У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кравцов Іва н Саве лійович Кравцо в нар 19 лютого 1914 19140219 пом 29

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кравцов.

Іва́н Саве́лійович Кравцо́в (нар. 19 лютого 1914(19140219) — пом. 29 січня 2005) — радянський військово-морський льотчик-винищувач часів Другої світової війни, командир авіаційної ланки 3-го гвардійського винищувального авіаційного полку ВПС Балтійського флоту, старший лейтенант. Герой Радянського Союзу (1944).

Іван Савелійович Кравцов

Народження

19 лютого 1914
Новгородка

Смерть

29 січня 2005 (90 років)
Геленджик

Поховання

Країна

Приналежність

військово-морська авіація

Освіта

^d

Роки служби

1936—1950

Партія

КПРС

Звання

Майор авіації

Формування

Війни / битви

Німецько-радянська війна

Нагороди



Медаль «За бойові заслуги»	Медаль «За оборону Ленінграда»	Медаль «За взяття Кенігсберга»

Життєпис

Народився 19 лютого 1914 року в селі Новгородка Новгородківської волості Олександрійського повіту Херсонської губернії (нині — селище міського типу, районний центр Кіровоградської області) в селянській родині. Українець. Закінчив 7 класів школи, працював на заводі «Комуніст» у Кривому Розі. Закінчив 1 курс Київського фінансового інституту.

У лавах РСЧА з 1936 року, коли в серпні за комсомольською путівкою вступив до Єйського військово-морського авіаційного училища імені Й. В. Сталіна, яке закінчив 1939 року. Залишений льотчиком-інструктором при училищі. В листопаді 1040 року переведений льотчиком-інструктором до 1-го запасного авіаційного полку ВПС Балтійського флоту. Член ВКП(б) з 1941 року.

На фронтах німецько-радянської війни з листопада 1941 року. Воював у складі 1-ї ескадрильї 5-го винищувального авіаційного полку ВПС БФ спочатку пілотом, а з травня 1943 року — командиром авіаційної ланки. З червня 1943 по січень 1944 року навчався на Курсах удосконалення командного складу ВМФ (КУКС ВМФ). По закінченні курсів повернувся на попередню посаду командира ланки 2-ї ескадрильї 3-го гвардійського винищувального авіаційного полку. Після закінчення бойових дій на ленінградському напрямку в березні 1944 року, авіація Балтійського флоту була перенацілена на морський напрямок. До липня 1944 року старший лейтенант І. С. Кравцов здійснив 315 бойових вильотів, провів 85 повітряних боїв, у яких збив особисто 15 й у складі групи 4 літаки супротивника.

30 червня 1944 року І. С. Кравцову присвоєне військове звання капітана. З 1 листопада того ж року й до кінця війни — командир 2-ї ескадрильї 3-го гвардійського винищувального авіаційного полку ВПС ЧБФ. Всього за роки війни здійснив 375 бойових вильотів, провів близько 100 повітряних боїв, збив особисто 29 і в складі групи 6 літаків супротивника, таким чином ставши одним з найрезультативніших повітряних асів у ВПС ВМФ.

Після закінчення війни до 1950 року продовжував обіймати посаду командира ескадрильї 3-го ГвВАП ЧБФ (м. Лієпая, Латвія).

1950 року майор І. С. Кравцов вийшов у запас. Жив і працював у Ленінграді. 1965 року переїхав до міста Геленджика Краснодарського краю, де й помер 29 січня 2005 року.

Нагороди

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 липня 1944 року за зразкове виконання бойових завдань командування та виявлені при цьому відвагу і героїзм, старшому лейтенантові Кравцову Івану Савелійовичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 4018).

Також був нагороджений чотирма орденами Червоного Прапора (21.10.1942, 12.06.1944, 18.07.1944, 04.04.1945), орденом Нахімова 1-го ступеня (15.05.1946), двома орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня (10.11.1945, 11.03.1985) і медалями.

Література

Чабаненко В. В. «Прославлені у віках: Нариси про Героїв Радянського Союзу — уродженців Кіровоградської області». — Дніпропетровськ: Промінь, 1983, стор. 162—163.

Посилання

Біографія на сайті «Герои страны» [ 3 лютого 2015 у Wayback Machine.](рос.)