Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
КНМП «Кременчуцька перша міська лікарня імені О. Т. Богаєвського» — багатопрофільний медичний заклад у Кременчуці.
| Комунальне некомерційне медичне підприємство "Кременчуцька Перша міська лікарня імені О.Т.Богаєвського" | |
|---|---|
 | |
| Тип | Багатопрофільна лікарня |
| Засновано | 1804 рік |
| Кількість ліжок | 265 |
| Кількість лікарів | 70 |
| Країна |  Україна |
| Адреса | 39617, Кременчук, Вулиця Лікаря О. Богаєвського, 60/1 |
| Сайт | kremen-hospt1.com.ua |
 Кременчуцька перша міська лікарня імені О. Т. Богаєвського у Вікісховищі | |
Назва
За історію медичний заклад кілька разів змінював свою назву. У 1864 році — повітова лікарня, згідно Наказу Громадського піклування (керівна установа лікувальних закладів на той період) передається Земству і отримує статус Кременчуцької Губернської Земської лікарні. Після Жовтневої революції заклад став називатися Першою Радянською лікарнею. Але поступово слово «радянська» зникло з офіційних документів і наприкінці 60-х років 20-о століття уже не вживалося зовсім. А у 1999 році, на честь 195-річчя від дня заснування, рішенням XV сесії міської ради XXIII скликання від 23 грудня 1999 року лікарні присвоєно ім'я лікаря свого часу О. Т. Богаєвського.
Історія
Російська імперія
1804 року, коли на пустирі між річками Болотиста Руда (Крива Руда) та Кагамлик була побудована двоповерхова дерев'яна лікарня на 30 ліжок (за іншими даними на 60 ліжок) у складі Кременчуцького Богоугодного закладу і налічувала 11 палат, операційну та християнську церкву. До цього у Кременчуці лікарні не було, функціонувало лише дві богадільні для інвалідів на 50 місць. Тож деякі фабриканти у своїх маєтках тримали власного лікаря чи підлікаря, а також мали аптечки. Також у місті проживали вільно практикуючі лікарі, котрі надавали медичну допомогу тим, хто мав змогу її оплатити. Діяла також одна аптека, відкрита у 1770 році, а мешканців міста у цей рік налічувалося понад 9000. Головною передумовою створення у складі лікарні, був бурхливий розвиток у місті торгівлі й промисловості. Цьому сприяло зручне географічне розташування Кременчука, що знаходився на важливій водній артерії — Дніпрі та перехресті стародавніх торгових шляхів — Ромоданівського й Муравського. Поряд з тим, у 1796 році до Кременчука був офіційно приєднаний посад Крюків, а з 1802 року Кременчук стає повітовим містом Полтавської губернії.
Відтак, у 1803 році імператор Олександр I розпорядився відкрити у новоствореній Полтавській губернії та Кременчуці, зокрема, Богоугодні заклади. На створення лікарні призначеному піклувальникові Кременчуцького богоугодного закладу О. Ф. Козачковському було виділено 4357 карбованців 50 копійок. У штаті новозбудованої лікарні, який визначався «Настановлением смотрителю Богоугодных заведений Полтавской губернии», був затверджений один лікар і кілька медичних сестер, а для догляду за хворими залучалися сторонні особи. Одразу ж після відкриття закладу, за ініціативою генерал-губернатора, князя А. Куракіна, медичним персоналом розпочато щеплення проти віспи дитячого населення Кременчука, як і в цілому по Полтавській губернії. У наступні роки лікарі цього лікувального закладу не лише лікували хворих, але й займалися дослідницькою та науковою роботою, тісно спілкуючись із вченими Київської Братської академії.
Істотна особливість, лікування у лікарні було платним, досить дорогим і таким залишалося протягом тривалого періоду, що робило його майже недоступним для бідних мешканців.
Через 50 років населення міста збільшилося майже до 24 тисяч. Лікарня за рахунок приміщення колишнього Будинку для інвалідів розширилася й уже мала 200 ліжок, що розміщувалися у 23 палатах. Із 1890 року у медичному закладі починає функціонувати клінічна лабораторія, а хірургічне відділення оснащується сучасним закордонним обладнанням, що дозволило проводити тут найскладніші операції. Завдяки відкриттю у 1840 році медичного факультету при Київському університеті, в колектив закладу влились молоді лікарі.
Лікарня володіла 10 гектарами землі, на якій вирощувалися лікарські трави, що потім використовувалися для лікування хворих, а також здавалися на Кременчуцьку хіміко-фармацевтичну фабрику. У 1869 році у місті налічувалося три приватних аптеки та одна казенна, які заготовляли 120 видів лікарських рослин.
Поштовх до подальшого розвитку лікувального закладу дала земська реформа 1864 року. Кременчуцьке Земство підпорядкувало собі лікарню, здійснюючи контроль за її діяльністю, вирішуючи питання фінансування, підбору кадрів, удосконалення організаційних форм надання медичної допомоги. Завдячуючи цьому, наступного року було організовано дві лікарські дільниці та один фельдшерський пункт, а на лікування одного хворого уже витрачався понад 21 карбованець на рік. Доволі частими хворобами, що доводилося лікувати лікарям даного медичного закладу, були наступні: ущемлені грижі, травматичні й акушерсько-гінекологічні кровотечі, переломи.
У 1899 році населення Кременчука уже складало більше 63 тисяч, а площа міста значно збільшилася, що й послугувало причиною запровадження сучасного на той час громадського транспорту — трамваю. Того ж року, завдяки наполяганню керівника лікарні О. Т. Богаєвського, вона з'єднується трамвайним сполученням із житловими кварталами міста. А у 1912 році у медичному закладі, на зміну керосиновим лампам, прийшло електричне освітлення. Одночасно з електрифікацією лікарні, з'явилися й перші електричні фізіотерапевтичні прилади, зокрема, .
Радянський союз
Після 1917 року в лікарні було розгорнуто 245 ліжок: загальні (хірургічні, терапевтичні, неврологічні тощо), інфекційні, акушерські, психіатричні й інші. Але ця кількість ліжок не задовольняла потреб понад 70 тисяч кременчужан у стаціонарному лікуванні. Лікарня була переповнена і влітку хворі лежали навіть на верандах.
У 1926 році було відкрито кілька акушерських ліжок, а у 1937 році — на території цієї ж лікарні побудовано пологовий будинок на 30 ліжок.
У 1927 році в лікарні вперше у місті було змонтовано рентгенівську установку. Рентген-апарат був настільки недосконалим, що дозволяв проводити лише рентгеноскопію. Тож лікар мав простим олівцем замальовувати на папері побачене зображення, а хворий увесь цей час знаходився під дією рентгенівських променів.
Починаючи із 1931 року, на базі лікувального закладу став діяти «Медичний комбінат», до складу якого, крім лікарні, увійшли: Кременчуцька фельдшерсько-акушерська школа, робітничий факультет, курси з підготовки до медичних вузів, вечірній виробничий медичний інститут (філія Харківського медичного інституту). Очолював цей комбінат доцент О. М. Ольшанецький, котрий одночасно виконував і обов'язки головного лікаря лікарні.
Під час Німецько-радянської війни в лікарні розміщувався військовий госпіталь.
У 1946 році завідувачка інфекційного відділення Р. М. Каганова під час лікування хворого, вперше в Полтавській області, вдалася до лікування голодом, а у 1951 році завідувач терапевтичного відділення М. В. Димара — до психотерапії.
70-80-і роки 20-о століття змінився загальний вигляд цього лікувально-профілактичного закладу й умови перебування хворих: замість одноповерхових споруд, побудованих у перші роки після закінчення війни і розташованих у різних місцях великої території лікарні, споруджено два типових чотириповерхових корпуси: перший — у 1975 році, а другий — у 1982 році.
У 70-х роках ХХ століття, з метою поліпшення якості бактеріологічного контролю, на базі даного закладу створена централізована бактеріологічна лабораторія.
До будівництва приміщення медико-санітарної частини КрАЗ, у клубі лікарні розміщувалася міська медична бібліотека, книжковий фонд якої, станом на 1988 рік, налічував 7 тисяч примірників, а читачами були 1730 медиків, котрих обслуговували два бібліотечних працівники.
Наприкінці 80-х років у лікарні, вперше у місті, було проведено ендоскопічне обстеження шлунку.
Незалежність
У 1992 році у поліклініці, так само вперше у місті, розпочав прийом лікар-андролог В. О. Ліненко (до цього андрологічний кабінет діяв лише в обласному центрі) та створено «Школу для хворих на цукровий діабет».
У 1996 році міської дезінфекційної станції, на колишній території Першої лікарні утворилося своєрідне медичне містечко, до якого увійшли: стаціонар лікарні, амбулаторія та стаціонарне відділення міського онкологічного диспансеру, (Кременчуцький обласний Будинок дитини), міська дезінфекційна станція, філія Полтавського обласного патологоанатомічного бюро та централізована баклабораторія.
Лікар-хірург М. Р. Ушій у 1998 році, вперше в Полтавській області, виконав лапароскопічну холецистектомію. У 2007 році, ним же, вперше в області, застосований аргоно-плазмовий скальпель-коагулятор при класичних і лапароскопічних операціях, а у 2014 році вперше у Кременчуці проведена лапароскопічна операція крурорафія часткова задня фундоплікація за Тупе.
Історія поліклініки
Стосовно амбулаторної допомоги хворим, то вона до 1881 року надавалася вдома. Саме цього року була організована перша амбулаторія, що знаходилася в одному приміщенні із лікарнею, слугуючи одночасно прийомним відділенням і перев'язувальною. За пораду й допомогу хворі повинні були сплачувати 20 копійок, що дорівнювало ціні 3-4 кілограмів борошна. Починаючи із 1920 року, прийом амбулаторних хворих здійснювався у самостійній робітничій поліклініці на вулиці Цюрупи 36 (нині вул. Майора Борищака) та двох амбулаторіях, що так само були розташовані за межами лікарні. У перші повоєнні роки самостійна поліклініка (робітнича) знаходилася у пристосованому помешканні на розі вулиць Бутиріна (нині вул. Івана Мазепи) та 29 вересня й у 1946 році підпорядкована Першій міській лікарні. У 1961 році дана поліклініка переїздить у щойно побудовану за типовим проектом триповерхову цегляну будівлю на вулиці Бутиріна 26 (нині вул. Івана Мазепи).
Впродовж 1964—1965 рр., на правах структурного підрозділу поліклініки, функціонувала медико-санітарна частина Кременчуцького нафтопереробного заводу, а протягом 1970—2004 рр. у складі поліклініки, за бюджетні кошти і на правах структурного підрозділу, функціонувала медико-санітарна частина закритого типу Кременчуцького заводу дорожніх машин.
Відділення
До складу лікарні входять такі відділення:
| Відділення | Завідувач |
|---|---|
| Приймальне відділення | |
| Анестезіологічне відділення | Лєжньов Дмитро Вікторович |
| Ендокринологічне відділення | Леміжанська Ірина Володимирівна |
| Хірургічне відділення | Тунік Руслан Анатолійович |
| Гастроентерологічне відділення | Пасечная Марина Алексеевна |
| Отоларингологічне відділення | Рева Борис Петрович |
| Неврологічне відділення | Піскунова Ірина Миколаївна |
| Офтальмологічне відділення | Дороженко Алла Анатоліївна |
| Фізіотерапевтичне відділення | |
| Пульмонологічне відділення | Деменко Ольга Геннадіївна |
| Терапевтичне відділення | Кузнєцова Олена Василівна |
| Рентгенологічне відділення | Гурін Олександр Георгійович |
| Централізоване стерилізаційне відділення | Копичко Тетяна Володимирівна (старша медична сестра) |
| Поліклінічне відділення (, 26) | (денний стаціонар) Підгірна Валентина Павлівна (відділення профоглядів) |
Примітки
- . Архів оригіналу за 2 липня 2019. Процитовано 5 травня 2020.
