Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Крамаренко Крамаре нко Олекса ндр Анто нович нар 26 жовтня 1921 Дніпро

Крамаренко Олександр Антонович

Крамаренко Олександр Антонович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Крамаренко.

Крамаре́нко Олекса́ндр Анто́нович (нар. 26 жовтня 1921, Дніпродзержинськ, УСРР — пом. 11 жовтня 2000, Санкт-Петербург, Росія) — радянський військовик, генерал-майор, начальник військ зв'язку 13-ї загальновійськової армії (1959–1965), начальник (1965–1971), начальник військ зв'язку Південної групи військ (1971–1976). Кавалер Ордена Червоного Прапора, Ордена Олександра Невського, двох Орденів Вітчизняної війни I ст., Ордена Вітчизняної війни II ст., трьох Орденів Червоної Зірки та .

Крамаренко Олександр Антонович
image Генерал-майор
image
Загальна інформація
Народження26 жовтня 1921(1921-10-26)
Дніпродзержинськ, УСРР
Смерть11 жовтня 2000(2000-10-11) (78 років)
Санкт-Петербург, Росія
ПохованняОлександро-Невська лавра
Військова служба
Роки служби1939-1982
Приналежністьimage СРСР
Рід військimage Війська зв'язку
Війни / битвиНімецько-радянська війна
Радянсько-японська війна
Командування
1971—1976 Начальник військ зв'язку Південної групи військ
1965—1971 Начальник
1959—1965 Начальник військ зв'язку 13-ї загальновійськової армії
1956—1959 Командир
1943—1950 Командир батальйону зв'язку 5-го гвардійського танкового корпусу
Нагороди та відзнаки
image image image image
image image image image
image
image
Медаль «За бойові заслуги»
 image image
image
Медаль «За взяття Будапешта»
image
Медаль «За взяття Відня»
image
Медаль «За визволення Праги»
 image

Життєпис

Олександр Крамаренко народився у Дніпродзержинську в родині селян. У 1939 році закінчив Харківське військове училище зв'язку.

Напередодні німецько-радянської війни був призначений начальником зв'язку батальйону 100-го танкового полку 50-ї танкової дивізії, що дислокувалась в районі Харкова. З грудня 1941 року — начальник зв'язку 1-го танкового батальйону . У червні 1942 року Крамаренка було підвищено до начальника зв'язку цієї ж бригади, а з вересня того ж року по січень 1943 року він проходив службу на посаді помічника начальника штабу бронетанкових і механізованих військ 40-ї армії. З січня по квітень 1943 року — офіцер зв'язку бронетанкових і механізованих військ Воронезького фронту.

В квітні 1943 року у віці 21 року був призначений командиром окремого батальйону зв'язку 5-го танкового корпусу. В березні 1943 року брав участь у забезпеченні управління з'єднаннями корпусу в боях на харківському напрямку, а влітку того ж року — під час Курської битви та при звільненні лівобережної України. З листопада 1943 року по січень 1944 року корпус брав участь у Київській та Житомирсько-Бердичівській наступальних і Київській оборонній операціях. За участь у боях за звільнення Києва Крамаренка було нагороджено Орденом Червоного Прапора.

В січні 1944 року корпус був включений в склад 6-ї танкової армії, у складі якої вів бойові дії до кінця війни. Батальйон Крамаренка забезпечував зв'язок в Корсунь-Шевченківській, Умансько-Ботошанській та Яссько-Кишинівській операціях. З жовтня 1944 року по квітень 1945 року зв'язківці підтримували безперебійний зв'язок в Дебреценській та Будапештській, а в квітні-травні 1945 року — в Братиславсько-Брновській і Празькій операціях. Бойовий шлях батальйон під командуванням Олександра Крамаренка закінчив у Празі. В червні 1945 року батальйон в складі корпусу було передислоковано на Далекий Схід, де він брав участь в розгромі Квантунської армії Японії. Командувати батальйоном, що входив відтепер до складу Забайкальсько-Амурського військового округу, Крамаренко продовжував аж до 1950 року.

З вересня 1950 року по червень 1955 року навчався у військовій академії зв'язку ім. С. М. Будьонного в Ленінграді. Після закінчення, наказом Головнокомандувача Сухопутних військ СРСР № 0183 від 9 травня 1955 року був призначений командиром 8-ї танкової армії Прикарпатського військового округу. З листопада 1959 року по вересень 1965 року виконував обов'язки начальника військ зв'язку 13-ї загальновійськової армії Прикарпатського військового округу.

