Було запропоновано цю статтю або розділ до Ґратка Поста, але, можливо, це варто додатково . |
Критерій Поста — одна з центральних теорем математичної логіки, описує необхідні та достатні умови функціональної повноти множини булевих функцій. Був сформульований американським математиком Емілем Постом в 1921. Отже, для того щоб наша система була повною, необхідно і достатньо, щоб вона містила хоча б одну нелінійну функцію, хоча б одну несамодвоїсту, хоча б одну немонотонну, хоча б одну неафінну, хоча б одну функцію, яка не зберігатиме нуль та хоча б одну функцію, що не зберігає одиницю.
Постановка задачі
Булева n-арна функція, це функція , де — булева множина.
Кількість n-арних булевих функцій дорівнює , а загалом, існує нескінченна кількість булевих функцій.
Довільна булева функція може бути представлена у вигляді:
- ДНФ (використовується такий набір операцій: кон'юнкція (), диз'юнкція (), заперечення ());
- поліному Жегалкіна.
Тому природним є питання: чи є функціонально повною деяка множина функцій?
Замкнені класи
Ідея теореми Поста в тому, щоб розглядати множину всіх булевих функцій як алгебру відносно операції суперпозиції, її називають алгеброю Поста. Підалгебрами цієї алгебри є всі замкнені класи булевих функцій.
Основними в теоремі Поста є 5 замкнених класів що називаються передповними класами.
Критерій
Множина булевих функцій є функціонально повною тоді і тільки тоді, коли вона не міститься повністю ні в одному з передповних класів.
Доведення
Необхідність умови випливає з функціональної замкненості та неповноти классів монотонних, лінійних, самодвоїстих функцій та функції, які зберігають 0 та 1. Для доведення достатності необхідно показати, що за допомогою функцій, які не належать деяким з класів , , можна побудувати деяку повну систему функцій. Прикладом повної системи є заперечення та кон'юнкція. Дійсно довільна булева функція може бути представлена у вигляді ДДНФ, тобто у вигляді кон'юнкції, диз'юнкції та заперечення. Відповідна система є функціонально повною. Можна виключити з неї диз'юнкцію так що вона буде представлена як суперпозиція та : .
Спочатку побудуємо константи. Почнемо з константи 1. Нехай , де - функція, що не зберігає нуль. Тоді , тобто . Можливі два випадки:
- 1. . В цьому випадку формула реалізує 1.
- 2. . Тоді формула реалізує заперечення. В цьому випадку розглянемо несамодвоїсту функцію . Маємо:
- .
- Відповідно,. Нехай тепер . Тоді:
- .
Таким чином, , звідки або . Якщо , то ми побудували константу 1. В іншому випадку реалізує нуль, а тому . Константа 0 будується аналогічно, тільки замість треба брати - функцію, що не зберігає 1.
За допомогою немонотонної функції підстановкою в неї констант можна побудувати заперечення. Нехай - немонотонна функція. Тоді існують набори та , такі, що переслідує , тобто , а , . Оскільки , то у є декілька, наприклад, елементів, які рівні 0, в той час як у ті ж самі елементи рівні 1. Візьмемо набір та замінимо в ньому перший такий нульовий елемент на 1, отримаємо : , який відрізняється від тільки одним елементом. Повторюючи цю операцію разів, отримаємо послідовність наборів , в якій кожні два сусідніх набори відрізняються один від одного тільки одним елементом. В цьому ланцюжку знайдуться два таких набори , що та . Нехай ці набори відрізняються -м (значення змінної ), а решта елементів однакові. Підставимо у ці значення. Тоді отримаємо функцію , яка залежить тільки від . Тоді , . Звідси, маємо, що .
Побудуємо кон’юнкцію за допомогою підстановки у нелінійну функцію констант та використання заперечення. Нехай - нелінійна функція. Тоді в її поліномі Жегалкіна існує нелінійний доданок, який містить кон'юнкцію принаймні двох змінних. Нехай, для визначеності, це та . Тоді:
- ,
до того ж ≠ 0. Відповідно,
- .
Нехай та
- .
Тоді нехай
- .
Тоді
(функцію можна виразити за допомогою ).
Приклади
Приклад 1
Перевірити повноту системи
Розглянемо формулу
х | y | F |
---|---|---|
0 | 0 | 1 |
0 | 1 | 1 |
1 | 0 | 0 |
1 | 1 | 1 |
Розглянемо формулу
x | V |
---|---|
0 | 1 |
1 | 0 |
Побудуємо таблицю Поста( якщо функція входить у функціонально замкнений клас, то в таблиці Поста у відповідній комірці ставиться знак "+", інакше - "-"
Т0 | Т1 | S | M | L | |
---|---|---|---|---|---|
F | - | + | - | - | - |
V | - | - | - | - | + |
Система є повною.
Приклад 2
Перевірити на повноту систему:
Розглянемо
x | y | z | F | ||
---|---|---|---|---|---|
0 | 0 | 0 | 1 | 0 | 1 |
0 | 0 | 1 | 1 | 0 | 1 |
0 | 1 | 0 | 0 | 0 | 1 |
0 | 1 | 1 | 0 | 0 | 1 |
1 | 0 | 0 | 1 | 1 | 0 |
1 | 0 | 1 | 1 | 1 | 1 |
1 | 1 | 0 | 0 | 0 | 1 |
1 | 1 | 1 | 0 | 0 | 1 |
Перевірка на лінійність:
x | y | z | B | |||
---|---|---|---|---|---|---|
0 | 0 | 0 | 1 | 0 | 0 | 1 |
0 | 0 | 1 | 0 | 0 | 0 | 1 |
0 | 1 | 0 | 1 | 1 | 0 | 0 |
0 | 1 | 1 | 0 | 1 | 0 | 0 |
1 | 0 | 0 | 1 | 1 | 1 | 1 |
1 | 0 | 1 | 0 | 1 | 0 | 0 |
1 | 1 | 0 | 1 | 0 | 1 | 0 |
1 | 1 | 1 | 0 | 0 | 0 | 1 |
Перевірка на лінійність:
x | y | C | |
---|---|---|---|
0 | 0 | 1 | 0 |
0 | 1 | 1 | 1 |
1 | 0 | 0 | 0 |
1 | 1 | 0 | 0 |
Перевірка на лінійність:
Т0 | Т1 | M | S | L | |
---|---|---|---|---|---|
F | - | + | - | - | - |
B | - | + | - | - | - |
C | + | - | - | - | - |
Отже система є повною.
Приклад 3
Перевірити на повноту систему
Розглянемо
x | y | z | F | ||
---|---|---|---|---|---|
0 | 0 | 0 | 1 | 1 | 0 |
0 | 0 | 1 | 1 | 1 | 1 |
0 | 1 | 0 | 1 | 1 | 0 |
0 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 |
1 | 0 | 0 | 0 | 0 | 1 |
1 | 0 | 1 | 0 | 0 | 1 |
1 | 1 | 0 | 0 | 1 | 0 |
1 | 1 | 1 | 0 | 1 | 1 |
Перевіримо на лінійність:
x | y | z | P | ||
---|---|---|---|---|---|
0 | 0 | 0 | 1 | 0 | 1 |
0 | 0 | 1 | 1 | 1 | 0 |
0 | 1 | 0 | 0 | 0 | 0 |
0 | 1 | 1 | 0 | 1 | 1 |
1 | 0 | 0 | 0 | 1 | 1 |
1 | 0 | 1 | 0 | 1 | 1 |
1 | 1 | 0 | 1 | 1 | 0 |
1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 0 |
Перевіримо на лінійність:
x | y | B | ||
---|---|---|---|---|
0 | 0 | 1 | 1 | 1 |
0 | 1 | 0 | 1 | 1 |
1 | 0 | 0 | 1 | 1 |
1 | 1 | 0 | 0 | 0 |
Перевіримо на лінійність:
T0 | T1 | M | S | L | |
---|---|---|---|---|---|
F | + | + | - | - | - |
P | - | - | - | - | - |
B | - | - | - | - | - |
Отже, система - повна.