- . Архів оригіналу за 15 лютого 2022. Процитовано 5 травня 2020.
- Первая городская больница в годы оккупации Кременчуга [ 12 жовтня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>: для виносок під назвоюплкне вказано текст
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кременчуцька перша міська лікарня імені О. Т. Богаєвського |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
KNMP Kremenchucka persha miska likarnya imeni O T Bogayevskogo bagatoprofilnij medichnij zaklad u Kremenchuci Komunalne nekomercijne medichne pidpriyemstvo Kremenchucka Persha miska likarnya imeni O T Bogayevskogo TipBagatoprofilna likarnyaZasnovano1804 rikKilkist lizhok265Kilkist likariv70Krayina UkrayinaAdresa39617 Kremenchuk Vulicya Likarya O Bogayevskogo 60 1Sajtkremen hospt1 com ua Kremenchucka persha miska likarnya imeni O T Bogayevskogo u VikishovishiNazvaZa istoriyu medichnij zaklad kilka raziv zminyuvav svoyu nazvu U 1864 roci povitova likarnya zgidno Nakazu Gromadskogo pikluvannya kerivna ustanova likuvalnih zakladiv na toj period peredayetsya Zemstvu i otrimuye status Kremenchuckoyi Gubernskoyi Zemskoyi likarni Pislya Zhovtnevoyi revolyuciyi zaklad stav nazivatisya Pershoyu Radyanskoyu likarneyu Ale postupovo slovo radyanska zniklo z oficijnih dokumentiv i naprikinci 60 h rokiv 20 o stolittya uzhe ne vzhivalosya zovsim A u 1999 roci na chest 195 richchya vid dnya zasnuvannya rishennyam XV sesiyi miskoyi radi XXIII sklikannya vid 23 grudnya 1999 roku likarni prisvoyeno im ya likarya svogo chasu O T Bogayevskogo IstoriyaRosijska imperiya 1804 roku koli na pustiri mizh richkami Bolotista Ruda Kriva Ruda ta Kagamlik bula pobudovana dvopoverhova derev yana likarnya na 30 lizhok za inshimi danimi na 60 lizhok u skladi Kremenchuckogo Bogougodnogo zakladu i nalichuvala 11 palat operacijnu ta hristiyansku cerkvu Do cogo u Kremenchuci likarni ne bulo funkcionuvalo lishe dvi bogadilni dlya invalidiv na 50 misc Tozh deyaki fabrikanti u svoyih mayetkah trimali vlasnogo likarya chi pidlikarya a takozh mali aptechki Takozh u misti prozhivali vilno praktikuyuchi likari kotri nadavali medichnu dopomogu tim hto mav zmogu yiyi oplatiti Diyala takozh odna apteka vidkrita u 1770 roci a meshkanciv mista u cej rik nalichuvalosya ponad 9000 Golovnoyu peredumovoyu stvorennya u skladi likarni buv burhlivij rozvitok u misti torgivli j promislovosti Comu spriyalo zruchne geografichne roztashuvannya Kremenchuka sho znahodivsya na vazhlivij vodnij arteriyi Dnipri ta perehresti starodavnih torgovih shlyahiv Romodanivskogo j Muravskogo Poryad z tim u 1796 roci do Kremenchuka buv oficijno priyednanij posad Kryukiv a z 1802 roku Kremenchuk staye povitovim mistom Poltavskoyi guberniyi Vidtak u 1803 roci imperator Oleksandr I rozporyadivsya vidkriti u novostvorenij Poltavskij guberniyi ta Kremenchuci zokrema Bogougodni zakladi Na stvorennya likarni priznachenomu pikluvalnikovi Kremenchuckogo bogougodnogo zakladu O F Kozachkovskomu bulo vidileno 4357 