Кре́йтор Лідія Федорівна — Заслужений архітектор України (2003), головний архітектор Кіровоградської області (1962–1968), член архітектурно-містобудівної ради міста Кропивницький.
Кре́йтор Лідія Федорівна | |
---|---|
Народження | 3 травня 1925 (99 років) |
Навчання | d (1948) |
Діяльність | архітекторка |
Праця в містах | Кропивницький |
Найважливіші споруди | Кіровоградська обласна філармонія |
Нагороди |
Біографія
Народилася 3 травня 1925 р. в Казахстані, в м. Кизил-Орда. Рано втративши батька, разом з мамою переселилася до Ташкенту. Навчалась на будівельному факультеті [en], який закінчила в 1948 р. Під час практики на будівництві театру в Ташкетні познайомилася з майбутнім чоловіком Василем Гнатовичем Крейтором — лейтенантом, родом з Вільшанки, який після поранення на фронті служив заступником начальника табору для полонених німців і японців, які й будували той театр. А з часом вони одружилися. Невдовзі народився перший син Михайло. Так склалося, що середньоазійський клімат виявився шкідливим малюкові, тож влітку 1949 р. переселилися на батьківщину чоловіка — Кіровоградщину. В кінці 1949 р., призначена головним архітектором майстерні в Кіровоградському науково-дослідному інституті «Облпроект». В 1962–1968 рр. обіймала посаду головного архітектора міста. Добиваючись дозволів у Києві й Москві на будівництво, аргументовано переконувала державних посадовців у доцільності для Кіровограда архітектурно-будівельних змін.
В 1968–1982 рр. — головний архітектор Кіровоградської філії інституту «Укрколгосппроект». Член НСАУ (1964; у 1978–87 — голова, від 1987 — відповідальний секретар Кіровоградської обласної організації)
З 1993 р. — керівник проєктної групи об'єдння «Барва»; водночас у 2000-х рр. була головним архітектором проєкту будівельної компанії «Кіровоградбудінвест».
За багаторічну працю та особистий внесок у забудову міста Кіровограда та Кіровоградської області нагороджена почесною грамотою Кіровоградської обласної міської організації. Лідія Крейтор щиро вболіває за стан сучасного архітектурного обличчя міста, консультує, є активним членом містобудівної ради та обласної організації НСАУ. Берегиня сім'ї. З чоловіком Василем Гнатовичем виховали двох синів. Михайло — архітектор, Олександр — спеціаліст з виготовлення голограм.
Архітектурна діяльність
Створила 20 проєктів будівель, 7 з них визнано пам'ятками архітектури:
- комбінат побутового обслуговування на вул. Ф. Дзержинського (1952)
- обласна філармонія на вул. Г. Орджонікідзе (1953–55) А-місц 294-Кв
- добудова до головпоштамту на вул. М. Гоголя (1957–58)
- реконструкція та надбудова 2-го поверху лікарні на вул. Преображенська (1958–59)
- добудова між 3-ю міською лікарнею (колишня водолікарня Ґольденберґа) і будинком Македонського на вул. Леніна (поч. 1960-х рр.)
- реконструкція та прибудова крила до театру ім. М. Кропивницького на вул. Леніна (поч. 1960-х рр.)
- обком КПУ на вул. К. Маркса (нині міськвиконком; 1959–62, в співавторстві)
- універмаг на вул. К. Маркса (потім «Дитячий світ», тепер ТРЦ «Depo't center»; 1962–63)
- кінотеатр «Комсомолець» на вул. К. Маркса (нині недіючий «Зоряний»; 1962–64)
- добудова до житлового комплексу вбудовано-прибудованих приміщень на вул. Полтавська (2001, співавт.)
- планування й забудова села Комишувате Кіровоградська область (1958)
- планування й забудова села Перчунове Кіровоградська область (1959)
- житловий двоповерховий будинок на вул. О. Столєтова у Києві (2002)
- приміщення радпартшколи на вул. К. Маркса (нині філіал Донецького національного медичного університету ім. М.Горького; 1952–56, в співавторстві) А-місц 53-Кв
- кооперативний коледж економіки і права імені М. Сая
- швацька фабрика «Україна»
- адмінбудинок колишнього «Облміжколгоспбуду»
- добудовою академічного обласного українського музично-драматичного театру імені М. Кропивницького
- добудова третього поверху приміщення нинішньої обласної державної адміністрації
Примітки
- . Архів оригіналу за 7 квітня 2017.
Джерела
- Енциклопедія сучасної України (ред.). Крейтор Лідія Федорівна. . Архів оригіналу за 6 квітня 2017. Процитовано 6 квітня 2017.
{{}}
: Проігноровано|website=
()Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Покой ей и не снится // Ведомости плюс. 2004, 10 сен.
- Вечірня газета, ред. (12.06.2009). . Архів оригіналу за 6 квітня 2017. Процитовано 6 квітня 2017.
