Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Віктор Олександрович Кременицький (1 січня 1916, село Шукліно, Курська губернія, Російська імперія — 1 жовтня 1994, місто Житомир, Україна) — український радянський державний і партійний діяч, учасник диверсійно-терористичного руху в період німецько-радянської війни 1941—1945 років, голова Житомирського облвиконкому у 1955—1982 роках. Депутат Верховної Ради УРСР 3—10-го скликань. Член ЦК КПУ в 1952—1954 р. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1960—1981 р.
| Кременицький Віктор Олександрович | |
 | |
| Народження: | 1 січня 1916 Курська губернія, Російська імперія |
|---|---|
| Смерть: | 1 жовтня 1994 (78 років) м. Житомир, Україна |
| Поховання: | Житомир |
| Національність: | росіянин |
| Країна: |  СРСР,  Україна |
| Освіта: | Одеський педагогічний інститут |
| Партія: | КПРС |
| Військова служба | |
| Звання: | полковник |
| Нагороди: |         |
Біографія
Народився 1 січня 1916 року в селі Шукліно Курської губернії (тепер Фатезького району Курської області) у бідній багатодітній селянській родині.
У 1929 році переїхав у Запоріжжя, де навчався на робітничому факультеті. У вільний від навчання час підробляв на будівництві Дніпрогесу і заводу «Запоріжсталь». По закінченню робітничого факультету навчався до 1936 року в Одеському державному педагогічному інституті. Освіта незакінчена вища.
З 1936 року працював учителем в селі Ільїнка Далеко-Східного краю РРФСР, у 1937—1939 роках — завідувачем навчальної частини середньої школи на Волховбуді в Ленінградській області РРФСР. У 1937 році вступив до комсомолу.
У 1939 році був призваний до Червоної армії і по закінченні курсів молодших лейтенантів у листопаді 1939 року брав участь у бойових діях на фінському фронті, де командував ротою 49-ї стрілецької дивізії РСЧА. При прориві лінії Манергейма був важко поранений, а після лікування знову повернувся в стрій. Член ВКП(б) з 1940 року.
Учасник німецько-радянської війни. З липня 1941 року — партизан загону капітана Мокроусова в Криму. У січні 1942 року цей загін увійшов до складу партизанського з'єднання під командуванням двічі Героя Радянського Союзу О. Ф. Федорова. Служив старшиною, начальником штабу, комісаром партизанського загону імені Сталіна, а з 1943 року — комісаром і командиром сформованої на базі з'єднання Польської партизанської бригади імені Ванди Василевської. З березня по серпень 1944 року бригада вела бойові дії на території Польщі. У цих боях був двічі поранений. Після з'єднання з частинами Радянської Армії Польську бригаду у 1944 році розформували.
У 1944 році — завідувач Олександрівського районного відділу народної освіти Сталінської області.
У 1944—1946 роках — голова виконавчого комітету Олександрівської районної ради депутатів трудящих Сталінської області.
У 1946—1948 роках — 1-й секретар Олександрівського районного комітету КП(б)У Сталінської області.
У 1948 році — завідувач відділу шкіл Сталінського обласного комітету КП(б)У.
У листопаді 1948 — серпні 1950 року — завідувач Сталінського обласного відділу народної освіти.
У серпні 1950 — січні 1954 року — голова виконавчого комітету Сталінської обласної ради депутатів трудящих.
У 1954—1955 роках — заступник, 1-й заступник голови виконавчого комітету Житомирської обласної ради депутатів трудящих.
У серпні (затв.) 1955 — січні 1963 року — голова виконавчого комітету Житомирської обласної ради депутатів трудящих. У січні 1963 — грудні 1964 року — голова виконавчого комітету Житомирської промислової обласної ради депутатів трудящих.
У грудні 1964 — 22 березня 1965 року — 1-й заступник голови виконавчого комітету Житомирської обласної ради депутатів трудящих.
22 березня 1965 — лютий 1982 року — голова виконавчого комітету Житомирської обласної ради народних депутатів.
За досягнення значних успіхів у господарському та культурному будівництві Житомирська область була нагороджена найвищою нагородою СРСР — орденом Леніна.
Обирався депутатом Верховної Ради Української РСР протягом восьми скликань з 1951 по 1985 роки. У 1951 — травні 1954 року був заступником голови Верховної Ради УРСР. Протягом 20 років очолював планово-бюджетну комісію Верховної Ради УРСР.