karbovanciv 50 kopijok U shtati novozbudovanoyi likarni yakij viznachavsya Nastanovleniem smotritelyu Bogougodnyh zavedenij Poltavskoj gubernii buv zatverdzhenij odin likar i kilka medichnih sester a dlya doglyadu za hvorimi zaluchalisya storonni osobi Odrazu zh pislya vidkrittya zakladu za iniciativoyu general gubernatora knyazya A Kurakina medichnim personalom rozpochato sheplennya proti vispi dityachogo naselennya Kremenchuka yak i v cilomu po Poltavskij guberniyi U nastupni roki likari cogo likuvalnogo zakladu ne lishe likuvali hvorih ale j zajmalisya doslidnickoyu ta naukovoyu robotoyu tisno spilkuyuchis iz vchenimi Kiyivskoyi Bratskoyi akademiyi Istotna osoblivist likuvannya u likarni bulo platnim dosit dorogim i takim zalishalosya protyagom trivalogo periodu sho robilo jogo majzhe nedostupnim dlya bidnih meshkanciv Cherez 50 rokiv naselennya mista zbilshilosya majzhe do 24 tisyach Likarnya za rahunok primishennya kolishnogo Budinku dlya invalidiv rozshirilasya j uzhe mala 200 lizhok sho rozmishuvalisya u 23 palatah Iz 1890 roku u medichnomu zakladi pochinaye funkcionuvati klinichna laboratoriya a hirurgichne viddilennya osnashuyetsya suchasnim zakordonnim obladnannyam sho dozvolilo provoditi tut najskladnishi operaciyi Zavdyaki vidkrittyu u 1840 roci medichnogo fakultetu pri Kiyivskomu universiteti v kolektiv zakladu vlilis molodi likari Likarnya volodila 10 gektarami zemli na yakij viroshuvalisya likarski travi sho potim vikoristovuvalisya dlya likuvannya hvorih a takozh zdavalisya na Kremenchucku himiko farmacevtichnu fabriku U 1869 roci u misti nalichuvalosya tri privatnih apteki ta odna kazenna yaki zagotovlyali 120 vidiv likarskih roslin Poshtovh do podalshogo rozvitku likuvalnogo zakladu dala zemska reforma 1864 roku Kremenchucke Zemstvo pidporyadkuvalo sobi likarnyu zdijsnyuyuchi kontrol za yiyi diyalnistyu virishuyuchi pitannya finansuvannya pidboru kadriv udoskonalennya organizacijnih form nadannya medichnoyi dopomogi Zavdyachuyuchi comu nastupnogo roku bulo organizovano dvi likarski dilnici ta odin feldsherskij punkt a na likuvannya odnogo hvorogo uzhe vitrachavsya ponad 21 karbovanec na rik Dovoli chastimi hvorobami sho dovodilosya likuvati likaryam danogo medichnogo zakladu buli nastupni ushemleni grizhi travmatichni j akushersko ginekologichni krovotechi perelomi U 1899 roci naselennya Kremenchuka uzhe skladalo bilshe 63 tisyach a plosha mista znachno zbilshilasya sho j posluguvalo prichinoyu zaprovadzhennya suchasnogo na toj chas gromadskogo transportu tramvayu Togo zh roku zavdyaki napolyagannyu kerivnika likarni O T Bogayevskogo vona z yednuyetsya tramvajnim spoluchennyam iz zhitlovimi kvartalami mista A u 1912 roci u medichnomu zakladi na zminu kerosinovim lampam prijshlo elektrichne osvitlennya Odnochasno z elektrifikaciyeyu likarni z yavilisya j pershi elektrichni fizioterapevtichni priladi zokrema Radyanskij soyuz Pislya 1917 roku v likarni bulo rozgornuto 245 lizhok zagalni hirurgichni terapevtichni nevrologichni tosho infekcijni akusherski psihiatrichni j inshi Ale cya kilkist lizhok ne zadovolnyala potreb ponad 70 tisyach kremenchuzhan u stacionarnomu likuvanni Likarnya bula perepovnena i vlitku hvori lezhali navit na verandah U 1926 roci bulo vidkrito kilka akusherskih lizhok a u 1937 roci na teritoriyi ciyeyi zh likarni pobudovano pologovij budinok na 30 lizhok U 1927 roci v likarni vpershe u misti bulo zmontovano rentgenivsku ustanovku Rentgen aparat buv nastilki nedoskonalim sho dozvolyav provoditi lishe rentgenoskopiyu Tozh likar mav prostim olivcem zamalovuvati na paperi pobachene zobrazhennya a hvorij uves cej chas znahodivsya pid diyeyu rentgenivskih promeniv Pochinayuchi iz 1931 roku na bazi likuvalnogo zakladu stav diyati Medichnij kombinat do skladu yakogo krim likarni uvijshli Kremenchucka feldshersko akusherska shkola robitnichij fakultet kursi z pidgotovki do medichnih vuziv vechirnij virobnichij medichnij institut filiya Harkivskogo medichnogo institutu Ocholyuvav cej kombinat docent O M Olshaneckij kotrij odnochasno vikonuvav i obov yazki golovnogo likarya likarni Pid chas Nimecko radyanskoyi vijni v likarni rozmishuvavsya vijskovij gospital U 1946 roci zaviduvachka infekcijnogo viddilennya R M Kaganova pid chas likuvannya hvorogo vpershe v Poltavskij oblasti vdalasya do likuvannya golodom a u 1951 roci zaviduvach terapevtichnogo viddilennya M V Dimara do psihoterapiyi 70 80 i roki 20 o stolittya zminivsya zagalnij viglyad cogo likuvalno profilaktichnogo zakladu j umovi perebuvannya hvorih zamist odnopoverhovih sporud pobudovanih u pershi roki pislya zakinchennya vijni i roztashovanih u riznih miscyah velikoyi teritoriyi likarni sporudzheno dva tipovih chotiripoverhovih korpusi pershij u 1975 roci a drugij u 1982 roci U 70 h rokah HH stolittya z metoyu polipshennya yakosti bakteriologichnogo kontrolyu na bazi danogo zakladu stvorena centralizovana bakteriologichna laboratoriya Do budivnictva primishennya mediko sanitarnoyi chastini KrAZ u klubi likarni rozmishuvalasya miska medichna biblioteka knizhkovij fond yakoyi stanom na 1988 rik nalichuvav 7 tisyach primirnikiv a chitachami buli 1730 medikiv kotrih obslugovuvali dva bibliotechnih pracivniki Naprikinci 80 h rokiv u likarni vpershe u misti bulo provedeno endoskopichne obstezhennya shlunku Nezalezhnist U 1992 roci u poliklinici tak samo vpershe u misti rozpochav prijom likar androlog V O Linenko do cogo andrologichnij kabinet diyav lishe v oblasnomu centri ta stvoreno Shkolu dlya hvorih na cukrovij diabet U 1996 roci miskoyi dezinfekcijnoyi stanciyi na kolishnij teritoriyi Pershoyi likarni utvorilosya svoyeridne medichne mistechko do yakogo uvijshli stacionar likarni ambulatoriya ta stacionarne viddilennya miskogo onkologichnogo dispanseru Kremenchuckij oblasnij Budinok ditini miska dezinfekcijna stanciya filiya Poltavskogo oblasnogo patologoanatomichnogo byuro ta centralizovana baklaboratoriya Likar hirurg M R Ushij u 1998 