Єфимія Петрівна Кривошеєва (1 червня 1867 — 24 червня 1936) — ерзянська народна оповідачка, одна із засновників класичного ерзянського оповідального мистецтва. Національність — ерзя.
Кривошеєва Єфимія Петрівна | |
---|---|
Народилася | 1 червня 1867 село Тарасівка Петровського повіту Саратовської губернії |
Померла | 24 червня 1936 (69 років) Саранськ, d, РСФРР, СРСР |
Країна | Російська імперія Російська СФРР СРСР |
Діяльність | народна оповідачка |
Знання мов | ерзянська і російська |
|
Життєпис
Народилась 1 червня 1867 у селі Тарасівка Петровського повіту Саратовської губернії (нині Лопатинський район Пензенська область) у багатодітній селянській родині. Освіти не отримала, працювала за наймом, виконувала будь-яку важку роботу. Жила на хуторі Маяк. 1930 переїхала до Саранська. Добре знала ерзянські та мокшанські обряди, звичаї.
Найкращі пісні і плачі цієї неграмотної, але талановитої та чуйної до поетичного слова оповідачки публікувалися у газетах і журналах, звучали на радіо, включалися у великі поетичні збірки.
1 грудня 1936 у московській газеті «Правда» з'являється спекулятивний твір «Плач про Кірова» (ерз. «Кировдо лайшемась»), який роблять популярним.
Тісний творчий союз встановлений між оповідачкою та її сином-поетом, вони читали один одному свої твори, обговорювали їх. Син записував оповіді матері. Всього налічується понад п'ятдесят оповідей Кривошеєвої. Вони опубліковані у збірниках «Голос матері» (ерз. «Авань вайгель», 1950), «Ви послухайте, діти мої» (ерз. «Тынь кунсолодо, тиринь тякам монь», 1968).
Померла 24 червня 1936.
У 1937 році до збірки «Творчість народів СРСР» увійшла оповідь «Заповіт» (ерз. «Завещание»), виходить збірник «Голосіння і пісні» (ерз. «Лайшемат ды морот»).
У 1955 році син Єфимії Петрівни передав до фонду Мордовського республіканського об'єднаного краєзнавчого музею імені І. Д. Вороніна невеликий архів оповідачки, в якому налічується понад 40 предметів, серед яких рукописи з піснями і плачами, документи, фотографії сімейні та з друзями.
Чоловік — Кривошеєв Петро Васильович. Син — Кривошеєв Ілля Петрович (Ілька Мориця), ерзянський письменник, заслужений вчитель Мордовії.
Примітки
- . inpenza.ru. Архів оригіналу за 12 квітня 2017. Процитовано 11 квітня 2017 року.(рос.)
- . mrkm.ru. Архів оригіналу за 12 квітня 2017. Процитовано 11 квітня 2017 року.(рос.)
- . lib.e-mordovia.ru. Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 11 квітня 2017 року.(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yefimiya Petrivna Krivosheyeva 1 chervnya 1867 24 chervnya 1936 erzyanska narodna opovidachka odna iz zasnovnikiv klasichnogo erzyanskogo opovidalnogo mistectva Nacionalnist erzya Krivosheyeva Yefimiya PetrivnaNarodilasya 1 chervnya 1867 1867 06 01 selo Tarasivka Petrovskogo povitu Saratovskoyi guberniyiPomerla 24 chervnya 1936 1936 06 24 69 rokiv Saransk d RSFRR SRSRKrayina Rosijska imperiya Rosijska SFRR SRSRDiyalnist narodna opovidachkaZnannya mov erzyanska i rosijska Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodilas 1 chervnya 1867 u seli Tarasivka Petrovskogo povitu Saratovskoyi guberniyi nini Lopatinskij rajon Penzenska oblast u bagatoditnij selyanskij rodini Osviti ne otrimala pracyuvala za najmom vikonuvala bud yaku vazhku robotu Zhila na hutori Mayak 1930 pereyihala do Saranska Dobre znala erzyanski ta mokshanski obryadi zvichayi Najkrashi pisni i plachi ciyeyi negramotnoyi ale talanovitoyi ta chujnoyi do poetichnogo slova opovidachki publikuvalisya u gazetah i zhurnalah zvuchali na radio vklyuchalisya u veliki poetichni zbirki 1 grudnya 1936 u moskovskij gazeti Pravda z yavlyayetsya spekulyativnij tvir Plach pro Kirova erz Kirovdo lajshemas yakij roblyat populyarnim Tisnij tvorchij soyuz vstanovlenij mizh opovidachkoyu ta yiyi sinom poetom voni chitali odin odnomu svoyi tvori obgovoryuvali yih Sin zapisuvav opovidi materi Vsogo nalichuyetsya ponad p yatdesyat opovidej Krivosheyevoyi Voni opublikovani u zbirnikah Golos materi erz Avan vajgel 1950 Vi posluhajte diti moyi erz Tyn kunsolodo tirin tyakam mon 1968 Pomerla 24 chervnya 1936 U 1937 roci do zbirki Tvorchist narodiv SRSR uvijshla opovid Zapovit erz Zaveshanie vihodit zbirnik Golosinnya i pisni erz Lajshemat dy morot U 1955 roci sin Yefimiyi Petrivni peredav do fondu Mordovskogo respublikanskogo ob yednanogo krayeznavchogo muzeyu imeni I D Voronina nevelikij arhiv opovidachki v yakomu nalichuyetsya ponad 40 predmetiv sered yakih rukopisi z pisnyami i plachami dokumenti fotografiyi simejni ta z druzyami Cholovik Krivosheyev Petro Vasilovich Sin Krivosheyev Illya Petrovich Ilka Moricya erzyanskij pismennik zasluzhenij vchitel Mordoviyi Primitki inpenza ru Arhiv originalu za 12 kvitnya 2017 Procitovano 11 kvitnya 2017 roku ros mrkm ru Arhiv originalu za 12 kvitnya 2017 Procitovano 11 kvitnya 2017 roku ros lib e mordovia ru Arhiv originalu za 18 kvitnya 2021 Procitovano 11 kvitnya 2017 roku ros