Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Костел святого Станіслава Єпископа і Мученика стоїть у селі Липівка (колишнє містечко Фірлеїв) Рогатинського району Івано-Франківської області. Занесений до реєстру пам'яток місцевого значення з охоронним номером 428-іф.
| Костел святого Станіслава Єпископа і Мученика | |
|---|---|
 Костел св. Станіслава. | |
| 49°30′57″ пн. ш. 24°33′59″ сх. д. / 49.51583° пн. ш. 24.56639° сх. д.Координати: 49°30′57″ пн. ш. 24°33′59″ сх. д. / 49.51583° пн. ш. 24.56639° сх. д. | |
| Тип споруди | церква |
| Розташування |  Україна, Івано-Франківська область |
| Художник | Маурицій Скоповський |
| Початок будівництва | 1578 ? • 1610-і рр. |
| Кінець будівництва | 1640-і рр. |
| Відбудовано | 1810, 1845, 1927 реконструкції |
| Стиль | готика • ренесанс |
| Належність | РКЦ |
| Адреса | селі Липівка, Рогатинський район, Івано-Франківська область. |
  Костел святого Станіслава Єпископа і Мученика (Липівка) (Україна) | |
Історія
Колишнє королівське місто Фірлеїв стояла посередині дороги з Перемишлян до Рогатина. Свою назву місто отримало від фундатора — великого коронного маршалка Яна Фірлея. Львівський архієпископ РКЦ Станіслав Сломовський затвердив 8 грудня 1573 парафію залежну від парохів Явчого, яку посів о. Петро Стрийковський. Закладення підтвердив 1576 король Стефан Баторій, надавши парафії 2 лани орної землі і лук, 15 залежних селян, право вільного вирубу дерев у королівському лісі та користування королівським млином, вилову риби у ставах, десятину міщан. 1606 року парафія стала самостійною, а після знищення костелу у Явче 1620 це поселення приєднали до парафії Фірлеєва, до якої належало 16 селищ. У XVII ст. парафія отримала декілька значних фундаційвід шляхтичів, духовенства. Парафія належала до Дунаївсько-Золочівського деканату, Рогатинського (1623), Свірзького (1787), з 1840-х років Бережанського. У парафії існувала школа (1724–1770), шпиталь.
Костел
Львівський суддя і війт Фірлеєва Миколай Нарайовський надав кошти на будівництво костелу 1573, якого мали закласти на місці знищеної церкви села Матіїв. Пробощ о. Петро Стрийковський керував будовою до 1578, незабаром після чого, імовірно, дерев'яний храм освятив архієпископ Ян Димітр Соліковський. Дана місцевость була часто атакована татарськими загонами. В час одного з нападів 1639 загинув пробощ о. Адам Залівський, а костел був пошкоджений, можливо, зруйнований. Після цього обвели оборонним муром костел, відновлення якого мурованим тривало наступні 27 років. У цей період дахи покрили червоною дахівкою. Храм був єдиною мурованою будівлею в околиці, чию обороноздатність підсилювало розташування на пагорбі над високим урвищем ріки Гнила Липа. Храм був знову пошкоджений у 1666–1667 роках, а при наступі турків 1672 міщани довго боронились в костелі, після чого він був захоплений, пограбований і спалений. Новий пробощ о. Ян Козелек (1660–1686 зайнявся відновленням костелу. Завдяки фундації дідича Дусанова Станіслава Ковальського йому вдалось перекрити частину даху. Костел був настільки бідним, що залишився опис перев'язаної шнурком дерев'яної монстрації (дароносниці). Лише після ослаблення Османської імперії та зменшення загрози татарських нападів рогвтинський декан і пробощ Фірлеєва о. Андрій Хщоновський († 1725) відновив костел, помалювавши його всередині, встановивши нові образи (1687–1689), покрив новим дахом костел і вежу (1696). Наступний пробощ о. [pl] фундував новий головний вівтар, бічні вівтарі св. Антонія, Розп'яття Ісуса, лава, амвон, епітафії, пам'ятні таблиці. У 1733–1736 він перебудував каплицю Матері Божої, після чого впорядкував крипти, встановив у костелі кам'яну підлогу. Також він отримав літургійне спорядження, образи з інших храмів, зокрема 3 ікони Св. Йосафата, Матері Божої, Св. Онуфрія з закритого монастиря василіян у Дусанові. Біля захристії, над хором він помістив дерев'яні таблиці, на яких записав імена усіх парохів, доброчинців костелу, що надали значні пожертви. Цікавою була особа пробоща Бенедикта Хмельовського — автора ряду релігійних творів, популярного молитовника Bieg roku całego (1728) і першої польськомовної енциклопедії Нові Афіни/
1774 року костел наново освятив львівський архієпископ Вацлав Сераковський. У складеному тоді інвентарі записано 5 вівтарів з 11 образами, 12 лав. 2 сповідальниці, амвон. Дахи нави, вежі потребували реионту. Пробощ о. Микола Вашкевич 1792 надбудував захристію, облаштувавши скарбницю, підвищив мури каплиць, над якими встановили нові дахи. ВІн привіз з Журавна алебастровий головний вівтар, до якого замовив нові образи, як і до інших вівтарів. Біля входу до захристії повісив образ Матері Божої, золоту корону до якого подарував пробощ з Бучача. 1785 року австрійці реквізували усе костельне срібло, зокрема серед вотив був Орден Білого Орла, оцінений у 80 гульденів.