{{}}
: Проігноровано|article=
()Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kre jtor Lidiya Fedorivna Zasluzhenij arhitektor Ukrayini 2003 golovnij arhitektor Kirovogradskoyi oblasti 1962 1968 chlen arhitekturno mistobudivnoyi radi mista Kropivnickij Kre jtor Lidiya FedorivnaNarodzhennya3 travnya 1925 1925 05 03 99 rokiv RRFSR Kazakska ASRR Kizil OrdaNavchannyad 1948 DiyalnistarhitektorkaPracya v mistahKropivnickijNajvazhlivishi sporudiKirovogradska oblasna filarmoniyaNagorodiZasluzhenij arhitektor UkrayiniBiografiyaNarodilasya 3 travnya 1925 r v Kazahstani v m Kizil Orda Rano vtrativshi batka razom z mamoyu pereselilasya do Tashkentu Navchalas na budivelnomu fakulteti en yakij zakinchila v 1948 r Pid chas praktiki na budivnictvi teatru v Tashketni poznajomilasya z majbutnim cholovikom Vasilem Gnatovichem Krejtorom lejtenantom rodom z Vilshanki yakij pislya poranennya na fronti sluzhiv zastupnikom nachalnika taboru dlya polonenih nimciv i yaponciv yaki j buduvali toj teatr A z chasom voni odruzhilisya Nevdovzi narodivsya pershij sin Mihajlo Tak sklalosya sho serednoazijskij klimat viyavivsya shkidlivim malyukovi tozh vlitku 1949 r pereselilisya na batkivshinu cholovika Kirovogradshinu V kinci 1949 r priznachena golovnim arhitektorom majsterni v Kirovogradskomu naukovo doslidnomu instituti Oblproekt V 1962 1968 rr obijmala posadu golovnogo arhitektora mista Dobivayuchis dozvoliv u Kiyevi j Moskvi na budivnictvo argumentovano perekonuvala derzhavnih posadovciv u docilnosti dlya Kirovograda arhitekturno budivelnih zmin V 1968 1982 rr golovnij arhitektor Kirovogradskoyi filiyi institutu Ukrkolgospproekt Chlen NSAU 1964 u 1978 87 golova vid 1987 vidpovidalnij sekretar Kirovogradskoyi oblasnoyi organizaciyi Z 1993 r kerivnik pro yektnoyi grupi ob yednnya Barva vodnochas u 2000 h rr bula golovnim ar hitektorom proyektu budivelnoyi kompaniyi Kirovogradbudinvest Za bagatorichnu pracyu ta osobistij vnesok u zabudovu mista Kirovograda ta Kirovogradskoyi oblasti nagorodzhena pochesnoyu gramotoyu Kirovogradskoyi oblasnoyi miskoyi organizaciyi Lidiya Krejtor shiro vbolivaye za stan suchasnogo arhitekturnogo oblichchya mista konsultuye ye aktivnim chlenom mistobudivnoyi radi ta oblasnoyi organizaciyi NSAU Bereginya sim yi Z cholovikom Vasilem Gnatovichem vihovali dvoh siniv Mihajlo arhitektor Oleksandr specialist z vigotovlennya gologram Arhitekturna diyalnistOblasna filarmoniya Stvorila 20 proyektiv budivel 7 z nih viznano pam yatkami arhitekturi kombinat pobutovogo obslugovuvannya na vul F Dzer zhinskogo 1952 oblasna filarmoniya na vul G Ordzho nikidze 1953 55 A misc 294 Kv dobudova do golovposhtamtu na vul M Gogolya 1957 58 rekonstrukciya ta nad budova 2 go poverhu likarni na vul Preobrazhenska 1958 59 dobudova mizh 3 yu miskoyu likar neyu kolishnya vodolikarnya Gol denberga i budinkom Makedonskogo na vul Lenina poch 1960 h rr rekonstrukciya ta pribu dova krila do teatru im M Kro pivnickogo na vul Lenina poch 1960 h rr obkom KPU na vul K Mark sa nini miskvikonkom 1959 62 v spiv avtorstvi univermag na vul K Mark sa potim Dityachij svit teper TRC Depo t center 1962 63 kinoteatr Komsomolec na vul K Mark sa nini nediyuchij Zo ryanij 1962 64 dobudova do zhitlovogo kompleksu vbudovano pribudovanih primishen na vul Poltavska 2001 spiv avt planuvannya j zabudova sela Komishuvate Kirovogradska oblast 1958 planuvannya j zabudova sela Perchunove Kirovogradska oblast 1959 zhitlovij dvo poverhovij budinok na vul O Stolye tova u Kiyevi 2002 primishennya radpartshkoli na vul K Marksa nini filial Doneckogo nacionalnogo medichnogo universitetu im M Gorkogo 1952 56 v spiv avtorstvi A misc 53 Kv kooperativnij koledzh ekonomiki i prava imeni M Saya shvacka fabrika Ukrayina adminbudinok kolishnogo Oblmizhkolgospbudu dobudovoyu akademichnogo oblasnogo ukrayinskogo muzichno dramatichnogo teatru imeni M Kropivnickogo dobudova tretogo poverhu primishennya ninishnoyi oblasnoyi derzhavnoyi administraciyiPrimitki Arhiv originalu za 7 kvitnya 2017 DzherelaEnciklopediya suchasnoyi Ukrayini red Krejtor Lidiya Fedorivna Arhiv originalu za 6 kvitnya 2017 Procitovano 6 kvitnya 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Proignorovano website dovidka Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Pokoj ej i ne snitsya Vedomos ti plyus 2004 10 sen Vechirnya gazeta red 12 06 2009 Arhiv originalu za 6 kvitnya 2017 Procitovano 6 kvitnya 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a Proignorovano article dovidka Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya