Костянтинівський межовий інститу́т (також Межовий корпус) — вищий навчальний заклад у Москві, що існував з 1779 до 1930 року. Розташовувався у колишньому маєтку Куракіних, № 21/4 на , з 1873 переведений до маєтку Демидових, № 4 у Гороховському провулку.
Історія
Попередником інституту було засноване 1779 року при Межовій канцелярії Костянтинівське землемірне училище. У 1796 році існування вищого землемірного училища було закріплено законодавчим актом. 10 травня 1835 року за указом імператора миколи I училище було перетворено на Костянтинівський межовий інститут. З цього дня навчальний заклад був цілком переведений на казенне утримання. У 1836 році будівля колишнього маєтку була перебудована під розміщення інституту за проектом архітектора . Першим директором Костянтинівського інституту був С. Т. Аксаков. Великий внесок до розвитку інституту зробив його опікун з 1842 року Михайло Муравйов; за нього в інституті були організовані кабінет («музеум») геодезичних інструментів, літографія, аптека; у 1844 році Муравйовим було затверджено новий статут КМІ. За новим статутом в інституті вводилось шестирічне навчання, було введено низку нових навчальних дисциплін (архітектура, мінералогія тощо). У 1840-их роках при Межовому інституті було засновано обсерваторію.
У 1849 році Микола I під час випадкового відвідання «виявив, що вихованці не мають належної виправки, не отримуючи фронтової освіти». Указом царя інститут і вся професія межових інженерів були перетворені на воєнізований Корпус межових інженерів (Межовий корпус); М. Муравйов надів еполети генерал-лейтенанта . Межовий корпус став четвертим і останнім воєнізованим корпусом після корпусів інженерів шляхів сполучення (1809), гірничих інженерів (1834), лісничих (1839). Після реформи 1861 року особливий воєнний статус професійних корпусів втратив значення, й 1867 року всі корпуси були скасовані, Межовий корпус знову став чисто навчальним закладом.
15 листопада 1916 року указом Миколи II було затверджено назву Імператорський Костянтинівський межовий інститут. У новому статуті 1916 року було вперше передбачено професорські посади; перші вісім професорів були призначені з 1 січня 1917 року . У серпні 1917 року інститут був вперше розділений на кафедри — 7 на геодезичному відділенні і 9 на земельному.
Відповідно до постанови РНК від 2 лютого 1930 року Межовий інститут був розділений на 2 вищих навчальних заклади: геодезичне відділення стало Московським геодезичним інститутом, землевлаштувальне відділення — Московським інститутом інженерів землевлаштування (нині ДУЗ).
Викладачі й випускники
- Михайло Бонч-Бруєвич
- Антон Дельвіг, автор спогадів про Межовий корпус миколаївських часів
- Олексій Степанов
- Хаустов Павло Прокопович
Примітки
- Л. Є. Шепелєв. Чиновный мир России. Искусство-СПБ, 1999, , c. 164—166. (рос.)
- . Архів оригіналу за 18 вересня 2011. Процитовано 27 квітня 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kostyantinivskij mezhovij institu t takozh Mezhovij korpus vishij navchalnij zaklad u Moskvi sho isnuvav z 1779 do 1930 roku Roztashovuvavsya u kolishnomu mayetku Kurakinih 21 4 na z 1873 perevedenij do mayetku Demidovih 4 u Gorohovskomu provulku IstoriyaPoperednikom institutu bulo zasnovane 1779 roku pri Mezhovij kancelyariyi Kostyantinivske zemlemirne uchilishe U 1796 roci isnuvannya vishogo zemlemirnogo uchilisha bulo zakripleno zakonodavchim aktom 10 travnya 1835 roku za ukazom imperatora mikoli I uchilishe bulo peretvoreno na Kostyantinivskij mezhovij institut Z cogo dnya navchalnij zaklad buv cilkom perevedenij na kazenne utrimannya U 1836 roci budivlya kolishnogo mayetku bula perebudovana pid rozmishennya institutu za proektom arhitektora Pershim direktorom Kostyantinivskogo institutu buv S T Aksakov Velikij vnesok do rozvitku institutu zrobiv jogo opikun z 1842 roku Mihajlo Muravjov za nogo v instituti buli organizovani kabinet muzeum geodezichnih instrumentiv litografiya apteka u 1844 roci Muravjovim bulo zatverdzheno novij statut KMI Za novim statutom v instituti vvodilos shestirichne navchannya bulo vvedeno nizku novih navchalnih disciplin arhitektura mineralogiya tosho U 1840 ih rokah pri Mezhovomu instituti bulo zasnovano observatoriyu U 1849 roci Mikola I pid chas vipadkovogo vidvidannya viyaviv sho vihovanci ne mayut nalezhnoyi vipravki ne otrimuyuchi frontovoyi osviti Ukazom carya institut i vsya profesiya mezhovih inzheneriv buli peretvoreni na voyenizovanij Korpus mezhovih inzheneriv Mezhovij korpus M Muravjov nadiv epoleti general lejtenanta Mezhovij korpus stav chetvertim i ostannim voyenizovanim korpusom pislya korpusiv inzheneriv shlyahiv spoluchennya 1809 girnichih inzheneriv 1834 lisnichih 1839 Pislya reformi 1861 roku osoblivij voyennij status profesijnih korpusiv vtrativ znachennya j 1867 roku vsi korpusi buli skasovani Mezhovij korpus znovu stav chisto navchalnim zakladom 15 listopada 1916 roku ukazom Mikoli II bulo zatverdzheno nazvu Imperatorskij Kostyantinivskij mezhovij institut U novomu statuti 1916 roku bulo vpershe peredbacheno profesorski posadi pershi visim profesoriv buli priznacheni z 1 sichnya 1917 roku U serpni 1917 roku institut buv vpershe rozdilenij na kafedri 7 na geodezichnomu viddilenni i 9 na zemelnomu Vidpovidno do postanovi RNK vid 2 lyutogo 1930 roku Mezhovij institut buv rozdilenij na 2 vishih navchalnih zakladi geodezichne viddilennya stalo Moskovskim geodezichnim institutom zemlevlashtuvalne viddilennya Moskovskim institutom inzheneriv zemlevlashtuvannya nini DUZ Vikladachi j vipusknikiMihajlo Bonch Bruyevich Anton Delvig avtor spogadiv pro Mezhovij korpus mikolayivskih chasiv Oleksij Stepanov Haustov Pavlo ProkopovichPrimitkiL Ye Shepelyev Chinovnyj mir Rossii Iskusstvo SPB 1999 ISBN 5 210 01518 1 c 164 166 ros Arhiv originalu za 18 veresnya 2011 Procitovano 27 kvitnya 2011