Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до Вікіпедії. Ви можете допомогти, переробивши її. Можливо, містить зауваження щодо потрібних змін.
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або .
Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на . Зверніться на за поясненнями та допоможіть виправити недоліки. Матеріал без джерел може бути та вилучено.(лютий 2023)
Валентина Олексіївна дає численні майстер-класи, бере участь у жюрі музичних конкурсів.
Одна з видатних співачок другої половини ХХ – початку ХХІ століття. Виступала на провідних оперних сценах Італії, Іспанії, Франції, Німеччини, Голландії, Бельгії, Данії, Швейцарії, Австрії, Угорщини, Румунії, Молдови, Польщі, Югославії, Радянського Союзу та ін. Валентиною Олексіївною здійснено ряд фондових записів на радіо,записано найкращі оперні вистави Національної опери України. Це - «Пікова дама» П. І. Чайковського (Графиня), «Анна Ярославна, королева Франції» А. Рудницького (Графиня Монморансі) та ін. Їй присвячено передачі на телебаченні. У 2004 році вийшов окремий диск « Валентина Кочур. Музика душі моєї». У 2016 р. Тетяна Жигінас написала книгу «Валентина Кочур. Мне снился сон…"
Життєпис
Валентина Олексіївна народилась наймолодшою дитиною в сім'Ї. Співала вона завжди. У п’ятдесяті роки займалася в дитячому хорі Донецького Палацу піонерів,згодом в ансамблі бандуристів Палацу культури ім. Максима Горького,пізніше в Українському ансамблі пісні й танцю при Донецькій державній філармонії, куди вона була прийнята (sic!) без музичної освіти.У 1962 році Валентина вступила до Донецького музичного училища на вокальний факультет .У 1965 році її рекомендували для участі в заключному турі Республіканського конкурсу музичних училищ України, який проходив у Київській державній філармонії.Там представники Міністерства культури України порадили їй вступати до Київської консерваторії. Коли Валентина приїхала на вступні іспити, захворіла на ангіну (голодні післявоєнні роки давалися взнаки). Вийшовши на сцену з медичною довідкою, вона все ж показала чудовий результат! Валентина пройшла, подолавши величезний конкурс на основний курс вокального факультету. У консерваторії Валентина була дуже вимогливою до себе.Під керівництвом улюбленого педагога, Народної артистки СРСР професора Л. А. Руденко, студентка зрозуміла як потрібно співати. У 1967 р. Валентина взяла участь у Всеукраїнському конкурсі вокалістів, присвяченому 50-річчю ВЛКСМ, який проходив у Київській філармонії, і стала його лауреатом.За роки навчання в консерваторії Валентина виконала партії: Вакханка в «Ноктюрні» М. Лисенка, Клавдія в «Повісті про справжню людину» С. Прокоф'єва, Ольга в «Євгенії Онегіні» П. І. Чайковського, Княгиня в опері «Русалка» О. Даргомижського.
У 1970 р. Валентину Кочур прийняли в Київський театр опери та балету, де за неповні два роки вона виконала такі партії: Кончаківна в «Князі Ігорі» О. Бородіна, Ольга в «Євгенії Онегіні» П. І. Чайковського, Зібель у «Фаусті» Ш. Гуно, Берта в «Севільскому цирюльнику» Дж. Россіні, Кривляка в «Казці про втрачений час» Ю. Рожавської, Хлопчик у «Чарівній флейті» В. А. Моцарта, Пастушок у «Тосці» Дж. Пуччіні, Федор у «Борисі Годунові» М. Мусоргського. Розуміючи, що в столичній опері немало чудових співаків і увійти до провідного репертуару молодій співачці-початківцю буде непросто, масштабного зросту може не трапитися,Валентина їде в Новосибірський академічний театр опери та балету.Там співачка-початківець виконала партії: Кончаківни в «Князі Ігорі» О. Бородина, Княгині в «Русалці» О. Даргомижського, Ольги в «Євгенії Онєгіні» П. І. Чайковського, Любави та Нежати в «Садко», Любаші в «Царевій нареченій» М. Римського-Корсакова, Гаяне в «Алмаст» А. Спендіарова, Зібеля у «Фаусті» Ш. Гуно, підготувала партії Графині в «Піковій дамі» та Іоанни в опері «Орлеанська діва» П. І. Чайковського, і почала роботу над партією Кармен в однойменній опері Ж. Бізе.
Одночасно Валентина Олексіївна приділяла багато часу проведенню сольних концертів, записів на радіо, телебаченні, що мали великий успіх.
Головний режисер Дніпропетровського театру опери та балету зателефонував В. Кочур і запросив її працювати солісткою. Вона з радістю прийняла пропозицію і повернулась на Україну, оскільки дуже сумувала за нею. У Дніпропетровську Валентина Олексіївна виконала Аксинію в «Тихому Доні» І. Дзержинського, Кончаківну в «Князі Ігорі» О. Бородіна, Комісара в «Оптимістичній трагедії» А. Холмінова, Маддалену в «Ріголетто» Дж. Верді, Марту в «Іоланті» П. І. Чайковського, Кармен в однойменній опері Ж. Бізе,Королеву в опері «Білосніжка та семеро гномів» Е. Колмановського. У 1975 році трупа театру повернулася з гастролей із Києва, а Валентина Олексіївна залишилася для участі в урочистих концертах у Палаці «Україна» і в Київській філармонії, які пройшли з величезним успіхом.У 1976 р. співачка взяла участь у Декаді української культури та мистецтва в Білорусії.
У травні 1976 року Валентину Олексіївну було запрошено на прослуховування в партії Кармен Ж. Бізе, після чого зараховано в штат Київського театру опери та балету на посаду провідної солістки.На сцені столичної опери В. Кочур опанувала репертуар світової оперної класики, створивши неповторну галерею вокально-сценічних образів. Тут було виконано її коронні партії
.
Творчість
Обрані партії
Валентина Кочур. Кармен. ("Кармен" - Ж.Бізе).
Марфа ("Хованщина" М.П.Мусоргського) 1980 р. Кармен («Кармен» – Ж. Бізе);
Ортруда («Лоенгрін» – Р. Вагнер);
Еболі («Дон Карлос» – Дж. Верді);
Азучена («Трубадур» – Дж. Верді);
Ульріка («Бал-Маскарад» – Дж. Верді);
Амнеріс («Аїда» – Дж. Верді);
Маддалена («Ріголетто» – Дж. Верді);
Марфа («Хованщина» – М. Мусоргський);
Хівря («Сорочинський ярмарок» – М. Мусоргський);
Шинкарка, Федір («Борис Годунов» – М. Мусоргський);
Графиня Монморансі («Анна Ярославна – королева Франции» А. Рудницький);
Орфей («Орфей та Евридика» – Х. Глюк);
Кончаківна («Князь Ігор» – А. Бородін);
Любаша («Царева наречена» – М. Римський-Корсаков);
Любава, Нежата («Садко» – М. Римський-Корсаков);
Княгиня («Русалка» – О. Даргомижський);
Ваня («Іван Сусанін» – М. Глінка);
Мати («Арсенал» – Г. Майборода);
Комісар («Оптимістична трагедія» – О. Холмінов);
Зібель («Фауст» – Ш. Гуно);
Настя («Наймичка» – М. Веріківський);
Ахросімова («Війна і мир» – С. Прокофьєв);
Аксинія «Тихий Дон» – И. Дзержинський);
Лючія («Сільська честь» – П. Масканьї);
Мавра («Золотий обруч» – Б. Лятошинський);
Любов Кочубей («Мазепа» – П. І. Чайковський);
Ольга, Няня («Євгеній Онєгін» – П. І. Чайковський);
Ксенія ("Тихий Дон" - І. Дзержинського);
Еліс («Лючія де Ляммермур»- Р. Доніцетті) ;
Графиня («Пікова дама» – П. І. Чайковський). Незмінною Графинею Валентина Олексіївна була була багато років, навіть на відповідальних закордонних гастролях її ніхто не страхував.
Вакханка («Ноктюрн» – М. Лисенко);
Клавдія («Повість про справжню людину» – С. Прокофьєв);
Берта («Севільський цирюльник» – Дж. Россіні);
Кривляка («Казка про втрачений час» – Ю. Рожавська);
Хлопчик («Чарівна флейта» – В. А. Моцарт);
Пастушок («Тоска» – Дж. Пуччіні);
Гаяне («Алмаст» – А. Спендіаров);
Іоанна («Орлеанськая діва» – П. І. Чайковський);
Марта («Іоланта» – П. І. Чайковський);
Королева («Білосніжка та семеро гномів» – Е. Колмановський);
Хлопчиш-Поганиш ("Хлопчиш-Кибальчиш" - В.Щукін) …та багато інших.
Концертні виступи
арія Дідони з опери «Дідона та Еней» Г. Перселла;
арія Даліли з опери «Самсон і Даліла» К. Сен-Санса;
монолог і сцена біля фонтану Марини Мнішек у «Борисі Годунові» М. Мусоргського;
романс Поліни з опери «Пікова дама» П. І. Чайковського та багато інших.
Вокальна лірика західноєвропейських, українських і російських композиторів, старовинні романси, народні пісні;
Нагороди
1975 — Заслужена артистка УРСР
1979 — Почесна грамота Сахалінської обласної ради народних депутатів (у складі концертної групи, яка їздила на Декаду Української культури та мистецтва, що проходив на Сахаліні)
1991 — брала участь у Міжнародному фестивалі зірок оперного і балетного мистецтва «Інвіте Марія Бієшу» («Запрошує Марія Бієшу») у Кишиневі, де виконала партію Еболі в опері «Дон Карлос» Дж. Верді та виступила в Заключному концерті
1991 — першою з оперних співачок Незалежної України нагороджена званням Народної артистки України
1994-1995 — театральна премія «Образ мрії» (автор витончених скульптурних композицій – Монсеррат Рібес, Іспанія) за найкращу акторську роботу театрального сезону і найяскравіший художній образ, створений на київській сцені
1996 — Подяка Міністерства культури та мистецтв України
2001 — Почесна грамота Кабінету міністрів України - За значний особистий внесок у розвиток національної культури та високий професіоналізм.
2004 — медаль Міжнародного академічного рейтингу "Золота фортуна" Міністерства культури і мистецтв «За вагомий внесок у розвиток музичного мистецтва»
2019 — медаль "Почесна відзнака" Національної музичної академії
2021 — Почесна відзнака до ювілею "Орден за видатні досягнення у музичному мистецтві".
Примітки
. Архів оригіналу за 5 травня 2017. Процитовано 13 жовтня 2019.
«Графиня» серьезного искусства[недоступне посилання з Октябрь 2018]
Лариса ТАРАСЕНКО (13 січня 2022). (укр.). Г-та «День» №73-74. Архів оригіналу за 24 квітня 2021. Процитовано 2022-1-13.
Джерела
Посилання
Кочур Валентина Олексіївна // Українська музична енциклопедія. У 2 т. Т. 2. [Е – К] / гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 583.
5 вересня 1941 року в Донецьку народилася Валентина Олексіївна КОЧУР (БІРЮКОВА) [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Гнидь, Богдан Пилипович (2003). До історії Національної опери України. м.Київ: Національна Музична Академія України ім.П.І.Чайковського. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= ()
Жигинас, Тетяна (2016). "Валентина Кочур. Мне снился сон..." (російською) . Київ: ТОВ "Основа". с. 5, 127. ISBN . {{}}: Перевірте значення |isbn=: недійсний символ ()
Cyu stattyu potribno povnistyu perepisati vidpovidno do standartiv yakosti Vikipediyi Vi mozhete dopomogti pererobivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno lyutij 2023 Valentina Oleksiyivna Kochur Biryukova nar 5 veresnya 1941 Doneck Ukrayinska RSR radyanska i ukrayinska operna spivachka Narodna artistka Ukrayini 1991 laureat premiyi Obraz Mriyi 1995 pedagog Nacionalnoyi Muzichnoyi Akademiyi Ukrayini im P I Chajkovskogo z 2000 roku profesor z 2011 roku Kiyivskogo institutu im R M Gliera z 1987 Kochur Valentina OleksiyivnaOsnovna informaciyaData narodzhennya5 veresnya 1941 1941 09 05 82 roki abo 1941Misce narodzhennyaStalino Ukrayinska RSR SRSR abo Stalino Ukrayinska RSR SRSRGromadyanstvoSRSR i UkrayinaProfesiyioperna spivachkaSpivackij golosmeco sopranoInstrumentivokal d Nagorodi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kochur Valentina Oleksiyivna Kochur Narodna artistka Ukrayini profesor NMAU im P I Chajkovskogo Z 1963 roku navchalasya v Doneckomu muzichnomu uchilishi z 1965 roku u Kiyivskij derzhavnij konservatoriyi U 1970 roci stazhist Nacionalnoyi operi Ukrayini Solistka Novosibirskogo teatru operi ta baletu 1972 1974 Dnipropetrovskogo derzhavnogo akademichnogo teatru operi ta baletu 1974 1976 Kiyivskoyi Nacionalnoyi operi Ukrayini z 1976 2011 majster sceni z 1970 Valentina Oleksiyivna daye chislenni majster klasi bere uchast u zhyuri muzichnih konkursiv Odna z vidatnih spivachok drugoyi polovini HH pochatku HHI stolittya Vistupala na providnih opernih scenah Italiyi Ispaniyi Franciyi Nimechchini Gollandiyi Belgiyi Daniyi Shvejcariyi Avstriyi Ugorshini Rumuniyi Moldovi Polshi Yugoslaviyi Radyanskogo Soyuzu ta in Valentinoyu Oleksiyivnoyu zdijsneno ryad fondovih zapisiv na radio zapisano najkrashi operni vistavi Nacionalnoyi operi Ukrayini Ce Pikova dama P I Chajkovskogo Grafinya Anna Yaroslavna koroleva Franciyi A Rudnickogo Grafinya Monmoransi ta in Yij prisvyacheno peredachi na telebachenni U 2004 roci vijshov okremij disk Valentina Kochur Muzika dushi moyeyi U 2016 r Tetyana Zhiginas napisala knigu Valentina Kochur Mne snilsya son ZhittyepisValentina Oleksiyivna narodilas najmolodshoyu ditinoyu v sim Yi Spivala vona zavzhdi U p yatdesyati roki zajmalasya v dityachomu hori Doneckogo Palacu pioneriv zgodom v ansambli banduristiv Palacu kulturi im Maksima Gorkogo piznishe v Ukrayinskomu ansambli pisni j tancyu pri Doneckij derzhavnij filarmoniyi kudi vona bula prijnyata sic bez muzichnoyi osviti U 1962 roci Valentina vstupila do Doneckogo muzichnogo uchilisha na vokalnij fakultet U 1965 roci yiyi rekomenduvali dlya uchasti v zaklyuchnomu turi Respublikanskogo konkursu muzichnih uchilish Ukrayini yakij prohodiv u Kiyivskij derzhavnij filarmoniyi Tam predstavniki Ministerstva kulturi Ukrayini poradili yij vstupati do Kiyivskoyi konservatoriyi Koli Valentina priyihala na vstupni ispiti zahvorila na anginu golodni pislyavoyenni roki davalisya vznaki Vijshovshi na scenu z medichnoyu dovidkoyu vona vse zh pokazala chudovij rezultat Valentina projshla podolavshi velicheznij konkurs na osnovnij kurs vokalnogo fakultetu U konservatoriyi Valentina bula duzhe vimoglivoyu do sebe Pid kerivnictvom ulyublenogo pedagoga Narodnoyi artistki SRSR profesora L A Rudenko studentka zrozumila yak potribno spivati U 1967 r Valentina vzyala uchast u Vseukrayinskomu konkursi vokalistiv prisvyachenomu 50 richchyu VLKSM yakij prohodiv u Kiyivskij filarmoniyi i stala jogo laureatom Za roki navchannya v konservatoriyi Valentina vikonala partiyi Vakhanka v Noktyurni M Lisenka Klavdiya v Povisti pro spravzhnyu lyudinu S Prokof yeva Olga v Yevgeniyi Onegini P I Chajkovskogo Knyaginya v operi Rusalka O Dargomizhskogo U 1970 r Valentinu Kochur prijnyali v Kiyivskij teatr operi ta baletu de za nepovni dva roki vona vikonala taki partiyi Konchakivna v Knyazi Igori O Borodina Olga v Yevgeniyi Onegini P I Chajkovskogo Zibel u Fausti Sh Guno Berta v Sevilskomu ciryulniku Dzh Rossini Krivlyaka v Kazci pro vtrachenij chas Yu Rozhavskoyi Hlopchik u Charivnij flejti V A Mocarta Pastushok u Tosci Dzh Puchchini Fedor u Borisi Godunovi M Musorgskogo Rozumiyuchi sho