Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Микола Олександрович Корф 2 14 липня 1834 Харків 13 листопада 1883 педагог і просвітник земський діяч почесний член поче

Корф Микола Олександрович

Корф Микола Олександрович

Микола Олександрович Корф (2(14) липня 1834, Харків — 13 листопада 1883) — педагог і просвітник, земський діяч, почесний член , почесний член , а також та Московського університету, землевласник Катеринославської губернії. Палко обстоював право українських дітей на навчання рідною мовою в початковій школі.

Корф Микола Олександрович
image
Народився2 (14) липня 1834[1] або 14 липня 1834(1834-07-14)[1]
Харків, Слобідсько-Українська губернія, Російська імперія[2]
Помер13 (25) листопада 1883[1](49 років) або 25 листопада 1883(1883-11-25)[1](49 років)
Харків, Російська імперія[2]
Діяльністьпедагог
Alma materd
Рідd
Батькоd
ДітиQ116752649?
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її із чинними .
image
Корф Микола Олександрович

Біографія

Микола Олександрович Корф народився 2(14) липня 1834 р. у Харкові в родині німця й українки. Перші роки дитинства та життя і діяльність пов'язані з родовим маєтком у с. Нескучне Олександрівського повіту Катеринославської губернії (нині Великоновосілківського району Донецької області, Україна).

М. О. Корф належав до знатного роду баронів Корфів, що походив із Вестфалії (Західна Німеччина). Представники цього роду були на російській службі з XVII ст. Наш М. О. Корф належав до тієї гілки цього роду, до якої належав Йоган-Альбрехт Корф, який був президентом Російської академії наук (1734—1740), а також граф Модест Андрійович Корф — державний діяч, історик, директор С.-Петербурзької публічної бібліотеки (1849—1861).

Після ранньої смерті батьків Микола Олександрович жив у родичів, навчався у різних навчальних закладах, а закінчував свою освіту у престижному Олександрівському ліцеї Санкт-Петербурга, де раніше навчався разом з Олександром Пушкіним його дядько, вже згадуваний барон, згодом граф Модест Корф. Характеризуючи здібності свого племінника, Модест Корф якось висловив таку думку: «…ось це людина з нашої сім'ї, яка писатиме».

Микола Корф став не тільки талановитим публіцистом і письменником з педагогічної тематики, а й активним земським діячем та плідним практиком на тогочасній ниві народної просвіти. Входячи у 1866-72 до складу земської училищної ради Олександрівського (колишній Олександрівськ — нині м. Запоріжжя) повіту, він наполегливо займався створенням початкових шкіл і відкрив їх понад сорок у селах Катеринославщини. Це був новий тип сільської школи для народу, як її називали — «корфовська тризимка». У цих школах з трирічним терміном навчання уроки давалися одним вчителем зразу у трьох класах.

Для таких шкіл Микола Корф розробив плани занять, навчальні підручники, методичні посібники для вчителів. У своєму домі в Нескучному він проводив перші вчительські з'їзди, а деякі молоді люди тут навчалися під його керівництвом і готували себе до самостійної роботи вчителями у сільській школі. Підбиваючи підсумки своєї праці, барон Микола Корф надрукував декілька звітів як член Олександрівської повітової училищної ради. Через велику практичну цінність цих звітів вони дуже швидко розходилися по багатьох губерніях колишньої Російської імперії.

17 липня 1882 р. у с. Нескучне М. О. Корф закінчив свої спогади «Из пережитого». Підсумовуючи своє життя, відзначав: «Многое пережито…И все это пережито мною в провинции, в глуши доставшегося мне от матушки села в Новороссии, в котором я прожил безвыездно 13 лет при непрерывном общении со столицами и при переписке с 250 корреспондентами от Колы до Кутаиса, от Варшавы до Омска…» Допомагав він не тільки своїми творами, відповідями на численні листи, але й практичними діями. Серед земських діячів був прикладом доброчинності, безкорисливого вкладання, у тому числі і особистих, коштів у розвиток народної школи.

