Котляревська Марія Євгенівна

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Котляревський.

Марія Євгенівна Котляре́вська (8 лютого 1902(19020208), Горлівка — 18 червня 1984, Київ)— українська художниця, графік. Член Спілки художників України (1939).

Котляревська Марія Євгенівна
Народження	8 лютого 1902(1902-02-08) Горлівка
Смерть	18 червня 1984(1984-06-18) (82 роки)
	Київ, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР
Діяльність	графікеса
Член	Спілка радянських художників України

Біографія

Дитинство минало в Катеринославі (нині м. Дніпро). Тут закінчила жіночу гімназію. У 1919 p . вступила на фізико- математичне відділення щойно відкритого місцевого університету.  Захоплення малюванням привело її до студії образотворчого мистецтва. Перші уроки художньої майстерності отримала від педагогів студії – символіста М. Сапожникова, М. Розової-Александрової, що сповідувала кубізм і футуризм, імпресіоніста Є. Шрейдера, В. Коренєва, Б. Смирнова, С. Венгеровської, Г. Резнікова.У 1922-1929 pp . навчалася в Харківському художньому технікумі (1927 року реорганізований в інститут).

Закінчила Харківський художній інститут (1929; викладачі: Василь Єрмилов, Олексій Маренков, Іван Падалка). Учасниця республіканських, всесоюзних (з 1927 р.), закордонних (з 1933 р.) мистецьких виставок. Персональні — у Дніпропетровську (1962, 1977, 1982, посмертна — 2002).

Репресована 1946 року, ре­абілітована 1952 року.

Жила в Дніпропетровську, померла в Києві.

Творчість

Основні галузі — станкова і книжкова графіка. Головна тема у 1920–30-і рр. — сучасність, де поєднано ознаки агітаційного плаката з його вільними монтажними конструк­ціями та лубочність із точністю графічних визначень. Для творчості Котляревської характерні самобутність образів і пластичність мислення, підкреслення монументальної виразності силуету, драматичність зіставлень чорного і білого в ліногравюрах, багатство тональних відтінків, гнучкість лінійних ритмів у ксилографіях, оксамитова фактура у літографіях. В оформленні книжок та екслібрисах — відточена графічна майстерність, декоративна вишуканість ліній, штрихів, поєднання образотворчих і шрифтових елементів. Окремі роботи зберігаються у Дніпропетровському, Харківському художньому музеї, Дніпропетровському історичному музеї, НХМ.

Твори

• ліногравюри: «Жінка з дитиною», «Студентки» (обидві — 1926), «Дівчина з сачком», «Махновці» (обидві — 1927), «Нове село» (1928), «Горе війни» (1944), «Партизани» (1945), «На заводському дворі» (1959), «Пам'ятник героям-матросам у Криму» (1964), «Будівництво канатної дороги» (1967), «На Самарі» (1970), триптих «Безпритульні» (1977), «Кульбаби» (1981), «У лісі» (1982);
• серії ліногравюр: «На будівництві Київської ГЕС» (1962), «Пам’ятники Дніпропетровська» (1976);
• дереворит «Дівчина» (1929);
• ілюстрації до книжок: «Цирк» (1929) О. Донченка, «Три­польская трагедия» (1932–33) Л. Пер­вомайського, «Медный всадник» (1936) і «Пиковая дама» (1937) О. Пушкіна, укр. нар. казки «Коза-дереза» (1966), поеми «Енеїда» (1969) І. Котляревського;
• екслібриси (1959–80).

Джерела

• Тверська Л. В. Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2023. — .

Література

• Глухенька Н. Творчий шлях художниці М. Є. Котляревської: Хроніка // Мистецтво. 1962. № 3;
• Каталог виставки М. Є. Котляревської до 60-річчя з дня народження. Дн., 1962;
• Тверская Л. Ма­рия Котляревская // Современная графика. 1979–80. № 6; (рос.)
• Художники Днепропетровщины. Биобиблиографический справочник. Дн.,1991.
• Старюк Н. Скорботна і невтомна // Образотворче мистецтво. 2003. № 3.
• Художники Дніпропетровщини: Альбом. Дн., 2004.