Коукал целебеський Охоронний статус Найменший ризик МСОП 3 1 Біологічна класифікація Домен Еукаріоти Eukaryota Царство Т

Коукал целебеський

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Зозулеподібні (Cuculiformes)
Родина:	Зозулеві (Cuculidae)
Рід:	Коукал (Centropus)
Вид:	Коукал целебеський

Біноміальна назва

Centropus celebensis
Quoy & Gaimard, 1830

Підвиди

(Див. текст)

Посилання

Вікісховище:	Centropus celebensis
Віківиди:	Centropus celebensis
EOL:	914681
ITIS:	554775
МСОП:	22684303
NCBI:	3054269

Коука́л целебеський (Centropus celebensis) — вид зозулеподібних птахів родини зозулевих (Cuculidae). Ендемік Індонезії.

Опис

Довжина птаха становить 42—51 см. Верхня частина голови сірувата, решта голови й верхня частина спини охристо-сірі, пера на них мають рудувато-коричневі стрижні. Решта верхньої частини тіла і крила рудувато-коричневі з легким пурпуровим відблиском. Нижня частина тіла світло-сіро-руда, живіт і гузка світло-рудувато-коричневі. Хвіст широкий, східчастий, рудувато-коричневий з пурпуровим відблиском. У молодих птахів забарвлення дещо світліше, верхня частина голови менш сіра, стернові пера вужчі. Райдужки червоні у дорослих птахів і сірі у молодих птахів. Дзьоб чорний з рогово-коричневим або жовтувато-білим кінчиком. Нижня частина і кінець дзьоба у молодих птахів світліші. Лапи чорні. У представників підвиду C. c. rufescens забарвлення більш руде, обличчя чорнувате.

Підвиди

Виділяють два підвиди:

C. c. celebensis Quoy & Gaimard, 1832 — північне Сулавесі і острови ^[en];
C. c. rufescens (Meyer, AB & Wiglesworth, 1896) — центральне, південне і східне Сулавесі, острови Муна і Бутон.

Поширення і екологія

Целебеські коукали мешкають на Сулавесі та на сусідніх островах. Вони живуть у вологих рівнинних і гірських тропічних лісах, на узліссях і в чагарникових заростях. Зустрічаються парами, на висоті до 1100 м над рівнем моря, ведуть переважно наземний спосіб життя. Живляться комахами та іншими безхребетними, яких шукають в підліску, а також плодами,

Примітки

BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 19 червня 2022.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Payne, R.B. (2005). The Cuckoos. Oxford University Press. ISBN .
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). . World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 19 червня 2022.

Джерела

Johannes Erhitzøe, Clive F. Mann, Frederik P. Brammer, Richard A. Fuller: Cuckoos of the World. Christopher Helm, London 2012, .

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 19 червня 2022.

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[Payne-3] Payne, R.B. (2005). The Cuckoos. Oxford University Press. ISBN .

[ioc-4] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). . World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 19 червня 2022.