Крючков Дмитро Васильович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Крючков.

Дмитро́ Васи́льович Крючко́в (нар. 10 червня 1978(19780610), Львів) — український політик, народний депутат України 5-го скликання, учасник кримінального провадження щодо розкрадань бюджетних коштів в рамках компанії «Енергомережа».

Крючков Дмитро Васильович
Народився	10 червня 1978(1978-06-10) (46 років) Львів, Українська РСР, СРСР
Країна	Україна
Діяльність	політик, підприємець
Alma mater	Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана (2000)
Членство	Верховна Рада України V скликання і Верховна Рада України IV скликання
Посада	народний депутат України^[1]
2000–2002 — помічник-консультант апарату управління ДП НВО «Либідь». 2002 — у Державному комітеті з матеріального резерву України. 2002–2004 — голова правління, голова спостережної ради ЗАТ "Промислово-фінансове об'єднання «Інтер-енерго». 2004–2005 — голова спостережної ради АКБ «Гарант» і ВАБАК «Київреконструкція». Лютий — липень 2005 — заступник голови Рівненської облдержадміністрації. Разом з братом займався будівництвом на Рівненській, Хмельницькій, Южно-Української АЕС, Ташлицької ГАЕС тощо. «Енергомережа» 2014 року Крючков створив компанію «Енергомережа», що отримала контроль на кількома обленерго. До керівних органів компанії увійшли представники віце-президента УЄФА Григорія Суркіса та брат екс-міністра енергетики Юрія Продана — Петро. У березні 2016 року суди заарештували рахунки компанії. Господарський суд Києва задовольнив всі п'ять заяв НАБУ на суму 346,2 млн грн, визнавши чинними кримінальні провадження щодо визнання недійсними договорів між «Запоріжжяобленерго» та «Енергомережами». Згідно з недійсними договорами, компанія Крючкова могла стягувати з великих промислових підприємств Запорізької області заборгованість за поставлену електроенергію. Окрім запорізької компанії, подібні договори було підписано з іншими обленерго, зокрема з «Черкасиобленерго» та «Харківобленерго». За даними розслідування «Схеми», афера працювала так: кілька напівдержавних обленерго погодилися отримувати гроші від великих місцевих підприємств за поставлену електроенергію не безпосередньо, а через приватну компанію, якою керував Крючков. За словами Сергія Лещенка, Крючков погодився повернутися до України, а також зізнався, що з афери «Енергомережі» його колеги, Порошенко та Кононенко отримували 50-75 % прибутку. Окрім того, Крючков намагався організувати поставки електроенергії з Росії, отримавши в листопаді 2014 року дозвіл на імпорт. Видання «Наші гроші» стверджувало, що придбана у Росії електроенергія призначалася споживачам тимчасово окупованої Росією частини Донецької та Луганської областей. Кримінальне провадження Крючков звинувачений у розкраданні сотень мільйонів гривень «Запоріжжяобленерго», з 2017 року перебував у розшуку. 14 квітня 2018 року затриманий в Німеччині, перебував під вартою з 26 квітня. З 17 травня 2016 року Крючков змінив місце проживання, спосіб життя, телефони та переховується від служб МВС. За даними НАБУ, протягом трьох років він жив у Росії, Словаччині, Австрії та Монако. На початку 2017 року Інтерпол оголосив Крючкова в міжнародний розшук. За даними адвоката Крючкова, після втечі з України, той отримав політичний притулок в Росії. У травні 2017 року суд заочно заарештував Крючкова. За рік у квітня стало відомим, що його затримали у Німеччині. А у травні того ж року він вийшов з німецької в'язниці під заставу у 100 тисяч євро. У жовтні 2018 року САП склала письмове повідомлення про підозру Крючкову у заволодінні вже 424 млн грн «Запоріжжяобленерго» та деяких промислових підприємств Запорізької області. Йому також інкримінують зловживання владою або службовим становищем та відмивання грошей, отриманих злочинним шляхом. 15 квітня 2019-го Крючкова було екстрадовано до України. 22 квітня 2019 року вийшов зі слідчого ізолятора під заставу 7 млн гривень. В серпні 2019 року з Крючкова було знято електронний браслет для стеження. Це рішення ухвалив слідчий суддя Сергій Коробенко 25 липня. Політика Народний депутат 5-го скликання з квітня 2006 до листопада 2007 від Блоку Тимошенко, № 71 в списку. На час виборів не працював, безпартійний. Член Блоку Тимошенко (з травня 2006). Член Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (з липня 2006). Вересень 2007 — кандидат в народні депутати України від блоку «КУЧМА», № 13 в списку. На час виборів: народний депутат України, безпартійний. Сім'я батько чотирьох дітей. Дружина — Альона Крючкова. брат Леонід Крючков — колишній депутат Київради від блоку Черновецького, що був в одній фракції з Ігорем Кононенком (згодом нардеп від Блоку Порошенка). батько — Василь Крючков — вчений, працював в Академії наук, мати — інженер, працювала в «Київпроекті» Посилання Довідка [ 10 серпня 2014 у Wayback Machine.] Верховна Рада України [ 21 липня 2020 у Wayback Machine.] Примітки http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=5 . LB.ua. Архів оригіналу за 20 жовтня 2021. Процитовано 18 жовтня 2021. БизнесЦензор. . БизнесЦензор (рос.). Архів оригіналу за 21 серпня 2019. Процитовано 21 серпня 2019. . Экономическая правда (рос.). Архів оригіналу за 20 жовтня 2021. Процитовано 18 жовтня 2021. . www.dsnews.ua (рос.). 11 лютого 2008. Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 18 жовтня 2021. . Экономическая правда (рос.). Архів оригіналу за 20 жовтня 2021. Процитовано 18 жовтня 2021. . 24 Канал. Архів оригіналу за 15 вересня 2019. Процитовано 21 серпня 2019. . ua-energy.org (укр.). Архів оригіналу за 20 жовтня 2021. Процитовано 18 жовтня 2021. . www.theinsider.ua. Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 18 жовтня 2021. . debaty.sumy.ua (ru-RU) . Архів оригіналу за 20 жовтня 2021. Процитовано 18 жовтня 2021. . delo.ua (рос.). Архів оригіналу за 20 жовтня 2021. Процитовано 18 жовтня 2021. . Олигарх (ru-RU) . 13 жовтня 2020. Архів оригіналу за 20 жовтня 2021. Процитовано 20 жовтня 2021. (укр.), архів оригіналу за 7 жовтня 2021, процитовано 21 серпня 2019 Deutsche Welle (www.dw.com). . DW.COM (укр.). Архів оригіналу за 20 жовтня 2021. Процитовано 18 жовтня 2021. . www.ukrrudprom.com. Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 18 жовтня 2021. . Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 21 серпня 2019. (www.dw.com), Deutsche Welle. . DW.COM (укр.). Архів оригіналу за 27 квітня 2018. Процитовано 27 квітня 2018. . Oilpoint (ru-RU) . 1 вересня 2020. Архів оригіналу за 20 жовтня 2021. Процитовано 20 жовтня 2021. . detector.media (укр.). 15 квітня 2019. Архів оригіналу за 15 квітня 2019. Процитовано 21 серпня 2019. . ukranews_com (ua) . 22 квітня 2019. Архів оригіналу за 22 квітня 2019. Процитовано 22 квітня 2019. . Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 14 серпня 2019. Процитовано 21 серпня 2019. Постанова Центральної виборчої комісії від 26 серпня 2007 року № 217 «Про реєстрацію кандидатів у народні депутати України, включених до виборчого списку Виборчого блоку політичних партій "КУЧМА" (Конституція - Україна - Честь - Мир - Антифашизм) - Виборчий блок політичних партій Партії "Союз", політичної партії "Всеукраїнське об'єднання "ЦЕНТР", на позачергових виборах народних депутатів України 30 вересня 2007 року»