Краси чка село в Україні у Середино Будській міській громаді Шосткинського району Сумської області Населення становить 1

52°11′07″ пн. ш. 33°46′04″ сх. д. / 52.18528° пн. ш. 33.76778° сх. д.Координати: 52°11′07″ пн. ш. 33°46′04″ сх. д. / 52.18528° пн. ш. 33.76778° сх. д.

Середня висота
над рівнем моря

156 м

Місцева влада

Адреса ради

41000, Сумська обл., Шосткинський р-н, м. Cередина-Буда, вул. Центральна, буд. 25

Карта

Красичка

Красичка

Мапа

Географія

Село Красичка знаходиться на правому березі річки Свига, вище за течією на відстані 3 км розташоване село Лукашенкове, нижче за течією на відстані 3 км розташоване село Гутко-Ожинка. Поруч проходить залізниця, станція Перемога за 1,5 км.

Назва

Свою назву Красичка запозичила від назви протоки Красичин або лісу Красиччина, поблизу яких її поселив Іван Юркевич.

Символіка

Герб села зображає красиву вазу в якій знаходяться 3 тюльпани і зображає красу, що вказує на назву населеного пункту (герб є промовистим). Голова лева на вазі вказує на Михайла Васильович Юркевича, історика Болгарського царства.

Історія

Красичка була заснована в 1702 році «хорунжим полковим стародубським Іваном Юркевичем на вільній військовій землі» в « ґрунті новгородському, у діброві біля лісу Лютого та Красиччина, між річкою Свига і дібровою Борщихою» на підставі універсалу стародубського полковника Михайла Миклашевського від 20 вересня 1702 р. і універсала гетьмана Івана Мазепи від 3 грудня 1702 р.

Засновник Красички Іван Опанасович Юркевич був вихідцем з «польської області». Наприкінці XVII століття він разом зі своїм братом Трохимом прийшов з козацьким військом у Стародубський полк, купив собі 4 жовтня 1687 у «Яска Якименка млин на річці Свига у Таборища Селецького, нижче Хильчичі і Кривоносівка стоячи» і оселився недалеко від неї у власному хуторі.

19 березня 1706 Іван Юркевич загинув у бою під Несвіжем. Після його смерті село Красичка та інші його володіння в Стародубському полку були закріплені за його дружиною Зиновією Юркевич універсалом гетьмана Мазепи від 21 червня 1706 р., а 14 грудня 1728 затверджені універсалом гетьмана Данила Апостола за нею і трьома її синами: Миколою, Сафоном і Пантелеймоном.

На момент проведення Румянцевим опису Малоросії 1765-1768 рр., в Красичці значилося 9 хат, з яких Миколі Івановичу Юркевичу належало 4 хати, а його племіннику військовому товаришеві Якову Пантелеймоновичу Юркевичу - 5 хат, а на момент опису Новгород-Сіверського намісництва 1779-1781 рр. - 22 двора, 24 хат та 6 бездворових хат з яких військовому товаришу Осипу Юркевичу належало 2 двори, 2 хати і 1 бездворова хата, військовому товаришу Лук'яну Пантелеймоновичу Юркевичу - 1 подвір'я, 1 хата і 3 бездворових хати, військовому канцеляристові Осипу Юркевичу - 7 дворів і 7 хат, військовому канцеляристу Петру Сафоновичу Юркевичу - 3 двори, 3 хати і 2 бездворові хати, військовому канцеляристу Гаврилі Пантелеймоновичу Юркевичу - 2 двору і 3 хати , військовому канцеляристові Семену Пантелеймоновичу Юркевичу - 3 двору і 3 хати, військовому канцеляристу Осипу Сафоновичу Юркевичу - 1 двір і 1 хата і Марії Василівні Завадовській, дружині померлого значкового товариша Петра Юркевича - 3 двори і 4 хати. У зазначений час в селі проживало 34 обивателя зі своїми сім'ями, які землеробством займалися мало через нестачу орних земель, а прибуток свій мали від заняття плотницьким, бондарським і колісним промислами.

Кому з Юркевичів належала Красичка після опису Новгород-Сіверського намісництва 1779-1781 рр. нам встановити не вдалося, оскільки їх рід був досить чисельним, а володіння дрібними. Відомо, що в середині ХІХ століття на Новгород-Сіверщині проживали Африкан Якович Юркевич, гвардії капрал Михайло Якович Юркевич, капітан Андрій Якович Юркевич, колезький секретар Андрій Лук'янович Юркевич та інші представники роду Юркевичів. Однак кому з них і скільки кріпаків належало в селі Красичка невідомо.

Напередодні скасування кріпосного права, в 1859 році, у селі числилося 60 дворів, у яких проживав 371 житель. Більшість з них були кріпаками і перебували у володінні дійсного статського радника П.Т. Тернавського, Е.А. Тернавської , А.Л. Юркевича, А.Я. Юркевича та інших поміщиків.

У 1890 (1891) році в Красичці була відкрита школа грамоти, у якій на 1 січня 1899 р. навчалося 27 хлопчиків і 2 дівчинки.

В серпні 1943 року в селі було спалено нацистами 170 дворів, загинуло 114 людей.

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 723-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області» увійшло до складу Середино-Будської міської громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Середино-Будського району, село увійшло до Шосткинського району.

Відомі люди

Михайло Васильович Юркевич (М. Горюнін) (1852 - 29.10.1909) - видатний публіцист і письменник, автор багатотомного видання «Двадцятип'ятирічні підсумки Князівства Болгарії 1879-1904 рр.», та інших робіт з історії Болгарії та Росії.

Посилання

Погода в селі Красичка [ 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Інститут історії України, 1 серпня [ 29 червня 2016 у Wayback Machine.]

. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 25 жовтня 2021. Процитовано 25 жовтня 2021.
Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

[1] . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 25 жовтня 2021. Процитовано 25 жовтня 2021.

[2] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»