«Крито́н» (згідно з правописом «Крітон») — діалог Платона, написаний в 399—385 роках до н. е. Описує розмову Сократа, засудженого до страти, і його друга Критона. Сократ обґрунтовує необхідність покори законам, навіть якщо вони несправедливі.
Критон | ||||
---|---|---|---|---|
дав.-гр. Κρίτων | ||||
Жанр | Сократівський діалог | |||
Автор | Платон | |||
Мова | давньогрецька мова | |||
Опубліковано | 4 століття до н. е. | |||
Цикл | Діалоги Платона | |||
| ||||
Цей твір у Вікісховищі | ||||
Зміст
Вступ. Старий друг Сократа, Критон, пробирається до в'язниці, де його утримують. Дочекавшись його пробудження, Критон повідомляє про скору страту Сократа. Але філософ відповідає на це тільки усмішкою.
Перша частина. Критон каже, що відмовившись від порятунку, Сократ втратить пошану своїх друзів. Люди звинуватять Критона в небажанні врятувати видатного філософа. Той відповідає, що більшість людей нездатні ні на велике добро, ні на велике зло. Тому йому нічого боятися думки інших.
Критон запевняє, що він і його друзі не бояться переслідування за порятунок учителя. Сократа ж вони надійно сховають за межами Афін, а відмовляючись від цього, він вчиняє таку ж несправедливість, як його вороги. Філософ цим прирікає свою родину на біди, робить дітей сиротами, а друзів звинуватять у боягузтві. Проте Сократ непорушний, він впевнений, що розум, який відображають закони, вищий за думку більшості.
Сократ твердить, що його втеча стане відповіддю несправедливістю на несправедливість і злом на зло.
Друга частина. Сократ веде мову наче від особи самих законів. Згідно з законами утворюються сім'ї, відбувається навчання і виховання, тому вони важливіші за самих людей. Не можна порушувати вимоги держави і батьківщини задля однієї людини.
Закони говорять, що дають змогу тим, хто незгідний з ними, покинути державу. Якщо закони недосконалі, їм можна або підкоритися, або ж удосконалити. Сократ більше за інших довів свою покору законам, довіряючись батьківщині, а не іншим країнам. На суді він міг вимагати вигнання замість страти, але батьківщина для нього дорожча.
Якби Сократ порушив закон, це спричинило б переслідування його близьких. Його самого, родину і однодумців назвуть злочинцями, негідними жити ні вдома, ні за кордоном, недостойними вчити людей та виголошувати свої філософські міркування.
Висновок. Сократ називає озвучені законами аргументи неспростовними. Філософ лишається у в'язниці в очікуванні страти.
Основні ідеї
Сократ виступає прихильником законів, порівнюючи їх з родиною, яка виховує і опікується людьми. Він погоджується, що закони можуть бути недосконалими і неправильно використовуються. Тоді їх слід обговорювати, замінювати новими, але вже прийнятий закон мусить виконуватися.
Погодившись на втечу, Сократ порушив би угоду з Афінами, зганьбивши таким чином свої ідеали та вчення. Це наклало б ганьбу на добрих та справедливих людей. Втеча заради сім'ї та друзів теж не є раціональною, оскільки інтереси держави є вищими.
Український переклад
- Крітон. Пер. Ю. Мушак. У кн.: Платон. Діалоги. — К.: Основи, 1999. — С. 42—53.
Посилання
- Переклад М. С. Соловйова [ 21 вересня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- Бібліотека Фонду сприяння розвитку психічної культури (Київ) [ 29 серпня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Krito n zgidno z pravopisom Kriton dialog Platona napisanij v 399 385 rokah do n e Opisuye rozmovu Sokrata zasudzhenogo do strati i jogo druga Kritona Sokrat obgruntovuye neobhidnist pokori zakonam navit yaksho voni nespravedlivi Kritondav gr KritwnZhanrSokrativskij dialogAvtorPlatonMovadavnogrecka movaOpublikovano4 stolittya do n e CiklDialogi Platona Cej tvir u VikishovishiZmistVstup Starij drug Sokrata Kriton probirayetsya do v yaznici de jogo utrimuyut Dochekavshis jogo probudzhennya Kriton povidomlyaye pro skoru stratu Sokrata Ale filosof vidpovidaye na ce tilki usmishkoyu Persha chastina Kriton kazhe sho vidmovivshis vid poryatunku Sokrat vtratit poshanu svoyih druziv Lyudi zvinuvatyat Kritona v nebazhanni vryatuvati vidatnogo filosofa Toj vidpovidaye sho bilshist lyudej nezdatni ni na velike dobro ni na velike zlo Tomu jomu nichogo boyatisya dumki inshih Kriton zapevnyaye sho vin i jogo druzi ne boyatsya peresliduvannya za poryatunok uchitelya Sokrata zh voni nadijno shovayut za mezhami Afin a vidmovlyayuchis vid cogo vin vchinyaye taku zh nespravedlivist yak jogo vorogi Filosof cim pririkaye svoyu rodinu na bidi robit ditej sirotami a druziv zvinuvatyat u boyaguztvi Prote Sokrat neporushnij vin vpevnenij sho rozum yakij vidobrazhayut zakoni vishij za dumku bilshosti Sokrat tverdit sho jogo vtecha stane vidpoviddyu nespravedlivistyu na nespravedlivist i zlom na zlo Druga chastina Sokrat vede movu nache vid osobi samih zakoniv Zgidno z zakonami utvoryuyutsya sim yi vidbuvayetsya navchannya i vihovannya tomu voni vazhlivishi za samih lyudej Ne mozhna porushuvati vimogi derzhavi i batkivshini zadlya odniyeyi lyudini Zakoni govoryat sho dayut zmogu tim hto nezgidnij z nimi pokinuti derzhavu Yaksho zakoni nedoskonali yim mozhna abo pidkoritisya abo zh udoskonaliti Sokrat bilshe za inshih doviv svoyu pokoru zakonam doviryayuchis batkivshini a ne inshim krayinam Na sudi vin mig vimagati vignannya zamist strati ale batkivshina dlya nogo dorozhcha Yakbi Sokrat porushiv zakon ce sprichinilo b peresliduvannya jogo blizkih Jogo samogo rodinu i odnodumciv nazvut zlochincyami negidnimi zhiti ni vdoma ni za kordonom nedostojnimi vchiti lyudej ta vigoloshuvati svoyi filosofski mirkuvannya Visnovok Sokrat nazivaye ozvucheni zakonami argumenti nesprostovnimi Filosof lishayetsya u v yaznici v ochikuvanni strati Osnovni ideyiSokrat vistupaye prihilnikom zakoniv porivnyuyuchi yih z rodinoyu yaka vihovuye i opikuyetsya lyudmi Vin pogodzhuyetsya sho zakoni mozhut buti nedoskonalimi i nepravilno vikoristovuyutsya Todi yih slid obgovoryuvati zaminyuvati novimi ale vzhe prijnyatij zakon musit vikonuvatisya Pogodivshis na vtechu Sokrat porushiv bi ugodu z Afinami zganbivshi takim chinom svoyi ideali ta vchennya Ce naklalo b ganbu na dobrih ta spravedlivih lyudej Vtecha zaradi sim yi ta druziv tezh ne ye racionalnoyu oskilki interesi derzhavi ye vishimi Ukrayinskij perekladKriton Per Yu Mushak U kn Platon Dialogi K Osnovi 1999 S 42 53 PosilannyaPereklad M S Solovjova 21 veresnya 2011 u Wayback Machine ros Biblioteka Fondu spriyannya rozvitku psihichnoyi kulturi Kiyiv 29 serpnya 2010 u Wayback Machine ros