Протягом 1963–1964 років знаходився в спеціальному відрядженні на Кубі, як старший спеціаліст зі зв'язку. З вересня 1965 року по грудень 1971 року обіймав посаду начальника . З грудня 1971 року по червень 1976 року проходив службу в Південній групі військ на посаді начальника військ зв'язку. Завершував службу в Радянській армії на посаді начальника командного факультету академії зв'язку ім. С. М. Будьонного. Після виходу в запас у листопаді 1982 року працював завідувачем музею академії зв'язку ім. С. М. Будьонного.

Помер 11 жовтня 2000 року в Санкт-Петербурзі. Похований на .

Нагороди

Примітки

  1. (рос.) . «Некрополь Свято-Троицкой Александро-Невской Лавры». Архів оригіналу за 11 листопада 2014. Процитовано 11 листопада 2014.
  2. Картка нагороди (рос.) . «Подвиг народа». Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 11 листопада 2014.
  3. Картка нагороди (рос.) . «Подвиг народа». Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 11 листопада 2014.
  4. Картка нагороди (рос.) . «Подвиг народа». Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 11 листопада 2014.
  5. Картка нагороди (рос.) . «Подвиг народа». Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 11 листопада 2014.

Посилання

  • . Неофіційний сайт 13-ї армії. Архів оригіналу за 11 жовтня 2014. Процитовано 11 листопада 2014.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка розставте посилання відповідно до .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kramarenko Kramare nko Oleksa ndr Anto novich nar 26 zhovtnya 1921 Dniprodzerzhinsk USRR pom 11 zhovtnya 2000 Sankt Peterburg Rosiya radyanskij vijskovik general major nachalnik vijsk zv yazku 13 yi zagalnovijskovoyi armiyi 1959 1965 nachalnik 1965 1971 nachalnik vijsk zv yazku Pivdennoyi grupi vijsk 1971 1976 Kavaler Ordena Chervonogo Prapora Ordena Oleksandra Nevskogo dvoh Ordeniv Vitchiznyanoyi vijni I st Ordena Vitchiznyanoyi vijni II st troh Ordeniv Chervonoyi Zirki ta Kramarenko Oleksandr Antonovich General majorZagalna informaciyaNarodzhennya26 zhovtnya 1921 1921 10 26 Dniprodzerzhinsk USRRSmert11 zhovtnya 2000 2000 10 11 78 rokiv Sankt Peterburg RosiyaPohovannyaOleksandro Nevska lavraVijskova sluzhbaRoki sluzhbi1939 1982Prinalezhnist SRSRRid vijskVijska zv yazkuVijni bitviNimecko radyanska vijna Radyansko yaponska vijnaKomanduvannya1971 1976 Nachalnik vijsk zv yazku Pivdennoyi grupi vijsk 1965 1971 Nachalnik 1959 1965 Nachalnik vijsk zv yazku 13 yi zagalnovijskovoyi armiyi 1956 1959 Komandir 1943 1950 Komandir bataljonu zv yazku 5 go gvardijskogo tankovogo korpusuNagorodi ta vidznakiMedal Za bojovi zaslugi Medal Za vzyattya Budapeshta Medal Za vzyattya Vidnya Medal Za vizvolennya Pragi ZhittyepisOleksandr Kramarenko narodivsya u Dniprodzerzhinsku v rodini selyan U 1939 roci zakinchiv Harkivske vijskove uchilishe zv yazku Naperedodni nimecko radyanskoyi vijni buv priznachenij nachalnikom zv yazku bataljonu 100 go tankovogo polku 50 yi tankovoyi diviziyi sho dislokuvalas v rajoni Harkova Z grudnya 1941 roku nachalnik zv yazku 1 go tankovogo bataljonu U chervni 1942 roku Kramarenka bulo pidvisheno do nachalnika zv yazku ciyeyi zh brigadi a z veresnya togo zh roku po sichen 1943 roku vin prohodiv sluzhbu na posadi pomichnika nachalnika shtabu bronetankovih i mehanizovanih vijsk 40 yi armiyi Z sichnya po kviten 1943 roku oficer zv yazku bronetankovih i mehanizovanih vijsk Voronezkogo frontu V kvitni 1943 roku u vici 21 roku buv priznachenij komandirom okremogo bataljonu zv yazku 5 go tankovogo korpusu V berezni 1943 roku brav uchast u zabezpechenni upravlinnya z yednannyami korpusu v boyah na harkivskomu napryamku a vlitku togo zh roku pid chas Kurskoyi bitvi ta pri zvilnenni livoberezhnoyi Ukrayini Z listopada 1943 roku po sichen 1944 roku korpus brav uchast u Kiyivskij ta Zhitomirsko