Така наполеглива демократична і безкорислива діяльність Миколи Корфа викликала вороже ставлення до нього з боку реакціонерів поміж місцевих землевласників і серед владного чиновництва. У 1872 р. його було забалотовано на земських виборах і він мусив виїхати з улюбленого села в еміграцію до Швейцарії. Живучи там до 1880 р., він не поривав зв'язків з Батьківщиною і продовжував свою педагогічну діяльність. І його не забували на Батьківщині, бо педагогічні твори Миколи Корфа «Русская начальная школа», «Руководство к обучению грамоте по звуковому способу», «Наше школьное дело» перевидавались і були потрібні багатьом. А його книжка «Наш друг» (книга для читання у школі і вдома) була однією з найкращих для народної школи і ще за життя автора витримала 12 перевидань. Не забували й про те, як він створював у Олександрівському та Маріупольському повітах перші сільські бібліотеки при школах, якими користувались і діти, і дорослі селяни. Також Микола Корф був серед перших у Росії, хто почав вивчати читацькі інтереси народу. У 1883 р. він надрукував типовий «Каталог народної бібліотеки», яким користувались ті земства, які у себе відкривали народні бібліотеки-читальні. Послідовно обстоював право українських дітей на навчання в початковій школі рідною їм і відтак зрозумілою українською мовою.

Після повернення Миколи Корфа з родиною у 1880 р. до своєї нескучненської садиби він продовжив педагогічну працю і активно пропагував відкриття недільних повторювальних шкіл. У ці останні роки короткого життя йому довелося пережити ще одне переслідування, збуджене проти нього реакційними колами у пресі. Це було пов'язано з тим, що московська міська управа запросила його балотуватися на вакантну посаду завідувача місцевих народних училищ.

Пережиті нервові потрясіння дуже підірвали здоров'я Миколи Корфа. Автор його найдокладнішої біографії — Матвій Пісковський писав: «13 ноября 1883 г. он умер в Харькове на руках любимой супруги от „окончательного истощения жизненных сил“, как определили врачи…»

Заслуги Миколи Корфа були відзначені ще за життя. У 1870 р. його обрано почесним членом Петербурзького педагогічного товариства, а 1871 року — Московського комітету письменності та Московського університету. У 1873 р. Петербурзький комітет письменності нагородив його золотою медаллю. А під час вимушеного перебування у Швейцарії він обирається почесним членом Женевської Академії наук.

Про славні справи Миколи Корфа свідчать не тільки його педагогічні праці, а й нескучненський лісопарк серед степу, що насадили під його керівництвом місцеві селяни на березі річки Мокрі Яли (неподалік грецькогго села Великий Янісоль — нині Велика Новосілка). Тут, у лісопарку розташована садиба Корфа. На в'їзді до садиби стоїть будинок колишньої школи, побудованої за рішенням земства як школи «памяти ревнителя народного образования барона Н. А. Корфа» у 1895 р. за участю сім'ї видатного театрального діяча, зятя М. О. Корфа, Володимира Івановича Немировича-Данченка. І ця садиба протягом тридцяти років була пов'язана з творчою працею одного із засновників славнозвісного Московського художнього академічного театру.

Справу барона Корфа по розбудові земської школи в Олександрівському повіті продовжили його однодумці земські діячі Іван Василенко (1854—1892) та Яків Новицький (1847—1925).

Вшанування пам'яті

Про плідну і самовіддану педагогічну діяльність М. О. Корфа написані статті у багатьох академічних виданнях, починаючи зі словника Брокгауза-Єфрона.

Але у нашому краї ім'я цієї людини дуже довго замовчувалося радянською владою. І лише після 1980-х років сталися деякі поліпшення.

У 1984 р. у с. Нескучному відбулася обласна наукова конференція, присвячена 150-річчю з дня народження М. О. Корфа.

У 1994 р. науково-практичну конференцію підготував Донецький обласний краєзнавчий музей. Про діяльність М. О. Корфа говориться у посібнику «Історія рідного краю», що побачив світ у 1998 р.

Садибу М. О. Корфа — Володимира Івановича Немировича-Данченка у с. Нескучне занесено у 1992 р. до «Державного реєстру національного культурного надбання України». І вона зберігається як «Пам'ятка історії та культури».

З цього ж року тут діє меморіальний музей В. І. Немировича-Данченка як відділ Донецького обласного краєзнавчого музею (нині у Краматорську). У постійній експозиції музею представлені численні документи та речі, що розповідають про життя та самовіддану педагогічну і просвітницьку діяльність Миколи Олександровича Корфа. Багато людей відвідують цей музей-садиба, який має свою неповторну ауру.

На жаль, садиба не має своєї узаконеної … території, бо навколо знаходиться побудований у радянський час піонерський табір, і це найболючіше нині питання — як владі розвести музей і дитячий табір, котрі співіснують немов сусіди в комунальній квартирі. Хотілося б, щоб заплановані державною владою заходи по розвитку культури працювали на користь справі музею та збереженню цієї унікальної пам'ятки на Донеччині.

