У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Красилівська волость Красилівська волость історична адміністративно

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Красилівська волость.

Красилівська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Старокостянтинівського повіту Волинської губернії з центром у містечку Красилів.

Красилівська волость
Центр	Красилів
Площа	11 699 (1886)
Населення	8266 осіб (1886)
Густота	64.7 осіб / км²
Наступники	Красилівський район

Станом на 1886 рік складалася з 6 поселень, 6 сільських громад. Населення — 8266 осіб (3776 чоловічої статі та 4490 — жіночої), 870 дворових господарств.

Земля волості
	Площа, десятин	У тому числі орної, дес.
Сільських громад	5037	4347
Приватної власності	3167	1979
Іншої власності	3495	1386
Загалом	11699	7712

Поселення волості:

Красилів — колишнє власницьке містечко при річці Случ за 22 версти від повітового міста, 2609 осіб, 423 двори, 3 православні церкви, костел, католицька каплиця, синагога, 4 єврейські молитовні будинки, школа, 6 постоялих дворів, 13 постоялих будинків, торговельна баня, 62 лавки, цегельний, поташний, черепичний, 11 шкіряних, пивоварний, бурякоцукровий й костопальний заводи, 6 ярмарків на рік.
Дубинська Волиця — колишнє власницьке село, 452 особи, 85 дворів, православна церква, постоялий будинок, вітряний млин, шкіряний і поташний заводи.
Котюржинці — колишнє власницьке село при річці Бужок, 810 осіб, 119 дворів, православна церква, постоялий будинок, водяний і вітряний млин.
Чепелівка — колишнє власницьке село, 779 осіб, 113 дворів, православна церква, постоялий будинок, винокурний завод.
Яворівці — колишнє власницьке село, 658 осіб, 100 дворів, православна церква, 2 вітряних млини.

Станом на 1913 рік складалася з містечка та 13 поселень, 13 сільських громад. Населення зросло до 15 441 особа, 2369 дворових господарства, волосним старшиною був І. Кізюк.

Джерела

Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)

Посилання

Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
рос. дореф. Памятная книжка Волынской губерніи на 1913 годѣ. Изданіе Волынскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Житомір. Волынская Губернская Типографія. 1913, (стор.146)

Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)

[2] рос. дореф. Памятная книжка Волынской губерніи на 1913 годѣ. Изданіе Волынскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Житомір. Волынская Губернская Типографія. 1913, (стор.146)