div takozhAvtofagiya Osumi JosinoriPrimitkihttps search amphilsoc org memhist search smode advanced f1 date 1991 www pas va d Track Q106982426 NNDB 2002 d Track Q1373513 https www ae info org ae User Duve Christian Arhiv originalu za 9 lipnya 2013 Procitovano 6 travnya 2013 PosilannyaAvtobiografiya Kristiana de Dyuval na sajti Nobelivskogo komitetu 11 chervnya 2008 u Wayback Machine angl Nobelivska lekciya Kristiana de Dyuval 15 grudnya 2010 u Wayback Machine angl Videointerv yu z Kristianom de Dyuvom 9 chervnya 2010 u Wayback Machine angl

Дата публікації:
Топ