Праці

  • 1. Корф Н. А. Быть или не быть Закону Божию в народной школе // Земство. — 1882. — № 9. — С.3-6.
  • 2. Корф Н. А. Земский вопрос (о народном образовании). — СПб, 1867. — 64 с.
  • 3. Корф Н. А. Из пережитого. Записки барона Н. А. Корфа // Русская старина. — 1884. — Т.41 (март). — С.545-574.
  • 4. Корф Н. А. Из пережитого. Записки барона Н. А. Корфа // Русская старина. — 1884. — Т.42 (апрель). С.131-138.
  • 5. Корф Н. А. Из пережитого. Записки барона Н. А. Корфа // Русская старина. — 1884. — Т.43 (май). — С.375-388.
  • 6. Корф Н. А. Итоги общественной деятельности на пользу народного образования в России // Вестник Европы. — 1876. — Июнь. — С.903-907.
  • 7. Корф Н. А. Наши педагогические вопросы. — М., 1882. — 402 с.

Примітки

  1. Педагоги и психологи мира — 2012.
    d:Track:Q126722605
  2. Корф Николай Александрович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135

Джерела та література

Література

  • «Енциклопедичний словник» Ф. А. Брокгауза та І. А. Ефрона. В 86 томах (82 т. і 4 дод.). — СПб., 1890—1907.
  • Гаєвська Л. Микола Корф: громадська й педагогічна діяльність. — Умань: РВЦ «Софія», 2008. — 124 с.
  • Ковнір Н. М. Микола Олександрович Корф — педагог, публіцист, земський діяч // Грані. — 2002. — № 5. — С.10-14.
  • Корф М. О. — видатний педагог і земський діяч: дослідження / І. К. Кушніренко, О. І. Горпинич. — Запоріжжя: Дніпровський металург, 2019. — 292 с. — .
  • Кочергін І. О. Барон за походженням, педагог за покликанням Микола Олександрович Корф // Моє Придніпров'я. Календар пам'ятних дат області на 2009 рік: Бібліографічний покажчик / Упорядник І. С. Голуб. — Д.: ДОУНБ, 2008. — С.128-134.
  • Кочергін І. О. Діяльність М. О. Корфа в земських установах Катеринославської губернії // Історія і культура Придніпров'я. Невідомі та маловідомі сторінки: Науковий щорічник. — Дніпропетровськ: Національний гірничий університет, 2004. — Вип.1. — С.54-62.
  • Песковский М. Л. Барон Н. А. Корф. Его жизнь и общественная деятельность. — СПб., 1893. — 95 с.
  • Спеціальний культурологічний випуск аналітично-інформаційного журналу «Схід (журнал)», 2004.
  • Постаті. Нариси про видатних людей Донбасу. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2011. — 216 с.
  • Повернення творчої спадщини М. О. Корфа. Спогади. Бібліографічні розвідки. Донецьк: Дон. обл. наук. універс. бібліотека, Східний видавничий дім, 2004. — 82 с.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Mikola Oleksandrovich Korf 2 14 lipnya 1834 Harkiv 13 listopada 1883 pedagog i prosvitnik zemskij diyach pochesnij chlen pochesnij chlen a takozh ta Moskovskogo universitetu zemlevlasnik Katerinoslavskoyi guberniyi Palko obstoyuvav pravo ukrayinskih ditej na navchannya ridnoyu movoyu v pochatkovij shkoli Korf Mikola OleksandrovichNarodivsya2 14 lipnya 1834 1 abo 14 lipnya 1834 1834 07 14 1 Harkiv Slobidsko Ukrayinska guberniya Rosijska imperiya 2 Pomer13 25 listopada 1883 1 49 rokiv abo 25 listopada 1883 1883 11 25 1 49 rokiv Harkiv Rosijska imperiya 2 DiyalnistpedagogAlma materdRiddBatkodDitiQ116752649 Mediafajli u VikishovishiCya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami Korf Mikola OleksandrovichBiografiyaMikola Oleksandrovich Korf narodivsya 2 14 lipnya 1834 r u Harkovi v rodini nimcya j ukrayinki Pershi roki ditinstva ta zhittya i diyalnist pov yazani