З 1982 року — на пенсії, мешкав у Житомирі. Автор книги спогадів «Імені Ванди Василевської» (Київ, 1986)
Нагороди
За видатні відзнаки при командуванні партизанською бригадою імені Ванди Василевської і за проявлені особисту мужність та героїзм у боях з німецько-фашистськими загарбниками за визволення Польщі Головне Командування Армії Людової нагородило В. О. Кременицького орденом «Хрест Грюнвальда» 2-го класу та удостоїло його звання Почесного громадянина міста Замосць Люблінського воєводства.
Також нагороджений орденом Леніна, орденом «Знак Пошани», двома орденами Червоного Прапора, трьома орденами Трудового Червоного Прапора (8.01.1966), орденами Вітчизняної війни І та II ступенів, багатьма медалями, у числі яких — медаль «Партизанові Вітчизняної війни» І ступеня.
Декомунізація
Після ухвалення Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» пам'ятна дошка В.Кременицькому на вулиці Театральній в Житомирі була демонтована
Посилання
- Керівники Житомирської області
- Біографічна довідка // http://korosten-rada.gov.ua/news/novini-mista/Zvernennya_ZHitomirskoyi_oblasnoyi_gromadskoyi_organizatsiyi_Fond_im__V_O__Kremenetsyukogo.html [ 18 лютого 2019 у Wayback Machine.]
- Справочник по истории// [1] [ 18 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Біографія В. О. Кременицького
- Держархів Донецької області, ф. П-326, оп. 87, спр. 712.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Viktor Oleksandrovich Kremenickij 1 sichnya 1916 selo Shuklino Kurska guberniya Rosijska imperiya 1 zhovtnya 1994 misto Zhitomir Ukrayina ukrayinskij radyanskij derzhavnij i partijnij diyach uchasnik diversijno teroristichnogo ruhu v period nimecko radyanskoyi vijni 1941 1945 rokiv golova Zhitomirskogo oblvikonkomu u 1955 1982 rokah Deputat Verhovnoyi Radi URSR 3 10 go sklikan Chlen CK KPU v 1952 1954 r Kandidat u chleni CK KPU v 1960 1981 r Kremenickij Viktor Oleksandrovich Narodzhennya 1 sichnya 1916 1916 01 01 Kurska guberniya Rosijska imperiyaSmert 1 zhovtnya 1994 1994 10 01 78 rokiv m Zhitomir UkrayinaPohovannya ZhitomirNacionalnist rosiyaninKrayina SRSR UkrayinaOsvita Odeskij pedagogichnij institutPartiya KPRS Vijskova sluzhba Zvannya polkovnik Nagorodi Medal Partizanovi Vitchiznyanoyi vijni 1 stupenya Orden Hrest Gryunvalda 2 stupenyaBiografiyaNarodivsya 1 sichnya 1916 roku v seli Shuklino Kurskoyi guberniyi teper Fatezkogo rajonu Kurskoyi oblasti u bidnij bagatoditnij selyanskij rodini U 1929 roci pereyihav u Zaporizhzhya de navchavsya na robitnichomu fakulteti U vilnij vid navchannya chas pidroblyav na budivnictvi Dniprogesu i zavodu Zaporizhstal Po zakinchennyu robitnichogo fakultetu navchavsya do 1936 roku v Odeskomu derzhavnomu pedagogichnomu instituti Osvita nezakinchena visha Z 1936 roku pracyuvav uchitelem v seli Ilyinka Daleko Shidnogo krayu RRFSR u 1937 1939 rokah zaviduvachem navchalnoyi chastini serednoyi shkoli na Volhovbudi v Leningradskij oblasti RRFSR U 1937 roci vstupiv do komsomolu U 1939 roci buv prizvanij do Chervonoyi armiyi i po zakinchenni kursiv molodshih lejtenantiv u listopadi 1939 roku brav uchast u bojovih diyah na finskomu fronti de komanduvav rotoyu 49 yi strileckoyi diviziyi RSChA Pri prorivi liniyi Manergejma buv vazhko poranenij a pislya likuvannya znovu povernuvsya v strij Chlen VKP b z 1940 roku Uchasnik nimecko radyanskoyi vijni Z lipnya 1941 roku partizan zagonu kapitana Mokrousova v Krimu U sichni 1942 roku cej zagin uvijshov do skladu partizanskogo z yednannya pid komanduvannyam dvichi Geroya Radyanskogo Soyuzu O F Fedorova Sluzhiv starshinoyu nachalnikom shtabu komisarom partizanskogo zagonu imeni Stalina a z 1943 roku komisarom i komandirom sformovanoyi na bazi z yednannya Polskoyi partizanskoyi brigadi imeni Vandi Vasilevskoyi Z bereznya po serpen 1944 roku brigada vela bojovi diyi na teritoriyi Polshi U cih boyah buv dvichi poranenij Pislya z yednannya z chastinami Radyanskoyi Armiyi Polsku brigadu u 1944 roci rozformuvali U 1944 roci zaviduvach Oleksandrivskogo rajonnogo viddilu narodnoyi osviti Stalinskoyi oblasti U 1944 1946 rokah golova vikonavchogo komitetu Oleksandrivskoyi rajonnoyi radi deputativ trudyashih Stalinskoyi oblasti U 1946 1948 rokah 1 j sekretar Oleksandrivskogo rajonnogo komitetu KP b U Stalinskoyi oblasti U 1948 roci zaviduvach viddilu shkil Stalinskogo oblasnogo komitetu KP b U U listopadi 1948 serpni 1950 roku zaviduvach Stalinskogo oblasnogo viddilu narodnoyi osviti U serpni 1950 sichni 1954 roku golova vikonavchogo komitetu Stalinskoyi oblasnoyi radi deputativ trudyashih U 1954 1955 rokah zastupnik 1 j zastupnik golovi vikonavchogo komitetu Zhitomirskoyi oblasnoyi radi deputativ trudyashih U serpni zatv 1955 sichni 1963 roku golova vikonavchogo komitetu Zhitomirskoyi oblasnoyi radi deputativ trudyashih U sichni 1963 grudni 1964 roku golova vikonavchogo komitetu Zhitomirskoyi promislovoyi oblasnoyi radi deputativ trudyashih U grudni 1964 22 bereznya 1965 roku 1 j zastupnik golovi vikonavchogo komitetu Zhitomirskoyi oblasnoyi radi deputativ trudyashih 22 bereznya 1965 lyutij 1982 roku golova vikonavchogo komitetu Zhitomirskoyi oblasnoyi radi narodnih deputativ Za dosyagnennya znachnih uspihiv u gospodarskomu ta kulturnomu budivnictvi Zhitomirska oblast bula nagorodzhena najvishoyu nagorodoyu SRSR ordenom Lenina Obiravsya deputatom Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR protyagom vosmi sklikan z 1951 po 1985 roki U 1951 travni 1954 roku buv zastupnikom golovi Verhovnoyi Radi URSR Protyagom 20 rokiv ocholyuvav planovo byudzhetnu komisiyu Verhovnoyi Radi URSR Z 1982 roku na pensiyi meshkav u Zhitomiri Avtor knigi spogadiv Imeni Vandi Vasilevskoyi Kiyiv 1986 Pomer 1 zhovtnya 1994 roku pohovanij v misti Zhitomiri NagorodiZa vidatni vidznaki pri komanduvanni partizanskoyu brigadoyu imeni Vandi Vasilevskoyi i za proyavleni osobistu muzhnist ta geroyizm u boyah z nimecko fashistskimi zagarbnikami za vizvolennya Polshi Golovne Komanduvannya Armiyi Lyudovoyi nagorodilo V O Kremenickogo ordenom Hrest Gryunvalda 2 go klasu ta udostoyilo jogo zvannya Pochesnogo gromadyanina mista Zamosc Lyublinskogo voyevodstva Takozh nagorodzhenij ordenom Lenina ordenom Znak Poshani dvoma ordenami Chervonogo Prapora troma ordenami Trudovogo Chervonogo Prapora 8 01 1966 ordenami Vitchiznyanoyi vijni I ta II stupeniv bagatma medalyami u chisli yakih medal Partizanovi Vitchiznyanoyi vijni I stupenya DekomunizaciyaPislya uhvalennya Zakonu Ukrayini Pro zasudzhennya komunistichnogo ta nacional socialistichnogo nacistskogo totalitarnih rezhimiv v Ukrayini ta zaboronu propagandi yihnoyi simvoliki pam yatna doshka V Kremenickomu na vulici Teatralnij v Zhitomiri bula demontovanaPosilannyaKerivniki Zhitomirskoyi oblasti Biografichna dovidka http korosten rada gov ua news novini mista Zvernennya ZHitomirskoyi oblasnoyi gromadskoyi organizatsiyi Fond im V O Kremenetsyukogo html 18 lyutogo 2019 u Wayback Machine Spravochnik po istorii 1 18 bereznya 2016 u Wayback Machine Biografiya V O Kremenickogo Derzharhiv Doneckoyi oblasti f P 326 op 87 spr 712