roci vpershe v Poltavskij oblasti vikonav laparoskopichnu holecistektomiyu U 2007 roci nim zhe vpershe v oblasti zastosovanij argono plazmovij skalpel koagulyator pri klasichnih i laparoskopichnih operaciyah a u 2014 roci vpershe u Kremenchuci provedena laparoskopichna operaciya krurorafiya chastkova zadnya fundoplikaciya za Tupe Istoriya polikliniki Stosovno ambulatornoyi dopomogi hvorim to vona do 1881 roku nadavalasya vdoma Same cogo roku bula organizovana persha ambulatoriya sho znahodilasya v odnomu primishenni iz likarneyu sluguyuchi odnochasno prijomnim viddilennyam i perev yazuvalnoyu Za poradu j dopomogu hvori povinni buli splachuvati 20 kopijok sho dorivnyuvalo cini 3 4 kilogramiv boroshna Pochinayuchi iz 1920 roku prijom ambulatornih hvorih zdijsnyuvavsya u samostijnij robitnichij poliklinici na vulici Cyurupi 36 nini vul Majora Borishaka ta dvoh ambulatoriyah sho tak samo buli roztashovani za mezhami likarni U pershi povoyenni roki samostijna poliklinika robitnicha znahodilasya u pristosovanomu pomeshkanni na rozi vulic Butirina nini vul Ivana Mazepi ta 29 veresnya j u 1946 roci pidporyadkovana Pershij miskij likarni U 1961 roci dana poliklinika pereyizdit u shojno pobudovanu za tipovim proektom tripoverhovu ceglyanu budivlyu na vulici Butirina 26 nini vul Ivana Mazepi Vprodovzh 1964 1965 rr na pravah strukturnogo pidrozdilu polikliniki funkcionuvala mediko sanitarna chastina Kremenchuckogo naftopererobnogo zavodu a protyagom 1970 2004 rr u skladi polikliniki za byudzhetni koshti i na pravah strukturnogo pidrozdilu funkcionuvala mediko sanitarna chastina zakritogo tipu Kremenchuckogo zavodu dorozhnih mashin ViddilennyaDo skladu likarni vhodyat taki viddilennya Viddilennya Zaviduvach Prijmalne viddilennya Anesteziologichne viddilennya Lyezhnov Dmitro Viktorovich Endokrinologichne viddilennya Lemizhanska Irina Volodimirivna Hirurgichne viddilennya Tunik Ruslan Anatolijovich Gastroenterologichne viddilennya Pasechnaya Marina Alekseevna Otolaringologichne viddilennya Reva Boris Petrovich Nevrologichne viddilennya Piskunova Irina Mikolayivna Oftalmologichne viddilennya Dorozhenko Alla Anatoliyivna Fizioterapevtichne viddilennya Pulmonologichne viddilennya Demenko Olga Gennadiyivna Terapevtichne viddilennya Kuznyecova Olena Vasilivna Rentgenologichne viddilennya Gurin Oleksandr Georgijovich Centralizovane sterilizacijne viddilennya Kopichko Tetyana Volodimirivna starsha medichna sestra Poliklinichne viddilennya 26 dennij stacionar Pidgirna Valentina Pavlivna viddilennya profoglyadiv Primitki Arhiv originalu za 2 lipnya 2019 Procitovano 5 travnya 2020 Arhiv originalu za 15 lyutogo 2022 Procitovano 5 travnya 2020 Pervaya gorodskaya bolnica v gody okkupacii Kremenchuga 12 zhovtnya 2011 u Wayback Machine ros Pomilka cituvannya Nepravilnij viklik tegu lt ref gt dlya vinosok pid nazvoyu plk ne vkazano tekstPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kremenchucka persha miska likarnya imeni O T Bogayevskogo