Ця стаття не містить . (грудень 2010) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bulo zaproponovano priyednati cyu stattyu abo rozdil do Gratka Posta ale mozhlivo ce varto dodatkovo obgovoriti Kriterij Posta odna z centralnih teorem matematichnoyi logiki opisuye neobhidni ta dostatni umovi funkcionalnoyi povnoti mnozhini bulevih funkcij Buv sformulovanij amerikanskim matematikom Emilem Postom v 1921 Otzhe dlya togo shob nasha sistema bula povnoyu neobhidno i dostatno shob vona mistila hocha b odnu nelinijnu funkciyu hocha b odnu nesamodvoyistu hocha b odnu nemonotonnu hocha b odnu neafinnu hocha b odnu funkciyu yaka ne zberigatime nul ta hocha b odnu funkciyu sho ne zberigaye odinicyu Postanovka zadachiBuleva n arna funkciya ce funkciya B n B displaystyle B n to B de B 0 1 displaystyle B 0 1 buleva mnozhina Kilkist n arnih bulevih funkcij dorivnyuye 2 2 n displaystyle 2 2 n a zagalom isnuye neskinchenna kilkist bulevih funkcij Dovilna buleva funkciya mozhe buti predstavlena u viglyadi DNF vikoristovuyetsya takij nabir operacij kon yunkciya displaystyle land diz yunkciya displaystyle lor zaperechennya displaystyle neg polinomu Zhegalkina Tomu prirodnim ye pitannya chi ye funkcionalno povnoyu deyaka mnozhina funkcij Zamkneni klasiDokladnishe Zamkneni klasi bulevih funkcij Ideya teoremi Posta v tomu shob rozglyadati mnozhinu vsih bulevih funkcij yak algebru vidnosno operaciyi superpoziciyi yiyi nazivayut algebroyu Posta Pidalgebrami ciyeyi algebri ye vsi zamkneni klasi bulevih funkcij Osnovnimi v teoremi Posta ye 5 zamknenih klasiv sho nazivayutsya peredpovnimi klasami KriterijMnozhina bulevih funkcij ye funkcionalno povnoyu todi i tilki todi koli vona ne mistitsya povnistyu ni v odnomu z peredpovnih klasiv DovedennyaNeobhidnist umovi viplivaye z funkcionalnoyi zamknenosti ta nepovnoti klassiv monotonnih linijnih samodvoyistih funkcij ta funkciyi yaki zberigayut 0 ta 1 Dlya dovedennya dostatnosti neobhidno pokazati sho za dopomogoyu funkcij yaki ne nalezhat deyakim z klasiv T 0 displaystyle T 0 T 1 M L S displaystyle T 1 M L S mozhna pobuduvati deyaku povnu sistemu funkcij Prikladom povnoyi sistemi ye zaperechennya ta kon yunkciya Dijsno dovilna buleva funkciya mozhe buti predstavlena u viglyadi DDNF tobto u viglyadi kon yunkciyi diz yunkciyi ta zaperechennya Vidpovidna sistema ye funkcionalno povnoyu Mozhna viklyuchiti z neyi diz yunkciyu tak sho vona bude predstavlena yak superpoziciya displaystyle land ta displaystyle neg x y x y displaystyle x land y overline bar x land bar y Spochatku pobuduyemo konstanti Pochnemo z konstanti 1 Nehaj ϕ 0 f 0 x x displaystyle phi 0 f 0 x x de f 0 displaystyle f 0 funkciya sho ne zberigaye nul Todi ϕ 0 f 0 0 0 0 displaystyle phi 0 f 0 0 0 neq 0 tobto ϕ 0 1 displaystyle phi 0 1 Mozhlivi dva vipadki 1 ϕ 1 1 displaystyle phi 1 1 V comu vipadku formula realizuye 1 2 ϕ 1 0 displaystyle phi 1 0 Todi formula ϕ displaystyle phi realizuye zaperechennya V comu vipadku rozglyanemo nesamodvoyistu funkciyu f displaystyle hat f Mayemo a 1 a n f a 1 a n f a 1 a n displaystyle exists alpha 1 dots alpha n hat f alpha 1 dots alpha n neq neg hat f neg alpha 1 dots neg alpha n dd dd dd dd dd dd dd Vidpovidno f a 1 a n f a 1 a n displaystyle hat f alpha 1 dots alpha n hat f neg alpha 1 dots neg alpha n Nehaj teper ps x f x a 1 x a n displaystyle psi x hat f x alpha 1 dots x alpha n Todi ps 0 f 0 a 1 0 a n f a 1 a n f 1 a 1 1 a n ps 1 displaystyle psi 0 hat f 0 alpha 1 dots 0 alpha n hat f alpha 1 dots alpha n hat f 1 alpha 1 dots 1 alpha n psi 1 dd dd dd dd dd dd Takim chinom ps 0 ps 1 displaystyle psi 0 psi 1 zvidki ps 1 displaystyle psi 1 abo ps 0 displaystyle psi 0 Yaksho ps 1 displaystyle psi 1 to mi pobuduvali konstantu 1 V inshomu vipadku ps displaystyle psi realizuye nul a tomu ϕ ps x 1 displaystyle phi psi x 1 Konstanta 0 buduyetsya analogichno tilki zamist f 0 displaystyle f 0 treba brati f 1 displaystyle f 1 funkciyu sho ne zberigaye 1 Za dopomogoyu nemonotonnoyi funkciyi pidstanovkoyu v neyi konstant mozhna pobuduvati zaperechennya Nehaj f M displaystyle f M nemonotonna funkciya Todi isnuyut nabori a displaystyle alpha ta b displaystyle beta taki sho a displaystyle alpha peresliduye b displaystyle beta tobto a b displaystyle alpha leq beta a f M a 1 displaystyle f M alpha 1 f M b 1 displaystyle f M beta 1 Oskilki a b displaystyle alpha leq beta to u a displaystyle alpha ye dekilka napriklad k displaystyle k elementiv yaki rivni 0 v toj chas yak u b displaystyle beta ti zh sami elementi rivni 1 Vizmemo nabir a displaystyle alpha ta zaminimo v nomu pershij takij nulovij element na 1 otrimayemo a 1 displaystyle alpha 1 a a 1 displaystyle alpha leq alpha 1 yakij vidriznyayetsya vid a displaystyle alpha tilki odnim elementom Povtoryuyuchi cyu operaciyu k displaystyle k raziv otrimayemo poslidovnist naboriv a a 1 a k 1 b displaystyle alpha leq alpha 1 leq dots leq alpha k 1 leq beta v yakij kozhni dva susidnih nabori vidriznyayutsya odin vid odnogo tilki odnim elementom V comu lancyuzhku znajdutsya dva takih nabori a i a i 1 displaystyle alpha i alpha i 1 sho f M a i 1 displaystyle f M alpha i 1 ta f M a i 1 1 displaystyle f M alpha i 1 1 Nehaj ci nabori vidriznyayutsya j displaystyle j m znachennya zminnoyi x j displaystyle x j a reshta elementiv odnakovi Pidstavimo u f M displaystyle f M ci znachennya Todi otrimayemo funkciyu f M a 1 i a j 1 i x j a j 1 i a n i w x j displaystyle f M alpha 1 i dots alpha j 1 i x j alpha j 1 i alpha n i omega x j yaka zalezhit tilki vid x j displaystyle x j Todi w 0 w a j i f a i 1 displaystyle omega 0 omega alpha j i f alpha i 1 w 1 w a j i 1 f a i 1 0 displaystyle omega 1 omega alpha j i 1 f alpha i 1 0 Zvidsi mayemo sho w x j x j displaystyle omega x j neg x j Pobuduyemo kon yunkciyu za dopomogoyu pidstanovki u nelinijnu funkciyu konstant ta vikoristannya zaperechennya Nehaj f L displaystyle f L nelinijna funkciya Todi v yiyi polinomi Zhegalkina isnuye nelinijnij dodanok yakij mistit kon yunkciyu prinajmni dvoh zminnih Nehaj dlya viznachenosti ce x 1 displaystyle x 1 ta x 2 displaystyle x 2 Todi f L x 1 x 2 f a x 3 x n x 1 f b x 3 x n x 2 f c x 3 x n f d x 3 x n displaystyle f L x 1 land x 2 land f a x 3 dots x n oplus x 1 land f b x 3 dots x n oplus x 2 land f c x 3 dots x n oplus f d x 3 dots x n dd do togo zh f a x 3 x n displaystyle f a x 3 dots x n 0 Vidpovidno a 3 a n f a a 3 a n 1 displaystyle exists alpha 3 dots alpha n f a alpha 3 dots alpha n 1 dd Nehaj b f b a 3 a n c f c a 3 a n d f d a 3 a n displaystyle b f b alpha 3 dots alpha n c f c alpha 3 dots alpha n d f d alpha 3 dots alpha n ta ϕ x 1 x 2 f L x 1 x 2 a 3 a n x 1 x 2 x 1 b x 2 c d displaystyle phi x 1 x 2 f L x 1 x 2 alpha 3 dots alpha n x 1 land x 2 oplus x 1 land b oplus x 2 land c oplus d dd dd dd dd dd Todi nehaj ps x 1 x 2 ϕ x 1 c x 2 b b c d displaystyle psi x 1 x 2 phi x 1 land c x 2 land b oplus b land c oplus d dd dd dd Todi ps x 1 x 2 x 1 c x 2 b b x 1 c c x 2 b d b c d displaystyle psi x 1 x 2 x 1 oplus c land x 2 oplus b oplus b land x 1 oplus c oplus c land x 2 oplus b oplus d oplus b land c oplus d x 1 x 2 x 2 c x 1 b c b x 1 b x 2 c c b c b c b d d x 1 x 2 displaystyle x 1 land x 2 oplus x 2 land c oplus x 1 land b oplus c land b oplus x 1 land b oplus x 2 land c oplus c land b oplus c land b oplus c land b oplus d oplus d x 1 land x 2 funkciyu x a displaystyle x oplus alpha mozhna viraziti za dopomogoyu x 1 x x 0 x displaystyle x oplus 1 bar x x oplus 0 x PrikladiPriklad 1 Pereviriti povnotu sistemi x y x displaystyle x to y bar x Rozglyanemo formulu F x y displaystyle F x to y h y F 0 0 1 0 1 1 1 0 0 1 1 1 Rozglyanemo formulu V x displaystyle V bar x x V 0 1 1 0 Pobuduyemo tablicyu Posta yaksho funkciya vhodit u funkcionalno zamknenij klas to v tablici Posta u vidpovidnij komirci stavitsya znak inakshe T0 T1 S M L F V Sistema ye povnoyu Priklad 2 Pereviriti na povnotu sistemu x y z x y x z x y displaystyle x land bar y to z x oplus y leftrightarrow x land bar z bar x land y Rozglyanemo F x y z displaystyle F x land bar y to z x y z y displaystyle bar y x y displaystyle x land bar y F 0 0 0 1 0 1 0 0 1 1 0 1 0 1 0 0 0 1 0 1 1 0 0 1 1 0 0 1 1 0 1 0 1 1 1 1 1 1 0 0 0 1 1 1 1 0 0 1 Perevirka na linijnist x y z x y z x y z x y z x y z x y z x y z displaystyle bar x bar y bar z oplus bar x bar y z oplus bar x y bar z oplus bar x yz oplus x bar y z oplus xy bar z oplus xyz x 1 y 1 z 1 x 1 y 1 z x 1 y z 1 x 1 y z x y 1 z x y z 1 x y z displaystyle x oplus 1 y oplus 1 z oplus 1 oplus x oplus 1 y oplus 1 z oplus x oplus 1 y z oplus 1 oplus x oplus 1 yz oplus x y oplus 1 z oplus xy z oplus 1 oplus xyz x y z x y x z y z x y z 1 x y z x z y z z x y z x y y z y x y z y z x y z x z x y z x y x y z displaystyle xyz oplus xy oplus xz oplus yz oplus x oplus y oplus z oplus 1 oplus xyz oplus xz oplus yz oplus z oplus xyz oplus xy oplus yz oplus y oplus xyz oplus yz oplus xyz oplus xz oplus xyz oplus xy oplus xyz x y z x y y z x z x 1 displaystyle xyz oplus xy oplus yz oplus xz oplus x oplus 1 B x y x z displaystyle B x oplus y leftrightarrow x land bar z x y z z displaystyle bar z x y displaystyle x oplus y x z displaystyle x land bar z B 0 0 0 1 0 0 1 0 0 1 0 0 0 1 0 1 0 1 1 0 0 0 1 1 0 1 0 0 1 0 0 1 1 1 1 1 0 1 0 1 0 0 1 1 0 1 0 1 0 1 1 1 0 0 0 1 Perevirka na linijnist x y z x y z x y z x y z x y z x y y z x z x y z 1 x y z x z y z z x y z x y x z x x y z x z y 1 displaystyle bar x bar y bar z oplus bar x bar y z oplus x bar y bar z oplus xyz xyz oplus xy oplus yz oplus xz oplus x oplus y oplus z oplus 1 oplus xyz oplus xz oplus yz oplus z oplus xyz oplus xy oplus xz oplus x oplus xyz xz oplus y oplus 1 C x y displaystyle C bar x land y x y x displaystyle bar x C 0 0 1 0 0 1 1 1 1 0 0 0 1 1 0 0 Perevirka na linijnist x y x y y displaystyle bar x y xy oplus y T0 T1 M S L F B C Otzhe sistema ye povnoyu Priklad 3 Pereviriti na povnotu sistemu x y z x y x z x y displaystyle bar x lor y to z x leftrightarrow y oplus x lor z bar x lor bar y Rozglyanemo F x y z displaystyle F bar x lor y to z x y z x displaystyle bar x x y displaystyle bar x lor y F 0 0 0 1 1 0 0 0 1 1 1 1 0 1 0 1 1 0 0 1 1 1 1 1 1 0 0 0 0 1 1 0 1 0 0 1 1 1 0 0 1 0 1 1 1 0 1 1 Perevirimo na linijnist x y z x y z x y z x y z x y z displaystyle bar x bar y z oplus bar x yz oplus x bar y bar z oplus x bar y z oplus xyz x 1 y 1 z x 1 y z x y 1 z 1 x y 1 z x y z displaystyle x oplus 1 y oplus 1 z oplus x oplus 1 yz oplus x y oplus 1 z oplus 1 oplus x y oplus 1 z oplus xyz x y z x z y z z x y z y z x y z x y x z x x y z x z x y z displaystyle xyz oplus xz oplus yz oplus z oplus xyz oplus yz oplus xyz oplus xy oplus xz oplus x oplus xyz oplus xz oplus xyz x z x y x z x y z displaystyle x oplus z oplus xy oplus xz oplus xyz P x y x z displaystyle P x leftrightarrow y oplus x lor z x y z x y displaystyle x leftrightarrow y x z displaystyle x lor z P 0 0 0 1 0 1 0 0 1 1 1 0 0 1 0 0 0 0 0 1 1 0 1 1 1 0 0 0 1 1 1 0 1 0 1 1 1 1 0 1 1 0 1 1 1 1 1 0 Perevirimo na linijnist x y z x y z x y z x y z displaystyle bar x bar y bar z oplus bar x yz oplus x bar y bar z oplus x bar y z x 1 y 1 z 1 x 1 y z x y 1 z 1 x y 1 z displaystyle x oplus 1 y oplus 1 z oplus 1 oplus x oplus 1 yz oplus x y oplus 1 z oplus 1 oplus x y oplus 1 z x y z x y y z x z x y z 1 x y z y z x y z x y x z x x y z x z x z y z 1 displaystyle xyz oplus xy oplus yz oplus xz oplus x oplus y oplus z oplus 1 oplus xyz oplus yz oplus xyz oplus xy oplus xz oplus x oplus xyz oplus xz xz oplus y oplus z oplus 1 B x y displaystyle B bar x lor bar y x y x displaystyle bar x y displaystyle bar y B 0 0 1 1 1 0 1 0 1 1 1 0 0 1 1 1 1 0 0 0 Perevirimo na linijnist x y x y x y x 1 y 1 x 1 y x y 1 x y x y 1 x y x x y y x y 1 displaystyle bar x bar y oplus bar x y oplus x bar y x oplus 1 y oplus 1 oplus x oplus 1 y oplus x y oplus 1 xy oplus x oplus y oplus 1 oplus xy oplus x oplus xy oplus y xy oplus 1 T0 T1 M S L F P B Otzhe sistema povna Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno gruden 2010