Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Крекінг установка Капуава складова частина нафтохімічного майданчика у бразильському штаті Сан Паулу КапуаваНафтохімічни

Крекінг-установка Капуава

Крекінг-установка Капуава

Крекінг-установка Капуава — складова частина нафтохімічного майданчика у бразильському штаті Сан-Паулу.

image
image
Капуава
Нафтохімічний майданчик на сході Сан-Паулу

З 1954 року на східній околиці міста Сан-Паулу діяв нафтопереробний завод Капуава, наявність якого сприяла появі поруч першої в історії нафтохімічної промисловості країни установки парового крекінгу, яка стала до ладу в 1972-му та за два роки досягла повної потужності у 300 тисяч тонн етилену на рік. В подальшому можливості установки неодноразово підсилювались. Так, станом на середину 1990-х вона могла продукувати 360 тисяч тонн, з 1997-го — 460 тисяч тонн, а в середині 2010-х вже 700 тисяч тонн. При цьому 19 % етилену отримували внаслідок піролізу вуглеводневих газів, проте основну частку сировини традиційно становив газовий бензин. Це давало можливість одночасно продукувати інші ненасичені вуглеводні — пропілен (300 тисяч тонн), бутадієн (91 тисяча тонн) та ізобутилен (20 тисяч тонн).

Етилен та пропілен використовуються на цьому ж майданчику для полімеризації у поліетилен низької щільності та етиленвінілацетат (260 тисяч тонн), поліетилен високої щільності (230 тис. тонн) і поліпропілен (800 тисяч тонн, лінія споживає 350 тисяч тонн пропілену, виділеного фракціюванням із газів нафтопереробки). Ізобутилен необхідний для продукування поліізобутилену.

Крім того, неподалік у Санто-Андре розташований завод компанії Solvay, здатний продукувати 360 тисяч тонн мономеру вінілхлориду. Він частково — на 60 тисяч тонн — покриває свої потреби в етилені за рахунок дегідратації етанолу, проте ще більше сировини доводиться докупати в Капуаві. Ще одним споживачем в районі Сан-Пауло виступає компанія Oxiteno, котра станом на 2013 рік продукувала в Мауа 90 тисяч тонн оксиду етилену.

Примітки

  1. Lynn, Krieger Mytelka (26 серпня 1999). (англ.). OECD Publishing. ISBN . Архів оригіналу за 16 лютого 2019. Процитовано 15 лютого 2019.
  2. . www.ogj.com. Архів оригіналу за 16 лютого 2019. Процитовано 15 лютого 2019.
  3. . www.spglobal.com. 5 лютого 2019. Архів оригіналу за 16 лютого 2019. Процитовано 15 лютого 2019.
  4. . Icis (амер.). Архів оригіналу за 16 лютого 2019. Процитовано 15 лютого 2019.
  5. admin (3 січня 2008). . PlasticsToday (англ.). Архів оригіналу за 16 лютого 2019. Процитовано 15 лютого 2019.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kreking ustanovka Kapuava skladova chastina naftohimichnogo majdanchika u brazilskomu shtati San Paulu KapuavaNaftohimichnij majdanchik na shodi San Paulu Z 1954 roku na shidnij okolici mista San Paulu diyav naftopererobnij zavod Kapuava nayavnist yakogo spriyala poyavi poruch pershoyi v istoriyi naftohimichnoyi promislovosti krayini ustanovki parovogo krekingu yaka stala do ladu v 1972 mu ta za dva roki dosyagla povnoyi potuzhnosti u 300 tisyach tonn etilenu na rik V podalshomu mozhlivosti ustanovki neodnorazovo pidsilyuvalis Tak stanom na seredinu 1990 h vona mogla produkuvati 360 tisyach tonn z 1997 go 460 tisyach tonn a v seredini 2010 h vzhe 700 tisyach tonn Pri comu 19 etilenu otrimuvali vnaslidok pirolizu vuglevodnevih gaziv prote osnovnu chastku sirovini tradicijno stanoviv gazovij benzin Ce davalo mozhlivist odnochasno produkuvati inshi nenasicheni vuglevodni propilen 300 tisyach tonn butadiyen 91 tisyacha tonn ta izobutilen 20 tisyach tonn Etilen ta propilen vikoristovuyutsya na comu zh majdanchiku dlya polimerizaciyi u polietilen nizkoyi shilnosti ta etilenvinilacetat 260 tisyach tonn polietilen visokoyi shilnosti 230 tis tonn i polipropilen 800 tisyach tonn liniya spozhivaye 350 tisyach tonn propilenu vidilenogo frakciyuvannyam iz gaziv naftopererobki Izobutilen neobhidnij dlya produkuvannya poliizobutilenu Krim togo nepodalik u Santo Andre roztashovanij zavod kompaniyi Solvay zdatnij produkuvati 360 tisyach tonn monomeru vinilhloridu Vin chastkovo na 60 tisyach tonn pokrivaye svoyi potrebi v etileni za rahunok degidrataciyi etanolu prote she bilshe sirovini dovoditsya dokupati v Kapuavi She odnim spozhivachem v rajoni San Paulo vistupaye kompaniya Oxiteno kotra stanom na 2013 rik produkuvala v Maua 90 tisyach tonn oksidu etilenu PrimitkiLynn Krieger Mytelka 26 serpnya 1999 angl OECD Publishing ISBN 9789264173323 Arhiv originalu za 16 lyutogo 2019 Procitovano 15 lyutogo 2019 www ogj com Arhiv originalu za 16 lyutogo 2019 Procitovano 15 lyutogo 2019 www spglobal com 5 lyutogo 2019 Arhiv originalu za 16 lyutogo 2019 Procitovano 15 lyutogo 2019 Icis amer Arhiv originalu za 16 lyutogo 2019 Procitovano 15 lyutogo 2019 admin 3 sichnya 2008 PlasticsToday angl Arhiv originalu za 16 lyutogo 2019 Procitovano 15 lyutogo 2019

Дата публікації:
Топ