На межі XVIII-ХІХ ст. костел відновили за 20.000 ринських, усунувши значну частину старих вівтарів, пам'ятних таблиць, оздоб. У 1820 новий пробощ фундував новий вівтар, амвон. При візитації 1829 архієпископа Анджея Анквіча підкреслили, що інтер'єр костелу є зруйнований, а певні частини будівлі вимагають ремонту. 1845 відновили найдені на горищі костелу пам'ятні таблиці Хмельовського, які помістили над хором. Було проведено відновлення вівтарів. лав. Встановлене 1851 гонтове покриття дахів замінили 1882. У любачівській фірмі Ярошевського 1858 закупили орган. У цей період маляр Томаш Тировіч відновив старі і намалював нові образи. Після реставраційних робіт 1869 освятили вівтар Матері Божої. Михайло Думет зі Львова займався у 1870-х роках постачанням до костелу необхідного літургічного утвару, оздоб. У 1884 побілили інтер'єр, потинкували будівлю зовні і встановили нове покриття дахів. Наново побілений інтер'єр 1892 декорував фресками маляр з Жовкви Маурицій Скоповський. Було встановлено два алебастрові вівтарі, виконані за ескізами Леонарда Марконі. Їх консекрував 14 червня 1903 архієпископ Юзеф Більчевський.
Першу світову війну костел пройшов без значних пошкоджень, лише 1914 було реквізовано дзвони, а 1920 більшовики вбили пробоща о. Адама Малачинського. У 1922 будівлю костелу визнали пам'яткою, після чого його покрили дахівкою на кошти Фр. Бесядецького, який виконав заповіт дружини Ванди на 10.000 ринських з 1908 року. Руйнування Другої світової війни знову обійшли костел. Пробощ о. Станіслав Шатко 1945 вивіз до ПНР рухоме майно костелу, який був закритий. У ньому влаштували склад зерна. У 1991 костел повернули віруючим РКЦ, наступного року освятили, розпочавши ремонт храму. Костел обслуговують священики з Рогатина.
Опис
Готично-ренесансна будівля костелу типова для храмів України XVI–XVII ст. Збудований на плані хреста і практично позбавлений архітектурного декору, що зводиться до скромно профільованих ребер склепіння. До двопряслової нави з тригранною апсидою з двох сторін добудовано дещо нижчі каплиці різної ширини і висоти з півциркульним завершенням. Пізньоренесансний вхідний портал зберігся фрагментарно. Ґрунтовні перебудови ускладнюють точне датування часу його будівництва. Інтерес викликають алебастрові вівтарі.
Примітки
Джерела
- Koscioly i klasztory rzymskokatolickie dawnego wojewodstwa ruskiego.— Krakow, 2007.— T. 15.— S. 213–237. (пол.)
Посилання
- Firlejów w Słowniku geograficznym Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom II (Derenek — Gżack) z 1881 r. [ 16 червня 2021 у Wayback Machine.] (пол.)
- ЛИПІВКА (Фірлеїв). Костел св. Станіслава єп. мч. [ 22 травня 2014 у Wayback Machine.]
- Костел св. Станіслава [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kostel svyatogo Stanislava Yepiskopa i Muchenika stoyit u seli Lipivka kolishnye mistechko Firleyiv Rogatinskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti Zanesenij do reyestru pam yatok miscevogo znachennya z ohoronnim nomerom 428 if Kostel svyatogo Stanislava Yepiskopa i MuchenikaKostel sv Stanislava 49 30 57 pn sh 24 33 59 sh d 49 51583 pn sh 24 56639 sh d 49 51583 24 56639 Koordinati 49 30 57 pn sh 24 33 59 sh d 49 51583 pn sh 24 56639 sh d 49 51583 24 56639Tip sporudicerkvaRoztashuvannya Ukrayina Ivano Frankivska oblastHudozhnikMauricij SkopovskijPochatok budivnictva1578 1610 i rr Kinec budivnictva1640 i rr Vidbudovano1810 1845 1927 rekonstrukciyiStilgotika renesansNalezhnistRKCAdresaseli Lipivka Rogatinskij rajon Ivano Frankivska oblast Kostel svyatogo Stanislava Yepiskopa i Muchenika Lipivka Ukrayina IstoriyaKolishnye korolivske misto Firleyiv stoyala poseredini dorogi z Peremishlyan do Rogatina Svoyu nazvu misto otrimalo vid fundatora velikogo koronnogo marshalka Yana Firleya Lvivskij arhiyepiskop RKC Stanislav Slomovskij zatverdiv 8 grudnya 1573 parafiyu zalezhnu vid parohiv Yavchogo yaku posiv o Petro Strijkovskij Zakladennya pidtverdiv 1576 korol Stefan Batorij nadavshi parafiyi 2 lani ornoyi zemli i luk 15 zalezhnih selyan pravo vilnogo virubu derev u korolivskomu lisi ta koristuvannya korolivskim mlinom vilovu ribi u stavah desyatinu mishan 1606 roku parafiya stala samostijnoyu a pislya znishennya kostelu u Yavche 1620 ce poselennya priyednali do parafiyi Firleyeva do yakoyi nalezhalo 16 selish U XVII st parafiya otrimala dekilka znachnih fundacijvid shlyahtichiv duhovenstva Parafiya nalezhala do Dunayivsko Zolochivskogo dekanatu Rogatinskogo 1623 Svirzkogo 1787 z 1840 h rokiv Berezhanskogo U parafiyi isnuvala shkola 1724 1770 shpital Kostel Lvivskij suddya i vijt Firleyeva Mikolaj Narajovskij nadav koshti na budivnictvo kostelu 1573 yakogo mali zaklasti na misci znishenoyi cerkvi sela Matiyiv Probosh o Petro Strijkovskij keruvav budovoyu do 1578 nezabarom pislya chogo imovirno derev yanij hram osvyativ arhiyepiskop Yan Dimitr Solikovskij Dana miscevost bula chasto atakovana tatarskimi zagonami V chas odnogo z napadiv 1639 zaginuv probosh o Adam Zalivskij a kostel buv poshkodzhenij mozhlivo zrujnovanij Pislya cogo obveli oboronnim murom kostel vidnovlennya yakogo murovanim trivalo nastupni 27 rokiv U cej period dahi pokrili chervonoyu dahivkoyu Hram buv yedinoyu murovanoyu budivleyu v okolici chiyu oboronozdatnist pidsilyuvalo roztashuvannya na pagorbi nad visokim urvishem riki Gnila Lipa Hram buv znovu poshkodzhenij u 1666 1667 rokah a pri nastupi turkiv 1672 mishani dovgo boronilis v kosteli pislya chogo vin buv zahoplenij pograbovanij i spalenij Novij probosh o Yan Kozelek 1660 1686 zajnyavsya vidnovlennyam kostelu Zavdyaki fundaciyi didicha Dusanova Stanislava Kovalskogo jomu vdalos perekriti chastinu dahu Kostel buv nastilki bidnim sho zalishivsya opis perev yazanoyi shnurkom derev yanoyi monstraciyi daronosnici Lishe pislya oslablennya Osmanskoyi imperiyi ta zmenshennya zagrozi tatarskih napadiv rogvtinskij dekan i probosh Firleyeva o Andrij Hshonovskij 1725 vidnoviv kostel pomalyuvavshi jogo vseredini vstanovivshi novi obrazi 1687 1689 pokriv novim dahom kostel i vezhu 1696 Nastupnij probosh o pl funduvav novij golovnij vivtar bichni vivtari sv Antoniya Rozp yattya Isusa lava amvon epitafiyi pam yatni tablici U 1733 1736 vin perebuduvav kaplicyu Materi Bozhoyi pislya chogo vporyadkuvav kripti vstanoviv u kosteli kam yanu pidlogu Takozh vin otrimav liturgijne sporyadzhennya obrazi z inshih hramiv zokrema 3 ikoni Sv Josafata Materi Bozhoyi Sv Onufriya z zakritogo monastirya vasiliyan u Dusanovi Bilya zahristiyi nad horom vin pomistiv derev yani tablici na yakih zapisav imena usih parohiv dobrochinciv kostelu sho nadali znachni pozhertvi Cikavoyu bula osoba probosha Benedikta Hmelovskogo avtora ryadu religijnih tvoriv populyarnogo molitovnika Bieg roku calego 1728 i pershoyi polskomovnoyi enciklopediyi Novi Afini 1774 roku kostel nanovo osvyativ lvivskij arhiyepiskop Vaclav Serakovskij U skladenomu todi inventari zapisano 5 vivtariv z 11 obrazami 12 lav 2 spovidalnici amvon Dahi navi vezhi potrebuvali reiontu Probosh o Mikola Vashkevich 1792 nadbuduvav zahristiyu oblashtuvavshi skarbnicyu pidvishiv muri kaplic nad yakimi vstanovili novi dahi VIn priviz z Zhuravna alebastrovij golovnij vivtar do yakogo zamoviv novi obrazi yak i do inshih vivtariv Bilya vhodu do zahristiyi povisiv obraz Materi Bozhoyi zolotu koronu do yakogo podaruvav probosh z Buchacha 1785 roku avstrijci rekvizuvali use kostelne sriblo zokrema sered votiv buv Orden Bilogo Orla ocinenij u 80 guldeniv Na mezhi XVIII HIH st kostel vidnovili za 20 000 rinskih usunuvshi znachnu chastinu starih vivtariv pam yatnih tablic ozdob U 1820 novij probosh funduvav novij vivtar amvon Pri vizitaciyi 1829 arhiyepiskopa Andzheya Ankvicha pidkreslili sho inter yer kostelu ye zrujnovanij a pevni chastini budivli vimagayut remontu 1845 vidnovili najdeni na gorishi kostelu pam yatni tablici Hmelovskogo yaki pomistili nad horom Bulo provedeno vidnovlennya vivtariv lav Vstanovlene 1851 gontove pokrittya dahiv zaminili 1882 U lyubachivskij firmi Yaroshevskogo 1858 zakupili organ U cej period malyar Tomash Tirovich vidnoviv stari i namalyuvav novi obrazi Pislya restavracijnih robit 1869 osvyatili vivtar Materi Bozhoyi Mihajlo Dumet zi Lvova zajmavsya u 1870 h rokah postachannyam do kostelu neobhidnogo liturgichnogo utvaru ozdob U 1884 pobilili inter yer potinkuvali budivlyu zovni i vstanovili nove pokrittya dahiv Nanovo pobilenij inter yer 1892 dekoruvav freskami malyar z Zhovkvi Mauricij Skopovskij Bulo vstanovleno dva alebastrovi vivtari vikonani za eskizami Leonarda Markoni Yih konsekruvav 14 chervnya 1903 arhiyepiskop Yuzef Bilchevskij Pershu svitovu vijnu kostel projshov bez znachnih poshkodzhen lishe 1914 bulo rekvizovano dzvoni a 1920 bilshoviki vbili probosha o Adama Malachinskogo U 1922 budivlyu kostelu viznali pam yatkoyu pislya chogo jogo pokrili dahivkoyu na koshti Fr Besyadeckogo yakij vikonav zapovit druzhini Vandi na 10 000 rinskih z 1908 roku Rujnuvannya Drugoyi svitovoyi vijni znovu obijshli kostel Probosh o Stanislav Shatko 1945 viviz do PNR ruhome majno kostelu yakij buv zakritij U nomu vlashtuvali sklad zerna U 1991 kostel povernuli viruyuchim RKC nastupnogo roku osvyatili rozpochavshi remont hramu Kostel obslugovuyut svyasheniki z Rogatina OpisGotichno renesansna budivlya kostelu tipova dlya hramiv Ukrayini XVI XVII st Zbudovanij na plani hresta i praktichno pozbavlenij arhitekturnogo dekoru sho zvoditsya do skromno profilovanih reber sklepinnya Do dvopryaslovoyi navi z trigrannoyu apsidoyu z dvoh storin dobudovano desho nizhchi kaplici riznoyi shirini i visoti z pivcirkulnim zavershennyam Piznorenesansnij vhidnij portal zberigsya fragmentarno Gruntovni perebudovi uskladnyuyut tochne datuvannya chasu jogo budivnictva Interes viklikayut alebastrovi vivtari PrimitkiDzherelaKoscioly i klasztory rzymskokatolickie dawnego wojewodstwa ruskiego Krakow 2007 T 15 S 213 237 pol PosilannyaPortal Arhitektura Firlejow w Slowniku geograficznym Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich Tom II Derenek Gzack z 1881 r 16 chervnya 2021 u Wayback Machine pol LIPIVKA Firleyiv Kostel sv Stanislava yep mch 22 travnya 2014 u Wayback Machine Kostel sv Stanislava 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine ros