Коукал південно-східний | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Південно-східний коукал (Національний парк Крюгер, ПАР) | ||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Centropus burchellii Swainson, 1838 | ||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Коука́л південно-східний (Centropus burchellii) — вид зозулеподібних птахів родини зозулевих (Cuculidae). Мешкає у Східній і Південній Африці. Вид названий на честь англійського натураліста Вільяма Берчелла (1781—1863). Раніше він вважався конспецифічним з білобровим коукалом, однак був визнаний окремим видом.
Опис
Довжина птаха становить 36-42 см, вага 145-210 г. Самиці є дещо більшими за самців. Верхня частина голови і шия чорні, поцятковані білими смужками, над очима білі "брови", на обличчі чорна "маска". Спина рудувато-коричнева, крила каштанові, боки і надхвістя смугасті, чорно-білі, хвіст чорнувато-бурий з зеленим відблиском. Нижня частина тіла кремово-біла. Очі червоні, дзьоб чорний, лапи чорні або сірувато-чорні.
Підвиди
Виділяють два підвиди:
Поширення і екологія
Південно-східні коукали мешкають в Танзанії, Мозамбіку, Зімбабве, Ботсвані, Південно-Африканській Республіці, Лесото і Есватіні. Вони живуть на вологих луках, зокрема на заплавних, на болотах, в очеретяних заростях на берегах річок і озер. Зустрічаються на висоті до 2800 м над рівнем моря. Живляться комахами, павуками, равликами, ящірками, зміями, жабами, дрібними гризунами і птахами, а також яйцями. Південно-східні коукали є моногамними птахами, ведуть осілий спосіб життя. Сезон розмноження триває з вересня по лютий. В кладці від 3 до 5 білих яєць, інкубаційний період триває 14-18 днів.
Примітки
- Centropus burchellii у базі Avibase.
- Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 80. ISBN .
- Erritzøe, Johannes; Mann, Clive F.; Brammer, Frederik; Fuller, Richard A. (2012). Cuckoos of the World. Bloomsbury Publishing. с. 174—176. ISBN .
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). . World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 20 червня 2022.
Посилання
- Burchell's coucal - Species text [ 6 січня 2011 у Wayback Machine.] in The Atlas of Southern African Birds.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koukal pivdenno shidnijPivdenno shidnij koukal Nacionalnij park Kryuger PAR Ohoronnij statusNedoslidzhenij MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Zozulepodibni Cuculiformes Rodina Zozulevi Cuculidae Rid Koukal Centropus Vid Koukal pivdenno shidnijBinomialna nazvaCentropus burchellii Swainson 1838Pidvidi Div tekst PosilannyaVikishovishe Centropus burchelliiVikividi Centropus burchellii Kouka l pivdenno shidnij Centropus burchellii vid zozulepodibnih ptahiv rodini zozulevih Cuculidae Meshkaye u Shidnij i Pivdennij Africi Vid nazvanij na chest anglijskogo naturalista Vilyama Berchella 1781 1863 Ranishe vin vvazhavsya konspecifichnim z bilobrovim koukalom odnak buv viznanij okremim vidom OpisPivdenno shidnij koukalPivdenno shidnij koukal Limpopo PAR Pivdenno shidnij koukal PAR Dovzhina ptaha stanovit 36 42 sm vaga 145 210 g Samici ye desho bilshimi za samciv Verhnya chastina golovi i shiya chorni pocyatkovani bilimi smuzhkami nad ochima bili brovi na oblichchi chorna maska Spina ruduvato korichneva krila kashtanovi boki i nadhvistya smugasti chorno bili hvist chornuvato burij z zelenim vidbliskom Nizhnya chastina tila kremovo bila Ochi chervoni dzob chornij lapi chorni abo siruvato chorni PidvidiVidilyayut dva pidvidi C b fasciipygialis Reichenow 1898 vid krajnogo pivdennogo shodu Tanzaniyi zokrema na ostrovi Mafiya do shidnogo Zimbabve i Mozambiku na pivden do Bejri C b burchellii Swainson 1838 vid shidnoyi Botsvani do pivdennogo Zimbabve Mozambiku i PAR Poshirennya i ekologiyaPivdenno shidni koukali meshkayut v Tanzaniyi Mozambiku Zimbabve Botsvani Pivdenno Afrikanskij Respublici Lesoto i Esvatini Voni zhivut na vologih lukah zokrema na zaplavnih na bolotah v ocheretyanih zarostyah na beregah richok i ozer Zustrichayutsya na visoti do 2800 m nad rivnem morya Zhivlyatsya komahami pavukami ravlikami yashirkami zmiyami zhabami dribnimi grizunami i ptahami a takozh yajcyami Pivdenno shidni koukali ye monogamnimi ptahami vedut osilij sposib zhittya Sezon rozmnozhennya trivaye z veresnya po lyutij V kladci vid 3 do 5 bilih yayec inkubacijnij period trivaye 14 18 dniv PrimitkiCentropus burchellii u bazi Avibase Jobling James A 2010 The Helm Dictionary of Scientific Bird Names London Christopher Helm s 80 ISBN 978 1 4081 2501 4 Erritzoe Johannes Mann Clive F Brammer Frederik Fuller Richard A 2012 Cuckoos of the World Bloomsbury Publishing s 174 176 ISBN 978 1 4081 4267 7 Gill Frank Donsker David red 2022 World Bird List Version 12 1 International Ornithologists Union Arhiv originalu za 17 listopada 2021 Procitovano 20 chervnya 2022 PosilannyaBurchell s coucal Species text 6 sichnya 2011 u Wayback Machine in The Atlas of Southern African Birds Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi