Мико́ла Порфи́рович Крутько́ (1899 — 23 березня 1938) — бандурист, учасник Шишаківської капели бандуристів під керівництвом Никифора Чумака.
1918-го вступив до місцевої "Просвіти", де навчився грати на бандурі, що стало його захопленням на все життя. Там, за його словами, зробився "справжнім націоналістом". Під час повстання проти гетьмана П. Скоропадського вступив до Першого Миргородського повстанського полку. 1920 року він вступив до потужнішої "Просвіти" в Баранівці, при якій священик УАПЦ О. Богаєвський і вчитель Івко створили драматичний та хоровий гуртки. Там Крутько вдосконалив свою техніку гри на бандурі і став управним виконавцем.
У 1925 році в гості до батьків приїхав керівник Харківської капели бандуристів Степан Степанович Самсоненко. Послухавши гру Миколи Крутька, він запросив його до своєї капели. Разом із нею бандурист гастролював Україною, але через сімейні обставини згодом залишив капелу і повернувся додому, проте бажання грати в колективі не полишало його. У Шишаках М. Крутько познайомився з Н. Чумаком і вже разом із його капелою мандрував, але невдовзі також покинув її. Не останню роль у цьому відіграв важкий характер Чумака, який у побуті був нестримним, допускав грубощі в стосунках зі своїми товаришами, запізнювався на репетиції. У рідному селі Крутько вважався прибічником радянської влади: був членом комнезаму і одним з ініціаторів створення колгоспу імені Т. Шевченка, проте дуже скоро розчарувався в колективній праці під наглядом комуністів і вийшов із нього. 1930 року М. Крутька заарештували працівники Диканського райвідділу міліції, та через два тижні, не знайшовши складу злочину, відпустили.
Заарештовано 1.02.1938 року. Постановою Особливої трійки НКВС по Полтавській області від 21-23 березня 1938 року «за участь у контрреволюційній організації» згідно зі статею 54-10, 54-11 КК УРСР засуджено до вищої міри покрання — розстрілу. Присуд виконано 23.03. 1938 року о 23-00. Реабілітовано 12.03.1959 року.
Джерела
- Черемський, К. П. Повернення традиції / К. Черемський. — Х.: Центр Леся Курбаса. — 1999. — 288 с.
- Черемський, К. П. Шлях звичаю / — Х.: Глас. — 2002. — 444 с.
- Ревегук, В. Трагедія полтавських кобзарів / В. Ревегук // Рідний край. – 2012. – № 2. – С. 246.
- "Вони – співці, що вийшли із народу…": кобзарі-полтавці, розстріляні і репресовані в 30-х рр. ХХ ст. : біобібліографічне досьє / упорядник О. Г. Іщенко; обласна бібліотека для юнацтва ім. Олеся Гончара. – Полтава, 2015. – 40 с. [ 15 березня 2018 у Wayback Machine.]
- ЕСУ [ 15 січня 2018 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про бандуриста чи бандуристку. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Krutko prizvishe Miko la Porfi rovich Krutko 1899 1899 23 bereznya 1938 bandurist uchasnik Shishakivskoyi kapeli banduristiv pid kerivnictvom Nikifora Chumaka 1918 go vstupiv do miscevoyi Prosviti de navchivsya grati na banduri sho stalo jogo zahoplennyam na vse zhittya Tam za jogo slovami zrobivsya spravzhnim nacionalistom Pid chas povstannya proti getmana P Skoropadskogo vstupiv do Pershogo Mirgorodskogo povstanskogo polku 1920 roku vin vstupiv do potuzhnishoyi Prosviti v Baranivci pri yakij svyashenik UAPC O Bogayevskij i vchitel Ivko stvorili dramatichnij ta horovij gurtki Tam Krutko vdoskonaliv svoyu tehniku gri na banduri i stav upravnim vikonavcem U 1925 roci v gosti do batkiv priyihav kerivnik Harkivskoyi kapeli banduristiv Stepan Stepanovich Samsonenko Posluhavshi gru Mikoli Krutka vin zaprosiv jogo do svoyeyi kapeli Razom iz neyu bandurist gastrolyuvav Ukrayinoyu ale cherez simejni obstavini zgodom zalishiv kapelu i povernuvsya dodomu prote bazhannya grati v kolektivi ne polishalo jogo U Shishakah M Krutko poznajomivsya z N Chumakom i vzhe razom iz jogo kapeloyu mandruvav ale nevdovzi takozh pokinuv yiyi Ne ostannyu rol u comu vidigrav vazhkij harakter Chumaka yakij u pobuti buv nestrimnim dopuskav gruboshi v stosunkah zi svoyimi tovarishami zapiznyuvavsya na repeticiyi U ridnomu seli Krutko vvazhavsya pribichnikom radyanskoyi vladi buv chlenom komnezamu i odnim z iniciatoriv stvorennya kolgospu imeni T Shevchenka prote duzhe skoro rozcharuvavsya v kolektivnij praci pid naglyadom komunistiv i vijshov iz nogo 1930 roku M Krutka zaareshtuvali pracivniki Dikanskogo rajviddilu miliciyi ta cherez dva tizhni ne znajshovshi skladu zlochinu vidpustili Zaareshtovano 1 02 1938 roku Postanovoyu Osoblivoyi trijki NKVS po Poltavskij oblasti vid 21 23 bereznya 1938 roku za uchast u kontrrevolyucijnij organizaciyi zgidno zi stateyu 54 10 54 11 KK URSR zasudzheno do vishoyi miri pokrannya rozstrilu Prisud vikonano 23 03 1938 roku o 23 00 Reabilitovano 12 03 1959 roku DzherelaCheremskij K P Povernennya tradiciyi K Cheremskij H Centr Lesya Kurbasa 1999 288 s Cheremskij K P Shlyah zvichayu H Glas 2002 444 s Reveguk V Tragediya poltavskih kobzariv V Reveguk Ridnij kraj 2012 2 S 246 Voni spivci sho vijshli iz narodu kobzari poltavci rozstrilyani i represovani v 30 h rr HH st biobibliografichne dosye uporyadnik O G Ishenko oblasna biblioteka dlya yunactva im Olesya Gonchara Poltava 2015 40 s 15 bereznya 2018 u Wayback Machine ESU 15 sichnya 2018 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro bandurista chi banduristku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi