Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Котельников Гліб Євге нович Коте льников нар 18 січня 30 січня 1872 18

Котельников Гліб Євгенович

Котельников Гліб Євгенович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Котельников.

Гліб Євге́нович Коте́льников (нар.18 січня (30 січня) 1872(18720130), Санкт-Петербург — пом. 22 листопада 1944, Москва) — російський і радянський винахідник авіаційного ранцевого парашута.

Котельников Гліб Євгенович
image
Народився30 січня 1872(1872-01-30)
Санкт-Петербург, Російська імперія[1]
Помер22 листопада 1944(1944-11-22)[1] (72 роки)
Москва, СРСР[1]
ПохованняНоводівичий цвинтар
Країнаimage Російська імперія
image СРСР
Діяльністьнауковець, винахідник, чиновник
Alma materПерше Київське Костянтинівське військове училище
Знання мовросійська
Дітиd
Нагороди
image image image image
image
Пам'ятна дошка, присвячена Глібові Котельникову, на будинку, де він жив у Полтаві
image
Винахідник Гліб Котельников. 100 років випробуванню ранцевого парашута. Марка Росії, 2012.

Біографія

Батьки Котельникова були родом з Полтави, де після закінчення Харківського університету оселився його дід Григорій Котельников, який працював викладачем в Інституті шляхетних панянок та в Петровському кадетському корпусі. Батько, Євген Григорович, теж був випускником Харківського університету і захоплювався винахідництвом, хоча і працював акцизним чиновником у Полтавській губернії. Мати, Катерина Іванівна, — донька полтавського художника, викладача Петровського кадетського корпусу Івана Зайцева.

Гліб у дитинстві жив у Херсоні, Мінську, Вільно та Житомирі, згодом закінчив Полтавську першу чоловічу гімназію. У 1889—1890 роках жив у Полтаві, у будинку на вулиці Олександрівській, на якому нині встановлено пам'ятну дошку з рельєфним погрудним зображенням майбутнього винахідника. Батьки Котельникова любили театр, живопис і музику, часто влаштовували в домі любительські спектаклі. Гліб з дитинства грав на скрипці, любив співати, а також майструвати різні іграшки та моделі і навіть самотужки зробив фотокамеру. Мріяв вступити до технологічного інституту або консерваторії, але після смерті батька реальною була тільки військова кар'єра.

Став вільнонайманим 33-го Єлецького полку, згодом екстерном закінчив Петровський кадетський корпус та вступив до Київського військового училища, яке закінчив у 1894 р. Відслуживши обов'язкові три роки, у званні підпоручика артилерії вийшов у відставку.

Повернувся до Полтави, де вступив на службу акцизним чиновником. До такого рішення його спонукало те, що при акцизній службі одночасно з введенням винної монополії було засноване кураторство про народну тверезість, яке організувало народні читання, відкривало читальні, народні театри. Брав участь у самодіяльних театральних виставах, грав у трупі «Народної аудиторії імені М. В. Гоголя».

Одружився із донькою відомого полтавського художника Василя Волкова Юлією та опинився в епіцентрі діяльності полтавської мистецької і наукової еліти. У колі спілкування родини Котельникових були скульптор Леонід Позен, художники Микола Ярошенко і Григорій та Іван М'ясоєдови, хірург Микола Скліфосовський та інші. Юлія Волкова також була талановитою художницею, її роботи нині зберігаються в Третьяковській галереї в Москві. Гліб Котельников писав п'єси, ставив спектаклі, а його романси користувалися популярністю в сучасників.

На початку 1900-х років Котельникова перевели по службі на Дон, потім у Сочі. Любов до театру та бажання стати професійним актором змусило Котельникова залишити службу. У 1910 році переїхав до Петербурга і став актором трупи Народного дому на Петербурзькій стороні (псевдонім Глєбов-Котельников).

Водночас він займався винахідництвом, пропонуючи  багато оригінальних ідей у різних галузях: конструкцію автомобільної свічки, пристрій для запуску автомобільних двигунів, низку пристроїв для трамваїв, декілька поштових машин-напівавтоматів тощо.

У 1910 році Котельников під враженням від загибелі льотчика Л. М. Мацієвича зайнявся розробкою парашута.

До Котельникова льотчики рятувалися за допомогою довгих складених «парасольок», закріплених на літаках. Конструкція цих «парасольок» була дуже ненадійна, до того ж вони сильно збільшували вагу літака. Тому використовували їх украй рідко. У грудні 1911 року Котельников спробував зареєструвати свій винахід — ранцевий парашут вільної дії в Росії, проте з невідомих причин патент не отримав.

Парашут мав круглу форму, укладався в металевий ранець, розташований на льотчику за допомогою підвісної системи. На дні ранця під куполом розташовувалися пружини, які викидали купол у потік, після того, як висмикувалось витяжне кільце. Згодом жорсткий ранець був замінений м'яким, а на його дні з'явилися стільники для укладання в них строп. Така конструкція рятувального парашута застосовується дотепер.

Другу спробу зареєструвати свій винахід він зробив вже у Франції і отримав 20 березня 1912 року патент за № 438612.

Парашут РК-1 (Ранцевий Котельникова, модель перша) був розроблений протягом 10 місяців, і його перше показове випробування Гліб Котельников виконав у червні 1912 року. Спочатку 2 червня 1912 провели випробування за допомогою автомобіля. Машину розігнали, і Котельников смикнув за спусковий ремінь. Прив'язаний за буксирувальні гаки парашут миттєво розкрився, а його сила гальмування передалася на автомобіль, змусивши стихнути двигун.

6 червня того ж року відбулися випробування парашута в Гатчинському таборі Повітроплавної школи біля села Котельниково.

На різних висотах з аеростата скидався манекен вагою близько 80 кг з парашутом. Всі кидки пройшли успішно, але Головне інженерне управління російської армії не прийняло його у виробництво через побоювання начальника російських повітряних сил, великого князя Олександра Михайловича, що за найменшої несправності авіатори будуть залишати аероплан.

Взимку 1912—1913 року парашут РК-1 конструкції Г. Є. Котельникова був представлений комерційною фірмою «Ломач і К°» на конкурс у Парижі і Руані. 5 січня 1913 року студент Петербурзької консерваторії Оссовський вперше стрибнув з парашутом РК-1 в Руані з 60-метрової позначки мосту через Сену. Парашут спрацював блискуче. Російський винахід отримав визнання за кордоном. А царський уряд згадав про нього тільки в ході Першої світової війни.

На початку війни поручик запасу Г. Є. Котельников був призваний в армію і направлений в автомобільні частини. Однак незабаром льотчик переконав командування про постачання екіпажів багатомоторних літаків парашутами РК-1. Незабаром Котельникова викликали в Головне військово-інженерне управління і запропонували взяти участь у виготовленні ранцевих парашутів для авіаторів.

У 1923 році Гліб Котельников створив нову модель ранцевого парашута РК-2. Пізніше з'явилася модель парашута РК-3 з м'яким ранцем, на який 4 липня 1924 року був отриманий патент за № 1607. У тому ж 1924 року Котельников виготовив вантажний парашут РК-4 з куполом діаметром 12 м. На цьому парашуті можна було опускати вантаж масою до 300 кг.

У 1926 році Г. Є. Котельников передав всі свої винаходи Радянському уряду.

26 липня 1930 року під Воронежем радянські льотчики-парашутисти на чолі з Б. Мухортовим вперше здійснили серію стрибків з літаків, використовуючи парашути конструкції Гліба Котельникова, відтоді любителі парашутизму відзначають неофіційний День парашутиста.

Під час війни був евакуйований з Ленінграда після першої блокадної зими.

Під час Другої світової війни Котельников опинився в оточеному Ленінграді. У вкрай важкому стані його евакуювали в Москву після першої блокадної зими. Помер 22 листопада 1944 року в Москві. Похований на Новодівичому кладовищі.

У вересні 1949 року село Салізі, де вперше випробовувався парашут Котельникова, було перейменовано на Котельниково. Недалеко від полігону споруджено скромний пам'ятник із зображенням парашута.

У Санкт-Петербурзі є алея Котельникова.

Син — Анатолій Глєбов (Котельников), радянський драматург.

Див. також

Примітки

  1. Котельников Глеб Евгеньевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  2. УІНП. 1872 - народився Гліб Котельников, винахідник ранцевого парашута. УІНП (укр.). Процитовано 15 квітня 2024.

Посилання

  • Парашют Котельникова [ 5 вересня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
  • О Глебе Котельникове в Киножурнале «Хочу всё знать» на YouTube (рос.)
  • Захаров, Владимир Петрович, «Первый военный аэродром» [ 2 грудня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  • 1872 - народився Гліб Котельников, винахідник ранцевого парашута - Український інститут національної пам'яті

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kotelnikov Glib Yevge novich Kote lnikov nar 18 sichnya 30 sichnya 1872 18720130 Sankt Peterburg pom 22 listopada 1944 Moskva rosijskij i radyanskij vinahidnik aviacijnogo rancevogo parashuta Kotelnikov Glib YevgenovichNarodivsya30 sichnya 1872 1872 01 30 Sankt Peterburg Rosijska imperiya 1 Pomer22 listopada 1944 1944 11 22 1 72 roki Moskva SRSR 1 PohovannyaNovodivichij cvintarKrayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnistnaukovec vinahidnik chinovnikAlma materPershe Kiyivske Kostyantinivske vijskove uchilisheZnannya movrosijskaDitidNagorodiRoboti u Vikidzherelah Mediafajli u Vikishovishi Pam yatna doshka prisvyachena Glibovi Kotelnikovu na budinku de vin zhiv u Poltavi Vinahidnik Glib Kotelnikov 100 rokiv viprobuvannyu rancevogo parashuta Marka Rosiyi 2012 BiografiyaBatki Kotelnikova buli rodom z Poltavi de pislya zakinchennya Harkivskogo universitetu oselivsya jogo did Grigorij Kotelnikov yakij pracyuvav vikladachem v Instituti shlyahetnih panyanok ta v Petrovskomu kadetskomu korpusi Batko Yevgen Grigorovich tezh buv vipusknikom Harkivskogo universitetu i zahoplyuvavsya vinahidnictvom hocha i pracyuvav akciznim chinovnikom u Poltavskij guberniyi Mati Katerina Ivanivna donka poltavskogo hudozhnika vikladacha Petrovskogo kadetskogo korpusu Ivana Zajceva Glib u ditinstvi zhiv u Hersoni Minsku Vilno ta Zhitomiri zgodom zakinchiv Poltavsku pershu cholovichu gimnaziyu U 1889 1890 rokah zhiv u Poltavi u budinku na vulici Oleksandrivskij na yakomu nini vstanovleno pam yatnu doshku z relyefnim pogrudnim zobrazhennyam majbutnogo vinahidnika Batki Kotelnikova lyubili teatr zhivopis i muziku chasto vlashtovuvali v domi lyubitelski spektakli Glib z ditinstva grav na skripci lyubiv spivati a takozh majstruvati rizni igrashki ta modeli i navit samotuzhki zrobiv fotokameru Mriyav vstupiti do tehnologichnogo institutu abo konservatoriyi ale pislya smerti batka realnoyu bula tilki vijskova kar yera Stav vilnonajmanim 33 go Yeleckogo polku zgodom eksternom zakinchiv Petrovskij kadetskij korpus ta vstupiv do Kiyivskogo vijskovogo uchilisha yake zakinchiv u 1894 r Vidsluzhivshi obov yazkovi tri roki u zvanni pidporuchika artileriyi vijshov u vidstavku Povernuvsya do Poltavi de vstupiv na sluzhbu akciznim chinovnikom Do takogo rishennya jogo sponukalo te sho pri akciznij sluzhbi odnochasno z vvedennyam vinnoyi monopoliyi bulo zasnovane kuratorstvo pro narodnu tverezist yake organizuvalo narodni chitannya vidkrivalo chitalni narodni teatri Brav uchast u samodiyalnih teatralnih vistavah grav u trupi Narodnoyi auditoriyi imeni M V Gogolya Odruzhivsya iz donkoyu vidomogo poltavskogo hudozhnika Vasilya Volkova Yuliyeyu ta opinivsya v epicentri diyalnosti poltavskoyi misteckoyi i naukovoyi eliti U koli spilkuvannya rodini Kotelnikovih buli skulptor Leonid Pozen hudozhniki Mikola Yaroshenko i Grigorij ta Ivan M yasoyedovi hirurg Mikola Sklifosovskij ta inshi Yuliya Volkova takozh bula talanovitoyu hudozhniceyu yiyi roboti nini zberigayutsya v Tretyakovskij galereyi v Moskvi Glib Kotelnikov pisav p yesi staviv spektakli a jogo romansi koristuvalisya populyarnistyu v suchasnikiv Na pochatku 1900 h rokiv Kotelnikova pereveli po sluzhbi na Don potim u Sochi Lyubov do teatru ta bazhannya stati profesijnim aktorom zmusilo Kotelnikova zalishiti sluzhbu U 1910 roci pereyihav do Peterburga i stav aktorom trupi Narodnogo domu na Peterburzkij storoni psevdonim Glyebov Kotelnikov Vodnochas vin zajmavsya vinahidnictvom proponuyuchi bagato originalnih idej u riznih galuzyah konstrukciyu avtomobilnoyi svichki pristrij dlya zapusku avtomobilnih dviguniv nizku pristroyiv dlya tramvayiv dekilka poshtovih mashin napivavtomativ tosho U 1910 roci Kotelnikov pid vrazhennyam vid zagibeli lotchika L M Maciyevicha zajnyavsya rozrobkoyu parashuta Do Kotelnikova lotchiki ryatuvalisya za dopomogoyu dovgih skladenih parasolok zakriplenih na litakah Konstrukciya cih parasolok bula duzhe nenadijna do togo zh voni silno zbilshuvali vagu litaka Tomu vikoristovuvali yih ukraj ridko U grudni 1911 roku Kotelnikov sprobuvav zareyestruvati svij vinahid rancevij parashut vilnoyi diyi v Rosiyi prote z nevidomih prichin patent ne otrimav Parashut mav kruglu formu ukladavsya v metalevij ranec roztashovanij na lotchiku za dopomogoyu pidvisnoyi sistemi Na dni rancya pid kupolom roztashovuvalisya pruzhini yaki vikidali kupol u potik pislya togo yak vismikuvalos vityazhne kilce Zgodom zhorstkij ranec buv zaminenij m yakim a na jogo dni z yavilisya stilniki dlya ukladannya v nih strop Taka konstrukciya ryatuvalnogo parashuta zastosovuyetsya doteper Drugu sprobu zareyestruvati svij vinahid vin zrobiv vzhe u Franciyi i otrimav 20 bereznya 1912 roku patent za 438612 Parashut RK 1 Rancevij Kotelnikova model persha buv rozroblenij protyagom 10 misyaciv i jogo pershe pokazove viprobuvannya Glib Kotelnikov vikonav u chervni 1912 roku Spochatku 2 chervnya 1912 proveli viprobuvannya za dopomogoyu avtomobilya Mashinu rozignali i Kotelnikov smiknuv za spuskovij remin Priv yazanij za buksiruvalni gaki parashut mittyevo rozkrivsya a jogo sila galmuvannya peredalasya na avtomobil zmusivshi stihnuti dvigun 6 chervnya togo zh roku vidbulisya viprobuvannya parashuta v Gatchinskomu tabori Povitroplavnoyi shkoli bilya sela Kotelnikovo Na riznih visotah z aerostata skidavsya maneken vagoyu blizko 80 kg z parashutom Vsi kidki projshli uspishno ale Golovne inzhenerne upravlinnya rosijskoyi armiyi ne prijnyalo jogo u virobnictvo cherez poboyuvannya nachalnika rosijskih povitryanih sil velikogo knyazya Oleksandra Mihajlovicha sho za najmenshoyi nespravnosti aviatori budut zalishati aeroplan Vzimku 1912 1913 roku parashut RK 1 konstrukciyi G Ye Kotelnikova buv predstavlenij komercijnoyu firmoyu Lomach i K na konkurs u Parizhi i Ruani 5 sichnya 1913 roku student Peterburzkoyi konservatoriyi Ossovskij vpershe stribnuv z parashutom RK 1 v Ruani z 60 metrovoyi poznachki mostu cherez Senu Parashut spracyuvav bliskuche Rosijskij vinahid otrimav viznannya za kordonom A carskij uryad zgadav pro nogo tilki v hodi Pershoyi svitovoyi vijni Na pochatku vijni poruchik zapasu G Ye Kotelnikov buv prizvanij v armiyu i napravlenij v avtomobilni chastini Odnak nezabarom lotchik perekonav komanduvannya pro postachannya ekipazhiv bagatomotornih litakiv parashutami RK 1 Nezabarom Kotelnikova viklikali v Golovne vijskovo inzhenerne upravlinnya i zaproponuvali vzyati uchast u vigotovlenni rancevih parashutiv dlya aviatoriv U 1923 roci Glib Kotelnikov stvoriv novu model rancevogo parashuta RK 2 Piznishe z yavilasya model parashuta RK 3 z m yakim rancem na yakij 4 lipnya 1924 roku buv otrimanij patent za 1607 U tomu zh 1924 roku Kotelnikov vigotoviv vantazhnij parashut RK 4 z kupolom diametrom 12 m Na comu parashuti mozhna bulo opuskati vantazh masoyu do 300 kg U 1926 roci G Ye Kotelnikov peredav vsi svoyi vinahodi Radyanskomu uryadu 26 lipnya 1930 roku pid Voronezhem radyanski lotchiki parashutisti na choli z B Muhortovim vpershe zdijsnili seriyu stribkiv z litakiv vikoristovuyuchi parashuti konstrukciyi Gliba Kotelnikova vidtodi lyubiteli parashutizmu vidznachayut neoficijnij Den parashutista Pid chas vijni buv evakujovanij z Leningrada pislya pershoyi blokadnoyi zimi Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Kotelnikov opinivsya v otochenomu Leningradi U vkraj vazhkomu stani jogo evakuyuvali v Moskvu pislya pershoyi blokadnoyi zimi Pomer 22 listopada 1944 roku v Moskvi Pohovanij na Novodivichomu kladovishi U veresni 1949 roku selo Salizi de vpershe viprobovuvavsya parashut Kotelnikova bulo perejmenovano na Kotelnikovo Nedaleko vid poligonu sporudzheno skromnij pam yatnik iz zobrazhennyam parashuta U Sankt Peterburzi ye aleya Kotelnikova Sin Anatolij Glyebov Kotelnikov radyanskij dramaturg Div takozhParashut Andre Zhak GarnerenPrimitkiKotelnikov Gleb Evgenevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 UINP 1872 narodivsya Glib Kotelnikov vinahidnik rancevogo parashuta UINP ukr Procitovano 15 kvitnya 2024 PosilannyaParashyut Kotelnikova 5 veresnya 2012 u Wayback Machine ros O Glebe Kotelnikove v Kinozhurnale Hochu vsyo znat na YouTube ros Zaharov Vladimir Petrovich Pervyj voennyj aerodrom 2 grudnya 2016 u Wayback Machine ros 1872 narodivsya Glib Kotelnikov vinahidnik rancevogo parashuta Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati

Дата публікації:
Топ