Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Городище «Коропове» — пам'ятка археології національного значення, охоронний № 200021-Н, взятий під охорону держави Постановою КМУ № 928 від 03.09.2009.
| Коропове | |
|---|---|
 Вал з напільного боку | |
| Статус | пам'ятка археології національного значення |
| Країна |  Україна |
| Регіон | Харківська область, Зміївський район |
| Населений пункт | Коропове |
| Тип | городище |
| Історія | |
| Датування | V ст. до н.е. - XVIII ст. |
  Коропове | |
Датування
V ст. до н. е. — XVIII ст.
Площа
Загальна площа ≈ 3,0 га, дворища ≈ 1,5 га.
Розташування
3 км на північ від с. Коропове та в 1,2 км на південний схід від селища Гайдари, на високому узвишші правого берега р. Сіверський Донець.
Історія дослідження
Городище вперше згадується на початку ХХ ст. Дмитром Багалієм. Приблизно в той самий час Олександр Спіцин створив його перший план. Опис пам'ятки зробив у 1930 р. М. Фукс. У 1953—1954 та у 1970 рр. городище обстежував і частково розкопав Борис Шрамко. У 1955 р. пам'ятку відвідала Світлана Плетньова, в середині 1970-х рр. відвідав Г.Є Афанас'єв, який обмежився його оглядом та зачисткою розрізу валу, якій провів Б. А. Шрамко ще у 1954 р. У 1998—1999 рр. роботи на пам'ятці здійснювала експедиція під керівництвом Володимира Міхеєва. З 2003 по 2005 рр. дослідження городища проводилися під керівництвом В. В. Колоди. У 2010 р. В. В. Колодою та Ю. Г. Чендєвим були проведені ґрунтознавчі та палеокліматичні дослідження.
Опис
Городище є археологічною пам'яткою різних епох, таких як: городецька культура (VII ст. до н. е. — II ст. н. е.), лісостепова скіфоїдна культура (середина V—IV ст. до н. е.), пеньківська культура (VII — перша половина VIII ст.), салтівська культура (середина VIII — середина X ст.), культура літописного племені сіверян на кінцевому етапі розвитку (роменська культура — друга половина X — середина XI ст.), слобожанська культура (кінець XVII — початок XX ст.). Окрім того на городищі виявлені два скарби: один складався із сільськогосподарських інструментів раннього середньовіччя, другий — з антських прикрас (пеньківська культура).
В ранню залізну добу по периметру верхнього майданчика (площею ≈ 1,5 га) із півночі, заходу і півдня були створені дерев'яно-ґрунтові укріплення, які доповнювалися ровами із зовнішнього боку; із півночі і заходу були створені ще дві додаткові захисні лінії за системою «рів — ґрунтовий вал». В цих фортифікаційних лініях були творені проходи для в'їзду на городище: з півночі, півдня і заходу. На наш час в'їзд на майданчик городища просліджується лише із півночі. В салтівський період була створена поверх нова лінія захисту з каменю та примітивно сформованої цегли, яка слугувала основою для закріплення дерев'яної стіни. Ще були проведені роботи по оновленню зовнішніх захисних ліній.
До середини ХІ ст. тут мешкало слов'янське населення, а після загрози з боку половців, люди покидають городище, і поселення перестає існувати.
Потужність перевідкладеного культурного шару на городищі становить 30–60 см. Близько 65 % від загального числа керамічних фрагментів відносяться до ліпного посуду ранньої залізної доби, ≈20 % — ліпних роменських посудин, 15 % — рештки гончарного салтівського посуду; кераміка бронзової доби, пеньківської культури та нового часу сумарно менше 1 %.
Артефакти представлені залізними знаряддями праці, побуту, зброї, а також прикрасами та предметами кінської збруї. Кам'яні вироби представлені знаряддями для розтирання зерна та точильними каменями. Керамічні представлені пряслицями.
Захисні споруди цитаделі являють собою ґрунтовий вал, що зберігся на висоту 2–4 м. Рів, що перед ним має глибину 1–2 м при сучасній ширині у 3–5 м. Зовнішні вали збереглися на висоту 1–3 м при ширині до 6–7 м; їх вали мають ширину 1,5–3,0 м при глибині до 1,5 м. Окрім того, практично впритул до укріплень, біля східного, південного і західного кутів городища простежуються горизонтальні ґрунтові майданчики.
На теперішній час досліджено ≈ 2000 м2, виявлено 40 археологічних комплексів, серед яких 16 відносяться до ранньої залізної доби, 22 — до раннього середньовіччя (ще 2 — нез'ясованого часу).
Сучасне використання
Пам'ятка є складовою частиною Національного природного парку «Гомільшанські ліси», територія знаходиться під природним листяним лісом з чагарником.
Примітки
- . Google My Maps. Архів оригіналу за 15 липня 2021. Процитовано 8 вересня 2019.
- Объяснительный текст к археологической карте Харьковской губернии / Д. И. Багалей // Труды XII археологического съезда. — М., 1905. — Т. I. — С. 35.
- Колода В. В. Паспорт об'єкта культурної спадщини. Городище «Коропове» («Коропові Хутори», Коропчанське городище) / ОКЗ «Харківський науково-методичний центр охорони культурної спадщини». — 2016.
- Про городища скитської доби на Харківщині / М. Фукс // Записки ВУАК. — К., 1930. — Т. I. — С. 104—105.
- Шрамко Б. А. Древности Северского Донца. — Харьков: Издательство Харьковского университета, 1962. — С. 291, 296, 303, 305, 308, 310, 317, 355.
- Афанасьев Г. Е. Население лесостепной зоны бассейна Среднего Дона в VIII — Х вв. // Археологические открытия на новостройках. — М.: Наука, 1987. — Вып. 2. — С. 108—110.
- Колода В. В. Работы на городище Коробовы Хутора и в его округе / В. В. Колода // Археологічні відкриття в Україні 2002—2003 рр. — К.: ІА НАНУ; Шлях, 2004. — Вип. 6. — С. 167—169.
- Колода В. В. Работы на городище и селище Коробовы Хутора / В. В. Колода // Археологічні дослідження в Україні 2003—2004 рр. — Вип. 7. — Київ: ІА НАН України; Запоріжжя: Дике Поле, 2005. — С. 171—173.
- Чендев Ю. Г., Колода В. В. Природная среда, почвы и архитектурные особенности городища Коробовы Хутора в Харьковской обл. (проблемы комплексного изучения) / Ю. Г. Чендев, В. В. Колода // Российская археология. — 2012. — № 1. — С. 112—121.
Джерела та література
- Дяченко О. Г. Городище Коробові Хутори і його місце серед ранньосередньовічних пам'яток басейну Сіверського Дінця // Вісник Харківського університету. Серія «Історія». — 1979. — Вип. 11. — № 182. — С. 97–106.
- Горбаненко С. А., Колода В.В. Сільське господарство на слов'яно-хозарському порубіжжі. — Київ : Інститут археології НАН України, 2013. — С. 24–26, 49–61, 67–69, 75–115, 182. — .
- Колода В. В. Археологический комплекс Коробовы Хутора: основные итоги исследований. — Проблемы истории и археологии Украины: Материалы VI Международной научной конференции, посвящённой 150-летию со дня рождения академика В. П. Бузескула (Харьков, 10-11 октября). — Харьков : ООО «НТМТ», 2008. — С. 75–76.
- Колода В. В., Горбаненко С. А. Сельское хозяйство носителей салтовской культуры в лесостепной зоне. — К.: Институт археологии НАН Украины, 2010. — С. 19–22, 45–60, 94–157.
- Колода В. В., Горбаненко С. А. Земледелие на поселении Коробовы Хутора в салтовское время / В. В. Колода, С. А. Горбаненко // Степи Европы в эпоху средневековья. Т. 9. Хазарское время. — Донецк: ДонНУ, 2012. — С. 119—134.
- Колода В. В., Чендев Ю. Г. К вопросу о возможностях интеграции археологических и почвенных исследований (на примере городища Коробовы Хутора) / В. В. Колода, Ю. Г. Чендев // Хазарский альманах. — Харків: ФОП Шейнина О. В., — Т. 9. — 2010—2011. — С. 107—130.
- Ляпушкин И. И. Днепровское Лесостепное Левобережье в эпоху железа // Материалы и исследования по археологи СССР — 1961. — № 104. — С. 80.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gorodishe Koropove pam yatka arheologiyi nacionalnogo znachennya ohoronnij 200021 N vzyatij pid ohoronu derzhavi Postanovoyu KMU 928 vid 03 09 2009 KoropoveVal z napilnogo bokuStatus pam yatka arheologiyi nacionalnogo znachennyaKrayina UkrayinaRegion Harkivska oblast Zmiyivskij rajonNaselenij punkt KoropoveTip gorodisheIstoriyaDatuvannya V st do n e XVIII st KoropoveDatuvannyaV st do n e XVIII st PloshaZagalna plosha 3 0 ga dvorisha 1 5 ga Roztashuvannya3 km na pivnich vid s Koropove ta v 1 2 km na pivdennij shid vid selisha Gajdari na visokomu uzvishshi pravogo berega r Siverskij Donec Istoriya doslidzhennyaGorodishe vpershe zgaduyetsya na pochatku HH st Dmitrom Bagaliyem Priblizno v toj samij chas Oleksandr Spicin stvoriv jogo pershij plan Opis pam yatki zrobiv u 1930 r M Fuks U 1953 1954 ta u 1970 rr gorodishe obstezhuvav i chastkovo rozkopav Boris Shramko U 1955 r pam yatku vidvidala Svitlana Pletnova v seredini 1970 h rr vidvidav G Ye Afanas yev yakij obmezhivsya jogo oglyadom ta zachistkoyu rozrizu valu yakij proviv B A Shramko she u 1954 r U 1998 1999 rr roboti na pam yatci zdijsnyuvala ekspediciya pid kerivnictvom Volodimira Miheyeva Z 2003 po 2005 rr doslidzhennya gorodisha provodilisya pid kerivnictvom V V Kolodi U 2010 r V V Kolodoyu ta Yu G Chendyevim buli provedeni gruntoznavchi ta paleoklimatichni doslidzhennya OpisGorodishe ye arheologichnoyu pam yatkoyu riznih epoh takih yak gorodecka kultura VII st do n e II st n e lisostepova skifoyidna kultura seredina V IV st do n e penkivska kultura VII persha polovina VIII st saltivska kultura seredina VIII seredina X st kultura litopisnogo plemeni siveryan na kincevomu etapi rozvitku romenska kultura druga polovina X seredina XI st slobozhanska kultura kinec XVII pochatok XX st Okrim togo na gorodishi viyavleni dva skarbi odin skladavsya iz silskogospodarskih instrumentiv rannogo serednovichchya drugij z antskih prikras penkivska kultura V rannyu zaliznu dobu po perimetru verhnogo majdanchika plosheyu 1 5 ga iz pivnochi zahodu i pivdnya buli stvoreni derev yano gruntovi ukriplennya yaki dopovnyuvalisya rovami iz zovnishnogo boku iz pivnochi i zahodu buli stvoreni she dvi dodatkovi zahisni liniyi za sistemoyu riv gruntovij val V cih fortifikacijnih liniyah buli tvoreni prohodi dlya v yizdu na gorodishe z pivnochi pivdnya i zahodu Na nash chas v yizd na majdanchik gorodisha proslidzhuyetsya lishe iz pivnochi V saltivskij period bula stvorena poverh nova liniya zahistu z kamenyu ta primitivno sformovanoyi cegli yaka sluguvala osnovoyu dlya zakriplennya derev yanoyi stini She buli provedeni roboti po onovlennyu zovnishnih zahisnih linij Do seredini HI st tut meshkalo slov yanske naselennya a pislya zagrozi z boku polovciv lyudi pokidayut gorodishe i poselennya perestaye isnuvati Potuzhnist perevidkladenogo kulturnogo sharu na gorodishi stanovit 30 60 sm Blizko 65 vid zagalnogo chisla keramichnih fragmentiv vidnosyatsya do lipnogo posudu rannoyi zaliznoyi dobi 20 lipnih romenskih posudin 15 reshtki goncharnogo saltivskogo posudu keramika bronzovoyi dobi penkivskoyi kulturi ta novogo chasu sumarno menshe 1 Artefakti predstavleni zaliznimi znaryaddyami praci pobutu zbroyi a takozh prikrasami ta predmetami kinskoyi zbruyi Kam yani virobi predstavleni znaryaddyami dlya roztirannya zerna ta tochilnimi kamenyami Keramichni predstavleni pryaslicyami Zahisni sporudi citadeli yavlyayut soboyu gruntovij val sho zberigsya na visotu 2 4 m Riv sho pered nim maye glibinu 1 2 m pri suchasnij shirini u 3 5 m Zovnishni vali zbereglisya na visotu 1 3 m pri shirini do 6 7 m yih vali mayut shirinu 1 5 3 0 m pri glibini do 1 5 m Okrim togo praktichno vpritul do ukriplen bilya shidnogo pivdennogo i zahidnogo kutiv gorodisha prostezhuyutsya gorizontalni gruntovi majdanchiki Na teperishnij chas doslidzheno 2000 m2 viyavleno 40 arheologichnih kompleksiv sered yakih 16 vidnosyatsya do rannoyi zaliznoyi dobi 22 do rannogo serednovichchya she 2 nez yasovanogo chasu Suchasne vikoristannyaPam yatka ye skladovoyu chastinoyu Nacionalnogo prirodnogo parku Gomilshanski lisi teritoriya znahoditsya pid prirodnim listyanim lisom z chagarnikom Primitki Google My Maps Arhiv originalu za 15 lipnya 2021 Procitovano 8 veresnya 2019 Obyasnitelnyj tekst k arheologicheskoj karte Harkovskoj gubernii D I Bagalej Trudy XII arheologicheskogo sezda M 1905 T I S 35 Koloda V V Pasport ob yekta kulturnoyi spadshini Gorodishe Koropove Koropovi Hutori Koropchanske gorodishe OKZ Harkivskij naukovo metodichnij centr ohoroni kulturnoyi spadshini 2016 Pro gorodisha skitskoyi dobi na Harkivshini M Fuks Zapiski VUAK K 1930 T I S 104 105 Shramko B A Drevnosti Severskogo Donca Harkov Izdatelstvo Harkovskogo universiteta 1962 S 291 296 303 305 308 310 317 355 Afanasev G E Naselenie lesostepnoj zony bassejna Srednego Dona v VIII H vv Arheologicheskie otkrytiya na novostrojkah M Nauka 1987 Vyp 2 S 108 110 Koloda V V Raboty na gorodishe Korobovy Hutora i v ego okruge V V Koloda Arheologichni vidkrittya v Ukrayini 2002 2003 rr K IA NANU Shlyah 2004 Vip 6 S 167 169 Koloda V V Raboty na gorodishe i selishe Korobovy Hutora V V Koloda Arheologichni doslidzhennya v Ukrayini 2003 2004 rr Vip 7 Kiyiv IA NAN Ukrayini Zaporizhzhya Dike Pole 2005 S 171 173 Chendev Yu G Koloda V V Prirodnaya sreda pochvy i arhitekturnye osobennosti gorodisha Korobovy Hutora v Harkovskoj obl problemy kompleksnogo izucheniya Yu G Chendev V V Koloda Rossijskaya arheologiya 2012 1 S 112 121 Dzherela ta literaturaDyachenko O G Gorodishe Korobovi Hutori i jogo misce sered rannoserednovichnih pam yatok basejnu Siverskogo Dincya Visnik Harkivskogo universitetu Seriya Istoriya 1979 Vip 11 182 S 97 106 Gorbanenko S A Koloda V V Silske gospodarstvo na slov yano hozarskomu porubizhzhi Kiyiv Institut arheologiyi NAN Ukrayini 2013 S 24 26 49 61 67 69 75 115 182 ISBN 978 966 02 6892 0 Koloda V V Arheologicheskij kompleks Korobovy Hutora osnovnye itogi issledovanij Problemy istorii i arheologii Ukrainy Materialy VI Mezhdunarodnoj nauchnoj konferencii posvyashyonnoj 150 letiyu so dnya rozhdeniya akademika V P Buzeskula Harkov 10 11 oktyabrya Harkov OOO NTMT 2008 S 75 76 Koloda V V Gorbanenko S A Selskoe hozyajstvo nositelej saltovskoj kultury v lesostepnoj zone K Institut arheologii NAN Ukrainy 2010 S 19 22 45 60 94 157 Koloda V V Gorbanenko S A Zemledelie na poselenii Korobovy Hutora v saltovskoe vremya V V Koloda S A Gorbanenko Stepi Evropy v epohu srednevekovya T 9 Hazarskoe vremya Doneck DonNU 2012 S 119 134 Koloda V V Chendev Yu G K voprosu o vozmozhnostyah integracii arheologicheskih i pochvennyh issledovanij na primere gorodisha Korobovy Hutora V V Koloda Yu G Chendev Hazarskij almanah Harkiv FOP Shejnina O V T 9 2010 2011 S 107 130 Lyapushkin I I Dneprovskoe Lesostepnoe Levoberezhe v epohu zheleza Materialy i issledovaniya po arheologi SSSR 1961 104 S 80