Костринська Розтока

Костринська Розто́ка — село в Україні, у Закарпатській області, Ужгородському районі. Населення — 510 чол. Село підпорядкуване Костринській сільраді. Розташоване на лівому березі річки Уж.

село Костринська Розтока
Країна	Україна
Область	Закарпатська область
Район	Ужгородський район
Громада	Костринська сільська громада
Основні дані
Засноване	1602
Населення	510
Площа	0 км²
Густота населення	0 осіб/км²
Поштовий індекс	89022
Телефонний код	[phone]
Географічні дані
Географічні координати	48°56′16″ пн. ш. 22°37′31″ сх. д. / 48.93778° пн. ш. 22.62528° сх. д. / 48.93778; 22.62528Координати: 48°56′16″ пн. ш. 22°37′31″ сх. д. / 48.93778° пн. ш. 22.62528° сх. д. / 48.93778; 22.62528
Середня висота над рівнем моря	335 м
Водойми	річки Уж, Вишка
Відстань до обласного центру	61 км
Відстань до районного центру	18 км
Найближча залізнична станція	Кострино
Відстань до залізничної станції	3 км
Місцева влада
Адреса ради	89022, с.Кострина
Карта
Костринська Розтока
Костринська Розтока
Мапа
Костринська Розтока у Вікісховищі

Церква св. Іллі в селі Костринська Розтока

Географія

У селі річка Вишка впадає у річку Уж

Історія

Село було засноване шолтисом та переселенцями з Кострина . У 1631 році тут проживали від двох до шести родин.

У 1770-згадується як Kosztrina Rosztoka, у 1782-1784- Kosztrinarosztoka, 1808- Rosztoka (Kosztrina), Kostryná-Rostoka, 1913- Alsórosztoka.

Церква Покрови пр. богородиці. XIX ст. (можливо, 1834).

Костринська Розтока утворена поселеннями Нижня і Верхня Розтоки, а з Нижньої Розтоки бере початок село Кострино. Тому першою костринською церквою вважається дерев'яна церква в Нижній Розтоці, що була споруджена в 1451 р. Біля церкви був цвинтар, а територію наступного цвинтаря було виділено аж у 1874 р. внаслідок упорядкування земель, але діяти він почав у 1895 р. В 1893 р. млинар Іван Повханич з братами Василем та Степаном поставили на місці старого цвинтаря хрест, пофарбували його і прикріпили до нього ікону. Поряд була дзвіниця з одним малим дзвоном, купленим у 1865 р. в ливарника Шандора Ласло в Малих Ґеївцях за 70 австрійських форинтів. Дзвін похрестили на честь євангеліста Іоана, а дзвонарем був Степан Грицак.

У книзі про Кострино священик М. Лендєл згадує церкву, збудовану в 1896 р. біля хреста на новому цвинтарі. Очевидно, йдеться про нині існуючу церківцю, хоч на мапі о. Лендєла позначене місце не збігається з розташуванням теперішньої церкви. Маленька дерев'яна споруда є однією з трьох збережених малих церков 19 ст. Ще на початку 20 ст. можна було побачити подібні церківці в віддалених гірських селах та присілках. Невеликий, прямокутний у плані об'єм вкрили чотирисхилим дахом. На бічних фасадах по два вікна, при вході дерев'яний відкритий ґаночок. Зовнішній вигляд церкви помітно зіпсовано: стіни зрубу поштукатурено, вежу обшили пластиком, дахи і шатрове завершення вежі бляшані. Всередині зберігся гарний іконостас, але ікони вже перемальовані.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 592 особи, з яких 285 чоловіків та 307 жінок.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 493 особи.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	509	99.8%
російська	1	0.2%
Усього	510	100%

Відомі особи

У селі народилися:

• Коваль Федір (1913—1987) — український поет, публіцист.
•  — поет і науковець, краєзначець.

Туристичні місця

- храм Покрови пр. богородиці. XIX ст. (можливо, 1834).

- річка Вишка

Примітки

1. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
2. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
3. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.

Джерела

• Вадим Гасич. Село Костринська Розтока. Ужгород: «Гражда» 2012.
• Вадим Гасич. «Вже почалось майбутнє». Ужгород: «Гражда» 2011.