Berdichivskij nastupalnih i Kiyivskij oboronnij operaciyah Za uchast u boyah za zvilnennya Kiyeva Kramarenka bulo nagorodzheno Ordenom Chervonogo Prapora V sichni 1944 roku korpus buv vklyuchenij v sklad 6 yi tankovoyi armiyi u skladi yakoyi viv bojovi diyi do kincya vijni Bataljon Kramarenka zabezpechuvav zv yazok v Korsun Shevchenkivskij Umansko Botoshanskij ta Yassko Kishinivskij operaciyah Z zhovtnya 1944 roku po kviten 1945 roku zv yazkivci pidtrimuvali bezperebijnij zv yazok v Debrecenskij ta Budapeshtskij a v kvitni travni 1945 roku v Bratislavsko Brnovskij i Prazkij operaciyah Bojovij shlyah bataljon pid komanduvannyam Oleksandra Kramarenka zakinchiv u Prazi V chervni 1945 roku bataljon v skladi korpusu bulo peredislokovano na Dalekij Shid de vin brav uchast v rozgromi Kvantunskoyi armiyi Yaponiyi Komanduvati bataljonom sho vhodiv vidteper do skladu Zabajkalsko Amurskogo vijskovogo okrugu Kramarenko prodovzhuvav azh do 1950 roku Z veresnya 1950 roku po cherven 1955 roku navchavsya u vijskovij akademiyi zv yazku im S M Budonnogo v Leningradi Pislya zakinchennya nakazom Golovnokomanduvacha Suhoputnih vijsk SRSR 0183 vid 9 travnya 1955 roku buv priznachenij komandirom 8 yi tankovoyi armiyi Prikarpatskogo vijskovogo okrugu Z listopada 1959 roku po veresen 1965 roku vikonuvav obov yazki nachalnika vijsk zv yazku 13 yi zagalnovijskovoyi armiyi Prikarpatskogo vijskovogo okrugu Protyagom 1963 1964 rokiv znahodivsya v specialnomu vidryadzhenni na Kubi yak starshij specialist zi zv yazku Z veresnya 1965 roku po gruden 1971 roku obijmav posadu nachalnika Z grudnya 1971 roku po cherven 1976 roku prohodiv sluzhbu v Pivdennij grupi vijsk na posadi nachalnika vijsk zv yazku Zavershuvav sluzhbu v Radyanskij armiyi na posadi nachalnika komandnogo fakultetu akademiyi zv yazku im S M Budonnogo Pislya vihodu v zapas u listopadi 1982 roku pracyuvav zaviduvachem muzeyu akademiyi zv yazku im S M Budonnogo Pomer 11 zhovtnya 2000 roku v Sankt Peterburzi Pohovanij na NagorodiOrden Chervonogo Prapora 3 grudnya 1943 za zrazkove vikonannya bojovih zadach komanduvannya na fronti borotbi z nimeckimi zagarbnikami ta proyavleni pri comu zvityagu ta muzhnist Orden Oleksandra Nevskogo 1 zhovtnya 1945 za zrazkove vikonannya bojovih zadach komanduvannya na fronti borotbi z yaponskimi imperialistami ta proyavleni pri comu zvityagu ta muzhnist Orden Vitchiznyanoyi vijni I st 16 veresnya 1944 za zrazkove vikonannya bojovih zadach komanduvannya na fronti borotbi z nimeckimi zagarbnikami ta proyavleni pri comu zvityagu ta muzhnist Orden Vitchiznyanoyi vijni I st 23 travnya 1945 za zrazkove vikonannya bojovih zadach komanduvannya na fronti borotbi z nimeckimi zagarbnikami ta proyavleni pri comu zvityagu ta muzhnist Orden Vitchiznyanoyi vijni II st Orden Chervonoyi Zirki Orden Chervonoyi Zirki Orden Chervonoyi Zirki Medal Za vidvagu Medal Za bojovi zaslugi Medal Za peremogu nad Nimechchinoyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr Medal Za peremogu nad Yaponiyeyu Medal Za vzyattya Budapeshta Medal Za vzyattya Vidnya Medal Za vizvolennya Pragi IV st Primitki ros Nekropol Svyato Troickoj Aleksandro Nevskoj Lavry Arhiv originalu za 11 listopada 2014 Procitovano 11 listopada 2014 Kartka nagorodi ros Podvig naroda Arhiv originalu za 13 bereznya 2012 Procitovano 11 listopada 2014 Kartka nagorodi ros Podvig naroda Arhiv originalu za 13 bereznya 2012 Procitovano 11 listopada 2014 Kartka nagorodi ros Podvig naroda Arhiv originalu za 13 bereznya 2012 Procitovano 11 listopada 2014 Kartka nagorodi ros Podvig naroda Arhiv originalu za 13 bereznya 2012 Procitovano 11 listopada 2014 Posilannya Neoficijnij sajt 13 yi armiyi Arhiv originalu za 11 zhovtnya 2014 Procitovano 11 listopada 2014 Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij

Дата публікації:
Топ