Кривонос Ігор Васильович радянський український кінооператор З 1993 року член Національної спілки кінематографістів Укра

Кривонос Ігор Васильович — радянський, український кінооператор. З 1993 року — член Національної спілки кінематографістів України, гільдії кінооператорів України.

Кривонос Ігор Васильович

Народився	27 червня 1952(1952-06-27) (72 роки) Ленінград, РРФСР, СРСР
Громадянство	Україна СРСР
Діяльність	кінооператор
Alma mater	фізичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка і Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Заклад	Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
IMDb	nm8202684



Кривонос Ігор Васильович у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кривонос.

Біографія

Народився 27 червня 1952 р в м. Ленінград (РРФСР). Закінчив Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка (1974) за спеціальністю експериментальна ядерна фізика, а також Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого (1983) за спеціальністю кінотелеоператорство (майстерня Л. Прядкіна, Е. Плучіка).

З 1983 року почав роботу кінооператором на кіностудії «Київнаукфільм», потім на інших студіях України, продовжує працювати над фільмами різних жанрів. На студії «Київнаукфільм» зняв стрічки: «Зимівля на Студеній» (1986, у співавт., реж. І. Негреску), «Учитель, якого чекають» (1987, у співавт., реж. В. Хмельницький), «Exoudos» (1987, реж. І. Негреску), «Елегія в стилі Еко» (1988, реж. І. Негреску), «Мальдіви — екологія раю» (1989, реж. Д. Богданов), «Щедрий вечір» (1989, реж. Г. Юнда), «Драма в Заболотті» (1989, реж. Д. Богданов), «Над Трахтемировом високо» (1990, реж. Д. Богданов), «Воскресіння мертвих» (1991, реж. Д. Богданов), «Померти в Росії» (1992, реж. А. Борсюк), «Університети милосердя» (1993, реж. В. Дерюгін) та ін.

На студії «Укртелефільм» зняв фільм «Я — ваш новий вчитель» (1993, реж. В. Хмельницький).

У співробітництві з ТРК «Київ» як режисер зняв телевізійні документальні фільми «Їжа заради життя» (1995), «Посол, акредитований в усьому світі» (1995). У співробітництві з ISKCON зняв як режисер і оператор фільми «День в Майапурі» (1996), «Ніранджана свамі» (1998). В 1995-98 був співробітником Національної освітньої програми з ринкових реформ, знімав телевізійну освітню лялькову програму «Веселий ринок» (режисер Є. Солнцев). В 2000 р. на замовлення Національної телекомпанії України УТ-1 зняв телефільм «Час, вже час» (режисер Є. Солнцев).

В 2003—2005 роках — співробітник студії анімаційних фільмів Укранімафільм, за цей час з режисером зняв анімаційні фільми «Нікого немає вдома» (2002), «Ключ» (2003), «Будиночок для Равлика» (2005), «Найменший» (2006).

На замовлення 5 канала (Санкт-Петербург) зняв історичний 4-серйний фільм «Это делалось в Одессе» (2008, реж. А. Барбук-Трипольський).

З 2005 року — оператор-постановник ТРК «Глас». За цей час брав участь у створенні більше 300 документальних та просвітницьких фільмів і телепередач, в тому числі: «Старий сон», «Ширша за небеса», «Житія святих», «Сторінки Євангелія», «Твій компас», «Скрижалі душі», «Портрет», «Наш час» та ін.

З 1991 по 2018 рік — викладач, доцент кафедри операторської майстерності, художній керівник курсу Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого.

Посилання

Ярослав Бондарчук: У Києво-Печерському заповіднику відкрилася виставка фоторобіт Ігоря Кривоноса «КИЇВСЬКИЙ НІЧНИЙ ДЖАЗ» (Starlife — Звёздная жизнь — 14.08.2013) [ 27 квітня 2016 у Wayback Machine.]