v stolichnij operi nemalo chudovih spivakiv i uvijti do providnogo repertuaru molodij spivachci pochatkivcyu bude neprosto masshtabnogo zrostu mozhe ne trapitisya Valentina yide v Novosibirskij akademichnij teatr operi ta baletu Tam spivachka pochatkivec vikonala partiyi Konchakivni v Knyazi Igori O Borodina Knyagini v Rusalci O Dargomizhskogo Olgi v Yevgeniyi Onyegini P I Chajkovskogo Lyubavi ta Nezhati v Sadko Lyubashi v Carevij narechenij M Rimskogo Korsakova Gayane v Almast A Spendiarova Zibelya u Fausti Sh Guno pidgotuvala partiyi Grafini v Pikovij dami ta Ioanni v operi Orleanska diva P I Chajkovskogo i pochala robotu nad partiyeyu Karmen v odnojmennij operi Zh Bize Odnochasno Valentina Oleksiyivna pridilyala bagato chasu provedennyu solnih koncertiv zapisiv na radio telebachenni sho mali velikij uspih Golovnij rezhiser Dnipropetrovskogo teatru operi ta baletu zatelefonuvav V Kochur i zaprosiv yiyi pracyuvati solistkoyu Vona z radistyu prijnyala propoziciyu i povernulas na Ukrayinu oskilki duzhe sumuvala za neyu U Dnipropetrovsku Valentina Oleksiyivna vikonala Aksiniyu v Tihomu Doni I Dzerzhinskogo Konchakivnu v Knyazi Igori O Borodina Komisara v Optimistichnij tragediyi A Holminova Maddalenu v Rigoletto Dzh Verdi Martu v Iolanti P I Chajkovskogo Karmen v odnojmennij operi Zh Bize Korolevu v operi Bilosnizhka ta semero gnomiv E Kolmanovskogo U 1975 roci trupa teatru povernulasya z gastrolej iz Kiyeva a Valentina Oleksiyivna zalishilasya dlya uchasti v urochistih koncertah u Palaci Ukrayina i v Kiyivskij filarmoniyi yaki projshli z velicheznim uspihom U 1976 r spivachka vzyala uchast u Dekadi ukrayinskoyi kulturi ta mistectva v Bilorusiyi U travni 1976 roku Valentinu Oleksiyivnu bulo zaprosheno na prosluhovuvannya v partiyi Karmen Zh Bize pislya chogo zarahovano v shtat Kiyivskogo teatru operi ta baletu na posadu providnoyi solistki Na sceni stolichnoyi operi V Kochur opanuvala repertuar svitovoyi opernoyi klasiki stvorivshi nepovtornu galereyu vokalno scenichnih obraziv Tut bulo vikonano yiyi koronni partiyi Tvorchist Obrani partiyi Valentina Kochur Karmen Karmen Zh Bize Marfa Hovanshina M P Musorgskogo 1980 r Karmen Karmen Zh Bize Ortruda Loengrin R Vagner Eboli Don Karlos Dzh Verdi Azuchena Trubadur Dzh Verdi Ulrika Bal Maskarad Dzh Verdi Amneris Ayida Dzh Verdi Maddalena Rigoletto Dzh Verdi Marfa Hovanshina M Musorgskij Hivrya Sorochinskij yarmarok M Musorgskij Shinkarka Fedir Boris Godunov M Musorgskij Valentina Kochur Konchakivna Knyaz Igor O Borodina 1976r Vahramiyivna Askoldova mogila A Verstovskij Terpiliha Natalka Poltavka M Lisenko Nastya Taras Bulba M Lisenko Grafinya Monmoransi Anna Yaroslavna koroleva Francii A Rudnickij Orfej Orfej ta Evridika H Glyuk Konchakivna Knyaz Igor A Borodin Lyubasha Careva narechena M Rimskij Korsakov Lyubava Nezhata Sadko M Rimskij Korsakov Knyaginya Rusalka O Dargomizhskij Vanya Ivan Susanin M Glinka Mati Arsenal G Majboroda Komisar Optimistichna tragediya O Holminov Zibel Faust Sh Guno Nastya Najmichka M Verikivskij Ahrosimova Vijna i mir S Prokofyev Aksiniya Tihij Don I Dzerzhinskij Lyuchiya Silska chest P Maskanyi Mavra Zolotij obruch B Lyatoshinskij Lyubov Kochubej Mazepa P I Chajkovskij Olga Nyanya Yevgenij Onyegin P I Chajkovskij Kseniya Tihij Don I Dzerzhinskogo Elis Lyuchiya de Lyammermur R Donicetti Grafinya Pikova dama P I Chajkovskij Nezminnoyu Grafineyu Valentina Oleksiyivna bula bula bagato rokiv navit na vidpovidalnih zakordonnih gastrolyah yiyi nihto ne strahuvav Vakhanka Noktyurn M Lisenko Klavdiya Povist pro spravzhnyu lyudinu S Prokofyev Berta Sevilskij ciryulnik Dzh Rossini Krivlyaka Kazka pro vtrachenij chas Yu Rozhavska Hlopchik Charivna flejta V A Mocart Pastushok Toska Dzh Puchchini Gayane Almast A Spendiarov Ioanna Orleanskaya diva P I Chajkovskij Marta Iolanta P I Chajkovskij Koroleva Bilosnizhka ta semero gnomiv E Kolmanovskij Hlopchish Poganish Hlopchish Kibalchish V Shukin ta bagato inshih Koncertni vistupi ariya Didoni z operi Didona ta Enej G Persella ariya Dalili z operi Samson i Dalila K Sen Sansa monolog i scena bilya fontanu Marini Mnishek u Borisi Godunovi M Musorgskogo romans Polini z operi Pikova dama P I Chajkovskogo ta bagato inshih Vokalna lirika zahidnoyevropejskih ukrayinskih i rosijskih kompozitoriv starovinni romansi narodni pisni Nagorodi1975 Zasluzhena artistka URSR 1979 Pochesna gramota Sahalinskoyi oblasnoyi radi narodnih deputativ u skladi koncertnoyi grupi yaka yizdila na Dekadu Ukrayinskoyi kulturi ta mistectva sho prohodiv na Sahalini 1991 brala uchast u Mizhnarodnomu festivali zirok opernogo i baletnogo mistectva Invite Mariya Biyeshu Zaproshuye Mariya Biyeshu u Kishinevi de vikonala partiyu Eboli v operi Don Karlos Dzh Verdi ta vistupila v Zaklyuchnomu koncerti 1991 pershoyu z opernih spivachok Nezalezhnoyi Ukrayini nagorodzhena zvannyam Narodnoyi artistki Ukrayini 1994 1995 teatralna premiya Obraz mriyi avtor vitonchenih skulpturnih kompozicij Monserrat Ribes Ispaniya za najkrashu aktorsku robotu teatralnogo sezonu i najyaskravishij hudozhnij obraz stvorenij na kiyivskij sceni 1996 Podyaka Ministerstva kulturi ta mistectv Ukrayini 2001 Pochesna gramota Kabinetu ministriv Ukrayini Za znachnij osobistij vnesok u rozvitok nacionalnoyi kulturi ta visokij profesionalizm 2004 medal Mizhnarodnogo akademichnogo rejtingu Zolota fortuna Ministerstva kulturi i mistectv Za vagomij vnesok u rozvitok muzichnogo mistectva 2019 medal Pochesna vidznaka Nacionalnoyi muzichnoyi akademiyi 2021 Pochesna vidznaka do yuvileyu Orden za vidatni dosyagnennya u muzichnomu mistectvi Primitki Arhiv originalu za 5 travnya 2017 Procitovano 13 zhovtnya 2019 Grafinya sereznogo iskusstva nedostupne posilannya z Oktyabr 2018 Larisa TARASENKO 13 sichnya 2022 ukr G ta Den 73 74 Arhiv originalu za 24 kvitnya 2021 Procitovano 2022 1 13 DzherelaISBN 9789666998692PosilannyaKochur Valentina Oleksiyivna Ukrayinska muzichna enciklopediya U 2 t T 2 E K gol redkol G Skripnik Kiyiv Vidavnictvo Institutu mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi NAN Ukrayini 2008 S 583 5 veresnya 1941 roku v Donecku narodilasya Valentina Oleksiyivna KOChUR BIRYuKOVA 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Gnid Bogdan Pilipovich 2003 Do istoriyi Nacionalnoyi operi Ukrayini m Kiyiv Nacionalna Muzichna Akademiya Ukrayini im P I Chajkovskogo a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Cite maye pustij nevidomij parametr 1 dovidka Zhiginas Tetyana 2016 Valentina Kochur Mne snilsya son rosijskoyu Kiyiv TOV Osnova s 5 127 ISBN ISBN 9789666998692 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Perevirte znachennya isbn nedijsnij simvol dovidka
Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
