Краснокутський курган — один з поховальних пам'ятників скіфської знаті, поблизу села Григорівка, Солонянського району Дніпропетровської області.
Краснокутський курган | |
---|---|
Розташування | |
Країна | Україна |
Регіон | Дніпропетровська область |
Найближче місто | Григорівка (Солонянський район) |
Історія | |
Культура | Скіфи |
Період | IV ст. до н.е. |
Археологи | Іван Забєлін |
Дата дослідження | 1860 |
Датується кінцем ІІІ — поч. IV ст. до н. е.
Історія дослідження
Краснокутський курган, був розкопаний у 1860 р. під наглядом Івана Єгоровича Забєліна. Розкопки проводилися за дорученням і на кошти Імператорської археологічної комісії. У 1981 році вийшла монографія Г. І. Мелюкової «Краснокутський курган», де були проаналізовані всі групи джерел з історії Краснокутського кургану — архівні дані, відомі публікації та дослідження, але в першу чергу — речова колекція.
Опис кургану та знахідок
Курган розташований на правому березі Дніпра, по дорозі з Дніпропетровська в Нікополь біля Краснокутської станції (з 1902 р. — ст. Канкринівка), на піднесеній степовій місцевості. Поблизу цього кургану на захід стояв інший курган меншої величини, що відноситься, як показали розкопки І. Є. Забєліна, до епохи бронзи. За своїм географічним положенням Краснокутський курган входить до групи правобережних степових курганів Нижнього Придніпров'я, до яких належать кургани скіфської знаті, такі як Чортомлик, Олександропольскій (Лугова Могила), Кам'яна Могила, Близниця Слоновська, Близниця Томаківська, 1-й та 2-й Лемешеві кургани, та до курганних могильників рядового скіфського населення: Кутського, Білозерського, Нікопольського, Кічкаського.
Насип кургану по величині поступалася розмірами багатьом іншим царським курганам. Висота його була рівна 8,5 м, діаметр по підошві — 64 м, окружність — 191,7 м. Схили насипу були крутими, особливою крутизною відрізнявся північний схил, що характерно для всіх степових скіфських курганів. Вершина насипу являла собою досить рівний майданчик близько 15 м в діаметрі.
Похоронна камера, в яку вів коридор, являла собою кругле підземелля, що обвалилося, і мала близько 5,3 м в діаметрі. За проваленою зверху материкової товщею І. Є. Забєлін визначив висоту катакомби. Вона досягала 2,13 м. Дно знаходилося в пласті червоної глини і було на 0,71 м нижче дна вхідної ями. Катакомба була пограбована і на дні в безладі знайдені наступні предмети: кілька бронзових стріл, залізних наконечників списів, уламків мечів; 3 уламки чорнолощеної судини, бронзове кільце з емаллю, що розклалася (можливо, ніжка срібної посудини), уламки мідних речей і серед них прикраси у вигляді виделки; кістяні руків'я від чотирьох ножів. Серед речей знаходилися уламки людських і кінських кісток. Грабіжники не стали чіпати лише амфори, які стояли в ряд біля східної стіни катакомби. Їх було вісім, і майже всі мали висоту 0,8 м. Амфори були розчавлені землею при руйнуванні зводу катакомби.
Згідно знахідок, зроблених на дні поховальної ями, головне поховання Краснокутського кургану належало чоловікові. Чи були при ньому якісь супроводжували його поховання, визначити неможливо. Небіжчик в катакомбі Краснокутського кургану був похований головою на захід або з невеликим відхиленням від цього напрямку.
Незайманою грабіжниками виявилася в Краснокутському кургані могила коней. Вона була розташована на південний захід від вхідної ями на відстані 2,13 м від неї. Ця могила являла собою чотирикутну яму, орієнтовану по довгій осі з півночі на південь. Довжина її дорівнювало 2,76 м, а ширина 2,3 м.
Також в кургані було знайдено: залишки возів, бронзові навершя, нашивні бляшки, підвісні круглі бляхи, дзвіночки, вудила, псалії, вудильні бляхи, бронзові накінечники стріл, речі з кінської могили, вудила і псалії, срібні прикраси вудил.
Висновок
Джерела
- Мелюкова А. И. Краснокутский курган. — М.: Наука, 1981. — 112 с.
