Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття не має . |
Кругобайкальське повстання 1866 року - повстання, підняте поляками в Прибайкаллі влітку 1866 року.
Передісторія
Після придушення Січневого повстання 1863-1864 років в Польщі, тисячі його учасників висилалися за межі Королівства Польського і західних губерній на поселення і каторгу вглиб Російської імперії, в тому числі в Сибір.
У квітні 1866 імператором Олександром II була оголошена амністія польським політичним засланцям: значно скорочувалися терміни каторги, а короткі терміни замінялися поселенням.
Близько 700 польських каторжних в той час працювали на будівництві Кругобайкальського тракту (Сибірський поштовий тракт. Не зберігся, через будівництво Іркутської ГЕС. Неподалік проходить сучасна траса "Байкал").
Підготовка
Влітку 1866 року частка поляків, які працювали на будівництві тракту, вирішила обеззброїти конвой і піти далі в Забайкалля, де вони хотіли звільнити інших польських засланців і бігти через Монголію в Китай в надії знайти англійські кораблі, щоб через Америку повернутися в Європу. Очолювали повстання 48-річний Нарциз Целінський, колишній капітан російської армії (раніше, при Миколі I, засланий на Кавказ), і 30-річний піаніст Густав Шарамович. Їх помічниками були 30-річний варшавець Владислав Котковський, засланий за підозрою в приналежності до «народних жандармів» і причетності до вбивства поліцейського агента, і 23-річний Яків Рейнер .
Ідеї підняти повстання в Сибіру поділяли з поляками і російські революціонери, особливо М. О. Серно-Соловйович, який від імені свого гуртка встановив зв'язку з поляками, але загинув на шляху до Іркутську.
Поляки таємно готували зброю і продовольство: в очолюваній Казимиром Арцимовичем партії каторжних, що стояла на станції Култук, таємно викували в кузні кілька десятків кіс (коса, сторчма насаджена на держак - традиційна зброя польських повстанців) і заготовили 20 пудів сухарів і запас солі. Було виготовлено також прапор з девізом «За нашу і вашу свободу!».
Хід повстання
Увечері 24 червня одна з култукських партій (48 осіб) напала на своїх конвойних, відняла у них зброю і, захопивши коней, вирушила далі по тракту на поштову станцію Амурську, де повстанці також роззброїли солдат, обрізали телеграфний зв'язок з Іркутськом і рушила далі. По дорозі повсталі псували телеграфний зв'язок і знищили ряд мостів, повсюдно запасаючись вогнепальною зброєю і боєприпасами.
26 червня в Іркутську стало відомо про бунт. Організацією придушення повстання займалися Голова Ради Головного Управління Східного Сибіру генерал-лейтенант К. М. Шелашніков і Начальник Окружного штабу генерал-майор Б. К. Кукель. По тривозі були підняті і кинуті в погоню козаки і три загони піхоти.
Вночі 27 червня повстанці чисельністю до 100 осіб на чолі з Рейнером і Котковським прийшли на станцію Лиханівську. На станції знаходився поручик Вессельрот фон-Керн з конвойними солдатами. Унтер-офіцер Іркутського губернського батальйону Іванов, рядові Чиканов та Зяблов, козаки Іркутського полку Скрипченко та Григор'єв і двоє селян з села Посольське на чолі з поручиком Вессельрот фон-Керн забарикадувалися в станційному будинку і відстрілювалися через вікна. Поляки підпалили будівлю станції. В цей час підійшов перший Іркутський загін під командою майора Ріка (80 осіб), які переправилися на пароплаві через Байкал. Повстанці відступили в ліс з двома пораненими.
Солдати переслідували «сибірський легіон вільних поляків» (як називали себе повстанці) до річки Швидкої, де 28 червня біля моста неподалік від станції Мішіха стався вирішальний бій, в якому поляки були розгромлені, а їх окремі групи розсіялися і три тижні блукали по тайзі, намагаючись пробитися до кордону.
Іркутськими краєзнавцями було встановлено місце поховання страчених поляків в Знам'янському передмісті Іркутська.
25 липня в долині річки Темник в останній сутичці залишки поляків, розстрілявши всі боєприпаси, здалися.
Суд
Військово-польовий суд над повсталими проходив в Іркутську з 29 жовтня по 9 листопада. Всього постало перед судом 683 людини, з яких винними було визнано 418. Покарання в кінцевому підсумку були піддані 326 осіб: 7 «зачинщиків» були засуджені до розстрілу; 197 учасників - до безстрокової каторги, а 122 повсталим був збільшений термін каторги. Генерал-губернатор Східного Сибіру М. С. Корсаков затвердив лише 4 смертні вироки з семи: Целінському, Шарамовичу як ватажкам повстання, Рейнеру і Котковському як «ватажкам зграй». Вони були розстріляні 15 (27) листопада 1866 року в Іркутську.
