Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кредитні деривативи допомагають ізолювати ризики від кредиту та уможливлюють торгівлю останніми. Зокрема, вони активно використовуються в рамках синтетичної сек'юритизації, яка на відміну від традиційної форми передбачає продаж ризику, а не усього активу. Популярності набули кредитні дефолтні свопи (англ.: «Credit Default Swap», надалі — CDS), кредитні спредові свопи (англ.: «Credit Spread Swap», надалі — CSS) та свопи повного повернення ("Total Return Swap, надалі — TRS). Вони є позабалансовими інструментами. З ними пов'язані також кредитно-дефолтні боргові зобов'язання (англ: «Credit (Default) Link Note», надалі — C(D)LN), які на відміну від перших трьох знаходять відображення в балансі.
Кредитний дефолтний своп (CDS)
Кредитний дефолтний своп (CDS) є контрактом, який дозволяє покупцю отримати компенсацію в разі виникнення визначеної кредитної події для референційних активів, пулу активів, окремого кредиту тощо. Існує дві форми компенсації — грошова компенсація та фізична доставка. Перша форма передбачає покриття емітентом CDS збитку в розмірі різниці між номінальною та реальною вартістю активу. У рамках фізичної доставки емітент CDS зобов'язаний відкупити у продавця визначений в контракті актив за визначену ціну, наприклад, номінальну вартість активу. Таким чином, ризик щодо несприятливого розвитку ціни активу переходить на емітента. Як показано на рисунку, в обмін на компенсацію покупець CDS сплачує емітенту періодичну премію, розмір якої визначений в базових пунктах (відсоток вартості референційних активів) та встановлений для всієї дії угоди. Типовою кредитною подією можуть бути дефолт визначеного боржника, прострочення платежів або реструктуризація боржника в рамках процедури банкрутства.
Кредитний спредовий своп (CSS)
Трансакції з кредитними спредовими свопами (CSS) відбуваються за схожою на CDS схемою, проте, концентруються вже на найменші негативні зміни якості активів. Компенсаційні платежі залежать від зміни кредитного спреду (маржі), тобто від різниці між відсотковими ставками референційного активу та пов'язаного інструменту, наприклад, LIBOR з ідентичним строком погашення. У разі перевищення спредом визначених меж відбувається компенсація. Таким чином, CSS є контрактом, який гарантує виплату різниці між доходом на визначений актив та доходом на референційний актив.
Своп повного повернення (TRS)
Свопи повного повернення (TRS) є контрактами на суму сукупного періодичного доходу референційного активу. Вони охоплюють як ризик зміни відсоткової ставки, так і ризик зміни вартості активу, тобто кредитні і відсоткові ринкові ризики. Це передбачає отримання емітентом TRS («покупцем ризиків») всіх відсоткових платежів та різниці при збільшенні вартості референційних активів. Проте, останній повинен компенсувати зменшення вартості референційних активів, а також здійснювати відсоткові платежі на базі визначеної відсоткової ставки, наприклад, LIBOR. Платежі здійснюються в обох напрямках періодично.
Кредитно-дефолтне боргове зобов'язання (CLN)
Кредитно-дефолтні боргові зобов'язання (CLN) є структурованими борговими вимогами, розмір повернення яких залежить від того, відбулася кредитна подія чи ні. Як зображено на рисунку, страхувальник є емітентом CLN, а страховик купує CLN за номінальну ціну. Емітент регулярно виплачує покупцю відсотки. У разі настання визначеної в контракті «кредитної події», боргова вимога погашається протягом визначеного строку в розмірі різниці номінальної ціни та збитків, тобто реальної (зменшеної) вартості боргової вимоги. Якщо «кредитна подія» не настала, погашення відбувається за номінальною ціною. Покупець CLN (страховик) таким чином бере на себе подвійний ризик — ризик дефолту активу та ризик дефолту емітента CLN. Проте, покупець має виключне право вимоги тільки до емітента CLN. У рамках CLN визнається як грошове забезпечення.
Джерела
- Олексій Хаб'юк. Банківське регулювання та нагляд через призму рекомендацій Базельського комітету: Монографія. — Івано-Франківськ: ОІППО; Снятин: ПрутПринт, 2008. — 260с. [ 28 грудня 2009 у Wayback Machine.], С. 85-89
Посилання
- Кредитні деривативи // Банківська енциклопедія / С. Г. Арбузов, Ю. В. Колобов, , . — Київ : Центр наукових досліджень Національного банку України : Знання, 2011. — 504 с. — (Інституційні засади розвитку банківської системи України). — .
- Кредитні деривативи // Термінологічний словник з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму, фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та корупції / А. Г. Чубенко, М. В. Лошицький, Д. М. Павлов, С. С. Бичкова, О. С. Юнін. — Київ : Ваіте, 2018. — С. 375. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kreditni derivativi dopomagayut izolyuvati riziki vid kreditu ta umozhlivlyuyut torgivlyu ostannimi Zokrema voni aktivno vikoristovuyutsya v ramkah sintetichnoyi sek yuritizaciyi yaka na vidminu vid tradicijnoyi formi peredbachaye prodazh riziku a ne usogo aktivu Populyarnosti nabuli kreditni defoltni svopi angl Credit Default Swap nadali CDS kreditni spredovi svopi angl Credit Spread Swap nadali CSS ta svopi povnogo povernennya Total Return Swap nadali TRS Voni ye pozabalansovimi instrumentami Z nimi pov yazani takozh kreditno defoltni borgovi zobov yazannya angl Credit Default Link Note nadali C D LN yaki na vidminu vid pershih troh znahodyat vidobrazhennya v balansi Kreditnij defoltnij svop CDS Dokladnishe Kreditnij defoltnij svop Kreditnij defoltnij svop CDS ye kontraktom yakij dozvolyaye pokupcyu otrimati kompensaciyu v razi viniknennya viznachenoyi kreditnoyi podiyi dlya referencijnih aktiviv pulu aktiviv okremogo kreditu tosho Isnuye dvi formi kompensaciyi groshova kompensaciya ta fizichna dostavka Persha forma peredbachaye pokrittya emitentom CDS zbitku v rozmiri riznici mizh nominalnoyu ta realnoyu vartistyu aktivu U ramkah fizichnoyi dostavki emitent CDS zobov yazanij vidkupiti u prodavcya viznachenij v kontrakti aktiv za viznachenu cinu napriklad nominalnu vartist aktivu Takim chinom rizik shodo nespriyatlivogo rozvitku cini aktivu perehodit na emitenta Yak pokazano na risunku v obmin na kompensaciyu pokupec CDS splachuye emitentu periodichnu premiyu rozmir yakoyi viznachenij v bazovih punktah vidsotok vartosti referencijnih aktiviv ta vstanovlenij dlya vsiyeyi diyi ugodi Tipovoyu kreditnoyu podiyeyu mozhut buti defolt viznachenogo borzhnika prostrochennya platezhiv abo restrukturizaciya borzhnika v ramkah proceduri bankrutstva Kreditnij spredovij svop CSS Transakciyi z kreditnimi spredovimi svopami CSS vidbuvayutsya za shozhoyu na CDS shemoyu prote koncentruyutsya vzhe na najmenshi negativni zmini yakosti aktiviv Kompensacijni platezhi zalezhat vid zmini kreditnogo spredu marzhi tobto vid riznici mizh vidsotkovimi stavkami referencijnogo aktivu ta pov yazanogo instrumentu napriklad LIBOR z identichnim strokom pogashennya U razi perevishennya spredom viznachenih mezh vidbuvayetsya kompensaciya Takim chinom CSS ye kontraktom yakij garantuye viplatu riznici mizh dohodom na viznachenij aktiv ta dohodom na referencijnij aktiv Svop povnogo povernennya TRS Svopi povnogo povernennya TRS ye kontraktami na sumu sukupnogo periodichnogo dohodu referencijnogo aktivu Voni ohoplyuyut yak rizik zmini vidsotkovoyi stavki tak i rizik zmini vartosti aktivu tobto kreditni i vidsotkovi rinkovi riziki Ce peredbachaye otrimannya emitentom TRS pokupcem rizikiv vsih vidsotkovih platezhiv ta riznici pri zbilshenni vartosti referencijnih aktiviv Prote ostannij povinen kompensuvati zmenshennya vartosti referencijnih aktiviv a takozh zdijsnyuvati vidsotkovi platezhi na bazi viznachenoyi vidsotkovoyi stavki napriklad LIBOR Platezhi zdijsnyuyutsya v oboh napryamkah periodichno Kreditno defoltne borgove zobov yazannya CLN Kreditno defoltni borgovi zobov yazannya CLN ye strukturovanimi borgovimi vimogami rozmir povernennya yakih zalezhit vid togo vidbulasya kreditna podiya chi ni Yak zobrazheno na risunku strahuvalnik ye emitentom CLN a strahovik kupuye CLN za nominalnu cinu Emitent regulyarno viplachuye pokupcyu vidsotki U razi nastannya viznachenoyi v kontrakti kreditnoyi podiyi borgova vimoga pogashayetsya protyagom viznachenogo stroku v rozmiri riznici nominalnoyi cini ta zbitkiv tobto realnoyi zmenshenoyi vartosti borgovoyi vimogi Yaksho kreditna podiya ne nastala pogashennya vidbuvayetsya za nominalnoyu cinoyu Pokupec CLN strahovik takim chinom bere na sebe podvijnij rizik rizik defoltu aktivu ta rizik defoltu emitenta CLN Prote pokupec maye viklyuchne pravo vimogi tilki do emitenta CLN U ramkah Bazel II CLN viznayetsya yak groshove zabezpechennya DzherelaOleksij Hab yuk Bankivske regulyuvannya ta naglyad cherez prizmu rekomendacij Bazelskogo komitetu Monografiya Ivano Frankivsk OIPPO Snyatin PrutPrint 2008 260s 28 grudnya 2009 u Wayback Machine S 85 89PosilannyaKreditni derivativi Bankivska enciklopediya S G Arbuzov Yu V Kolobov Kiyiv Centr naukovih doslidzhen Nacionalnogo banku Ukrayini Znannya 2011 504 s Institucijni zasadi rozvitku bankivskoyi sistemi Ukrayini ISBN 978 966 346 923 2 Kreditni derivativi Terminologichnij slovnik z pitan zapobigannya ta protidiyi legalizaciyi vidmivannyu dohodiv oderzhanih zlochinnim shlyahom finansuvannyu terorizmu finansuvannyu rozpovsyudzhennya zbroyi masovogo znishennya ta korupciyi A G Chubenko M V Loshickij D M Pavlov S S Bichkova O S Yunin Kiyiv Vaite 2018 S 375 ISBN 978 617 7627 10 3