Це незавершена стаття з археології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Krasnokutskij kurgan odin z pohovalnih pam yatnikiv skifskoyi znati poblizu sela Grigorivka Solonyanskogo rajonu Dnipropetrovskoyi oblasti Krasnokutskij kurganRoztashuvannyaKrayina UkrayinaRegionDnipropetrovska oblastNajblizhche mistoGrigorivka Solonyanskij rajon IstoriyaKulturaSkifiPeriodIV st do n e ArheologiIvan ZabyelinData doslidzhennya1860 Datuyetsya kincem III poch IV st do n e Istoriya doslidzhennyaKrasnokutskij kurgan buv rozkopanij u 1860 r pid naglyadom Ivana Yegorovicha Zabyelina Rozkopki provodilisya za doruchennyam i na koshti Imperatorskoyi arheologichnoyi komisiyi U 1981 roci vijshla monografiya G I Melyukovoyi Krasnokutskij kurgan de buli proanalizovani vsi grupi dzherel z istoriyi Krasnokutskogo kurganu arhivni dani vidomi publikaciyi ta doslidzhennya ale v pershu chergu rechova kolekciya Opis kurganu ta znahidokKurgan roztashovanij na pravomu berezi Dnipra po dorozi z Dnipropetrovska v Nikopol bilya Krasnokutskoyi stanciyi z 1902 r st Kankrinivka na pidnesenij stepovij miscevosti Poblizu cogo kurganu na zahid stoyav inshij kurgan menshoyi velichini sho vidnositsya yak pokazali rozkopki I Ye Zabyelina do epohi bronzi Za svoyim geografichnim polozhennyam Krasnokutskij kurgan vhodit do grupi pravoberezhnih stepovih kurganiv Nizhnogo Pridniprov ya do yakih nalezhat kurgani skifskoyi znati taki yak Chortomlik Oleksandropolskij Lugova Mogila Kam yana Mogila Bliznicya Slonovska Bliznicya Tomakivska 1 j ta 2 j Lemeshevi kurgani ta do kurgannih mogilnikiv ryadovogo skifskogo naselennya Kutskogo Bilozerskogo Nikopolskogo Kichkaskogo Nasip kurganu po velichini postupalasya rozmirami bagatom inshim carskim kurganam Visota jogo bula rivna 8 5 m diametr po pidoshvi 64 m okruzhnist 191 7 m Shili nasipu buli krutimi osoblivoyu krutiznoyu vidriznyavsya pivnichnij shil sho harakterno dlya vsih stepovih skifskih kurganiv Vershina nasipu yavlyala soboyu dosit rivnij majdanchik blizko 15 m v diametri Pohoronna kamera v yaku viv koridor yavlyala soboyu krugle pidzemellya sho obvalilosya i mala blizko 5 3 m v diametri Za provalenoyu zverhu materikovoyi tovsheyu I Ye Zabyelin viznachiv visotu katakombi Vona dosyagala 2 13 m Dno znahodilosya v plasti chervonoyi glini i bulo na 0 71 m nizhche dna vhidnoyi yami Katakomba bula pograbovana i na dni v bezladi znajdeni nastupni predmeti kilka bronzovih stril zaliznih nakonechnikiv spisiv ulamkiv mechiv 3 ulamki chornoloshenoyi sudini bronzove kilce z emallyu sho rozklalasya mozhlivo nizhka sribnoyi posudini ulamki midnih rechej i sered nih prikrasi u viglyadi videlki kistyani rukiv ya vid chotiroh nozhiv Sered rechej znahodilisya ulamki lyudskih i kinskih kistok Grabizhniki ne stali chipati lishe amfori yaki stoyali v ryad bilya shidnoyi stini katakombi Yih bulo visim i majzhe vsi mali visotu 0 8 m Amfori buli rozchavleni zemleyu pri rujnuvanni zvodu katakombi Zgidno znahidok zroblenih na dni pohovalnoyi yami golovne pohovannya Krasnokutskogo kurganu nalezhalo cholovikovi Chi buli pri nomu yakis suprovodzhuvali jogo pohovannya viznachiti nemozhlivo Nebizhchik v katakombi Krasnokutskogo kurganu buv pohovanij golovoyu na zahid abo z nevelikim vidhilennyam vid cogo napryamku Nezajmanoyu grabizhnikami viyavilasya v Krasnokutskomu kurgani mogila konej Vona bula roztashovana na pivdennij zahid vid vhidnoyi yami na vidstani 2 13 m vid neyi Cya mogila yavlyala soboyu chotirikutnu yamu oriyentovanu po dovgij osi z pivnochi na pivden Dovzhina yiyi dorivnyuvalo 2 76 m a shirina 2 3 m Takozh v kurgani bulo znajdeno zalishki voziv bronzovi navershya nashivni blyashki pidvisni krugli blyahi dzvinochki vudila psaliyi vudilni blyahi bronzovi nakinechniki stril rechi z kinskoyi mogili vudila i psaliyi sribni prikrasi vudil VisnovokDzherelaMelyukova A I Krasnokutskij kurgan M Nauka 1981 112 s Ce nezavershena stattya z arheologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi