Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Коростове́цький зака́зник — ландшафтний заказник загальнодержавного значення. Розташований у межах Гайсинського району Вінницької області, на південний захід від села Ладижинські Хутори і на північ від села Губник.
 | |
| 48°39′15″ пн. ш. 29°19′15″ сх. д. / 48.65444400002777314° пн. ш. 29.32111100002777704° сх. д.Координати: 48°39′15″ пн. ш. 29°19′15″ сх. д. / 48.65444400002777314° пн. ш. 29.32111100002777704° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
|---|---|
| Розташування |  УкраїнаВінницька область, Гайсинський район, між с. Ладижинські Хутори та Губник |
| Найближче місто | Ладижин |
| Площа | 370 га |
| Засновано | 1974 р. |
| Оператор | Гайсинський держлісгосп |
  Коростовецький заказник (Вінницька область) | |
 Коростовецький заказник у Вікісховищі | |
Площа 370 га (на момент створення — 210 га). Створений у 1974 р. Перебуває у віданні Гайсинського держлісгоспу.
Коротка характеристика
Охороняються мальовничі природні комплекси в долині річки Південний Буг. В окремих місцях є виходи на поверхню пісковиків, а також джерела прісної води. На кам'янистих схилах зростає цінна грабова діброва. Основними лісоутворюючими породами є дуб звичайний і граб, у домішку вільха чорна, клен гостролистий. У трав'яному покриві зростають копитняк європейський, маренка запашна, зірочник лісовий тощо. На території заказника трапляються поодинокі дуби віком до 300 років. У верхній частині схилів є степові ділянки.
Також багатий тваринний світ.
Геологічна будова та рельєф
За фізико-географічним районуванням України заказник належить до Гнівансько-Гайсинського району області Подільського Побужжя (Середньобузької височинної фізико-географічної області) Дністровсько-Дніпровської лісостепової провінції Лісостепової зони. Для цієї області характерні хвилясті, з яругами й балками, лесові височини з сірими і темно-сірими опідзоленими ґрунтами, тобто з геоморфологічної точки зору це акумулятива (алювіальна) рівнина на третій надзаплавній терасі р. Південний Буг.
В геоструктурному відношенні заказник приурочений до південно-західних схилів Українського кристалічного щита. Докембрійський фундамент складений гранітами, гнейсами, амфіболітами, кварцитами та іншими гірськими породами і в багатьох місцях виходить на поверхню, утворюючи мальовничі краєвиди — скелясті, круті і уривчасті (до 10-20 м) береги долини та порожисте, з перекатами і дрібними островами (густо порослими заплавною лісовою рослинністю), русло р. Південний Буг.
Між островами і перекатами — тихі плеса, але гуркіт води можна почути на всьому протязі берегової лінії заказника.
Кристалічні породи перекриті пісковими і лесоподібносуглинковими четвертинними відкладами різної потужності.
В межах естетично привабливої звивистої долини річки Південний Буг виділяються надзаплавні тераси, ускладнені підковоподібними старицями, що свідчить про більш високий рівень річки до будівництва Ладижинського водосховища. Подекуди стариці штучно поглиблені і розширені (до 10-12 м), і в минулому використовувалися для забезпечення функціонування водяного млина.
Плакорні ділянки підняті на 20-70 м над руслом річки і досягають абсолютних відміток 235 м на східній околицітзаказника. В цілому слабогорбисто-хвиляста місцевість характеризується асиметричністю геоморфологічної будови: круті схили звернуті до долини р. Південний Буг, а більш похилі — до її притоки, р. Коростовець пересікає заказник в Південно-східній частині). На межиріччях трапляються блюдцеподібні пониження природно-суфозійного і антропогенного походження та безлісі галявини з виходами «плям» кристалічних порід.
Клімат
Досліджувана територія знаходиться в межах рівнинної атлантико-континентальної області помірного кліматичного поясу. Клімат території помірно континентальний. Для нього характерне тривале, нежарке літо, і порівняно недовга, м'яка зима. Пересічна температура січня становить -5,7°С, проте термічний режим частини заказника, прилеглої до р. Південний Буг, як і льодовий режим самої річки, значною мірою походить від розташованої неподалік (вище за течією Ладижинської ДРЕС). Суцільний льодовий покрив трапляється в окремі холодні зими лише на спокійних плесах (між островами і перекатами). Висота снігового покриву становить 15-20 см, на деяких ділянках до 70 см і більше.
Влітку пересічні температури досягають +19,5°С. На цей час припадає й основна частина опадів (75 %). Річна кількість опадів складає 500—525 мм.
Ґрунти
Ґрунтовий покрив характеризується слаборозвинутими дерновими грунтами потужністю від 5 до 40 см на схилах південно-західної і західної експозиції та дерново-підзолистими, сірими і алювіальними ґрунтами на решті території заказника. На схилових поверхнях ґрунтові різновиди змінюються на середньо- та сильнозмиті, часто з виходами кристалічних пород.
Рослинність
За геоботанічним районуванням України ця територія належить до Європейської широколистяної області, Подільсько-Бесарабської провінції, Вінницького (Центральноподільського) округу. В межах заказника переважають лесові ландшафти, що займають близько 96 % території. Долина Південного Бугу в прирусловій частині, перші надзаплавні тераси і острови вкриті заплавною рослинністю — вільшняками. В їх деревостані переважає вільха клейка, тополя біла, верба ламка та інші.
На крутих південно-західних схилах із слаборозвинутими дерновими ґрунтами з близьким (5-40 см) заляганням подільських гранітоїдів сформувався характерний еколого-ценотичний ряд дубових лісів. Тут навіть в тріщинах, заповнених дрібноземом, серед скельних виходів розселюються дуб звичайний, клен польовий, в'яз з оригінальними формами крони.
Трав'яниста рослинність скель під покривом лісу характерна для Побужжя. Особливо численними тут є папороті: багатоніжка звичайна, пухирник ламкий, щитник чоловічий, аспленій волосоподібний, а також більш рідкісні види аспленій північний та аспленій германський.
На опуклих частинах південно-західного схилу розташовані ценози дубових лісів татарськокленових-мікелієвоосокових і строкатоперловникових, які занесені в «Зелену книгу України» (1987) і є рідкісними. Ці асоціації знаходяться на даній території на північній межі свого ареалу. В заказнику вирізняються невисоким деревостаном, який у віці 90-100 років має зімкнутість крон 0,4-0,6, середню висоту 8-10 м, діаметр 24-32 см.
В складі трав'янистої рослинності переважають світлолюбиві неморальні иди, такі як маруна щиткоподібна, буквиця лікарська, холодок тонколистий, шоломниця висока та інші. Середні частини південно-західного схилу займає асоціація дубових лісів татарськокленово-зірочникових, а більш похилі і вологі нижні частини схилів — дубові ліси свидинно-яглицеві типового складу і будови.
Біля підніжжя цих схилів зустрічаються і 400-річні дуби патріархи подільських дібров.
На плоских ділянках надзаплавної тераси з темно-сірими лісовими добре дренованими ґрунтами з близьким (1-1,5 м) заляганням гранітів вузькою смугою (50-100 м завширшки) зростають ценози, характерні тільки для Подолії — польовокленові ліси яглицеві. Ближче до річки дані ценози змінюються яглицевими вільшаниками типового складу і будови з домішкою черешні, тополі білої і клена ясенолистого.
Великою науковою цінністю в заказнику є степові і лучно-степові ділянки площею 4 га, які тягнуться вузькою (50-100 м.) смугою по південно-західному схилу з малопотужними (5-20 см.) дерновими ґрунтами на гранітах. Ці ділянки раніше знаходилися під випасом, тому тут переважають формації костриці валіської та тонконога вузьколистого. В її травостої співдомінують місцями рідкісні в області рястка Гуссона та шолудивник Кауфмана. Є також окремі, незначні за площею фрагменти рідкісної формації ковили пірчастої, внесеної в "Зелену книгу України". На степових ділянках заказника, згідно багаторічних досліджень (1975-89 р.р.), відмічаються мезофітизація травостою, розростання таких видів, як трясучка середня, пахуча трава, смовдь гірська, в'язіль різнокольоровий тощо.
Північні та східні слабодреновані схилові поверхні займає асоціація дубових лісів татарськокленово-гірськоосокових.
Слід також відзначити ділянки різнотравних соснових лісів, що зростають на схилах різної експозиції та плакорній ділянці на сході територій на сірих лісових ґрунтах легкого механічного складу, які сформувалися на давньоеолових піскових товщах. Соснові бори утворюють сосна звичайна та сосна кримська. В цих лісах травостій надзвичано багатий на лікарські рослини.
В складі флори заказника є види, занесені в «Червону книгу України» (1984) — зозулинець салеповий, сон чорніючий, лілія лісова, любка дволиста, аконіт протиотруйний, коручка чемерникоподібна, гніздівка звичайна.
Є також ряд малорозповсюджених в Центральній Подолії видів — сон український, півники угорські, рястка Гуссона, шолудивник Кауфмана. В заказнику охороняються популяції цінних лікарських рослин: наперстянки великоцвітої, материнки звичайної, цмина піскового, буквиці лікарської, суниці лісової, перстач білий, звіробою звичайного, валеріани лікарської, превоцвіту весняного.
Тваринний світ
Досить значне ландшафтне різноманіття, багатство рослинного світу та антропогенізованість оточуючої території створюють в умовах заказника сприятливі умови для мешкання багатьох видів тварин. До складу ядра фауни входять мешканці широколистяних та мішаних лісів, степів і лук та долинно-річкових комплексів. Зокрема, з ссавців це — сарна, борсук, лисиця звичайна, куниця лісова, вивірка, заєць, кріт, їжак. Періодично з'являються вовки. Часто трапляються сліди діяльності інших тварин — обідрані оленями стовбури дерев, розритий вепрами ґрунт поблизу дубів.
Багатою є орнітофауна заказника. Найчастіше зустрічаються дрібні птахи — типові представники місцевих лісових комплексів: повзик, шпак звичайний, дятел строкатий, іволга, дрозди, синиці тощо. Значна кількість пернатих зустрічається під час сезонних міграцій та перельотів. В останні роки працівниками держлісгоспу відзначається постійне знищування диких качок, гусей та інших видів в умовах незамерзаючих плесів Південного Бугу.
З плазунів найбільш поширені: мідянка, вуж звичайний, гадюка лісова, ящірка прудка. Іхтіофауна представлена сомом, щукою, лящем, коропом, карасем, окунем, рибцем, бистрянкою, виррзубом та іншими.
Численними є також класи Земноводних та Комах. Велика кількість типових видів Коростовецького заказника занесені до «Червоної книги України». Серед них — борсук, видра річкова, мідянка, вирозубка.
Історико-культурне значення
В районі заказника велику наукову цінність представляють історичні та археологічні пам'ятки — великі ланцюги змієподібних окопів, траншей та інших оборонних споруд, що утворюють беллігеративні ландшафти. Заслуговують на увагу і печери в кристалічних породах, які пов'язані з козацько-гетьманським періодом в історії України.
Території, які облямовують заказник, дуже антропогенізовані: плакорні ділянки розорані, на схилах долини річки розробляються піскові та гранітні кар'єри, прируслові ділянки Південного Бугу потерпають (особливо в літній період) від надмірних ненормованих рекреаційних навантажень та побудованого безпосередньо на західній межі заказника дачного поселення.
Надзвичайна мальовничість лісових масивів, кристалічних відслонень однієї з найкращих місцевостей Середнього Побужжя, ця своєрідна «Подільська Швейцарія» та наукова цінність біотичного та історико-краєзнавчого потенціалу заказника потребують комплексної охорони та додаткових заходів, спрямованих на його збереження. А наявність поряд із заповідною територією малотрансформованих ландшафтів правого берега річки Південний Буг та її острівної частини вказують на необхідність проведення детальних обстежень з метою надання їм природоохоронного статусу.
Примітки
- . Архів оригіналу за 18 травня 2014. Процитовано 11 червня 2013.
Джерела
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — .
- Наукова характеристика заказника. Автори: Старший викладач кафедри фізичної географії ВДПУ ім. М. Коцюбинського к.г.н. Гудзевич А. В., Провідний спеціаліст відділу заповідної справи Держуправління екобезпеки у Вінницькій області Царенко Н. В.
- Рішення виконкому Вінницької обласної ради від 29.08.1984 №371 «Про класифікацію і мережу територій і об'єктів природно-заповідного фонду області»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Korostove ckij zaka znik landshaftnij zakaznik zagalnoderzhavnogo znachennya Roztashovanij u mezhah Gajsinskogo rajonu Vinnickoyi oblasti na pivdennij zahid vid sela Ladizhinski Hutori i na pivnich vid sela Gubnik Landshaftnij zakaznik zagalnoderzhavnogo znachennya Korostoveckij 48 39 15 pn sh 29 19 15 sh d 48 65444400002777314 pn sh 29 32111100002777704 sh d 48 65444400002777314 29 32111100002777704 Koordinati 48 39 15 pn sh 29 19 15 sh d 48 65444400002777314 pn sh 29 32111100002777704 sh d 48 65444400002777314 29 32111100002777704Krayina UkrayinaRoztashuvannya Ukrayina Vinnicka oblast Gajsinskij rajon mizh s Ladizhinski Hutori ta GubnikNajblizhche mistoLadizhinPlosha370 gaZasnovano1974 r OperatorGajsinskij derzhlisgospKorostoveckij zakaznik Vinnicka oblast Korostoveckij zakaznik u Vikishovishi Plosha 370 ga na moment stvorennya 210 ga Stvorenij u 1974 r Perebuvaye u vidanni Gajsinskogo derzhlisgospu Korotka harakteristikaOhoronyayutsya malovnichi prirodni kompleksi v dolini richki Pivdennij Bug V okremih miscyah ye vihodi na poverhnyu piskovikiv a takozh dzherela prisnoyi vodi Na kam yanistih shilah zrostaye cinna grabova dibrova Osnovnimi lisoutvoryuyuchimi porodami ye dub zvichajnij i grab u domishku vilha chorna klen gostrolistij U trav yanomu pokrivi zrostayut kopitnyak yevropejskij marenka zapashna zirochnik lisovij tosho Na teritoriyi zakaznika traplyayutsya poodinoki dubi vikom do 300 rokiv U verhnij chastini shiliv ye stepovi dilyanki Takozh bagatij tvarinnij svit Geologichna budova ta relyefZa fiziko geografichnim rajonuvannyam Ukrayini zakaznik nalezhit do Gnivansko Gajsinskogo rajonu oblasti Podilskogo Pobuzhzhya Serednobuzkoyi visochinnoyi fiziko geografichnoyi oblasti Dnistrovsko Dniprovskoyi lisostepovoyi provinciyi Lisostepovoyi zoni Dlya ciyeyi oblasti harakterni hvilyasti z yarugami j balkami lesovi visochini z sirimi i temno sirimi opidzolenimi gruntami tobto z geomorfologichnoyi tochki zoru ce akumulyativa alyuvialna rivnina na tretij nadzaplavnij terasi r Pivdennij Bug V geostrukturnomu vidnoshenni zakaznik priurochenij do pivdenno zahidnih shiliv Ukrayinskogo kristalichnogo shita Dokembrijskij fundament skladenij granitami gnejsami amfibolitami kvarcitami ta inshimi girskimi porodami i v bagatoh miscyah vihodit na poverhnyu utvoryuyuchi malovnichi krayevidi skelyasti kruti i urivchasti do 10 20 m beregi dolini ta porozhiste z perekatami i dribnimi ostrovami gusto poroslimi zaplavnoyu lisovoyu roslinnistyu ruslo r Pivdennij Bug Mizh ostrovami i perekatami tihi plesa ale gurkit vodi mozhna pochuti na vsomu protyazi beregovoyi liniyi zakaznika Kristalichni porodi perekriti piskovimi i lesopodibnosuglinkovimi chetvertinnimi vidkladami riznoyi potuzhnosti V mezhah estetichno privablivoyi zvivistoyi dolini richki Pivdennij Bug vidilyayutsya nadzaplavni terasi uskladneni pidkovopodibnimi staricyami sho svidchit pro bilsh visokij riven richki do budivnictva Ladizhinskogo vodoshovisha Podekudi starici shtuchno poglibleni i rozshireni do 10 12 m i v minulomu vikoristovuvalisya dlya zabezpechennya funkcionuvannya vodyanogo mlina Plakorni dilyanki pidnyati na 20 70 m nad ruslom richki i dosyagayut absolyutnih vidmitok 235 m na shidnij okolicitzakaznika V cilomu slabogorbisto hvilyasta miscevist harakterizuyetsya asimetrichnistyu geomorfologichnoyi budovi kruti shili zvernuti do dolini r Pivdennij Bug a bilsh pohili do yiyi pritoki r Korostovec peresikaye zakaznik v Pivdenno shidnij chastini Na mezhirichchyah traplyayutsya blyudcepodibni ponizhennya prirodno sufozijnogo i antropogennogo pohodzhennya ta bezlisi galyavini z vihodami plyam kristalichnih porid KlimatDoslidzhuvana teritoriya znahoditsya v mezhah rivninnoyi atlantiko kontinentalnoyi oblasti pomirnogo klimatichnogo poyasu Klimat teritoriyi pomirno kontinentalnij Dlya nogo harakterne trivale nezharke lito i porivnyano nedovga m yaka zima Peresichna temperatura sichnya stanovit 5 7 S prote termichnij rezhim chastini zakaznika prilegloyi do r Pivdennij Bug yak i lodovij rezhim samoyi richki znachnoyu miroyu pohodit vid roztashovanoyi nepodalik vishe za techiyeyu Ladizhinskoyi DRES Sucilnij lodovij pokriv traplyayetsya v okremi holodni zimi lishe na spokijnih plesah mizh ostrovami i perekatami Visota snigovogo pokrivu stanovit 15 20 sm na deyakih dilyankah do 70 sm i bilshe Vlitku peresichni temperaturi dosyagayut 19 5 S Na cej chas pripadaye j osnovna chastina opadiv 75 Richna kilkist opadiv skladaye 500 525 mm GruntiGruntovij pokriv harakterizuyetsya slaborozvinutimi dernovimi gruntami potuzhnistyu vid 5 do 40 sm na shilah pivdenno zahidnoyi i zahidnoyi ekspoziciyi ta dernovo pidzolistimi sirimi i alyuvialnimi gruntami na reshti teritoriyi zakaznika Na shilovih poverhnyah gruntovi riznovidi zminyuyutsya na seredno ta silnozmiti chasto z vihodami kristalichnih porod RoslinnistZa geobotanichnim rajonuvannyam Ukrayini cya teritoriya nalezhit do Yevropejskoyi shirokolistyanoyi oblasti Podilsko Besarabskoyi provinciyi Vinnickogo Centralnopodilskogo okrugu V mezhah zakaznika perevazhayut lesovi landshafti sho zajmayut blizko 96 teritoriyi Dolina Pivdennogo Bugu v priruslovij chastini pershi nadzaplavni terasi i ostrovi vkriti zaplavnoyu roslinnistyu vilshnyakami V yih derevostani perevazhaye vilha klejka topolya bila verba lamka ta inshi Na krutih pivdenno zahidnih shilah iz slaborozvinutimi dernovimi gruntami z blizkim 5 40 sm zalyagannyam podilskih granitoyidiv sformuvavsya harakternij ekologo cenotichnij ryad dubovih lisiv Tut navit v trishinah zapovnenih dribnozemom sered skelnih vihodiv rozselyuyutsya dub zvichajnij klen polovij v yaz z originalnimi formami kroni Trav yanista roslinnist skel pid pokrivom lisu harakterna dlya Pobuzhzhya Osoblivo chislennimi tut ye paporoti bagatonizhka zvichajna puhirnik lamkij shitnik cholovichij asplenij volosopodibnij a takozh bilsh ridkisni vidi asplenij pivnichnij ta asplenij germanskij Na opuklih chastinah pivdenno zahidnogo shilu roztashovani cenozi dubovih lisiv tatarskoklenovih mikeliyevoosokovih i strokatoperlovnikovih yaki zaneseni v Zelenu knigu Ukrayini 1987 i ye ridkisnimi Ci asociaciyi znahodyatsya na danij teritoriyi na pivnichnij mezhi svogo arealu V zakazniku viriznyayutsya nevisokim derevostanom yakij u vici 90 100 rokiv maye zimknutist kron 0 4 0 6 serednyu visotu 8 10 m diametr 24 32 sm V skladi trav yanistoyi roslinnosti perevazhayut svitlolyubivi nemoralni idi taki yak maruna shitkopodibna bukvicya likarska holodok tonkolistij sholomnicya visoka ta inshi Seredni chastini pivdenno zahidnogo shilu zajmaye asociaciya dubovih lisiv tatarskoklenovo zirochnikovih a bilsh pohili i vologi nizhni chastini shiliv dubovi lisi svidinno yaglicevi tipovogo skladu i budovi Bilya pidnizhzhya cih shiliv zustrichayutsya i 400 richni dubi patriarhi podilskih dibrov Na ploskih dilyankah nadzaplavnoyi terasi z temno sirimi lisovimi dobre drenovanimi gruntami z blizkim 1 1 5 m zalyagannyam granitiv vuzkoyu smugoyu 50 100 m zavshirshki zrostayut cenozi harakterni tilki dlya Podoliyi polovoklenovi lisi yaglicevi Blizhche do richki dani cenozi zminyuyutsya yaglicevimi vilshanikami tipovogo skladu i budovi z domishkoyu chereshni topoli biloyi i klena yasenolistogo Velikoyu naukovoyu cinnistyu v zakazniku ye stepovi i luchno stepovi dilyanki plosheyu 4 ga yaki tyagnutsya vuzkoyu 50 100 m smugoyu po pivdenno zahidnomu shilu z malopotuzhnimi 5 20 sm dernovimi gruntami na granitah Ci dilyanki ranishe znahodilisya pid vipasom tomu tut perevazhayut formaciyi kostrici valiskoyi ta tonkonoga vuzkolistogo V yiyi travostoyi spivdominuyut miscyami ridkisni v oblasti ryastka Gussona ta sholudivnik Kaufmana Ye takozh okremi neznachni za plosheyu fragmenti ridkisnoyi formaciyi kovili pirchastoyi vnesenoyi v Zelenu knigu Ukrayini Na stepovih dilyankah zakaznika zgidno bagatorichnih doslidzhen 1975 89 r r vidmichayutsya mezofitizaciya travostoyu rozrostannya takih vidiv yak tryasuchka serednya pahucha trava smovd girska v yazil riznokolorovij tosho Pivnichni ta shidni slabodrenovani shilovi poverhni zajmaye asociaciya dubovih lisiv tatarskoklenovo girskoosokovih Slid takozh vidznachiti dilyanki riznotravnih sosnovih lisiv sho zrostayut na shilah riznoyi ekspoziciyi ta plakornij dilyanci na shodi teritorij na sirih lisovih gruntah legkogo mehanichnogo skladu yaki sformuvalisya na davnoeolovih piskovih tovshah Sosnovi bori utvoryuyut sosna zvichajna ta sosna krimska V cih lisah travostij nadzvichano bagatij na likarski roslini V skladi flori zakaznika ye vidi zaneseni v Chervonu knigu Ukrayini 1984 zozulinec salepovij son chorniyuchij liliya lisova lyubka dvolista akonit protiotrujnij koruchka chemernikopodibna gnizdivka zvichajna Ye takozh ryad malorozpovsyudzhenih v Centralnij Podoliyi vidiv son ukrayinskij pivniki ugorski ryastka Gussona sholudivnik Kaufmana V zakazniku ohoronyayutsya populyaciyi cinnih likarskih roslin naperstyanki velikocvitoyi materinki zvichajnoyi cmina piskovogo bukvici likarskoyi sunici lisovoyi perstach bilij zviroboyu zvichajnogo valeriani likarskoyi prevocvitu vesnyanogo Tvarinnij svitDosit znachne landshaftne riznomanittya bagatstvo roslinnogo svitu ta antropogenizovanist otochuyuchoyi teritoriyi stvoryuyut v umovah zakaznika spriyatlivi umovi dlya meshkannya bagatoh vidiv tvarin Do skladu yadra fauni vhodyat meshkanci shirokolistyanih ta mishanih lisiv stepiv i luk ta dolinno richkovih kompleksiv Zokrema z ssavciv ce sarna borsuk lisicya zvichajna kunicya lisova vivirka zayec krit yizhak Periodichno z yavlyayutsya vovki Chasto traplyayutsya slidi diyalnosti inshih tvarin obidrani olenyami stovburi derev rozritij veprami grunt poblizu dubiv Bagatoyu ye ornitofauna zakaznika Najchastishe zustrichayutsya dribni ptahi tipovi predstavniki miscevih lisovih kompleksiv povzik shpak zvichajnij dyatel strokatij ivolga drozdi sinici tosho Znachna kilkist pernatih zustrichayetsya pid chas sezonnih migracij ta perelotiv V ostanni roki pracivnikami derzhlisgospu vidznachayetsya postijne znishuvannya dikih kachok gusej ta inshih vidiv v umovah nezamerzayuchih plesiv Pivdennogo Bugu Z plazuniv najbilsh poshireni midyanka vuzh zvichajnij gadyuka lisova yashirka prudka Ihtiofauna predstavlena somom shukoyu lyashem koropom karasem okunem ribcem bistryankoyu virrzubom ta inshimi Chislennimi ye takozh klasi Zemnovodnih ta Komah Velika kilkist tipovih vidiv Korostoveckogo zakaznika zaneseni do Chervonoyi knigi Ukrayini Sered nih borsuk vidra richkova midyanka virozubka Istoriko kulturne znachennyaV rajoni zakaznika veliku naukovu cinnist predstavlyayut istorichni ta arheologichni pam yatki veliki lancyugi zmiyepodibnih okopiv transhej ta inshih oboronnih sporud sho utvoryuyut belligerativni landshafti Zaslugovuyut na uvagu i pecheri v kristalichnih porodah yaki pov yazani z kozacko getmanskim periodom v istoriyi Ukrayini Teritoriyi yaki oblyamovuyut zakaznik duzhe antropogenizovani plakorni dilyanki rozorani na shilah dolini richki rozroblyayutsya piskovi ta granitni kar yeri priruslovi dilyanki Pivdennogo Bugu poterpayut osoblivo v litnij period vid nadmirnih nenormovanih rekreacijnih navantazhen ta pobudovanogo bezposeredno na zahidnij mezhi zakaznika dachnogo poselennya Nadzvichajna malovnichist lisovih masiviv kristalichnih vidslonen odniyeyi z najkrashih miscevostej Serednogo Pobuzhzhya cya svoyeridna Podilska Shvejcariya ta naukova cinnist biotichnogo ta istoriko krayeznavchogo potencialu zakaznika potrebuyut kompleksnoyi ohoroni ta dodatkovih zahodiv spryamovanih na jogo zberezhennya A nayavnist poryad iz zapovidnoyu teritoriyeyu malotransformovanih landshaftiv pravogo berega richki Pivdennij Bug ta yiyi ostrivnoyi chastini vkazuyut na neobhidnist provedennya detalnih obstezhen z metoyu nadannya yim prirodoohoronnogo statusu Primitki Arhiv originalu za 18 travnya 2014 Procitovano 11 chervnya 2013 DzherelaGeografichna enciklopediya Ukrayini u 3 t redkol O M Marinich vidpovid red ta in K 1989 1993 33 000 ekz ISBN 5 88500 015 8 Naukova harakteristika zakaznika Avtori Starshij vikladach kafedri fizichnoyi geografiyi VDPU im M Kocyubinskogo k g n Gudzevich A V Providnij specialist viddilu zapovidnoyi spravi Derzhupravlinnya ekobezpeki u Vinnickij oblasti Carenko N V Rishennya vikonkomu Vinnickoyi oblasnoyi radi vid 29 08 1984 371 Pro klasifikaciyu i merezhu teritorij i ob yektiv prirodno zapovidnogo fondu oblasti