Пам'ять про повстання
У 1867 році полковник Іван Іванович Шац побудував каплиці на річках Переемна (в ім'я Святителя і Чудотворця Миколая) і Мішіха (в ім'я Святого Іоанна Хрестителя) .
У 1867 році, під свіжим враженням від подій, польський поет Корнель Уєйський написав вірш «Пам'яті розстріляних в Іркутську».
У 1967 році одна з вулиць Іркутська - Транспортна (до 1920-х років - Семінарська) - була в честь цих подій перейменована в вулицю Польських Повстанців і носить цю назву понині .
Примітки
- Коваль С. Ф. За правду и волю, Восточно-Сибирское книжное издательство, Иркутск, 1966.
- Памятные часовни // Прибавления к Иркутским епархиальным ведомостям, №41, 14 октября 1867 года. стр.505-506
- Килессо Г. Т. Улица имени…, Восточно-Сибирское книжное издательство, Иркутск, 1989
- . Архів оригіналу за 12 квітня 2016. Процитовано 3 грудня 2020.
Джерела
- Стефан Кеневіч Historia Polski 1795-1918. - Wydawnictwo Naukowe PWN, Waszawa 2000.
- Повстання поляків у Сибіру в 1866 році // Сибірський архів. Журнал археології, історії та етнографії Сибіру. - Іркутськ, №6, квітень 1912 року, стор. 176-184
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ne maye interviki posilan Vi mozhete dopomogti proyektu znajshovshi ta dodavshi yih do vidpovidnogo elementu Vikidanih Krugobajkalske povstannya 1866 roku povstannya pidnyate polyakami v Pribajkalli vlitku 1866 roku Zaslannya do Sibiru Proshannya z Yevropoyu hud O SohachevskijPeredistoriyaPislya pridushennya Sichnevogo povstannya 1863 1864 rokiv v Polshi tisyachi jogo uchasnikiv visilalisya za mezhi Korolivstva Polskogo i zahidnih gubernij na poselennya i katorgu vglib Rosijskoyi imperiyi v tomu chisli v Sibir U kvitni 1866 imperatorom Oleksandrom II bula ogoloshena amnistiya polskim politichnim zaslancyam znachno skorochuvalisya termini katorgi a korotki termini zaminyalisya poselennyam Blizko 700 polskih katorzhnih v toj chas pracyuvali na budivnictvi Krugobajkalskogo traktu Sibirskij poshtovij trakt Ne zberigsya cherez budivnictvo Irkutskoyi GES Nepodalik prohodit suchasna trasa Bajkal PidgotovkaVlitku 1866 roku chastka polyakiv yaki pracyuvali na budivnictvi traktu virishila obezzbroyiti konvoj i piti dali v Zabajkallya de voni hotili zvilniti inshih polskih zaslanciv i bigti cherez Mongoliyu v Kitaj v nadiyi znajti anglijski korabli shob cherez Ameriku povernutisya v Yevropu Ocholyuvali povstannya 48 richnij Narciz Celinskij kolishnij kapitan rosijskoyi armiyi ranishe pri Mikoli I zaslanij na Kavkaz i 30 richnij pianist Gustav Sharamovich Yih pomichnikami buli 30 richnij varshavec Vladislav Kotkovskij zaslanij za pidozroyu v prinalezhnosti do narodnih zhandarmiv i prichetnosti do vbivstva policejskogo agenta i 23 richnij Yakiv Rejner Ideyi pidnyati povstannya v Sibiru podilyali z polyakami i rosijski revolyucioneri osoblivo M O Serno Solovjovich yakij vid imeni svogo gurtka vstanoviv zv yazku z polyakami ale zaginuv na shlyahu do Irkutsku Polyaki tayemno gotuvali zbroyu i prodovolstvo v ocholyuvanij Kazimirom Arcimovichem partiyi katorzhnih sho stoyala na stanciyi Kultuk tayemno vikuvali v kuzni kilka desyatkiv kis kosa storchma nasadzhena na derzhak tradicijna zbroya polskih povstanciv i zagotovili 20 pudiv suhariv i zapas soli Bulo vigotovleno takozh prapor z devizom Za nashu i vashu svobodu Hid povstannyaUvecheri 24 chervnya odna z kultukskih partij 48 osib napala na svoyih konvojnih vidnyala u nih zbroyu i zahopivshi konej virushila dali po traktu na poshtovu stanciyu Amursku de povstanci takozh rozzbroyili soldat obrizali telegrafnij zv yazok z Irkutskom i rushila dali Po dorozi povstali psuvali telegrafnij zv yazok i znishili ryad mostiv povsyudno zapasayuchis vognepalnoyu zbroyeyu i boyepripasami 26 chervnya v Irkutsku stalo vidomo pro bunt Organizaciyeyu pridushennya povstannya zajmalisya Golova Radi Golovnogo Upravlinnya Shidnogo Sibiru general lejtenant K M Shelashnikov i Nachalnik Okruzhnogo shtabu general major B K Kukel Po trivozi buli pidnyati i kinuti v pogonyu kozaki i tri zagoni pihoti Vnochi 27 chervnya povstanci chiselnistyu do 100 osib na choli z Rejnerom i Kotkovskim prijshli na stanciyu Lihanivsku Na stanciyi znahodivsya poruchik Vesselrot fon Kern z konvojnimi soldatami Unter oficer Irkutskogo gubernskogo bataljonu Ivanov ryadovi Chikanov ta Zyablov kozaki Irkutskogo polku Skripchenko ta Grigor yev i dvoye selyan z sela Posolske na choli z poruchikom Vesselrot fon Kern zabarikaduvalisya v stancijnomu budinku i vidstrilyuvalisya cherez vikna Polyaki pidpalili budivlyu stanciyi V cej chas pidijshov pershij Irkutskij zagin pid komandoyu majora Rika 80 osib yaki perepravilisya na paroplavi cherez Bajkal Povstanci vidstupili v lis z dvoma poranenimi Soldati peresliduvali sibirskij legion vilnih polyakiv yak nazivali sebe povstanci do richki Shvidkoyi de 28 chervnya bilya mosta nepodalik vid stanciyi Mishiha stavsya virishalnij bij v yakomu polyaki buli rozgromleni a yih okremi grupi rozsiyalisya i tri tizhni blukali po tajzi namagayuchis probitisya do kordonu Irkutskimi krayeznavcyami bulo vstanovleno misce pohovannya strachenih polyakiv v Znam yanskomu peredmisti Irkutska 25 lipnya v dolini richki Temnik v ostannij sutichci zalishki polyakiv rozstrilyavshi vsi boyepripasi zdalisya SudVijskovo polovij sud nad povstalimi prohodiv v Irkutsku z 29 zhovtnya po 9 listopada Vsogo postalo pered sudom 683 lyudini z yakih vinnimi bulo viznano 418 Pokarannya v kincevomu pidsumku buli piddani 326 osib 7 zachinshikiv buli zasudzheni do rozstrilu 197 uchasnikiv do bezstrokovoyi katorgi a 122 povstalim buv zbilshenij termin katorgi General gubernator Shidnogo Sibiru M S Korsakov zatverdiv lishe 4 smertni viroki z semi Celinskomu Sharamovichu yak vatazhkam povstannya Rejneru i Kotkovskomu yak vatazhkam zgraj Voni buli rozstrilyani 15 27 listopada 1866 roku v Irkutsku Pam yat pro povstannyaU 1867 roci polkovnik Ivan Ivanovich Shac pobuduvav kaplici na richkah Pereemna v im ya Svyatitelya i Chudotvorcya Mikolaya i Mishiha v im ya Svyatogo Ioanna Hrestitelya U 1867 roci pid svizhim vrazhennyam vid podij polskij poet Kornel Uyejskij napisav virsh Pam yati rozstrilyanih v Irkutsku U 1967 roci odna z vulic Irkutska Transportna do 1920 h rokiv Seminarska bula v chest cih podij perejmenovana v vulicyu Polskih Povstanciv i nosit cyu nazvu ponini PrimitkiKoval S F Za pravdu i volyu Vostochno Sibirskoe knizhnoe izdatelstvo Irkutsk 1966 Pamyatnye chasovni Pribavleniya k Irkutskim eparhialnym vedomostyam 41 14 oktyabrya 1867 goda str 505 506 Kilesso G T Ulica imeni Vostochno Sibirskoe knizhnoe izdatelstvo Irkutsk 1989 Arhiv originalu za 12 kvitnya 2016 Procitovano 3 grudnya 2020 DzherelaStefan Kenevich Historia Polski 1795 1918 Wydawnictwo Naukowe PWN Waszawa 2000 Povstannya polyakiv u Sibiru v 1866 roci Sibirskij arhiv Zhurnal arheologiyi istoriyi ta etnografiyi Sibiru Irkutsk 6 kviten 1912 roku stor 176 184