z rodovim mayetkom u s Neskuchne Oleksandrivskogo povitu Katerinoslavskoyi guberniyi nini Velikonovosilkivskogo rajonu Doneckoyi oblasti Ukrayina M O Korf nalezhav do znatnogo rodu baroniv Korfiv sho pohodiv iz Vestfaliyi Zahidna Nimechchina Predstavniki cogo rodu buli na rosijskij sluzhbi z XVII st Nash M O Korf nalezhav do tiyeyi gilki cogo rodu do yakoyi nalezhav Jogan Albreht Korf yakij buv prezidentom Rosijskoyi akademiyi nauk 1734 1740 a takozh graf Modest Andrijovich Korf derzhavnij diyach istorik direktor S Peterburzkoyi publichnoyi biblioteki 1849 1861 Pislya rannoyi smerti batkiv Mikola Oleksandrovich zhiv u rodichiv navchavsya u riznih navchalnih zakladah a zakinchuvav svoyu osvitu u prestizhnomu Oleksandrivskomu liceyi Sankt Peterburga de ranishe navchavsya razom z Oleksandrom Pushkinim jogo dyadko vzhe zgaduvanij baron zgodom graf Modest Korf Harakterizuyuchi zdibnosti svogo pleminnika Modest Korf yakos visloviv taku dumku os ce lyudina z nashoyi sim yi yaka pisatime Mikola Korf stav ne tilki talanovitim publicistom i pismennikom z pedagogichnoyi tematiki a j aktivnim zemskim diyachem ta plidnim praktikom na togochasnij nivi narodnoyi prosviti Vhodyachi u 1866 72 do skladu zemskoyi uchilishnoyi radi Oleksandrivskogo kolishnij Oleksandrivsk nini m Zaporizhzhya povitu vin napoleglivo zajmavsya stvorennyam pochatkovih shkil i vidkriv yih ponad sorok u selah Katerinoslavshini Ce buv novij tip silskoyi shkoli dlya narodu yak yiyi nazivali korfovska trizimka U cih shkolah z tririchnim terminom navchannya uroki davalisya odnim vchitelem zrazu u troh klasah Dlya takih shkil Mikola Korf rozrobiv plani zanyat navchalni pidruchniki metodichni posibniki dlya vchiteliv U svoyemu domi v Neskuchnomu vin provodiv pershi vchitelski z yizdi a deyaki molodi lyudi tut navchalisya pid jogo kerivnictvom i gotuvali sebe do samostijnoyi roboti vchitelyami u silskij shkoli Pidbivayuchi pidsumki svoyeyi praci baron Mikola Korf nadrukuvav dekilka zvitiv yak chlen Oleksandrivskoyi povitovoyi uchilishnoyi radi Cherez veliku praktichnu cinnist cih zvitiv voni duzhe shvidko rozhodilisya po bagatoh guberniyah kolishnoyi Rosijskoyi imperiyi 17 lipnya 1882 r u s Neskuchne M O Korf zakinchiv svoyi spogadi Iz perezhitogo Pidsumovuyuchi svoye zhittya vidznachav Mnogoe perezhito I vse eto perezhito mnoyu v provincii v glushi dostavshegosya mne ot matushki sela v Novorossii v kotorom ya prozhil bezvyezdno 13 let pri nepreryvnom obshenii so stolicami i pri perepiske s 250 korrespondentami ot Koly do Kutaisa ot Varshavy do Omska Dopomagav vin ne tilki svoyimi tvorami vidpovidyami na chislenni listi ale j praktichnimi diyami Sered zemskih diyachiv buv prikladom dobrochinnosti bezkorislivogo vkladannya u tomu chisli i osobistih koshtiv u rozvitok narodnoyi shkoli Taka napolegliva demokratichna i bezkorisliva diyalnist Mikoli Korfa viklikala vorozhe stavlennya do nogo z boku reakcioneriv pomizh miscevih zemlevlasnikiv i sered vladnogo chinovnictva U 1872 r jogo bulo zabalotovano na zemskih viborah i vin musiv viyihati z ulyublenogo sela v emigraciyu do Shvejcariyi Zhivuchi tam do 1880 r vin ne porivav zv yazkiv z Batkivshinoyu i prodovzhuvav svoyu pedagogichnu diyalnist I jogo ne zabuvali na Batkivshini bo pedagogichni tvori Mikoli Korfa Russkaya nachalnaya shkola Rukovodstvo k obucheniyu gramote po zvukovomu sposobu Nashe shkolnoe delo perevidavalis i buli potribni bagatom A jogo knizhka Nash drug kniga dlya chitannya u shkoli i vdoma bula odniyeyu z najkrashih dlya narodnoyi shkoli i she za zhittya avtora vitrimala 12 perevidan Ne zabuvali j pro te yak vin stvoryuvav u Oleksandrivskomu ta Mariupolskomu povitah pershi silski biblioteki pri shkolah yakimi koristuvalis i diti i dorosli selyani Takozh Mikola Korf buv sered pershih u Rosiyi hto pochav vivchati chitacki interesi narodu U 1883 r vin nadrukuvav tipovij Katalog narodnoyi biblioteki yakim koristuvalis ti zemstva yaki u sebe vidkrivali narodni biblioteki chitalni Poslidovno obstoyuvav pravo ukrayinskih ditej na navchannya v pochatkovij shkoli ridnoyu yim i vidtak zrozumiloyu ukrayinskoyu movoyu Pislya povernennya Mikoli Korfa z rodinoyu u 1880 r do svoyeyi neskuchnenskoyi sadibi vin prodovzhiv pedagogichnu pracyu i aktivno propaguvav vidkrittya nedilnih povtoryuvalnih shkil U ci ostanni roki korotkogo zhittya jomu dovelosya perezhiti she odne peresliduvannya zbudzhene proti nogo reakcijnimi kolami u presi Ce bulo pov yazano z tim sho moskovska miska uprava zaprosila jogo balotuvatisya na vakantnu posadu zaviduvacha miscevih narodnih uchilish Perezhiti nervovi potryasinnya duzhe pidirvali zdorov ya Mikoli Korfa Avtor jogo najdokladnishoyi biografiyi Matvij Piskovskij pisav 13 noyabrya 1883 g on umer v Harkove na rukah lyubimoj suprugi ot okonchatelnogo istosheniya zhiznennyh sil kak opredelili vrachi Zaslugi Mikoli Korfa buli vidznacheni she za zhittya U 1870 r jogo obrano pochesnim chlenom Peterburzkogo pedagogichnogo tovaristva a 1871 roku Moskovskogo komitetu pismennosti ta Moskovskogo universitetu U 1873 r Peterburzkij komitet pismennosti nagorodiv jogo zolotoyu medallyu A pid chas vimushenogo perebuvannya u Shvejcariyi vin obirayetsya pochesnim chlenom Zhenevskoyi Akademiyi nauk Pro slavni spravi Mikoli Korfa svidchat ne tilki jogo pedagogichni praci a j neskuchnenskij lisopark sered stepu sho nasadili pid jogo kerivnictvom miscevi selyani na berezi richki Mokri Yali nepodalik greckoggo sela Velikij Yanisol nini Velika Novosilka Tut u lisoparku roztashovana sadiba Korfa Na v yizdi do sadibi stoyit budinok kolishnoyi shkoli pobudovanoyi za rishennyam zemstva yak shkoli pamyati revnitelya narodnogo obrazovaniya barona N A Korfa u 1895 r za uchastyu sim yi vidatnogo teatralnogo diyacha zyatya M O Korfa Volodimira Ivanovicha Nemirovicha Danchenka I cya sadiba protyagom tridcyati rokiv bula pov yazana z tvorchoyu praceyu odnogo iz zasnovnikiv slavnozvisnogo Moskovskogo hudozhnogo akademichnogo teatru Spravu barona Korfa po rozbudovi zemskoyi shkoli v Oleksandrivskomu poviti prodovzhili jogo odnodumci zemski diyachi Ivan Vasilenko 1854 1892 ta Yakiv Novickij 1847 1925 Vshanuvannya pam yatiPro plidnu i samoviddanu pedagogichnu diyalnist M O Korfa napisani statti u bagatoh akademichnih vidannyah pochinayuchi zi slovnika Brokgauza Yefrona Ale u nashomu krayi im ya ciyeyi lyudini duzhe dovgo zamovchuvalosya radyanskoyu vladoyu I lishe pislya 1980 h rokiv stalisya deyaki polipshennya U 1984 r u s Neskuchnomu vidbulasya oblasna naukova konferenciya prisvyachena 150 richchyu z dnya narodzhennya M O Korfa U 1994 r naukovo praktichnu konferenciyu pidgotuvav Doneckij oblasnij krayeznavchij muzej Pro diyalnist M O Korfa govoritsya u posibniku Istoriya ridnogo krayu sho pobachiv svit u 1998 r Sadibu M O Korfa Volodimira Ivanovicha Nemirovicha Danchenka u s Neskuchne zaneseno u 1992 r do Derzhavnogo reyestru nacionalnogo kulturnogo nadbannya Ukrayini I vona zberigayetsya yak Pam yatka istoriyi ta kulturi Z cogo zh roku tut diye memorialnij muzej V I Nemirovicha Danchenka yak viddil Doneckogo oblasnogo krayeznavchogo muzeyu nini u Kramatorsku U postijnij ekspoziciyi muzeyu predstavleni chislenni dokumenti ta rechi sho rozpovidayut pro zhittya ta samoviddanu pedagogichnu i prosvitnicku diyalnist Mikoli Oleksandrovicha Korfa Bagato lyudej vidviduyut cej muzej sadiba yakij maye svoyu nepovtornu auru Na zhal sadiba ne maye svoyeyi uzakonenoyi teritoriyi bo navkolo znahoditsya pobudovanij u radyanskij chas pionerskij tabir i ce najbolyuchishe nini pitannya yak vladi rozvesti muzej i dityachij tabir kotri spivisnuyut nemov susidi v komunalnij kvartiri Hotilosya b shob zaplanovani derzhavnoyu vladoyu zahodi po rozvitku kulturi pracyuvali na korist spravi muzeyu ta zberezhennyu ciyeyi unikalnoyi pam yatki na Donechchini Praci1 Korf N A Byt ili ne byt Zakonu Bozhiyu v narodnoj shkole Zemstvo 1882 9 S 3 6 2 Korf N A Zemskij vopros o narodnom obrazovanii SPb 1867 64 s 3 Korf N A Iz perezhitogo Zapiski barona N A Korfa Russkaya starina 1884 T 41 mart S 545 574 4 Korf N A Iz perezhitogo Zapiski barona N A Korfa Russkaya starina 1884 T 42 aprel S 131 138 5 Korf N A Iz perezhitogo Zapiski barona N A Korfa Russkaya starina 1884 T 43 maj S 375 388 6 Korf N A Itogi obshestvennoj deyatelnosti na polzu narodnogo obrazovaniya v Rossii Vestnik Evropy 1876 Iyun S 903 907 7 Korf N A Nashi pedagogicheskie voprosy M 1882 402 s PrimitkiPedagogi i psihologi mira 2012 d Track Q126722605 Korf Nikolaj Aleksandrovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135Dzherela ta literaturaI I Vinnichenko Korf Mikola Oleksandrovich 17 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu S 197 ISBN 978 966 00 0855 4 Literatura Enciklopedichnij slovnik F A Brokgauza ta I A Efrona V 86 tomah 82 t i 4 dod SPb 1890 1907 Gayevska L Mikola Korf gromadska j pedagogichna diyalnist Uman RVC Sofiya 2008 124 s Kovnir N M Mikola Oleksandrovich Korf pedagog publicist zemskij diyach Grani 2002 5 S 10 14 Korf M O vidatnij pedagog i zemskij diyach doslidzhennya I K Kushnirenko O I Gorpinich Zaporizhzhya Dniprovskij metalurg 2019 292 s ISBN 617 573 154 3 Kochergin I O Baron za pohodzhennyam pedagog za poklikannyam Mikola Oleksandrovich Korf Moye Pridniprov ya Kalendar pam yatnih dat oblasti na 2009 rik Bibliografichnij pokazhchik Uporyadnik I S Golub D DOUNB 2008 S 128 134 Kochergin I O Diyalnist M O Korfa v zemskih ustanovah Katerinoslavskoyi guberniyi Istoriya i kultura Pridniprov ya Nevidomi ta malovidomi storinki Naukovij shorichnik Dnipropetrovsk Nacionalnij girnichij universitet 2004 Vip 1 S 54 62 Peskovskij M L Baron N A Korf Ego zhizn i obshestvennaya deyatelnost SPb 1893 95 s Specialnij kulturologichnij vipusk analitichno informacijnogo zhurnalu Shid zhurnal 2004 Postati Narisi pro vidatnih lyudej Donbasu Doneck Shidnij vidavnichij dim 2011 216 s Povernennya tvorchoyi spadshini M O Korfa Spogadi Bibliografichni rozvidki Doneck Don obl nauk univers biblioteka Shidnij vidavnichij dim 2004 82 s

Дата публікації:
Топ